ГЛОСАРІЙ

Анотація – (від лат. annotatio – зауваження) є стислою характеристикою книги, статті, рукопису тощо. За своїм характером анотації можуть бути довідковими, без критичної оцінки твору, та рекомендаційними, тобто такими, які містять таку оцінку.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат – «оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства»

Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок.

Дисертація – наукова праця, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація). Це оригінальне наукове дослідження, яке може сприяти розв’язанню певної наукової проблеми (для кандидатської дисертації) або відкриттю нових напрямів у науці (для докторської дисертації).

Запит – це набір ключових слів, за допомогою яких пошукова система автоматично проводить пошук і відбір необхідних документів. Іншими словами, запит - це інструкція (команда) для пошукової системи на пошук потрібних документів.

Індексація – це процедура автоматичного заповнення бази даних пошукової системи, в якій зберігаються короткий зміст та анотації до сторінок і доменні адреси, за якими розміщені сторінки.

Каталоги – це є ієрархічні структури, що містять впорядкований перелік сайтів, які супроводжуються короткими коментарями (анотаціями). Ресурси каталогів можна сортувати за датою долучення, за популярністю, за алфавітом тощо

Ключове слово – це будь-яка лексична одиниця природної мови, яка найбільшою мірою відображає зміст шуканого документа. При формуванні запиту можуть використовуватися не лише окремі ключові слова, але і словосполучення, що складаються з кількох ключових слів.

Конспект (від лат. conspectus – огляд, нарис) – це короткий письмовий виклад змісту літературного джерела, який іноді містить і його оцінку. Складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів, прикладів і ведеться в окремому зошиті

Конференції (форуми, симпозіуми) – збори, нарада груп осіб, окремих осіб, організації для обговорення певної проблематики. Наукова конференція – форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов’язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи.

Метод (від грец. methodos «спосіб», «метод», «шлях») – у найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність.

Методика – сукупність способів і прийомів доцільного проведення будь-якої роботи: методика виведення високопродуктивних порід тварин, методика наукового дослідження, методика перекладу, удосконалювати методику. Методика – вчення про методи викладання певної науки, предмета: методика фізики, розробляти методику.

Методологія (гр. methodos – спосіб, метод і logos – наука, знання) – це вчення про правила мислення при створенні теорії науки, вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу; його філософська, теоретична основа, сукупність методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання. Під методологією науки переважно розуміється вчення про науковий метод пізнання або система наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір засобів, прийомів і методів пізнання. Існує й інший, більш вузький погляд на методологію науки, коли вона розглядається як теоретична основа деяких спеціальних, часткових прийомів і засобів наукового пізнання, наприклад, методологія управління, методологія ціноутворення тощо, але в цьому разі доцільніше говорити про методику пізнання і дій.

Монографія – одноосібно написана праця (книга), у якій досліджується одна проблема, обмежене коло питань. У монографії зібрано, систематизовано й узагальнено значну кількість фактичного матеріалу, запропоновано наукову гіпотезу чи концепцію розв’язання проблеми. Монографія має теоретичні розділи, висновки і наукову літературу.

Наука – сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв’язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Наукова ідея – інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв’язків, на основі яких робиться висновок.

Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формуванням знання про досліджуваний об’єкт.

Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв’язку і розвитку. Метод як засіб пізнання є способом відтворення в мисленні досліджуваного предмета. Аналізом та вивченням наукових методів займається методологія науки.

Наукова комунікація – обмін науковою інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями) між ученими і спеціалістами.

Наукова проблема (від грец. рroblema – задача, завдання) – сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у цій науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.

Об’єкт пізнання – те, на що спрямовується (на основі практики) пізнавальна діяльність суб’єкта. Об’єктом пізнання може бути в принципі вся дійсність, але лише в тій мірі, в якій вона включена в предметно – практичну діяльність.

Посилання – це вказівка на джерело інформації, що приводиться у приклад (зовнішнє посилання) або запис, що пов’язує між собою частини документа – посилання на розділи, малюнки, таблиці, формули, додатки і т. д. (внутрішнє посилання). Бібліографічне посилання – це бібліографічний опис джерела цитати або інформаційного джерела, яке обговорюється в тексті роботи.

Пошук інформації – це процедура відбору потрібних документів, що зберігаються в Інтернеті. Пошук здійснюється або автоматично за допомогою ключових слів, або шляхом послідовного проходження користувачем по рубриках в каталогах.

Предмет пізнання – зафіксовані в досвіді і включені в процес практичної діяльності людини сторони, властивості і відносини об’єктів, досліджувані з певною метою в даних умовах і обставинах.

Резюме (від фр. resume) – це короткий підсумок прочитаного твору, в якому містяться висновки та головні підсумки.

Реферат (від лат. referre – повідомляти, доповідати) – це скорочений виклад змісту науково-літературного твору з основними даними та висновками. Реферат відповідає на питання, що міститься в публікації. Слід пам’ятати, що реферат – це не механічний переказ роботи, а викладення її суті.

Семінар – форма групових занять з предмета або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів школи тощо, що відбувається під керівництвом викладача.

Суб’єкт пізнання – це активна сторона взаємодії, носій діяльності, спрямованої на об’єкт, і носій пізнання, яке супроводжується його суб’єктивною оцінкою. Суб’єкт може бути індивідуальним і колективним.

Тези (від гр. – положення, твердження) – положення, які коротко викладають одну з основних думок лекції, доповіді тощо

Цитата (від лат. cito – викликаю) – дослівний уривок з твору певного автора, що наводиться для підтвердження або заперечення висловлюваної думки