ГЛОСАРІЙ

Містобудування – теорія та практика планування й забудови міст. Основне завдання містобудування – створення такого матеріального середовища, в якому потреби людини повинні задовольнятися щонайкраще. Об’єктом містобудівного проектування є навколишнє середовище та його елементи: комплекс будівель, споруд, комунікацій, природний ландшафт парків і місць відпочинку, район міста чи група взаємозалежних поселень (агломерація, зона впливу міста та ін.).

Єрихон на Близькому Сході і Чатал-Гуюк на території Малої Азії – “протоміста” відповідно до археологічних свідчень в Х-IX тисячоліттях до н.е.

Месопотамія (грецькою Межиріччя) – стародавня країна, яка розташовувалась на рівнині, між ріками Тигр та Євфрат.

Зіккурати – багатосхідчасті башти, які мали назву “гора бога”, і які було видно далеко за межами міста.

Міста – царські резиденції, до числа яких відносяться три найдавніші столиці Єгипту: Мемфіс, Фіви і Ахетатон , більш відомий під ім'ям Тель- ель- Амарна.

Храмові міста: Геліополь, Елефантина, Філе та ін.

Міста – пограничні фортеці: Ель- Каб, Кумм, Семне та ін.

Торгові міста: до числа останніх належала більшість міст, розташованих на караванних і водних шляхах як в дельті Нілу так і на середній і верхній його течії.

Кахун - одне з найдавніших і відносно добре збережених міст Єгипту, побудований при Сезострисі II, фараоні XII династії.

Тераса - огороджена відкрита прибудова до споруди у вигляді майданчика для відпочинку, яка може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.

Дур-Шаррукін - столиця Ассирії в останні роки правління Саргона II.

Есагіла (букв. «будинок піднятої голови») — храм, присвячений Мардуку, богу-покровителю Вавилона. Був великим культурним центром Стародавнього світу, розташованого у сучасному Іраку.

Вавило́н («баб-ілі» означає «брама Бога») — місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на пологому березі в нижній течії річки Євфрат.

Брама Ішта́р — пам'ятка архітектури давнього Вавилону, восьма брама внутрішнього міста, що була побудована в 575 р. до н. е. за наказом царя Навуходоносора II в північній частині міста.

Ахемені́ди (давньоперс. Haxâmanišiyâ — Гахаманішія) — династія давньоперських царів та низки похідних династій часів Еллінізму, яка веде свій родовід від Ахемена.

Па́рса (також Персепо́ль, Персепо́ліс, староперс.: Pārsa, перс. تخت جمشید/پارسه — Takht-e Jamshid або ж Chehel Minar, дав.-гр. Περσέπολης) — місто і церемоніальна столиця Персії за часів Ахеменідів. Засноване Дарієм I Великим близько 518 до н. е.

Ахеменідський період - архітектурних пам'яток доахеменідського періоду не збереглось, хоча на рельєфах в палацах Ассирії зображені міста на Іранському плоскогір'ї. Цілком можливо, що довгий час при Ахеменідах населення плоскогір'я вело напівкочовий спосіб життя і для регіону були типовими дерев'яні споруди. На це вказують монументальні споруди Кіра в Пасагардах, зокрема його гробниця, що нагадує дерев'яний будинок з гостроверхим дахом, а також Дарія і його спадкоємців в Персеполі і їхні гробниці в сусідньому Накши-Рустемі, що є кам'яними копіями дерев'яних прототипів.

Парфянський період - більшість архітектурних пам'ятників Парфянського періоду знайдені на захід від Іранського нагір'я і мають мало іранських рис. В цей період з'являється елемент, який буде широко використовуватись в усій наступній іранській архітектурі. Це так званий айван, прямокутний склепінчастий зал, відкритий зі боку входу. Парфянське мистецтво було ще більш еклетичним, ніж мистецтво Ахеменідського періоду. В різних частинах держави виготовлялись різні за стилем вироби: еліністичні, буддійські, греко-бактрійські. Для прикрашання використовувались гіпсові фризи, різьба по каменю і настінний живопис. В цей період популярністю користувались глазуровані глиняні вироби, попередники кераміки.

Сасанідський період - багато споруд Сасанідського періоду в порівняно хорошому стані. Більшість із них були складені із каменю, хоча використовувалась і обпалена цегла. Серед збережених будівель – царські палаци, храми вогню, греблі і мости, а також цілі квартали міст. Місце колон з горизонтальним перекриттям зайняли арки і склепіння; квадратні приміщення увінчались куполами, широко використовувались арочні прорізи, багато будівель мали айвани. Куполи підтримували чотири тромпи, склепінчасті конструкції конусоподібної форми, які перекривали кути квадратних приміщень.

Агори –у нижньому місті утворюється центр у вигляді міської ринкової площі.

Місто Селінунт - приклад міста правильної композиції.

Тиринф — прадавнє давньогрецьке укріплене місто в Арголіді, на північному сході Пелопоннесу.

Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народились Сократ, Перикл, Софокл; Платон започаткував «академію», а Арістотель — ліцей. Афіни — колиска Західної цивілізації, батьківщина світової демократії.

Спарта (дор. Σπάρτα; атт. Σπάρτη), або Лакедемон, Лакедаймон (грец. Λακεδαίμων) — місто-держава Стародавньої Греції, найсильніше на Пелопонеському півострові, яке існувало в області Лаконії. Конкурувало з Афінами.