Тема 1 Особливості технології будівельного виробництва

1.1. Загальні відомості

1.2. Будівельні процеси та робочі операції і їх структура.

1.3. Будівельні робітники, організація та продуктивність праці, витрати праці.

1.4. Просторові параметри будівництва
 

1.1. Загальні відомості

Технологія будівельного виробництва - прикладна наукова дисципліна, що ґрунтується на сукупності знань щодо механізації, організації та економіки виробничих процесів і операцій на будівельних майданчиках та розглядає методи їх виконання.

Технологія будівельного виробництва ґрунтується на комплексі наукових дисциплін, що вивчають архітектуру, будівельні матеріали та конст­рукції, машини (техніку), будівельну механіку, економіку будівництва, інженерну геодезію, геологію та ін.

Загальною метою технології будівельного виробництва, як прикладної наукової дисципліни є:

- висвітлення загального змісту і структури будівельних процесів, їх трудових, матеріально-технічних, нормативно-правових й інших складових та їх взаємозв'язків;

- розкриття природничо-наукової сутності процесів і явищ, які лежать в основі перетворення матеріальних елементів на будівельну продукцію;

- дослідження закономірностей і меж ефективного застосування методів виконання і механізації будівельних процесів, у тому числі в екстремальних умовах (взимку, в суху і жарку погоду, в сейсмічних умовах тощо);

- розроблення оптимізаційних процедур і методик технологічних розрахунків та методів проектування будівельних процесів.

Будівництво - це галузь матеріального виробництва, яка охоплює нове будівництво, реконструкцію, ремонт і реставрацію будинків і споруд.

Нове будівництво - це зведення будинків і споруд за розробленим проектом.

Реконструкція – це перебудова існуючих будинків і споруд для поліпшення їхнього функціонування або для використання їх за новим призначенням.

Ремонт - оновлення (часткове або повне) будинків і споруд із додержанням основних рішень щодо первісного проекту, спрямоване на підтримання та підвищення їхніх експлуатаційних показників.

Ретаврація - відновлення, укріплення зруйнованих, пошкоджених пам'яток історії (архітектурних споруд) задля збереження їхнього історичного та художнього значення. Як окремий випадок – відбудо­ва будинків і споруд з метою повернути їхній первісний вигляд.

Будівельна галузь об'єднує підрядні, проектні, інженерно-пошукові та науково-дослідні організації і установи. Основу галузі складають будівельно-монтажні організації і обслуговуючі їх транспортні та промислові підприємства. Основним завданням будівельної галузі є створення будівельної продукції та забезпечення високої ефективності будівельного виробництва.

Будівельне виробництво - комплекс взаємозв'язаних трудових процесів і виробничих стосунків, спрямованих на отримання будівельної продукції.

Будівельна продукція – це закінчені будівництвом і введені в експлуатацію будинки і споруди або їхні частини.

Будівельний об'єкт – будинок або споруда в процесі зведення, що постійно змінює свої властивості й ступінь готовності, бо він знаходиться у безперервному процесі поступової реалізації проекту, що обумовлює зміну умов виробництва на конкретному будівельному майданчику.

Будівельний майданчик - простір, у якому розташовано будівельний об'єкт, існуючі й тимчасові споруди, інженерні мережі і матеріально-технічні ресурси, необхідні для виконання будівельних робіт.

Предмети праці - будівельні матеріали, напівфабрикати, вироби і конструкції.

Знаряддя праці - будівельні машини, ручний та механізований інструмент.

За допомогою знарядь праці робітники безпосередньо впливають на предмети праці для зміни їхнього положення, форми, внутріш­нього стану, властивостей тощо.

 

1.2. Будівельні процеси та робочі операції і їх структура.

Будівельний процес - це єдина взаємообумовлена та взаємозв'язана сукупність цілеспрямованих дій, регламентованих певною послідовністю та режимами їх виконання. Будівельними процесами називають виробничі процеси, які спрямовані на отримання будівельної продукції для прикладу – розробка ґрунту, монтаж збірних конструкцій, фарбування стін, тощо.

За складністю виконання будівельні процеси поділяють на робочі операції та на прості і складні робочі процеси.

Робоча операція - це технологічно однорідний і організаційно неподільний елемент будівельного процесу, що забезпечує створення первинної будівельної продукції. Робочу операцію виконує постійний склад виконавців зі сталим складом предметів та знарядь праці.

Простим робочим процесом називають сукупність технологічно пов'язаних робочих операцій, які виконує один і той самий склад виконавців (ланка або бригада).

Назва простого процесу залежить від предметів та знарядь праці. Наприклад, монтаж залізобетонних колон – установлення у проектне положення збірних залізобетонних колон за допомогою монтажного крана; екскавація ґрунту – розроблення ґрунту екскаватором. Прості робочі процеси характеризуються сталим складом виконавців, предметів та знарядь праці.

Складним робочим процесом називають сукупність простих процесів, які організаційно і технологічно взаємозалежні і пов'язані єдиною кінцевою продукцією. До складних процесів, наприклад, належать процеси, пов'язані зі зведенням монолітних залізобетонних конструкцій, монтажем збірних конструкцій каркаса тощо. Складні робочі процеси характеризуються змінним складом виконавців, предметів та знарядь праці.

За технологічними ознаками будівельні процеси поділяють на заготівельні, транспортні та монтажно-укладальні.

Заготівельні процеси - це процеси виготовлення будівельних конструкцій і виробів, приготування розчинів і бетонної суміші та інших напівфабрикатів, виготовлення будівельної оснастки та інвентарю, а також процеси, що підвищують ступінь їх готовності до застосування - укрупнення і проектне оснащення конструкцій допоміжними пристроями і пристосуваннями, приймання і приготування розчину і бетонної суміші у розчинозмішувальних агрегатах, різка, гнуття, антикорозійна та інша обробка арматурних виробів і деталей.

Транспортні процеси - будівельні процеси переміщення будівельних матеріалів, виробів та технічних засобів, включаючи вантажно-розвантажувальні операції.

Монтажно-укладальні процеси - це процеси переробки, зміни стану, властивостей, форми або положення предметів праці, внаслідок чого створюється будівельна продукція у вигляді частин будинків та споруд.  Монтажно-укладальні процеси виконують на будівельному майданчику.

За   режимом   виконання  розрізняють неперервні і переривчасті процеси.

У неперервних процесах  робочі операції виконують одну за одною без перерв незалежно від місцевих виробничих умов (наприклад, кам'яна кладка, монтаж конструкцій).

Переривчасті процеси  - це процеси, при виконанні або після закінчення яких спостерігаються технологічні перерви, зумовлені природою внутрішніх процесів і явищ та властивостями матеріальних елементів, які укладаються, або особливостями технологічного процесу: твердіння бетону, нанесення шарів вапняно-піщаної штукатурки з висушуванням кожного окремого шару тощо.

Сукупність виробничих процесів і операцій, що пов'язані з встановленням у проектне положення і з'єднанням у єдине ціле окремих конструктивних елементів, називається монтажними роботами.

Монтажні роботи включають в себе монтаж будівельних конструкцій (залізобетонних, металевих, дерев'яних), монтаж технологічного обладнання та інших інженерно-тех­нічних систем.

До загальнобудівельних робіт належать земляні, бетонні, залізобетонні, кам'яні, опоряджувальні, покрівельні та інші роботи, а також монтаж будівельних конструкцій.

Спеціальні роботи, що виконуються, як правило, спеціалізованими організаціями, - це роботи з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем (водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції і кондиціювання), систем енерго- й електропостачання, зв'язку, автоматики, технологічного обладнання тощо.

1.3. Будівельні робітники, організація та продуктивність праці, витрати праці.

Для створення високоякісної будівельної продукції потрібна наявність певної категорії виконавців (робітників), які мають спеціальні знання і практичні навички для ефективного та безпечного виконання будівельних процесів. Таких виконавців називають будівельними робітниками. Їх розрізняють за фахом, спеціальністю і кваліфікацією.

Фах будівельного працівника визначається видом роботи, яку він виконує (наприклад, муляр, покрівельник, опоряджувальник). Будівельні робітники, які мають певний фах, можуть спеціалізуватись на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мати спеціальність. Наприклад, покрівельник може бути покрівельником-жерстяником, покрівельником м'яких покрівель; опоряджувальник може мати спеціальність штукатура, маляра,  паркетника.

Для виконання будівельних процесів потрібні робітники з різним рівнем підготовки, тобто різної кваліфікації, яка визначається наявністю у робітника певних знань і умінь для виконання прийомів і операцій.

Показником кваліфікації робітника є його кваліфікаційний розряд, який встановлюється відповідно до тарифно-кваліфікаційної характеристики, що наведена для кожного фаху і кожного розряду в «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і фахів робітників». Цей довідник мі­стить характеристики фахів та перелік відомостей про обсяг необхідних знань і професійних навичок відповідно до заданої складності робіт: робітник повинен знати технологію процесу, правила і засоби перевірки його якості, правила техніки безпеки і вимоги до ступеня готовності і якості попередніх і сумісних процесів.

В будівництві існує шість кваліфікаційних розрядів (шостий – найвищий).

Присвоєння кваліфікаційного розряду відбувається за результатами перевірки кваліфікаційною комісією знань і умінь робітника, яка при цьому бере до уваги тарифно-кваліфікаційні вимоги до роботи, що виконується.

На 1.01.2011 середня з/п в будівництві – 2300 грн, сер розряд – 3,8.

Одним із основних критеріїв оцінки трудової діяльності робітників є продуктивність праці. В будівництві продуктивність праці робітників оцінюється їх виробітком  протягом тієї самої одиниці часу (кількістю будівельної продукції, випущеної за одиницю часу за годину, протягом робочої зміни).

Норма витрат праці - це витрати праці, які встановлено на виконання одиниці продукції робітниками  відповідного фаху та кваліфікації в умовах правильної організацій праці і виробництва.

Виражається люд.-год/од.

Норма часу – це час, який встановлено на виконання одиниці продукції робітником відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва.

Норма виробітку робітників – кількість продукції, яка має бути вироблена за одиницю часу робітником відповідного фаху і кваліфікації в умовах правильної організації праці і виробництва. її обчислюють в одиницях виміру продукції на одиницю часу (м²/год; м³/зміну). Норма виробітку наводиться у вигляді норм виробітку ланки, якщо будівельний процес виконує ланка робітників, або норм виробітку робітника, якщо будівельний процес виконує один робітник. Норма виробітку обернено пропорційна нормі часу.

1.4. Просторові параметри будівництва

До просторових параметрів будівництва належать: фронт робіт,  дільниця, ярус та ін.

Фронт робіт - це виражені параметрами простору, натуральними або вартісними одиницями обсяги робіт, що передбачаються до виконання. За видом будівельного об'єкта це може бути секція житлового будинку в межах поверху, частина прогону одноповерхового промислового корпусу, ярус висотної інженерної споруди, та ін.

Дільниця – частина загального фронту робіт, що призначається для одного виконавця або для робітничої ланки, бригади.

Ярус – частина умовного розчленування об'єкта будівництва по вертикалі з технологічних міркувань.