ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

 

Тема: Визначення теплового стану та герметичності системи охолодження двигуна

 

Теоретичні відомості

 

Про тепловий стан системи охолодження свідчить перегрівання двигуна, при якому температура охолоджувальної рідини перевищує оптимальні значення (80-95°С). Температуру реєструють покажчиком, встановленим на щитку приладів. Датчик покажчика міститься в сорочці охолодження двигуна. На сучасних автомобілях, як правило, застосовуються системи охолодження закритого типу з надлишковим тиском, які дозволяють підвищувати температуру кипіння до І00°С і більше. На деяких автомобілях є електролампочки аварійного перегрівання з датчиками, встановленими в сорочці, головки блока або у верхніх бачках радіатора. Лампочки загоряються при температурі охолоджувальної рідини 115 °С (ЗИЛ-130). Ефективність роботи радіатора можна перевірити за різницею температур охолоджувальної рідини у верхньому і нижньому бачках, яка повинна бути у межах 8-12°С.

 

Обладнання робочого місця

 

Справні й пошкоджені двигуни, термометри, комплекти ключів.

 

 

Порядок виконання роботи

 

Візуальна перевірка стану системи охолодження та її герметичності, теплового стану двигуна.

1.    Перевірити рівень охолоджувальної рідини (антифризи марок 40, 65, ТОСОЛ А 40, ТОСОЛ А 65) у радіаторі (розширювальному бачку) на холодному двигуні через її значне об’ємне розширення при підвищенні температури. При наявності у системі охолоджування розширювального бачка рівень антифризу не повинен опускатися нижче позначки (оптимальний рівень - на 3-5 см вище позначки).

За відсутності у системі охолодження розширювального бачка воду зливають до нижнього торця горловини радіатора. На випадок застосування антифризу рівень потрібно знизити через значне об’ємне розширення низькозамерзаючих рідин при нагріванні. У систему охолод­ження заливають 12 л води і 11,2 л антифризу.

2.    Перевірити герметичність системи охолодження (наявність підтікання внаслідок несправності або пошкодження шлангів і місць з'єднання, сальника водяного насоса, прокладок, пробки радіатора, радіатора тощо). Усунути вказані недоліки.

3.    Перевірити справність привода і штока жалюзі радіатора. Усунути пошкодження.

4.    Перевірити стан пасів вентилятора. Забруднені й замаслені
паси протерти ганчіркою, змоченою у неетильованому бензині. Не допускається пошкодження пасів (розшарування, розриви) тощо.

5.    Запустити й прогріти двигун, проконтролювати його тепловий стан за показами покажчика температури.

6.    Перевірити ефективність роботи радіатора, змірявши температуру верхнього і нижнього бачків радіатора. Допустима різниця температур становить 8 - 12 °С.

6.   Візуально перевірити герметичність системи охолодження прогрітого до робочої температури двигуна.

7.   Заглушити двигун.