5.2 Види комплексів стандартів на національному та міжнародному рівнях

На міждержавному та національному рівні деякі організаційно-методичні та загально-технічні стандарти згруповані у комплекси за спільним призначенням.

Комплекс стандартів «Національна стандартизація» (номер комплексу –1) установлює мету, принципи та основні завдання стандартизації, а також деталізує порядок виконання робіт при розробленні, схваленні, прийманні, перегляданні, змінюванні та скасуванні різних видів нормативних документів. Стандарти цього комплексу встановлюють вимоги до національної стандартизації та правил її функціонування і сприяють впровадженню міжнародних та європейських стандартів.

«Єдина система конструкторської документації» (ЄСКД: комплекс № 2) – це комплекс міждержавних стандартів, що забезпечує стабільну нормативно-інформаційну базу для розроблення конструкторської документації в машинобудуванні та приладобудуванні. Але окремі стандарти поширюються на всі галузі промисловості. Цей комплекс згідно ДСТУ 3321:2003 має назву «Система конструкторської документації» (СКД) і визначається як «комплекс державних стандартів, який встановлює взаємопов’язані правила та положення щодо порядку розроблення, оформлення й обігу конструкторської документації». Згідно Українського класифікатора нормативних документів (ДК 004:2008) стандарти цього комплексу входять до угруповань з кодовим позначенням 01.100 та 01.110 [23].

· ЄСКД – це система постійно діючих технічних і організаційних вимог, що забезпечує взаємний обмін конструкторською документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській розробці, спрощення форми документів і скорочення їх номенклатури, а також єдність графічних зображень; механізовану і автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості до організації виробництва будь-якого виробу на якому завгодно підприємстві в найкоротший термін.

Весь комплекс діючих державних стандартів ЄСКД розподіляється на такі групи: 0 –Загальні положення (призначення, галузь поширення, склад і позначення ЄСКД, вимоги до документів, які обумовлені використанням ЕОМ); 1 – Основні положення (види виробів, стадії розробки, загальні вимоги до текстових документів, нормоконтроль та ін.); 2 – Класифікація і позначення виробів у конструкторських документах; 3 –Загальні правила виконання креслень; 4 – Правила виконання креслень виробів машинобудування та приладобудування; 5 – Правила обігу конструкторських документів (облік, зберігання, дублювання, внесення змін); 6 – Правила виконання експлуатаційної і ремонтної документації; 7 – Правила виконання схем (види і типи схем, загальні вимоги до виконання різних схем); 8 – Правила виконання документів будівельних і суднобудівельних; 9 –Інші стандарти.

Позначення стандартів ЄСКД базується на простій класифікації. Номер кожного з них складається з цифри 2, що присвоєна комплексу стандартів ЄСКД, цифри (після крапки), яка позначає класифікаційну групу стандартів, двозначної цифри, що визначає порядковий номер стандарта у групі, двозначної цифри (після тире або за новими правилами двокрапки), що позначає рік реєстрації стандарта (рис. 5).

Рис.5. – Приклад позначення стандарта ЭСКД

Така структура і система позначень комплекса ЄСКД дозволяє доповняти його новими стандартами, дає змогу комплектувати і видавати збірники у залежності від характеру використання стандартів у різних службах і організаціях, забезпечуючи зручне використання окремими стандартами.

«Єдина система технологічної документації» (ЄСТД: комплекс №3) – комплекс стандартів, що встановлює взаємопов’язані правила та положення щодо порядку розробки, комплектування, оформлення та обігу технологічної документації, яка застосовується у машинобудуванні та приладобудуванні. ЄСТД може також розповсюджуватись на технологічну документацію, що застосовується в інших галузях промисловості. Згідно ДК- 004-99 стандарти цього комплексу входять до класифікаційного угруповання з кодовим позначенням 01.110. Згідно ДСТУ 2391-94 комплекс стандартів ЄСТД на національному рівні має назву «Система технологічної документації». Терміни та визначення основних понять, притаманних цьому комплексу, стандартизовані за такими угрупованнями: загальні поняття, технологічна документація; технологічні процеси та операції; елементи технологічних операцій; характеристики технологічного процесу (операцій); технологічні норми; засоби виконання технологічного процесу; предмети праці.

· Технологічна документація відображає проект технологічного процесу, що розроблений для виробництва конкретної продукції. Технологія розроблюється і фіксується у документах в різних галузях промисловості.

· Єдина система технологічної документації (ЄСТД) встановлює обов’язковий порядок розробки, оформлення і збереження всіх видів технологічної документації на машино- і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування, встановлення і ремонту виробів цих підприємств. Це обумовлено складністю технології у цих галузях та великим її впливом на продуктивність праці, собівартість і якість продукції, яка виробляється. На основі технологічної документації здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв’язки між відділами і цехами підприємства, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником).

· Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації дозволяють використовувати прогресивні способи машинної її обробки і полегшують передачу документації на інші підприємства. Основною метою розробки Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД) було зниження витрат на розробку технологічних процесів, але на практиці отримано більш вагомий ефект - поширилося використання типових технологічних процесів, що привело до зниження собівартості і підвищення якості продукції.

· В основу розробки і удосконалення ЄСТД покладені такі принципи: 1) забезпечення наступність основних положень стандартів ЄСКД; 2) можливість виготовлення і обробки технологічних документів засобами організаційної та обчислювальної техніки; 3) зручність використання технологічних документів в умовах функціонування автоматизованих систем управління технологічними процесами, робототехнічних комплексів і гнучких виробничих систем; 4) блочно-модульна система побудови документів, що є передумовою їх утворення із типових інформаційних моделей, які відповідають рядкам (або групам рядків) форми документа; 5) зменшення об’єма технологічних документів без шкоди для змісту; 6) створення єдиної процедури затвердження і зміни технологічних документів; 7) розширення використання типових технологічних процесів, в документацію яких включається інформація єдина для всієї групи виробів цього типу.

Стандарти ЭСТД поділяються на основні групи:

0 – Загальні положення ЭСТД (визначення і призначення ЭСТД, класифікація і позначення стандартів);

1 – Основні стандарти (стадії розробки і види документів, загальні вимоги, правила оформлення, визначення і терміни документів);

2 – Система позначень технологічних документів;

3 – Методи розрахунку застосовності деталей і обліку застосовності технологічного оснащення;

4 – Правила оформлення технологічних документів на різні види робіт;

5 - Правила оформлення технологічних документів на іспити і контроль виробів, що випускаються;

6 – Правила оформлення документів, що застосовуються у допоміжному виробництві;

7 – Правила запису технологічних операцій;

8 – Правила підготовки нормативної і довідкової інформації, використовуваної в АСУ (рис. 6).

Рис. 6. – Приклад позначення стандарта ЄСТД

«Система показників якості продукції» (СПЯП: комплекс №4) – комплекс стандартів, що встановлює номенклатуру обов’язкових та рекомендованих показників для оцінки рівня якості виробів різних галузей промисловості. Згідно ДК 004:2008 вони входять до класифікаційного угруповання з кодовим позначенням 03.120. Цифрове позначення таких стандартів складається з номеру, привласненого комплексу (цифра 4), порядкового номеру у групі стандартів цього комплексу та двох останніх цифр року затвердження. Наприклад, ГОСТ 4.45-86.

«Уніфіковані системи документації» (УСД) – це комплекс установлює порядок проведення робіт щодо уніфікації форм документів, що утримують необхідну інформацію для управління в певній сфері діяльності. Розрізняють уніфіковані системи планової, фінансової, звітно-статистичної документації, а також документації по винаходам та відкриттям, побутовому обслуговуванню, ціноутворенню тощо. Класифікацію управлінської документації установлює ДК 010-98. Міждержавні стандарти комплексу УСД мають цифрове позначення, яке складається з номеру привласненого комплексу (цифра 6), порядкового номеру у цій групі стандартів та двох останніх цифр року затвердження. Наприклад, ГОСТ 6.38-90. В Україні цей комплекс має назву «Державна уніфікована система документації» (ДУСД), основні положення якої визначає ДСТУ 3843-99. Стандарти цього комплексу, згідно ДК 004:2008, входять до класифікаційних угруповань 01.140 та 03.140.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ) – комплекс стандартів, що включає основні положення, загальні вимоги і правила з метрології та вимірювальної техніки, державні випробування засобів вимірювання, державні еталони одиниць фізичних величин, методики виконання вимірювань, методи і засоби повірки засобів вимірювань, вимірювальні прилади. Міждержавні стандарти цього комплексу позначаються перед номером стандарту цифрою 8. Згідно ДК 004:2008 клас цієї галузі стандартизації має кодове позначення 17.

· Ця система відіграє в наш час особливу роль. В сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань складають в середньому 10% загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60% (електронна, радіотехнічна та інші). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і порівнянням вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни.

Стандарти системи безпеки праці (ССБП) встановлюють єдині правила і норми, що стосуються безпеки людини в процесі праці. Вони орієнтовані на зменшення впливу шкідливих виробничих чинників на працюючих. Їх впровадження націлено на створення ефективних засобів захисту працюючих, на зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Стандарти цього комплексу на міждержавному рівні позначаються цифрою 12. Згідно ДК 004:2008 за ознакою «галузь стандартизації» вони відносяться до класу з кодовим позначенням 13 (рис. 7).

Система стандартів безпеки праці (ССБП) складається з більше ніж 300 державних і біля 500 галузевих стандартів. Додатково до цього ще біля 70 тис. стандартів і технічних умов на обладнання, машини, прилади, матеріали і речовини, які містять вимоги безпеки праці.

Рис. 7 – Приклад позначення стандартів ССБП

«Єдина система технологічного підготовлення виробництва» (ЄСТПВ: комплекс №14) базується на принципах типізації технологічних процесів виготовлення уніфікованих об’єктів виробництва і засобів технологічного оснащення на основі їх класифікацій і групування за подібними конструктивно-технологічними ознаками. Об’єктом стандартизації ЄСТПВ є технологічне підготовлення виробництва виробів машинобудування та приладобудування, але деякі стандарти можуть використовуватись і в інших галузях промисловості. Наприклад, ГОСТ 14.318-83 «Единая система технологической подготовки производства. Виды технического контроля». Згідно ДК 004-99 стандарти ЄСТПВ входять до класифікаційного угруповання, яке має кодове позначення 01.110.

· Це комплекс міждержавних стандартів і галузевих систем технологічної підготовки виробництва, при виконанні вимог яких створюються умови для скорочення строків підготовки виробництва, освоєння і випуску продукції заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури і значної економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

· Одним з найважливіших принципів, закладених в ЄСТПВ, є типізація технологічних процесів виготовлення уніфікованих об’єктів виробництва і засобів технологічного оснащення на основі їх класифікації і групування за подібними конструктивно-технологічними ознаками, що створює основу для підвищення типових технологічних процесів. Впровадження цього принципу дає можливість в кілька разів скоротити строки підготовки виробництва нових виробів і обсяг розроблюваної технологічної документації.

· Типові технологічні процеси базуються на використанні прогресивних вихідних заготовок, передових методів обробки деталей, стандартних засобів технологічного оснащення, прогресивних форм організації виробництва. Вони розробляються на основі прогресивних технологічних рішень.

Функції технологічної підготовки виробництва. Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЭСТПП) сприяє вирішенню задач, які групуються за наступними основними функціями:

v забезпечення при конструюванні виробу раціональної технологічності його виготовлення;

v розробка технологічних процесів виробництва;

v проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення (у першу чергу уніфікованих технологічних пристосувань);

v організація і керування процесом технологічної підготовки виробництва.

Технологічною називають конструкцію виробу, що забезпечує стосовно іншим подібним до виробів (або варіантам цього виробу) підвищення продуктивності праці і зниження витрат при його виготовленні, проектуванні, технологічній підготовці виробництва, технічному обслуговуванні і ремонті при дотриманні заданого рівня його якості. При розробці технологічних процесів прагнуть до вибору з числа відомих або до розробки нових процесів, що підвищують якість виробів і (або) знижують трудомісткість їхнього виготовлення. ЄСТПП створює основу для застосування типових технологічних процесів (ТПП) при виготовленні близьких по конструкції груп деталей. На окремих заводах по типових технологічних процесах виготовляється до 85% деталей, що приводить, зокрема, до скорочення термінів підготовки виробництва виробів, що випускаються, до 2,5 разів.

Уніфікація технологічних пристосувань і їхніх елементів сприяє впровадженню ТТП і знижує витрати на виготовлення і збереження пристосувань.

Структура стандартів ЄСТПП. Стандарти ЄСТПП класифікуються на наступні групи:

0 – Загальні положення;

1 – Правила організації і керування процесом технологічної підготовки виробництва;

2 – Правила забезпечення технологічності конструкцій виробів;

3 - Правила розробки і застосування технологічних процесів і засобів технологічного оснащення;

4 – Правила застосування технічних засобів механізації й автоматизації інженерно-технічних робіт;

5 – Інші стандарти. Ці класифікаційні групи використовуються в позначенні державних стандартів за схемою (рис. 8).

Рис. 8. – Приклад позначення стандарта ЄСТПП

ЄСТПП охоплює фактично і ЄСТД, але її принципова особливість полягає в єдиній технологічній системі, що об’єднує такі найважливіші етапи:

1) уніфікація виробів;

2) розробка типових технологічних процесів;

3) розробка переналагоджуваних засобів технологічного оснащення;

4) автоматизація виробничих процесів інженерної праці.

Впровадження ЄСТПП підвищує продуктивність праці у серійному виробництві до 30%, у масовому – до 15% і скорочує у 2-2,5 рази витрати на підготовку нових виробів.

Комплекс стандартів «Система розроблення і поставлення продукції на виробництво» (СРПВ або СПРПП– «система постановки и разработки продукции на производство» згідно з термінологією міждержавних стандартів цього комплексу) визначає порядок проведення робіт по створенню, виробництву і використанню продукції різних галузей промисловості (позначення комплексу цифрою 15).

· Основне призначення СРПВ полягає у встановленні організаційно-технічних принципів і порядку проведення робіт по створенню продукції високої якості, запобіганню постановки на виробництво застарілої, неефективної і невідпрацьованої продукції, скороченню строків розробки і освоєння та своєчасному оновленню продукції.

· Стандарти СРПВ регламентують:

· порядок проведення науково-дослідних і експериментально-конструкторських та технологічних робіт, патентних досліджень, що включають дослідження технічного рівня і тенденцій розвитку техніки;

· вимоги до продукції, яку належить розробити і освоїти, порядок видання цих вимог на всіх стадіях життєвого циклу продукції та зняття її з виробництва;

· порядок постановки продукції на виробництво (в тому числі раніше освоєної на інших підприємствах продукції і продукції, що виготовляється за ліцензіями зарубіжних фірм), здійснення авторського нагляду при освоєнні і виробництві продукції;

· вимоги до зразків-еталонів товарів, правила їх узгодження і затвердження;

· порядок зняття застарілої продукції з виробництва з урахуванням інтересів споживачів і своєчасної заміни такої продукції більш сучасною.

· Стандарти системи СРПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 15.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ). Ця система відіграє в наш час особливу роль. В сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань складають в середньому 10% загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60% (електронна, радіотехнічна та інші). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і порівнянням вимірювань, що можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни. Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.

Термінологічні стандарти встановлюють терміни та визначення понять у конкретній галузі, а також подають еквіваленти цих термінів на російській, німецькій, англійській та французькій мовах [20].

Стандарти на продукцію та послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або певної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню. У них наводяться технічні вимоги до якості продукції (послуг) під час її виготовлення, постачання (надання) та використання; визначаються правила приймання, способи контролю та випробування, вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання продукції або якості наданих послуг [3].

Стандарти параметрів і (або) розмірів призначені для однієї або декількох груп однорідної продукції. Вони встановлюють параметричні і (або) розмірні ряди за основними споживчими характеристиками, на базі яких проектується конкретна продукція (моделі, артикули – умовні позначення тощо). Головна мета параметричної стандартизації – задоволення потреб при оптимальному скороченні номенклатури виробів.

Стандарти загальних технічних умов вміщують загальні вимоги до групи однорідної продукції.

Стандарти технічних умов мають утримувати вимоги до конкретної продукції – форменого, робочого спецодягу, деяких виробів з хутра тощо. Стандарти на продукцію мають такі типові розділи:

Ø класифікація (або види) та розміри. У цьому розділі вказують на які види швейних виробів розповсюджується стандарт. Наприклад, білизна постільна поділяється на підковдри, простирадла, наволочки верхні на подушки тощо [ДСТУ 3119-95]. Крім того, вказують вимоги, яким повинні відповідати вироби за розміром;

Ø технічні вимоги. Характеристика виробу, що подається у цьому розділі, складається з нормативних вимог до сировинного складу, художньо-колористичного оформлення та властивостей матеріалів для виготовлення виробу, до конструкції методів обробки та параметрів, яких потрібно дотримуватись при його виготовленні. Крім того, встановлюються вимоги до змісту технічного опису (ТО) на модель;

Ø маркування та пакування. У цьому розділі викладають вимоги до споживчого і транспортного маркування продукції та до способу її пакування (посилаючись на відповідні стандарти);

Ø правила приймання (посилка на відповідний стандарт);

Ø методи контролювання (посилка на відповідний стандарт);

Ø транспортування і зберігання. У цьому розділі встановлюють вимоги для умов зберігання продукції під час її транспортування і зберігання.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються в різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначенню.

Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) регламентують послідовність операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю (продукції, процесів, послуг). У них наводяться уніфіковані методи контролю якості, що базуються на досягненнях сучасної науки й техніки [19].