8.5.
Характеристика ультрафіолетових випромінювань. Вплив УФВ на організм людини
Ультрафіолетові промені в електромагнітному спектрі розташовуються між
тепловою і проникаючою радіацією і носять риси як тієї, так і іншої. За
способом генерації вони відносяться до теплової частини випромінювання, а по
дії на поглинаючі тіла – ближче підходять
до проникаючій радіації, хоча викликають також і тепловий ефект. Іонізуюча
радіація при дії на людину викликає іонізацію, а УФВ викликають цю дію в меншій
мірі. Особливістю УФВ є їх висока сорбційність – їх
поглинає більшість тіл.
Спектр УФВ має велику довжину і
викликає різні дії. Він розбитий на
наступні області: УФА (390-315 нм, ГДР®10 Вт/м2), УФВ
(315-280 нм,
ГДР®10-2 Вт/м2),
УФС (280-6 нм, ГДР®10-3
Вт/м2). Температурні
випромінювачі починають створювати УФВ при температурі
19000 С.
УФВ виникає при роботі радіоламп, ртутних
випрямлячів, експлуатації ОКГ, при обслуговуванні ртутно-кварцових ламп, при
зварювальних роботах.
Інтенсивність УФВ і його спектральний склад на
робочому місці залежить від температури нагрівача, наявності газів (озону),
пилу і відстані від робочого місця до джерела випромінювання. Пил, газ, дим
поглинають УФВ і змінюють його спектральну характеристику. Повітря практично не
прозоре для l <
185 нм через поглинання УФВ киснем. У зв'язку з тим, що УФВ розсіюються і
поглинаються в запиленому середовищі й у газах, розрахувати рівні УФ
випромінювання на визначеній відстані від джерела складно і їх тільки вимірюють.
УФ радіація викликає зміну складу виробничої
атмосфери. Утворюються озон, оксиди азоту, перекис водню, відбувається
іонізація повітря. Хімічна й іонізуюча дія УФВ обумовлює утворення в атмосфері
ядер конденсації, на яких розсіюється світло й освітленість робочих місць
знижується, утворюються тумани.
Шкідлива дія УФВ
на біологічні тканини пов'язана з поглинанням випромінювання нуклеїнової
кислотою і зведеними білками кліток і протіканням у цих з'єднаннях
світлохімічних реакцій. Відбувається часткова загибель клітин шкіри, прискорена
їх поліферація, зміна форми і розміру. УФВ діють як подразник, що діє на
нервові закінчення шкіри і викликає зміни в організмі, викликає дерматити,
екземи, набряклість. Має місце також утворення ракових пухлин при довжині хвилі
280-303 нм. Разом з цим УФВ впливають на
центральну нервову систему, в результаті виникають загальнотоксичні симптоми –
головний біль, підвищення температури, стомленість, нервове порушення.
Ступінь ураження шкіри УФВ
залежить від кількості поглиненої енергії. Для появи ледь помітного
почервоніння шкіри достатній потік енергії 30 Дж/см2 (в окремих
випадках 8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії УФВ
користаються визначенням – мінімальної
еритемної дози (МЕД) – найменшої
енергетичної дози опромінення, яка приводить через 8 годин до почервоніння
шкіряного покриву (еритеми), що зникає на наступну добу. Рівномірне
випромінювання з довжиною хвилі 296,7 нм і щільністю потоку 20 мВт/м2
(супроводжується різко вираженим почервонінням шкіри з больовим відчуттям).
Максимальний ефект приходиться на випромінювання з довжиною хвилі 260 нм. При l<290 нм УФВ
поглинається шкірою цілком. Багаторазове, триваюче роками УФ опромінення
прискорює старіння шкіри і збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.
Велику небезпеку створюють УФВ
для органів зору. УФВ поглинається в основному рогівкою і кон’юктивою.
Разом з негативною дією УФВ має
доброчинну дію на людину за рахунок протікання фотохімічних реакцій, має
бактерицидну дію, тобто УФВ має терапевтичну і тонізуючу дію. Згідно СН там, де
недостатній рівень УФВ (при використанні тільки штучного освітлення; в умовах
Заполяр’я), використовують разом із загальним освітленням і ультрафіолетове
освітлення спеціальними еритемними лампами. Для лікувального опромінення УФВ
використовують також і спеціальні світлолікувальні кабінети –
фотарії.