Словник термінів

Валентність – це число спільних електронних пар, які зв’язують атом одного елемента з іншими атомами.

Водневий зв’язок – це трицентровий зв’язок типу X–H...Y, який виникає через атом гідрогену між двома електронегативними атомами X та Y (найчастіше атомами фтору F, оксигену О та нітрогену N).

Гальвані́чний елеме́нт —хімічне джерело живлення, в якому використовуєтьсярізниця електроднихпотенціалів двох металів, занурених у електроліт

Гідроліз – це реакції обміну між деякими солями і водою (від грец. «гідро» вода, «лізис» — розклад).

Диполь — це система з двох зарядів, однакових за величиною і протилежних зазнаком.

Електролітична дисоціація – це процес розпаду на йони речовини під час розчинення у воді чи іншому полярному розчиннику або під час розплавлення.

Електронегативність – це здатність атома хімічного елемента притягувати до себе спільні електронні пари.

Екзотермічні реакції – це реакції, які супроводжуються виділенням енергії.

Ендотермічні реакції – це реакції, які супроводжуються поглинанням енергії.

Йон–це заряджені частки, на які перетворюються атоми в результаті втрати або приєднання електронів..

Йонний зв’язок – це зв’язок між йонами.

Каталізатори– це речовини, які змінюють швидкість реакції, але не входять до складу продуктів реакції.

Ковалентний зв'язок– це зв'язок, який утворюється за допомогою спільних електронних пар.Ковале́́нтний зв'язо́́к — хімічний зв'язок, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми ділять між собою одну чи більше спільних пар електронів, які і спричиняють їх взаємне притягування, що утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів.

Корозія – це мимовільне руйнування металів у результаті їхньої хімічної й електрохімічної взаємодії із зовнішнім середовищем та перетворення їх у стійкі сполуки (оксиди, гідроксиди, солі).

Металічний зв’язок – це багатоцентровий зв’язок, який існує у металах та їх сплавах між позитивними йонами та валентними електронами, що є спільними для всіх йонів.

Окисно-відновні реакції – це реакції під час яких змінюються ступені окиснення елементів, що входять до складу реагуючих речовин.

Ократирування – це ущільнення бетону чи цементного каменю в об’ємі газами, що утворюють нерозчинні сполуки з цементним каменем.

Принцип Лє Шательє: якщо умови, за яких система знаходиться в рівновазі, змінити, рівновага зміщується в напрямку процесів, які протидіють цій зміні.

Рівня́ння Не́рнста — рівняння, що описує залежність рівноважного потенціалу електрода від термодинамічної активності (концентрації) потенціал-визначальних компонентів розчину електроліту.

Розчин — це гомогенна система, яка складається з двох або більше компонентів: розчинника, розчинених речовин і продуктів їх взаємодії.

Ступінь електролітичної дисоціації – це відношення числа дисоційованих часток до вихідного числа часток розчиненої речовини за певної температури.

Ступінь окиснення – це умовний заряд атома в речовині, який виник би на атомі за умови, що спільні електронні пари повністю змістилися б до більш електронегативного атома (тобто атоми перетворилися б на йони).

Тепловий ефект реакції – це кількість енергії, що виділяється або поглинається під час хімічної реакції, називається.

Флюатирування — це обробка поверхні бетону водними розчинами кремнефтористоводневої кислоти

Хімічний зв’язок – це взаємодія двох або кількох атомів, у результаті якої утворюється хімічно стійка двох або багатоатомна система (наприклад, молекула чи кристал).