ГЛОСАРІЙ

1. Адитивний показник – показник, розрахований з використанням арифметичної дії додавання. Йому притаманна властивість адитивності – сума таких показників має економічне тлумачення.

2. Аналіз даних – комплекс методів, пов’язаних із вивченням тенденцій у змінах даних статистичного спостереження, встановлення зв’язків між ними та дослідження закономірностей розвитку явищ та процесів, що спостерігаються.

3. Алгоритм обчислення розрахункових показників – певна послідовність однозначних приписів щодо проведення розрахунків з метою отримання конкретного результату.

4. Аналітичні групування застосовують для вивчення взаємозв’язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу.

5. Анкета – форма (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час проведення спеціально організованого державного статистичного спостереження. Анкета може заповнюватися безпосередньо респондентом або фахівцем з інтерв'ювання і подаватися органам державної статистики за підписом респондента або анонімно.

6. Арифметичний контроль – це перевірка підсумкових даних; розрахунків середніх і відносних величин, балансового методу; погодження показників, які виводяться один з одного.

7. Атрибутивний ряд розподілу – утворюють за якісною (атрибутивною) ознакою.

8. Абсолютні статистичні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри суспільних явищ за певних умов місця і часу.

9. Підсумкові (сумарні) абсолютні величини характеризують величину ознаки певної сукупності і кількість одиниць сукупності.

10. Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість зміни рівнів ряду динаміки за певний проміжок часу. Обчислюється як різниця між поточним і базисним рівнем.

11. Абсолютне значення одного відсотка приросту дає уяву про вагомість одного відсотка приросту і визначається діленням абсолютного приросту на темп приросту за один і той самий період.

12. Агрегатний індекс – це відношення сум добутків індексованих величин та їх співвимірників.

13. База даних – сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, що передбачають загальні принципи опису, зберігання й маніпулювання даними незалежно від прикладних програм. Б.д. відображає стан об’єктів і їх взаємозв’язки в заданій предметній області. Звертання до бази даних здійснюється за допомогою системи керування базами даних (СКБД).

14. Безпосередній облік – спосіб здійснення статистичного спостереження, коли спеціально підготовлені особи реєструють факти шляхом підрахунку, вимірювання, оцінювання, огляду.

15. Вага (співвимірник) – ознака, яку застосовують як постійну величину для побудови загальних індексів.

16. Варіанта – окреме значення групувальної ознаки.

17. Варіаційний ряд розподілу утворюють за ознакою, що має кількісне вираження. Мажуть бути дискретними і інтервальними.

18. Варіація походить від латинського «variatio» – зміна, коливання, різниця. Характеризує кількісні зміни ознаки в межах однорідної сукупності, які зумовлені впливом різних факторів. Характеризують варіацію показники: розмах варіації, середнє лінійне відхилення; середній квадрат відхилення (дисперсія), стандартне відхилення (середнє квадратичне відхилення), коефіцієнт варіації.

Вартісні (грошові) одиниці виміру використовують не лише на рівні окремого суб’єкта господарювання, а й на рівні галузі чи економіки в цілому (гривня, долар, євро тощо).

Введення даних – сукупність технологічних операцій, що полягає в перенесенні даних із їх зовнішніх носіїв до масивів даних: інтерактивне введення, сканерне введення, завантаження із зовнішніх джерел тощо:

Ø Інтерактивне введення – технологічна операція, що полягає в перенесенні людиною-оператором (як правило, за допомогою клавіатури) даних із заповненого статистичного формуляра (бланка) до масиву даних з одночасним автоматизованим відслідковуванням результатів указаного перенесення.

Ø Сканерне введення – технологічна операція, що полягає в перетворенні даних статистичного формуляра (бланка) на паперовому носії в електронний вигляд за допомогою пристроїв оптичного зчитування, автоматичному розпізнаванні знаків і символів та запису даних до масиву даних.

Ø Завантаження із зовнішніх джерел – технологічна операція, що полягає в перенесенні даних із усіх інших джерел, окрім даних статистичного спостереження, до масиву даних з використанням відповідних носіїв даних.

Визначення (дефініції) статистичного показника – визначення статистичного показника, що відображає певні ознаки явища або процесу, які він характеризує. Розрізняють концептуальне, уточнююче та розширене визначення (дефініції) статистичного показника:

Ø Концептуальне визначення (дефініція) статистичного показника відноситься до суті, цілі або функції поняття і переважно застосовується для встановлення та підтримання "зв'язку" з користувачами, тобто виражає ступінь відповідності поняття потребам користувачів. К.д.с.п. також є відправною точкою для формулювання уточнюючих та розширених дефініцій статистичного показника.

Ø Уточнююче визначення (дефініція) статистичного показника усуває можливість багатоваріантного тлумачення поняття. Крім того, У.д.с.п. повинна містити у собі інформацію щодо одиниці статистичної сукупності, з даних про яку вона починає формуватись, а також про періодичність отримання інформації про цю одиницю.

Ø Розширене визначення (дефініція) статистичного показника передбачає, наскільки це є можливим, наближення складових (елементів) поняття до визначень, найбільш прийнятних для респондентів.

Відносні величини – це величини, які виражають кількісні співвідношення між абсолютними або середніми показниками. По суті відносна величина є дріб, чисельником якого є величина, яку порівнюють, а знаменником – з якою порівнюють. Знаменник називають основою, або базою порівняння.

Відносні величини структури характеризують склад суспільного явища, тобто показують, яку питому вагу займають окремі частини в усьому явищі.

Відносні величини виконання планового завдання характеризують відношення планового показника на наступний період до фактично досягнутого за попередній період.

Відносні величини виконання плану характеризують рівень виконання прогнозованих розрахунків.

Відносні величини динаміки характеризують зміни однорідних явищ у часі.

Відносні величини інтенсивності характеризують відношення двох різнойменних ознак тієї самої сукупності.

Відносні величини координації показують співвідношення між складовими частинами цілого.

Відносні величини порівняння показують співвідношення однойменних величин різних сукупностей.

Гістограма – графічне зображення інтервальних рядів розподілу. На осі абсцис відкладають інтервали ознаки, а на осі ординат – частоти. Над віссю абсцис будують прямокутники, висота яких дорівнює розміру частот, а площа відповідає величині добутків ознак і частот.

Графічний образ – це сукупність різноманітних геометричних та графічних знаків, за допомогою яких відображають статистичні величини.

Групова таблиця містить у підметі зведення про сукупність, розділену на окремі групи за однією ознакою.

Групові статистичні показники – формуються в результаті групування і зведення індивідуальних статистичних показників.

Групування – це розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної у процесі спостереження.

Діаграма – це вид графіка, в якому цифровим (кількісним) даним відповідають різні геометричні фігури і лінії. Залежно від способу зображення статистичних даних вони можуть бути в одному чи двох вимірах.

Діапазон значень статистичного показника – межі (різниця між найбільшим і найменшим кількісним значеннями), в яких знаходиться або може знаходитись, змінюватись величина статистичного показника.

Дискретний ряд – це ряд, в якому ознака виражена цілим числом.

Документальний облік – спосіб здійснення статистичного спостереження, коли факти реєструють за даними, наведеними у документах первинного обліку або реєстраційних даних. У такий спосіб, зокрема, складають форми статистичної звітності.

Експлікація графіка – це пояснення, що розкривають його зміст і основні елементи: заголовок (назва) графіка, одиниці виміру, умовні позначення.

Загальні статистичні показники – характеризують групу одиниць статистичної сукупності, яка становить собою частину чи статистичну сукупність у цілому.

Загальнотериторіальні статистичні показники – характеризують явище або процес, що вивчаються, в цілому по території.

Звітність – це форма спостереження, при якій кожний суб’єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Звітна (облікова) одиниця (респондент статистичного спостереження) – одиниця, від якої отримують інформацію про одиницю спостереження у ході статистичного спостереження. Одиниця статистичного спостереження та звітна (облікова) одиниця можуть співпадати.

Звітно-статистична документація – офіційні документи, які регламентують проведення статистичних спостережень. Звітно-статистична документація включає в себе програми статистичних спостережень, форми звітності та інструкції щодо їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, необхідні для проведення статистичних спостережень, які затверджуються органами державної статистики, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації тощо.

Інтервал групування – це різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки в кожній групі.

Інтервальний ряд – це ряд, в якому значення ознаки варіює у певних межах.

Індексована величина – це показник, зміна якого характеризується індексом.

Індекс змінного складу – це відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний і базисний періоди.

Індекс статистичного формуляра – умовне позначення (сполучення чисел та/або літер), що використовується для систематизації (класифікації) й упорядкування форм державних статистичних спостережень.

Індекс структурних зрушень визначає зміну середньої величини за рахунок структурних зрушень.

Індекс фіксованого складу визначає зміну середнього рівня за рахунок зміни самого показника без врахування впливу структурних зрушень.

Індивідуальний формуляр – містить відомості лише про одну одиницю спостереження.

Індивідуальні абсолютні величини характеризують величину ознаки окремих одиниць сукупності.

Індивідуальні статистичні показники – характеризують окрему одиницю статистичної сукупності.

Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження (статистичного формуляра) – нормативно-правовий акт (офіційний документ) з питань заповнення форми (бланка) статистичного спостереження, іншого статистичного формуляра.

Інтервальні ряди динаміки характеризують розміри досліджуваного явища за певні проміжки (інтервали) часу.

Інтервальні статистичні показники – характеризують явище або процес за певний час (день, місяць, рік), наприклад, уведення в дію житла, перевезення вантажів тощо.

Календар статистичного спостереження – послідовність робіт з підготовки і проведення статистичного спостереження з визначенням термінів їх виконання за кожним етапом.

Картограма – це схематична географічна карта на якій розподіл зображуваних явищ по території подається за допомогою відповідних графічних і тонових символів (штриховки, крапки тощо).

Картодіаграма – це поєднання схематичної географічної карти з діаграмою. Явища на карті зображують за допомогою спеціальних знаків – символів у вигляді стовпчиків, квадратів, кругів тощо.

Кількісна ознака має числове вираження.

Кодування даних – технологічна операція, яка полягає у визначенні та наданні коду ознакам одиниці статистичного спостереження.

Контроль даних – сукупність технологічних операцій, що полягають у порівнянні емпіричних значень статистичного показника з еталонним значенням. Найчастіше використовуються такі види контролю: повноти, арифметичний, логічний, перевірка правильності кодування даних:

1. Повноти – контроль, який проводиться по кожній формі (звіту) окремо, слугує для виявлення незаповнених окремих частин (розділів) форми (звіту) або рядків (граф), які повинні бути обов’язково заповненими, але з якихось причин не заповнені. Контроль повноти всієї сукупності звітів – це перевірка ступеня повноти охоплення об’єкта статистичного спостереження, тобто перевірка того, чи про всі одиниці статистичного спостереження зібрані дані. Неподання даних респондентами може бути повним або частковим:

Ø Часткове непредставлення даних – ситуація, коли звітна (облікова) одиниця хоча і подає дані, але відповідає лише на частину запитань, щодо яких потрібно отримати відповіді.

Ø Повне непредставлення даних – ситуація, коли звітна (облікова) одиниця взагалі не подає дані.

2. Арифметичний – контроль, який полягає у перевірці правильності заповнення проміжних підсумків, підсумкових рядків та граф. Окремою формою арифметичного контролю є так званий «балансовий» контроль, за яким визначається правильність співвідношення окремих значень статистичних показників чи підсумків за графами, рядками, розділами таблиці тощо.

3. Логічний – контроль, який передбачає співставлення відповідей на взаємопов’язані запитання форми (звіту) статистичного спостереження з метою виявлення логічно несумісних відповідей.

4. Перевірка правильності кодування даних – технологічна операція, яка полягає у з'ясуванні відповідності коду, визначеного та наданого ознаці одиниці статистичного спостереження, встановленим правилам та вимогам кодування.

Комбінаційна таблиця містить дані, згруповані за двома і більше ознаками.

Комбіновані одиниці виміру є добутком величини різної розмірності.

Критерії формування сукупності одиниць статистичного спостереження – ознаки, на підставі яких проводиться класифікація та відбір одиниць статистичного спостереження.

Кумулята – накопичена частота (частка).

Логічний контроль полягає у зіставленні відповідей на питання і з’ясуванні їх логічної сумісності.

Локальні статистичні показники – характеризують явище або процес, що вивчаються, на певній частині території.

Макродані – оцінні значення статистичних показників, що відносяться до групи (сукупності) об’єктів.

Масив даних – машинозчитувана сукупність даних, що організована за певними правилами, які передбачають спільні принципи опису, збереження й обробки (база даних, сховище даних, файл чи файли тощо).

Масштаб – умовна міра переведення числового значення статистичного явища в графічне і навпаки.

Масштабна шкала – це лінія, поділена на відрізки точками відповідно до прийнятого масштабу.

Масштабні орієнтири – це масштаб, масштабні шкали і масштабні знаки, які використовуються для визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків.

Метадані – дані щодо статистичних даних, які включають у себе дані та іншу документацію, що надає формальне визначення об’єктів.

Метадані мають дві основні функції. Перша полягає в однозначному та формальному визначенні змісту та зв’язків між об’єктами та процесами системи статистичної інформації. Друга функція передбачає визначення всіх відповідних технічних параметрів.

Мета статистичного спостереження – отримання статистичної інформації (даних), які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідних закономірностей, взаємозв'язків та тенденцій.

Метод визначення узагальнюючих зведених статистичних показників вирішує завдання визначення певних узагальнюючих показників: абсолютних, відносних та середніх величин.

Метод зведення і групування первинного статистичного матеріалу включає перевірку, систематизацію, обробку підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць.

Методична документація – офіційні документи, що визначають способи практичного виконання будь-яких видів робіт (дій) у галузі статистики. До методичної документації належать методики, інструкції та роз'яснення:

Ø Методика – офіційний документ, що містить детальний опис способу виконання робіт, здійснення конкретних організаційних та технологічних операцій, процедур тощо у ході проведення статистичного спостереження під час опрацювання, узагальнення, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання його результатів.

Ø Інструкція – нормативно-правовий акт (офіційний документ), який детально визначає порядок взаємовідносин суб’єктів державної статистичної діяльності.

Ø Роз'яснення (вказівки, рекомендації) – офіційний документ, що містить детальні пояснення стосовно окремих питань або аспектів організації та проведення статистичного спостереження. При цьому вказівки мають статус керівної настанови, а рекомендації - поради, пропозиції або побажання.

Методологічна документація – офіційні документи, які визначають наукові методи та правила статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ і процесів, а також принципи організації статистичної діяльності (збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації). До методологічної документації належать концепції та методологічні положення (основи):

Ø Концепція – офіційний документ, що містить єдиний визначальний задум, основну ідею і трактування або систему поглядів на те чи інше явище чи процес, та сукупність принципів дослідження, що стосується статистики як галузі знання в цілому або певного її питання.

Ø Методологічні положення (основи) – офіційний документ, який висвітлює основний задум, наукове ствердження, головні положення, зведення правил та сукупність методів, що стосуються статистики як галузі знання в цілому або певного її питання.

Метод статистичного спостереження – це спостереження над множиною елементів, які складають статистичну сукупність.

Медіана – це значення ознаки (варіанта), що є серединою впорядкованого варіаційного ряду розподілу, тобто ділить його на дві рівні частини: одна частина має значення варіаційної ознаки менше ніж середня, а друга – більше.

Мікродані – дані про об’єкти статистичного спостереження.

Мікрофайл – набір мікроданих, зібраних в один файл.

Мода – це значення ознаки (варіанта), що найчастіше зустрічається в даній сукупності.

Моментні ряди динаміки характеризують розміри досліджуваного явища на певний момент часу.

Моментні статистичні показники – характеризують явище або процес на певний момент часу, наприклад, протяжність нафтопроводів на кінець року, залишки обігових коштів на початок місяця.

Накопичення даних – технологічна операція, що полягає у поєднанні й систематизації даних (відомостей).

Натуральні одиниці виміру відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета і виражаються в мірах довжини, площі, об’єму, маси тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій.

Неадитивний показник – показник, розрахований з використанням також інших арифметичних дій, крім додавання (відносні, середні). Йому, звичайно, не притаманна властивість адитивності.

Несуцільне статистичне спостереження – спостереження за окремими одиницями статистичної сукупності, яка вивчається. До таких статистичних спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне:

Ø Вибіркове – статистичне спостереження, під час якого реєструються не всі елементи статистичної сукупності, а лише певна їх частина, відібрана у випадковому порядку.

Ø Основного масиву – статистичне спостереження переважної частини або найбільш значущих одиниць статистичної сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта статистичного спостереження.

Ø Монографічне – статистичне спостереження окремих типових одиниць статистичної сукупності з метою їх досконалого вивчення.

Ø Анкетне – статистичне спостереження певної частини одиниць статистичної сукупності на засадах добровільності подання відповідей та можливості неповного повернення від респондентів заповнених статистичних формулярів.

Об’єкт статистичного спостереження – сукупність одиниць спостереження, що визначають собою явище (у статистиці – сукупність статистична) і підлягають статистичному спостереженню.

Об’ємні статистичні показники вимірюють обсяг сукупності.

Одиниці сукупності – це окремі первинні елементи, або індивідуальні явища, які складають статистичну сукупність.

Одиниця вимірювання статистичного показника – величина, з якою порівнюються, а також в якій відображаються інші однорідні з нею величини, наприклад, маси – кілограм, довжини – метр тощо. Розрізняють одиниці вимірювання натуральні, умовно-натуральні та вартісні (грошові).

Одиниця статистичного спостереження – первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації у ході статистичного спостереження.

Одноразове статистичне спостереження – спостереження, яке проводиться один раз чи час від часу (коли виникає потреба), без дотримання регулярної періодичності.

Огива – графічне зображення рангованого ряду розподілу.

Ознака в статистиці – це відмінна риса, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об’єктів (явищ).

Ознаки одиниці статистичного спостереження – властивості, які відображають сутність, характер та особливості одиниці статистичного спостереження. За формою вираження ознаки можуть бути кількісними й атрибутивними:

Ø Кількісні ознаки характеризують величину, що має числове вираження, можуть бути дискретними та безперервними.

Ø Дискретні ознаки приймають тільки скінченну кількість значень. Як правило, їх отримують у результаті підрахунку (кількість суб’єктів діяльності, чисельність акціонерів, кількість членів домогосподарства);

Ø Безперервні ознаки приймають будь-які значення у визначених межах (сума виплачених дивідендів, тривалість перерви у роботі тощо).

Ø Атрибутивні (якісні) ознаки не підлягають числовому вираженню і характеризують якісні властивості одиниці статистичного спостереження, наприклад ім'я, назва, тип тощо.

Опис поширення даних – перелік пунктів плану статистичного спостереження, за якими описується склад метаданих, форми подання даних статистичного спостереження користувачам, надається оцінка якості статистичних даних, визначаються переліки користувачів інформації тощо.

Опис технологічного процесу оброблення даних – перелік пунктів плану статистичного спостереження, за якими описуються технологічні операції з оброблення даних статистичного спостереження (введення та контроль даних, алгоритми обчислення розрахункових показників, формування зведень тощо).

Опитування – спосіб здійснення статистичного спостереження, коли факти реєструються (фіксуються) експедиційним чи кореспондентським способом або самореєстрацією:

Ø Експедиційний спосіб – реєстрація фактів спеціально підготовленими особами з одночасною перевіркою точності та достовірності отриманих відомостей.

Ø Кореспондентський спосіб – реєстрація фактів про явища та процеси у місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій.

Ø Самореєстрація – фіксування фактів самими респондентами після попереднього інструктажу.

Організаційні питання плану статистичного спостереження – перелік пунктів плану статистичного спостереження, які відповідають на питання: хто проводить статистичне спостереження (органи та персонал), де проводиться статистичне спостереження (місце проведення статистичного спостереження), коли проводиться статистичне спостереження (календар статистичного спостереження), які є джерела отримання даних, носії даних та способи їх отримання, а також містить опис фінансового та кадрового забезпечення проведення статистичного спостереження.

Первинні статистичні показники – інформація щодо кількісної та якісної характеристики явищ та процесів, яка подана респондентами під час статистичних спостережень. Визначаються шляхом зведення та групування даних і подаються у формі абсолютних величин.

Переписний (опитувальний) лист – форма (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час проведення спеціально організованих державних статистичних спостережень, таких як переписи та опитування. Переписний (опитувальний) лист може заповнюватись респондентом або фахівцем з інтерв'ювання зі слів респондента.

Період статистичного спостереження – суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані у ході статистичного спостереження.

Періодичне статистичне спостереження – спостереження, що проводиться регулярно здебільшого через певні (як правило, рівні) проміжки часу, наприклад перепис населення.

Поточне статистичне спостереження – систематична реєстрація фактів щодо перебігу явища у міру його виникнення або стосовно безперервного процесу.

Підготовка даних – сукупність технологічних операцій обробки даних з використанням пристроїв комп’ютерної техніки, що включає введення, кодування, контроль і редагування даних.

Підмет статистичної таблиці – це об’єкт, що характеризується числовими показниками, тобто те, що про що йдеться в таблиці.

Поле графіка – це простір, на якому розташовані геометричні та інші знаки, тобто графічне зображення.

Полігон – вид графічного зображення дискретних варіаційних рядів розподілу. На осі абсцис відкладають значення ознаки (варіанти), а на осі ординат – абсолютні або відносні показники чисельності одиниць сукупності (частоти).

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів чи неправильного їх запису.

Помилки репрезентативності мають місце при вибірковому спостереженні і виникають внаслідок того, що відібрана для обстеження частина сукупності не досить точно відображає всю досліджувану сукупність.

Помилки спостереження – це розбіжності між даними спостереження і дійсним значенням показників, що вивчаються.

Похідні статистичні показники – обчислюються на базі первинних або вторинних показників і мають форму середніх чи відносних величин.

Предмет статистики як суспільної науки є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, кількісне відображення закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця й часу.

Присудок статистичної таблиці – це числові показники, що характеризують статистичну сукупність.

Програма статистичного спостереження – офіційний документ, що містить перелік запитань, на які потрібно отримати відповіді під час статистичного спостереження. Програма статистичного спостереження встановлює перелік ознак, що підлягають реєстрації по кожній одиниці статистичного спостереження.

Програмно-методологічні питання плану статистичного спостереження – перелік пунктів плану статистичного спостереження, які відповідають на питання: для чого проводиться статистичне спостереження (мета статистичного спостереження), що спостерігається (об’єкт статистичного спостереження), що є складовими об’єкта статистичного спостереження (одиниці статистичного спостереження), що є джерелом інформації статистичного спостереження (звітна (облікова) одиниця), на які запитання слід отримати відповіді у ході державного спостереження (програма статистичного спостереження), чим характеризується статистичне спостереження (вид, час, період, організаційна форма, спосіб статистичного спостереження й опис системи статистичних показників). Ця складова плану статистичного спостереження містить також перелік методологічної та звітно-статистичної документації, національних та локальних статистичних класифікацій тощо.

Проста таблиця (перелікова) містить лише перелік одиниць статистичної сукупності.

План статистичного спостереження – офіційний документ, що містить опис дій (робіт), які виконуються у ході статистичного спостереження, а також описи очікуваних результатів та перелік їх користувачів.

Редагування даних – сукупність технологічних операцій, які передбачають унесення змін до отриманих даних статистичного спостереження відповідно до встановлених правил та вимог. Найчастіше використовують такі види редагування даних:

Ø Виправлення помилок – технологічна операція з усунення помилок у даних за результатами виконаного контролю.

Ø Імпутація – технологічна операція, що полягає у визначенні та введенні значень для специфічних елементів даних, щодо яких відповіді відсутні або не можуть бути використані.

Ø Ігнорування – відмова від редагування даних за чітко визначеними причинами.

Ø Маскування – технологічна операція, що за рахунок зміни значень чи структури деяких елементів даних забезпечує анонімність і унеможливлює ідентифікації респондентів по даних мікро файлів.

Результативна ознака залежить від інших ознак і змінюється під їх впливом.

Реєстр – форма статистичного спостереження, яка полягає у формуванні й оновленні списку або переліку одиниць статистичної сукупності із зазначенням певних ознак. Реєстр складається один раз та в подальшому ведеться шляхом постійної актуалізації його інформації.

Розповсюдження даних вибіркових статистичних спостережень на генеральну сукупність – операція, що полягає у визначенні характеристик генеральної сукупності на підставі характеристик вибіркової сукупності.

Ряд динаміки – це ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища в часі. Це ряд послідовно розташованих у хронологічному порядку значень показника, який у своїх змінах відображує хід розвитку досліджуваного явища.

Ряди середніх характеризують зміну середніх рівнів досліджуваного явища.

Сезонні коливання – це більш-менш стійкі коливання в рядах динаміки, зумовлені специфічними умовами виробництва чи споживання певного виду продукції, або іншими причинами коливань розвитку того чи іншого явища.

Середні величини – це узагальнюючі кількісні показники, що характеризують типові розміри варіюючих ознак однорідних сукупностей. Види середніх величин: середня арифметична, середня гармонічна, середня геометрична, середня квадратична, середня кубічна, середня хронологічна.

Система статистичних показників (вхідні та вихідні) – сукупність взаємопов’язаних статистичних показників, які всебічно і науково обґрунтовано відображають явища та процеси суспільно-економічного життя за певних умов місця і часу.

Склад статистичного показника – статистичний показник має кількісне значення, основу (зміст) та атрибут(и):

Ø Кількісне значення статистичного показника відповідає його величині (розміру, обсягу, рівню)

Ø Основа статистичного показника відображає сутність, характерні риси й особливості явища або процесу без зазначення умов часу і місця статистичного спостереження, а також кількісного значення.

Ø Атрибути статистичного показника – це множина якісних характеристик, притаманних основі статистичного показника, яка у сукупності з останньою забезпечує його унікальність. Наприклад, територіальні, часові та класифікаційні характеристики.

Спеціалізована звітність властива тим підприємствам, що мають свої специфічні властивості.

Спеціально організоване статистичне спостереження – форма статистичного спостереження, яка охоплює сфери суспільного життя, що не відображені у статистичній звітності. До них належать переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування:

Ø Перепис – суцільне або вибіркове статистичне спостереження за масовими явищами та процесами з метою визначення їх розміру та складу станом на певну дату.

Ø Облік – суцільне статистичне спостереження за масовими явищами та процесами, яке ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Ø Спеціальне обстеження – несуцільне статистичне спостереження за певними масовими явищами та процесами відповідно до тематики, яка виходить за межі статистичної звітності.

Ø Опитування – це, як правило, несуцільне статистичне спостереження висловлених респондентами думок, мотивів, оцінок, що реєструються з їх слів або безпосередньо респондентами при заповненні анкети.

Списковий формуляр містить інформацію про певну сукупність одиниць.

Способи подання даних користувачам та доступу до них – подання може здійснюватися у паперовому вигляді, на магнітних, електронних носіях, засобами зв’язку тощо.

Статистика – це галузь практичної діяльності, спрямована на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів; галузь знань, тобто спеціальна наукова дисципліна; це сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ. Слово «Статистика» походить від латинського «status», що означає стан, становище.

Статистична звітність – форма статистичного спостереження, яка передбачає регулярне заповнення та подання респондентами до органів державної статистики спеціально затверджених документів (форм).

Статистична інформація – офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Статистична методологія – сукупність науково обґрунтованих методів, правил і способів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання й аналізу статистичної інформації. С.м. є основою для складання звітно-статистичної документації та проведення статистичних спостережень.

Статистична сукупність – це маса однорідних у певному відношенні елементів (явищ, фактів), які мають єдину якісну основу, але різняться між собою за певними ознаками.

Статистична таблиця – форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних. У практиці статистико-економічних досліджень використовують таблиці різної складності, що залежить від мети та особливостей об’єкта дослідження, обсягу наявної інформації. Т.с. містить підмет – об’єкт (окремі одиниці чи групи) і присудок – показники, що характеризують підмет. У залежності від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні:

Ø Проста – підметом простої таблиці є перелік одиниць статистичного спостереження, територіальний або хронологічний ряд.

Ø Групова – підметом групової таблиці є групування за однією ознакою.

Ø Комбінаційна – підметом комбінаційної таблиці є групування за двома і більше ознаками.

Статистичне спостереження – це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Статистичне зведення – це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються. При централізованому зведенні матеріали статистичного спостереження надсилають у центральний орган державної статистики, де їх обробляють за певною, заздалегідь встановленою програмою. Децентралізоване зведення передбачає обробку і підрахунок результатів спостереження на місцях.

Статистичний графік – це спосіб наочного зображення й узагальнення статистичних даних про соціально-економічні явища і процеси за допомогою геометричних образів, малюнків або схематичних географічних карт.

Статистичний індекс – це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумірних.

Статистичні доповіді – це інформаційно-аналітичні матеріали, які вміщують оперативну та/або періодичну статистичну інформацію, подаються у вигляді тексту і можуть бути доповненими таблицями та діаграмами. Доповіді всебічно характеризують соціально-економічне становище країни (регіону) або розвиток конкретного виду економічної діяльності та готуються і видаються не пізніше тритижневого строку після закінчення розробки звітності на державному рівні.

Статистичні збірники – видання, які готуються за річними даними статистичних спостережень та найбільш повно характеризують соціально-економічні явища. Основні показники статистичних збірників наводяться у динаміці за попередні роки, мають річну або більшу (три, п'ять років) періодичність. Збірники, подані у вигляді табличного матеріалу, можуть уміщувати методологічні пояснення, аналітичний та графічний матеріал. Вони поділяються на комплексні, галузеві та тематичні:

Ø Комплексний статистичний збірник – це збірник, який містить значний обсяг статистичних даних за ряд років, що всебічно характеризують економічні та соціальні аспекти розвитку країни (регіону), підготовлений з використанням інформації за різними галузями статистики, із залученням адміністративних даних, матеріалів спеціальних досліджень тощо. Готується та видається не пізніше п’ятимісячного строку після завершення опрацювання даних статистичного спостереження на державному рівні.

Ø Галузеві та тематичні збірники вміщують статистичну інформацію, яка найбільш повно характеризує конкретну галузь чи напрям розвитку економіки або ж всебічно висвітлює обрану тему за ряд років. Готуються та видаються не пізніше тримісячного строку після завершення опрацювання даних статистичного спостереження на державному рівні.

Статистичні класифікації:

Ø Національні – офіційний документ, призначений для групування та систематизації в стандартний формат інформації про явища або процеси.

Ø Локальні – статистичні класифікації (довідники) без статусу, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для заповнення форм державних статистичних спостережень та вирішення окремих конкретних завдань оброблення статистичної інформації статистичних спостережень.

Статистичні публікації:

1. Експрес – випуски – оперативна статистична інформація з окремих актуальних питань за результатами проведення державних статистичних спостережень. Ця інформація готується як офіційне повідомлення. У разі необхідності може містити стислі методологічні пояснення. Експрес-випуск готується та видається не пізніше тижневого строку після завершення опрацювання даних статистичного спостереження на державному рівні.

2. Статистичні бюлетені – видання, викладені у вигляді табличного матеріалу, що вміщують оперативну періодичну статистичну інформацію, яка характеризує соціально-економічний розвиток країни (регіону), можуть уключати короткострокову динаміку основних показників (1-2 роки), методологічні пояснення та графічний матеріал. Бюлетені поділяються на комплексні та галузеві.

Ø Комплексний бюлетень – це статистичний бюлетень, який готується з використанням інформації за різними галузями статистики. В окремих випадках комплексний бюлетень може вміщувати доповіді з окремих питань соціально-економічного становища.

Ø Галузевий бюлетень – це статистичний бюлетень, який готується з використанням інформації за окремою галуззю статистики.

Бюлетені готуються та видаються не пізніше п’ятитижневого строку після завершення опрацювання даних статистичного спостереження на державному рівні.

Статистичний інструментарій – набір статистичних формулярів, а також інструкцій щодо їх заповнення.

Статистичний показник – узагальнююча кількісно-якісна характеристика явища чи процесу – статистична величина, яка розраховується, на відміну від ознак, які реєструються. Якісна сторона статистичного показника відображає сутність явища чи процесу в конкретних умовах місця та часу, а кількісна – його розмір, абсолютну, відносну або середню величину. Статистичні показники завжди вказують на те, до якого місця і часу належать явища та процеси, у яких одиницях виміру вони виражені.

Статистичний ряд розподілу – це ряд, який характеризує розподіл одиниць сукупності по групах за будь-якою ознакою.

Статистичний формуляр – форма (бланк) державного статистичного спостереження у вигляді облікового документа, за яким респонденти подають органам державної статистики інформацію під час проведення державного статистичного спостереження.

Статистичні дані – інформація, отримана на підставі проведених статистичних спостережень, що опрацьована і подана у формалізованому вигляді відповідно до загальноприйнятих принципів та методології.

Статистичні таблиці – це форма наочного і систематичного зображення числових результатів зведення і обробки статистичних даних.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою.

Суцільне статистичне спостереження – спостереження щодо всіх без винятку одиниць статистичної сукупності, яка вивчається.

Таблиця – формалізоване представлення даних у вигляді матриці двомірного простору.

Темп зростання оцінює інтенсивність зміни рівнів ряду динаміки. Обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятим за базу порівняння і показує, в скільки разів (процентів) порівнювальний рівень більший чи менший від базисного.

Темп приросту – це відносна швидкість зростання, яка виражається в процентах. Показує на скільки процентів рівень звітного періоду більший (менший) від бази порівняння.

Технологічний процес оброблення даних – сукупність операцій з оброблення даних статистичного спостереження, що здійснюються у певній логічній послідовності.

Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Типологічні групування дають можливість виділити із загальної маси інформації типові явища і процеси.

Тип таблиці – таблиці можуть бути 3-х типів: з фіксованим числом граф та рядків; змінним числом граф; змінним числом рядків.

Трудові одиниці виміру використовують для визначення обсягу трудових ресурсів чи витрат праці на виробництво продукції, для оцінки трудомісткості продукції (людино-година, людино-день).

Умовно-натуральні одиниці виміру використовують для вимірювання об’ємів однорідних, але неоднакових явищ.

Факторна ознака впливає на інші та зумовлює їх зміни.

Форма державного статистичного спостереження – офіційний документ (бланк), що містить питання програми державного статистичного спостереження і місце для надання відповіді на них. Форми державних статистичних спостережень існують у вигляді форм звітності, анкет, переписних (опитувальних) листів, інших статистичних формулярів, необхідних для проведення державних статистичних спостережень.

Форма звітності – форма (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час збирання державної статистичної звітності у вигляді звіту затвердженого зразка та за підписом посадових осіб, які відповідають за достовірність поданої інформації.

Формалізовані описи – подання інформації (даних) про явище чи процес у заздалегідь визначеній формі або у вигляді, придатному для її (їх) введення до інтегрованої системи опрацювання статистичних даних (ІСОСД).

Формальна характеристика статистичного показника – за формальною характеристикою статистичні показники поділяються на абсолютні, відносні та середні, що відповідає формі вираження показника:

1. Абсолютний статистичний показник відображає фізичні властивості чи вартісні характеристики (обсяг, розмір, рівень) явищ та процесів і виражається у натуральних, умовно-натуральних та вартісних (грошових) одиницях виміру.

2. Відносний статистичний показник виражає кількісні співвідношення між явищами або процесами суспільного життя, тобто є результатом ділення однієї величини на іншу (виражається у коефіцієнтах, відсотках, проміле, дециміле тощо).

Види відносних статистичних показників за призначенням – відносні статистичні показники порівняння, структури, координації, планового завдання та виконання плану, динаміки, інтенсивності тощо:

Ø Порівняння – співвідношення однойменних статистичних показників економічного розвитку або життєвого рівня.

Ø Структури – питома вага або відсоток, який становить частина сукупності в загальному обсязі сукупності за тією чи іншою ознакою. Виражається у коефіцієнтах чи відсотках.

Ø Координації – співвідношення окремих частин цілого між собою, яке показує, скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на одиницю іншої, взятої за базу порівняння. Найчастіше виражається числом одиниць однієї частини на 100 або 1000 одиниць другої частини.

Ø Планового завдання – співвідношення, яке показує на скільки відсотків у поточному періоді планом передбачається змінити (збільшити чи зменшити) рівень статистичного показника, що вивчається, порівняно з базисним. Виражається у коефіцієнтах чи відсотках.

Ø Виконання плану – відношення фактично досягнутого рівня до планового завдання. Виражається у коефіцієнтах чи відсотках.

Ø Динаміки – співвідношення, яке показує, у скільки разів чи на скільки відсотків змінюється рівень статистичного показника, що вивчається, у поточному (звітному) році порівняно з базисним. Виражається у коефіцієнтах чи відсотках.

Ø Інтенсивності – відношення різнойменних, але пов'язаних між собою певною залежністю величин. Відносні показники інтенсивності розраховуються діленням абсолютної величини досліджуваного явища на абсолютну величину, яка характеризує обсяг середовища, що його породжує. Виражаються в іменованих одиницях вимірювання чисельника (обсяг певного явища) і знаменника (обсяг середовища, якому це явище властиве).

3. Середній статистичний показник характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю статистичної сукупності. Види середніх статистичних показників: степеневі, структурні, хронологічний.

Ø До степеневих відносяться: середня арифметична, середня гармонічна, середня геометрична, середня квадратична, середня кубічна тощо. Всі степеневі можуть бути зваженими або простими (незваженими).

Ø В якості структурних найчастіше використовується мода (найбільш поширене значення ознаки, що має найбільшу частоту в статистичному ряду розподілу) та медіана (значення ознаки, яке припадає на середину впорядкованого (рангованого) ряду і поділяє його навпіл – на дві рівні за обсягом частини).

Ø Середня хронологічна характеризує середню величину з показників, що змінюються в часі. Середня з двох величин, що характеризують явище на моменти початку і кінця його спостереження.

Формування архіву та часових рядів даних – технологічна операція зі створення копій інформації з метою її збереження та/або накопичення даних, які змінюються у часі.

Формування статистичних зведень – технологічна операція, що полягає у групуванні й агрегуванні первинних статистичних даних.

Ø Групування – технологічна операція із утворення груп одиниць статистичного спостереження, які є однорідними в якому-небудь суттєвому відношенні, а також мають однакові чи близькі значення ознаки групування.

Ø Агрегування – технологічна операція з поєднання споріднених показників за певними статистичними ознаками (вимірами).

Центрограма – це контурна карта, на якій розміщують цифрові таблиці з інформацією про історико-географічний розвиток і розташування досліджуваного явища чи процесу.

Час статистичного спостереження – об’єктивний час, до якого належать дані статистичного спостереження. Коли об’єктом статистичного спостереження є процес, то вибирають інтервал часу. Якщо об’єктом статистичного спостереження є певний стан явища або процесу, то обирають критичний момент часу (стан).

Частота (вага) – кількість елементів у групі з відповідним значенням ознаки (може бути виражена в абсолютних значеннях і у відсотках).

Якісна ознака (атрибутивна) не має кількісного вираження; якщо набуває лише одне з двох протилежних значень – альтернативна.

Якісні статистичні показники характеризують рівень розвитку явища.

Якість продукції – це її здатність задовольняти конкретну потребу відповідно до свого призначення.