ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС

Модуль ІІ Психологія професійної освіти

ЛЕКЦІЯ 8. Психологія особистості студента

 

1. Психологічна характеристика студентського віку

Студенський вік є особливим періодом життя людини, якому вона прагне до самоствердження, самореалізації у майбутній професійній діяльності. Завдання вищої школи сформувати умови й допомогти студенту в реалізації його задумів та планів. Згідно з твердженням дослідників, студентський вік є сенситивним (найсприятливішим) для розвитку психічних функцій та соціогенних можливостей. Вони визначають спрямованість й устрій мислення, яке характеризує професійну адаптивність особистості, а це неможливо досягти без цілісного розуміння психічної та пізнавальної діяльності студента, дослідження його психофізіологічних детермінант розвитку психіки на всіх рівнях навчання.

Під час організації процесу професійного навчання необхідно враховувати не лише закономірності психічного розвитку студента, але й на знання його індивідуально-типологічних особливостей. В загальному вважають, що студентів, від інших груп молоді такого ж віку відрізняють наступні риси:

·  вищий освітній рівень;

·  мотивація до знань;

·  висока соціальна активність;

·  гармонійне поєднання соціальної й інтелектуальної зрілості.

Студентське життя припадає найчастіше на період пізньої юності або ранньої дорослості і цей період життя молодої людини характеризується активним включенням у соціальне життя, набуттям юридичної та економічної відповідальності та опануванням професією. В цей час особливості фізичного, психофізіологічного та когнітивного розвитку студентів набувають більшої значимості.

Фізичний розвиток характеризується різними аспектами фізіологічних, сенсорних та рухових функцій організму.

Психофізіологічний розвиток являє собою закономірності співвідношення психологічного й фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів у поведінці, розвитку та навчанні студента.

Когнітивний розвиток належить до розвитку мислення особистості студента в період його активного становлення як фахівця.

На думку американського психоаналітика Ненсі Мак-Вільямса: «у процесі індивідуального розвитку особистості аналітична діяльність великих півкуль головного мозку прогресує, ніяк не припиняючись і не затухаючи відповідно до формування складних систем його синтетичної діяльності й організації постійної взаємодії всіх каналів зв’язку з навколишнім середовищем».

Серед особливостей, які пов’язані з розвитком центральної нервової системи студента, найважливіші є такі:

· найшвидше реагування на будь-який зовнішній вплив подразника;

· оптимальна чутливість всіх аналізаторів центральної нервової системи;

· висока пластичність кори великих півкуль головного мозку та висока гнучкість у створенні психомоторних навичок;

· найбільший обсяг оперативної пам’яті;

· найвищі властивості уваги: концентрація, інтенсивність, стійкість, об’єм, розподіл і переключення;

· найвищий розвиток інтелектуальних функцій;

· висока швидкість мисленєвих операцій, гнучкого переходу від образного до логічного та навпаки;

· динамічний розвиток усіх видів почуттів, підвищена емоційна чутливість.

У студентські роки молодь повинна досягнути особистісної зрілості, розвинути основні соціогенні потенції людини як особистості, хоча залишаються дуже помітні індивідуальні відмінності в особистісному розвитку, світоглядних і суспільних якостях. В цей період молода людина визначається для себе з галуззю успішного самоствердження, відбувається формування професійних, світоглядних якостей майбутнього фахівця; розвиток професійних здібностей.