ГЛОСАРІЙ

Автоматичне дугове зварювання – це зварювання, при якому всі основні операції процесу механізовані.

Ацетиленовий генератор – апарат, в якому добувають технічний ацетилен, шляхом взаємодії карбіду кальцію з водою.

Газове зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому нагрівання здійснюється полум’ям газів.

Дифузійне зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання через взаємну дифузію атомів контактних поверхонь за тривалого впливу підвищеної температури й незначної пластичної деформації.

Імпульсно-магнітне – вид зварювання тисненням, при якому тиск електрода підсилюється імпульсним магнітним полем, завдяки чому подача електрода в період стискання прискорюється настільки, що набирає ударного характеру. 

Інвертор – це пристрій силової електроніки, який працює на високих струмах, високих частотах і напругах.

Іонізація – утворення позитивно заряджених частинок.

Електричне контактне зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання за рахунок зчеплення атомів металу, яке здійснюється локальним нагріванням деталей електричним струмом з обов’язковим наступним їх стискуванням.

Електронно-променеве зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому для нагрівання використовують тепло електричного променя, що виділяється внаслідок бомбардування зони зварювання спрямованим електронним потоком.

Електрод – це металевий та неметалевий стрижень, призначений для підведення струму до зварювальної дуги.

Електродотримач – це пристосування для закріплення електродів і підведення до них струму.

Електродугове зварювання – зварювання плавленням, при якому нагрівання здійснюється електричною дугою, яка горить між електродом і заготовкою.

Електрошлакове зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому для нагрівання використовують тепло, що виділяється під час проходження електричного струму крізь розплавлений шлак.

Емісія – поява електродів провідності.

Зварне з’єднання – нероз’ємне з’єднання, виконане зварюванням.

Зварний шов – ділянка зварного з’єднання, утворена внаслідок кристалізації металу зварної ванни.

Зварювальна ванна – ділянка зварного шва, яка при зварюванні перебуває в рідкому стані.

Зварювальна дуга – це ділянка електричного кола, на якій проходить спад напруги і яка ділиться на три частини: катодну й анодну плями та стовп дуги.

Зварювальний агрегат – це апарат, призначений для зварювання постійним струмом джерелами живлення дуги.

Зварювальний кабель – провід, призначений для з’єднання електродотримачів із джерелами живлення та підведення зварювального струму.

Зварювальний випрямляч – прилад призначений для перетворення змінного струму на постійний і живлення ним зварювальної дуги.

Зварювальний генератор – це апарат, призначений для перетворення механічної енергії привідного двигуна на електричну.

Зварювальний пальник – інструмент газозварника, який призначений для змішування в потрібних пропорціях горючого газу з киснем і для створення зварювального полум'я потрібних потужності, розмірів і відповідної форми. 

Зварювальний перетворювач – це машина, призначена для перетворення змінного струму на постійний зварювальний струм.

Зварювальний пост – це робоче місце зварника, обладнане всім необхідним для виконання зварювальних робіт.

Зварювальний трансформатор – електричний прилад, призначений для зниження напруги з 220 або 380 В до безпечної напруги, але достатньої для легкого запалення та стійкого горіння електричної дуги (не більше 80 В) і регулювання сили зварювального струму залежно від діаметра електричного дроту й товщини зварювального металу.

Зварювальні прихватки – це неповноцінні короткі шви з поперечним перерізом до 1/3 перерізу повного шва.

Зварювальні флюси – це неметалеві матеріали, які слугують для захисту наплавленого металу від повітря і легування металу шва необхідними присадками.

Зварювання – це технологічний процес утворення нероз’ємного з’єднання металевих виробів, що здійснюється за рахунок використання міжмолекулярних і міжатомних сил зчеплення.

Зварювання вибухом – це спосіб з’єднання деталей на значній площі протягом дуже короткого часу в наслідок спричиненого вибухом удару швидкорухомих частин.

Зварювання тертям – відбувається під час стискання і нагрівання зварних деталей унаслідок тертя при їх обертанні.

З’єднувальні муфти – це муфти для з’єднання частин зварювальних кабелів між собою.

Корінь шва – частина зварного шва,утворена одним або двома валиками, які розташовані на одному рівні поперечного перерізу шва.

Кромки – торцеві поверхні деталей, які підлягають зварюванню.

Лазерне зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому розплавлення здійснюється енергією світлового променя, одержаного від оптичного квантового генератора.

Легуючі елементи – хімічні елементи, переважно метали, що вводяться до складу сплавів для надання їм певних властивостей.

Неплавкі електроди – це електроди, призначені тільки для підведення зварювального струму до дуги, а присаджувальний метал подається окремо.

Метал шва – сплав, утворений переплавленими основним і наплавленим металами.

Основний метал – метал, що підлягає з’єднанню зварюванням.

Підсилення шва – частина металу шва, яка виступає над поверхнею зварних деталей.

Плазмове зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому нагрівання здійснюється стиснутою дугою.

Плазмовий пальник – пристрій, у якому горить плазмовий струмінь.

Пресове зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому нагрівання здійснюється полум’ям газів (газопресове), дугою (дугопресове), електрошлаком (шлакопресове), індукційним нагріванням (індукційно-пресове), термітом (термітно-пресове).

Присаджувальний метал – метал, призначений для введення у зварювальну ванну до розплавленого основного металу.

Покриті електроди – стрижні круглого перерізу різного діаметра, покриті спеціальною обмазкою.

Порошкова стрічка – електродна стрічка для одержання широкого шару наплавленого металу та підвищення продуктивності наплавлення поверхонь великих розмірів.

Порошковий дріт для зварювання сталі – це дріт, що складається з низьковуглецевої сталевої оболонки, усередину якої запресовують порошки феросплавів, залізні порошки, газо- й шлакоутворюючі компоненти.

Рекомбінація – з’єднання негативно заряджених електронів і позитивних.

Розчищення кромок – надання потрібної форми кромкам, які підлягають зварюванню.

Самозахисний дріт – дріт суцільного перерізу без додаткового захисту.

Скіс кромки – прямолінійний або криволінійний зріз кромки, яка підлягає зварюванню.

Сталевий зварювальний дріт – дріт, призначений для всіх видів зварювання плавленням і виготовлення електродів.

Сталь – сплав заліза з вуглецем, який містить від 0,02 до 2,14 % вуглецю та домішки (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).

Стаціонарний пост – це відкрита зверху кабіна для зварювання виробів невеликих розмірів.

Стикове контактне зварювання – це нероз’ємне з’єднання віток стержнів, труб, поліс, листів, профільного прокату и т.д.

Термітне зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання, при якому використовується тепло, утворене під час спалювання термітного порошку – суміші алюмінію і оксиду заліза.

Точкове контактне зварювання – це нероз’ємне з’єднання окремими точками.

Ультразвукове зварювання – це процес утворення нероз’ємного з’єднання за рахунок тиску, що створюється ультразвуковим коливанням.

Холодне зварювання – технологічний процес зварювання тисненням із пластичним деформуванням з'єднуваних поверхонь заготовок без додаткового нагрівання зовнішніми джерелами тепла.

Чавун – це залізовуглецевий сплав з вмістом вуглецю понад 2,14 %.

Шовне контактне зварювання – це нероз’ємне з’єднання деталей швом, що складається з окремих точок, перекриваючих одна одну.