Глосарій бухгалтерських термінів

Аванс – попередня виплата коштів за ще неотримані товари або послуги.

Автоматизація обліку – застосування програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку.

Активи – ресурси, що перебувають у розпорядженні установи та мають вартість.

Акредитація – офіційне визнання спроможності установи виконувати певні функції.

Акт інвентаризації – документ, що фіксує результати перевірки наявності майна.

Акт виконаних робіт – первинний документ, який підтверджує завершення робіт чи послуг.

Амортизація – поступове перенесення вартості основного засобу на витрати.

Аналіз фінансової звітності – оцінювання показників для ухвалення управлінських рішень.

Аналитичний облік – деталізований облік у межах синтетичного рахунку.

Аналітична довідка – короткий виклад інформації на основі даних обліку.

Баланс – звіт про фінансовий стан установи на певну дату.

Банківські операції – операції з обслуговування рахунків бюджетної установи.

База оподаткування – вартісна, фізична або інша характеристика об’єкта оподаткування.

Благодійна допомога – кошти або майно, отримані безоплатно.

Бланки суворої звітності – документи, що прирівнюються до касових (наприклад, квитанції).

Бюджет – план надходжень і видатків на визначений період.

Бюджетна класифікація – систематизація доходів, видатків, кредитування бюджету.

Бюджетна програма – сукупність заходів, що фінансуються з бюджету.

Бюджетне фінансування – процес надання коштів з бюджету на визначені цілі.

Бюджетна установа – неприбуткова організація, що утримується за рахунок бюджету.

Бухгалтерський облік – система реєстрації, накопичення й узагальнення інформації про господарські операції.

Бухгалтерська звітність – система документів, що містить дані про фінансовий стан установи.

Бюджетна заборгованість – невиконані зобов’язання перед розпорядниками бюджетних коштів.

Бюджетний процес – сукупність дій щодо формування, розгляду, прийняття і виконання бюджету.

Бюджетні призначення – повноваження на витрачання бюджетних коштів у встановлених межах.

Вартість основних засобів – сума, за якою актив був придбаний або оцінений.

Відомість – зведений обліковий документ, що узагальнює дані первинних документів.

Видатки бюджету – кошти, що витрачаються на потреби установи згідно з кошторисом.

Видатковий касовий ордер – документ, що підтверджує видачу готівки з каси.

Виконання бюджету – процес фактичного надходження доходів і здійснення витрат.

Виплати соціального характеру – виплати з бюджету громадянам (стипендії, допомоги).

Витрати майбутніх періодів – витрати, понесені авансом, але які належать до наступного облікового періоду.

Внутрішні зобов’язання – фінансові зобов’язання, що виникають у межах бюджетної системи.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань.

Виробничі запаси – матеріальні ресурси, що зберігаються для використання в діяльності установи.

Гарантії бюджетні – фінансові зобов’язання, забезпечені державою.

Готівка – грошові кошти в національній валюті в касі установи.

Головний розпорядник коштів – орган або установа, яка розподіляє бюджетні кошти між підвідомчими розпорядниками.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни у складі активів і зобов’язань.

Грошові документи – квитанції, марки, путівки, інші документи з номінальною вартістю.

Графік документообігу – затверджений порядок руху бухгалтерських документів у межах установи.

Гарантовані видатки – витрати, що підлягають першочерговому фінансуванню згідно з законом.

Гарантований платіж – попередньо встановлений платіж, що підлягає обов’язковому виконанню.

Господарський інвентар – предмети тривалого користування, що використовуються у процесі діяльності.

Грошові кошти – наявні у розпорядженні установи грошові ресурси в касі чи на рахунках.

Головна книга – підсумковий реєстр синтетичного обліку по всіх рахунках.

Групування облікових даних – процес систематизації інформації для складання звітності.

Гарантійний лист – офіційний документ із зобов’язанням оплатити чи забезпечити виконання зобов’язання.

Готівкові видатки – витрати, здійснені у формі готівки через касу установи.

Дебет – ліва частина бухгалтерського рахунку, що відображає надходження активів або зменшення зобов’язань.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості перед установою з боку інших організацій або осіб.

Державний бюджет – основний фінансовий план держави на певний бюджетний період.

Державне фінансування – надання бюджетних коштів на утримання установи чи реалізацію програм.

Державна казначейська служба – орган, що здійснює касове обслуговування бюджетів.

Державна власність – майно, що належить державі на праві власності.

Державні закупівлі – придбання товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти відповідно до встановлених процедур.

Дисципліна бюджетна – дотримання правил складання, виконання та звітування по бюджету.

Довідка про асигнування – документ, що підтверджує виділення коштів розпоряднику.

Додаткові видатки – витрати, які не передбачені кошторисом, але виникають у процесі діяльності.

Документ первинний – письмове свідчення про господарську операцію, що є підставою для обліку.

Доходи бюджету – надходження коштів до бюджету з різних джерел.

Доходи спеціального фонду – кошти, які надходять до бюджетної установи поза загальним фондом.

Дотація – вид міжбюджетного трансферту без цільового призначення.

Е / Є

Електронний документообіг – процес обміну бухгалтерськими документами в електронній формі.

Економічна класифікація видатків – групування видатків бюджету за економічною суттю.

Експертиза кошторису – перевірка обґрунтованості та правильності складання кошторису.

Електронний підпис – засіб автентифікації документів у цифровому середовищі.

Єдиний внесок на соціальне страхування (ЄСВ) – обов’язковий платіж, який сплачується за найманих працівників.

Єдина система обліку – інтегрована система, що забезпечує уніфіковане ведення бухгалтерського обліку.

Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів – централізована база даних про бюджетні установи.

Ємність бюджету – потенціал бюджету за обсягом доступних фінансових ресурсів.

Журнал господарських операцій – реєстр, у якому фіксуються всі операції в хронологічному порядку.

Журнал-ордер – форма бухгалтерського обліку, що поєднує хронологічну й систематичну реєстрацію операцій.

Житлово-комунальні послуги – витрати бюджетної установи на оплату тепла, води, електроенергії, прибирання тощо.

Житловий фонд – сукупність будівель житлового призначення, що можуть перебувати на балансі бюджетної установи.

Журнал-реєстр первинних документів – внутрішній реєстр контролю за рухом первинної документації.

Життєвий цикл активу – період від придбання активу до його повного вибуття або списання.

Забалансовий рахунок – обліковий рахунок, на якому фіксується інформація про ресурси, що не належать установі, але перебувають у користуванні.

Заборгованість кредиторська – заборгованість установи перед іншими особами чи організаціями.

Заборгованість дебіторська – кошти, які мають бути повернуті установі іншими особами.

Залишок коштів – кошти, що залишилися на рахунках установи на певну дату.

Звіт про фінансові результати – документ, що відображає доходи, витрати та фінансові результати за період.

Звітність бюджетна – система документів, яка містить інформацію про виконання кошторису.

Звірка розрахунків – процес погодження взаємних зобов’язань між установами.

Зведений кошторис – підсумковий фінансовий документ, який охоплює кошториси підпорядкованих установ.

Знос – зменшення вартості основних засобів у результаті їх експлуатації.

Зобов’язання фінансове – обов’язок здійснити оплату за надані товари чи послуги.

Заробітна плата – винагорода за працю, що виплачується працівникам установи.

Застосування стандартів – впровадження правил та норм ведення обліку відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Закупівля – придбання товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з установленими процедурами.

Ідентифікаційний код установи – унікальний код, що використовується для обліку та звітності в реєстрах.

Інвентаризація – перевірка фактичної наявності майна та зобов’язань і звірка з даними обліку.

Інвентарна картка обліку основних засобів – обліковий документ, у якому ведеться облік окремого об’єкта основних засобів.

Інвентарний номер – унікальний номер, присвоєний об’єкту для ідентифікації в обліку.

Інвестиції – вкладення коштів у довгострокові активи з метою одержання доходу або іншої вигоди (у бюджетних установах – рідше, зазвичай через капітальні видатки).

Індексація заробітної плати – механізм підвищення заробітної плати відповідно до зростання інфляції.

Інформаційна система бухгалтерського обліку – сукупність програмних засобів, що забезпечує облік і контроль операцій.

Інші поточні видатки – витрати, які не належать до основних статей кошторису, але необхідні для діяльності.

Інші надходження спеціального фонду – кошти, отримані з джерел, не передбачених основною діяльністю (наприклад, оренда приміщень).

Інформаційне забезпечення – система збору, зберігання та обробки облікових даних.

Інформація фінансова – сукупність облікових даних, що характеризують стан установи.

Інтеграція даних – об’єднання інформації з різних джерел для обліку та аналізу.

Казначейське обслуговування – обслуговування рахунків бюджетних установ через органи Казначейства.

Касові видатки – фактичні витрати установи в грошовій формі.

Касова дисципліна – дотримання правил роботи з готівковими коштами.

Каса – місце або підрозділ у бюджетній установі, де здійснюється робота з готівкою.

Касаційні видатки – витрати на здійснення судового захисту прав установи (рідко, але в бюджетних органах можуть бути).

Керівник розпорядника коштів – посадова особа, яка несе відповідальність за використання бюджетних ресурсів.

Класифікація видатків – систематизація витрат за напрямами, економічною та функціональною ознакою.

Книга обліку – паперовий чи електронний реєстр для ведення аналітичного чи синтетичного обліку.

Код економічної класифікації (КЕКВ) – код, що відображає вид витрат у бюджеті.

Контроль фінансовий – система перевірок і моніторингу використання бюджетних коштів.

Контрагент – юридична чи фізична особа, з якою установа має фінансові взаємовідносини.

Кошторис – фінансовий документ, що встановлює ліміти доходів і видатків установи.

Ліміт бюджетних асигнувань – максимальний обсяг коштів, які може витратити установа протягом бюджетного періоду.

Лімітна довідка – документ, що містить інформацію про бюджетні призначення для розпорядників коштів.

Ліквідаційна вартість – вартість, яку планується отримати від реалізації активу після завершення його використання.

Ліквідація основних засобів – процес вибуття активів з обліку внаслідок непридатності або морального зносу.

Ліквідність – здатність активів швидко перетворюватися на грошові кошти.

Лікарняний листок – документ, що підтверджує тимчасову непрацездатність працівника; підстава для обліку витрат.

Ліцензія – дозвіл на здійснення певного виду діяльності, який може надаватися бюджетній установі.

Локальний кошторис – розрахунок витрат на окремий об’єкт чи захід у межах загального кошторису.

Лікарняні виплати – вид соціальних витрат, які відображаються в обліку установи.

Лист-зобов’язання – офіційне підтвердження зобов’язання здійснити оплату в майбутньому.

Лист погодження – документ, що засвідчує узгодження певних фінансових чи облікових дій.

Ліміт залишків готівки – встановлена максимальна сума готівки, яку дозволено зберігати в касі.

Ліквідаційна комісія – група осіб, яка відповідає за ліквідацію установи або її активів.

Матеріальні запаси – ресурси, що зберігаються на складі й використовуються у діяльності установи.

Матеріально відповідальна особа – працівник, який несе відповідальність за збереження майна.

Меморіальний ордер – форма реєстрації облікових операцій (традиційна в бюджетному обліку).

Метод нарахування – принцип, за яким доходи і витрати визнаються незалежно від факту руху коштів.

Мета фінансування – конкретна ціль, на яку надаються бюджетні кошти.

Місцевий бюджет – бюджет області, району, міста чи громади; джерело фінансування місцевих установ.

Міжбюджетний трансферт – передача коштів з одного бюджету до іншого.

Моніторинг бюджетного виконання – постійне спостереження за процесом використання бюджетних ресурсів.

Міжнародна технічна допомога – кошти або ресурси, отримані з-за кордону для цільових програм.

Моральний знос – втрата вартості основного засобу внаслідок його морального старіння.

Матеріальна допомога – виплата з бюджету працівникам у разі потреби (наприклад, на оздоровлення).

Методичні рекомендації – офіційні інструкції щодо ведення обліку або звітності.

Механізм контролю – система процедур, що забезпечують правильність фінансових операцій.

Надходження – кошти або матеріальні цінності, що надійшли до установи.

Наказ про облікову політику – документ, який визначає принципи й правила ведення обліку в установі.

Нарахування заробітної плати – бухгалтерська операція, що фіксує суму винагороди працівникам.

Наявність майна – фактична кількість активів, підтверджена під час інвентаризації.

Нематеріальні активи – об’єкти, які не мають фізичної форми, але мають вартість (наприклад, програмне забезпечення).

Невикористані асигнування – залишки коштів, які не були використані у межах встановленого терміну.

Невідповідність у звітності – розбіжності між обліковими даними та фактичними показниками.

Норми витрат – встановлені обмеження на використання матеріальних ресурсів.

Нормативна база – сукупність законів, інструкцій та постанов, що регламентують бухгалтерський облік.

Облік – процес реєстрації, класифікації та узагальнення інформації про господарські операції.

Облікова політика – сукупність принципів і методів, за якими ведеться бухгалтерський облік в установі.

Обов’язкові платежі – суми, які підлягають сплаті до бюджету відповідно до законодавства.

Обсяги фінансування – загальна сума коштів, що передбачена для установи на певний період.

Операційна діяльність – основна діяльність установи, пов’язана з виконанням бюджетних завдань.

Оперативний контроль – поточний контроль за виконанням фінансових планів і використанням ресурсів.

Оборот по рахунку – сума всіх надходжень або витрат за певним бухгалтерським рахунком.

Оборотна відомість – таблиця, що відображає рух коштів і залишки за рахунками.

Обґрунтування витрат – документальне підтвердження потреби у витрачанні бюджетних коштів.

Облік розрахунків – ведення записів щодо зобов’язань і вимог установи до інших суб’єктів.

Оренда державного майна – передача майна в користування на платній основі.

Основні засоби – матеріальні активи зі строком використання понад 1 рік.

Оцінка активів – визначення вартості активів, що відображається в обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку – систематизований перелік рахунків, що використовуються для обліку господарських операцій.

План асигнувань – документ, що встановлює граничні обсяги видатків на певний період.

Платіжна інструкція – документ, на підставі якого перераховуються кошти з рахунку установи.

Податки і збори – обов’язкові платежі до бюджету, які може сплачувати бюджетна установа як податковий агент.

Поточні видатки – витрати, пов’язані з утриманням установи та виконанням її функцій у поточному періоді.

Придбання матеріалів – операція, пов’язана з купівлею матеріальних ресурсів для потреб установи.

Предмети довгострокового користування – активи, які використовуються більше 1 року, але не належать до основних засобів.

Переоцінка активів – зміна вартості активів відповідно до ринкових умов.

Постійна комісія – структурна одиниця, що відповідає за контроль за цільовим використанням коштів.

Підзвітна особа – працівник, який отримав кошти для виконання певного завдання і зобов’язаний надати звіт.

Підтверджуючі документи – документи, що обґрунтовують витрати чи надходження.

Рахунок бухгалтерський – облікова категорія для фіксації руху активів, зобов’язань та капіталу.

Реєстр бюджетних зобов’язань – перелік зобов’язань, що беруться установою в межах кошторису.

Реєстраційна картка – документ, що підтверджує відкриття бюджетного рахунку.

Резерв коштів – частина бюджету, призначена для покриття непередбачених витрат.

Реалізація майна – передача майна у власність іншій юридичній або фізичній особі на платній основі.

Розпорядник бюджетних коштів – установа, яка має право розпоряджатися бюджетними коштами в межах призначень.

Розпис бюджету – деталізація бюджетних призначень за періодами і напрямами використання.

Робочий план рахунків – адаптована версія загального плану рахунків, що використовується конкретною установою.

Результати інвентаризації – висновки щодо відповідності фактичних залишків обліковим даним.

Розрахунки з підзвітними особами – бухгалтерський облік коштів, виданих у підзвіт.

Річний кошторис – фінансовий план на бюджетний рік.

Реєстрація зобов’язань – процедура внесення зобов’язань до реєстрів у системі казначейського обслуговування.

Розподіл видатків – деталізація витрат за напрямами, підрозділами, фондами.

Рахункова палата – орган, що здійснює зовнішній контроль за використанням державних фінансів.

Сальдо – залишок на рахунку на початок або кінець облікового періоду.

Свідоцтво про реєстрацію – документ, що підтверджує державну реєстрацію установи як суб’єкта господарювання.

Секвестр бюджету – примусове скорочення затверджених видатків у разі недоотримання доходів.

Синтетичний облік – облік, що ведеться за узагальненими показниками (по рахунках).

Спеціальний фонд – частина бюджету, яка містить цільові надходження і витрати на конкретні заходи.

Специфіка видатків – деталізація цільового призначення коштів у межах певної класифікації.

Списання активів – вилучення з обліку активів, які більше не використовуються або втратили свою вартість.

Службове відрядження – поїздка працівника установи для виконання службових обов’язків; обліковується з компенсацією витрат.

Складський облік – облік матеріалів і товарів на складі установи.

Стаття видатків – конкретна позиція у кошторисі, яка вказує на напрям витрат.

Субвенція – міжбюджетний трансферт на конкретну мету, який потрібно використати за призначенням.

Субрахунок – детальніший обліковий рахунок у межах синтетичного рахунку.

Суб’єкт обліку – організація чи установа, яка веде бухгалтерський облік.

Служба внутрішнього аудиту – структурний підрозділ, який перевіряє правильність обліку і використання коштів.

Система електронного документообігу – програмне середовище для створення, обміну й зберігання документів.

Табель обліку робочого часу – документ, що фіксує присутність працівників на роботі.

Тарифна ставка – встановлений розмір оплати праці за одиницю часу або обсяг роботи.

Технічна інвентаризація – перевірка фактичного стану основних засобів.

Тимчасова фінансова допомога – кошти, що надаються установі для покриття тимчасових касових розривів.

Трансферт – передача коштів з одного бюджету до іншого або між установами без повернення.

Трудовий договір – угода між працівником і установою, що визначає умови праці.

Товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) – запаси, матеріали та інші ресурси, що зберігаються на складі.

Терміни зберігання документів – період, протягом якого облікові документи мають зберігатися відповідно до вимог.

Титульний список – перелік об’єктів, що підлягають фінансуванню або капітальному ремонту в поточному році.

Технічна допомога – безоплатна допомога у вигляді товарів, робіт чи послуг, часто за міжнародними програмами.

Точність обліку – відповідність облікових даних фактичному стану активів і зобов’язань.

Тимчасове користування майном – договірні відносини, за якими майно надається на визначений строк (наприклад, оренда).

Типова форма документа – уніфікований зразок документа, затверджений для обов’язкового використання.

Транспортні витрати – витрати на перевезення товарів, матеріалів чи персоналу; включаються у витрати установи.

Уповноважена особа – працівник, який має право підпису документів або вчинення дій у межах наданих повноважень.

Управління бюджетними коштами – сукупність дій щодо планування, використання, контролю та звітування про бюджетні кошти.

Установа – юридична особа, створена державою або органом місцевого самоврядування для виконання управлінських або соціальних функцій (відповідно до Бюджетного кодексу).

Уповноважений розпорядник бюджетних коштів – головний, розпорядник нижчого рівня або одержувач коштів.

Універсальний код послуг – код, що використовується в єдиній інформаційній системі Казначейства для класифікації послуг.

Узгодження бюджетних зобов’язань – процедура перевірки зобов’язань перед їх реєстрацією в органах Казначейства.

Уточнення кошторису – зміни до затвердженого кошторису, що оформлюються додатковими розрахунками.

Уніфікована форма документа – форма, затверджена державним органом як обов’язкова для застосування.

Умови фінансування – встановлені правила або вимоги до надання бюджетних коштів.

Уніфікація обліку – приведення облікових процедур до єдиних стандартів, визначених чинним законодавством.

Фінансовий рік – період, за який формуються та виконуються бюджет і фінансова звітність (в Україні – календарний рік).

Фінансова звітність – встановлена система звітів про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів установи.

Фінансування з бюджету – надання коштів з державного або місцевого бюджету для забезпечення діяльності установ.

Фонд оплати праці – сума коштів, призначена для нарахування заробітної плати працівникам.

Функціональна класифікація – поділ видатків бюджету за напрямами державної політики (наприклад, освіта, охорона здоров’я).

Фінансовий контроль – діяльність щодо перевірки цільового використання бюджетних коштів, зокрема з боку Держаудитслужби.

Фінансова дисципліна – дотримання правил планування, обліку та витрачання бюджетних коштів.

Формування кошторису – складання основного плану доходів і видатків установи згідно з інструкціями Мінфіну.

Фінансова допомога – кошти, що надаються безоплатно з бюджету або інших джерел.

Фінансове зобов’язання – обов’язок установи здійснити оплату за товари, послуги або інші видатки.

Форма №2-дс «Звіт про фінансові результати» – одна з обов’язкових форм звітності для розпорядників бюджетних коштів.

Фінансове планування – розрахунок і прогнозування майбутніх доходів та видатків установи.

Формування залишків – залишки коштів або активів на кінець звітного періоду, що відображаються в балансі.

Фіскальні ризики – ймовірність виникнення подій, які негативно впливають на фінансову стабільність бюджету.

Фінансова автономія – можливість установи самостійно розпоряджатися частиною власних доходів (актуально для окремих освітніх або медичних закладів).

Характеристика видатків – опис цільового призначення витрат у межах кошторису чи бюджетної програми.

Хронологічний облік – фіксація господарських операцій у послідовності їх здійснення.

Харчування в бюджетних установах – організація закупівель і облік витрат на харчування (особливо в освітніх, медичних і соціальних закладах).

Характеристика активів – узагальнені властивості активів, що визначають метод їх обліку.

Хід виконання кошторису – процес аналізу фактичного використання асигнувань упродовж періоду.

Цільове фінансування – надання коштів на конкретно визначені цілі, встановлені у кошторисі або програмі.

Цільова програма – комплекс заходів, які фінансуються з бюджету задля досягнення конкретного результату.

Цикл бюджетний – сукупність етапів бюджетного процесу: планування, затвердження, виконання, звітування, аудит.

Цільове використання коштів – використання бюджетних ресурсів відповідно до затвердженого призначення.

Цільовий показник – конкретний вимірюваний результат, який має бути досягнутий у межах бюджетної програми.

Цивільно-правова угода – договір з фізичною особою на виконання робіт або послуг; обліковується як оплата послуг, а не як заробітна плата.

Цифровий підпис – електронний аналог власноручного підпису; обов’язковий при електронній подачі звітності.

Цінова пропозиція – документ у процедурі закупівлі, що містить вартість товарів або послуг.

Централізоване постачання – забезпечення ресурсами через вищестоящу організацію.

Цільовий трансферт – вид міжбюджетного трансферту, який має конкретне призначення та не може бути використаний інакше.

Цільове призначення активу – передбачене або нормативно затверджене використання певного активу.

Часткова оплата – здійснення платежу не в повному обсязі, передбаченому договором; підлягає окремому обліку.

Чинне законодавство – сукупність нормативних актів, які регулюють бухгалтерський облік, бюджет, фінансову звітність.

Чисті активи – різниця між активами та зобов’язаннями установи; показник фінансової стійкості.

Часові рамки фінансування – календарні періоди, у які дозволено використання бюджетних коштів.

Чергова відпустка – основна відпустка працівника.

Часткове списання – вилучення частини вартості активу з обліку.

Числові показники кошторису – конкретні суми, передбачені у бюджетному плані установи.

Час надання послуг – період, за який постачальник виконує свої зобов’язання; важливий для розмежування періодів витрат.

Чинність договору – період, протягом якого договір має юридичну силу для обліку зобов’язань.

Частка фінансування – пропорційний розподіл витрат між кількома джерелами (наприклад, загальний і спеціальний фонд).

Штатний розпис – затверджений документ, що містить перелік посад, оклади, надбавки та загальний фонд оплати праці.

Штрафні санкції – грошові стягнення за порушення умов договору або бюджетної дисципліни; підлягають обліку.

Штатна чисельність – кількість працівників, яка передбачена у штатному розписі на конкретний період.

Шлях проходження документа – послідовність руху облікового документа всередині установи (документообіг).

Штамп установи – офіційна відмітка, що засвідчує автентичність документа (не тотожний печатці).

Шифр бюджетної класифікації – код, що визначає тип видатків згідно з Бюджетною класифікацією.

Штатний працівник – працівник, який обіймає посаду згідно зі штатним розписом (на відміну від сумісника).

Шаблон договору – типова форма, затверджена або рекомендована для використання в установі.

Щомісячна звітність – звітні форми, що подаються щомісяця до органів Державного казначейства.

Щоденник обліку – форма ведення хронологічного запису господарських операцій (використовується переважно в ручному обліку).

Щорічна інвентаризація – обов’язкова процедура перевірки активів наприкінці року.

Щорічний кошторис – фінансовий план установи на бюджетний рік; затверджується відповідно до плану асигнувань.

Щомісячне фінансування – розподіл річного обсягу асигнувань помісячно; оформлюється помісячним розписом.

Щорічна звітність – повний комплект фінансових документів, який подається у кінці бюджетного року.

Щоквартальна звітність – обов’язкова звітність, що подається раз на три місяці.

Юридична особа – організація, яка має самостійний баланс, печатку, рахунки й може бути учасником фінансових правовідносин.

Юридична адреса – офіційно зареєстроване місцезнаходження установи, що вказується у всіх облікових документах.

Юридичне оформлення договору – правильна підготовка, узгодження й підписання договору згідно з Цивільним кодексом України.

Юрисдикція контролюючого органу – межі повноважень органу, що здійснює аудит або перевірку фінансової звітності.

Юридичні послуги – витрати на правову підтримку, які можуть здійснюватися через договори з юридичними фірмами.

Явка працівника – фіксація присутності працівника на роботі (за табелем).

Якість фінансової звітності – відповідність показників звітності реальному стану справ, достовірність і повнота.

Явка на медогляд/відрядження/навчання – спеціальні позначки в табелі обліку робочого часу.

Якісні показники програми – нефінансові критерії, за якими оцінюється ефективність виконання бюджетної програми (наприклад, кількість обслугованих осіб, рівень задоволеності).

Явочний лист – внутрішній документ, який іноді використовується для додаткового контролю за відвідуваністю (у дитсадках, таборах тощо).