1. Логістичні
витрати
2. Показники
функціонування логістичної системи
3. Логістичний аудит
4. Вплив
логістики на діяльність підприємства
1. Логістичні витрати
Загальні логістичні витрати
– це сумарні витрати, пов’язані з комплексом функціонального логістичного
менеджменту і логістичним адмініструванням в логістичній системі.
Управління логістичними витратами – це процес
цілеспрямованого формування оптимального рівня логістичних витрат підприємства.
В складі загальних логістичних витрат можна
виділити наступні основні групи:
– витрати на виконання
логістичних операцій/функцій (операційні, експлуатаційні логістичні витрати);
– втрати від
логістичних ризиків;
– витрати на логістичне
адміністрування.
Загальноприйнятим
є поділ логістичних витрат за функціональними сферами логістики.
Аналіз
структури логістичних витрат в різних галузях промисловості економічно
розвинених країн свідчить, що вони поділяються наступним чином: управління
запасами (20-40%); транспортні витрати (15-35%); витрати на
адміністративно-управлінські функції (9-14%).
Стандартно
в світовій практиці аналіз логістичних витрат проводиться шляхом розрахунку:
– логістичних витрат відносно до обсягу
продаж;
– окремих складових логістичних витрат
відносно до загальних витрат;
– логістичних витрат фірми відносно
стандартів чи середнього рівня в даній галузі;
– логістичних витрат відносно відповідних
статей бюджету фірми;
– логістичні ресурси бюджету на
поточних момент відносно прогнозованих витрат тощо.
Між
складовими логістичних витрат існують складні співзалежності,
що провокує виникнення конфліктів витрат.
Основним
принципом, на якому ґрунтується управління логістичними витратами та усунення
конфлікту цілей, є концепція загальних витрат, або повної вартості. Суть даної
концепції полягає в тому, що всі витрати розглядаються як здійснювані одночасно
для забезпечення необхідного рівня обслуговування. Під час порівняння
альтернативних підходів витрати за деякими функціями збільшаться,
за деякими – зменшаться або залишаться на колишньому
рівні. Мета полягає у знаходженні альтернативи, яка характеризується найнижчими
загальними витратами. Концепція загальних витрат наголошує на необхідності
мінімізації не часткових, а загальних витрат.
2. Показники функціонування логістичної
системи
Продуктивність
(результативність) логістичної системи – визначається обсягом логістичної
роботи (послуг), виконаними технічними засобами, технологічним обладнанням чи
персоналом, задіяними в логістичній системі, за одиницю часу, чи питомими витратами
ресурсів в логістичній системі. До таких показників можна віднести, наприклад:
– кількість оброблених замовлень за одиницю часу;
– вантажні відправки на одиницю складських потужностей
і вантажомісткості транспортних засобів;
– відношення типу «вхід-вихід» для відображення динаміки випуску
продукції і документообігу;
– відношення операційних логістичних витрат на одиницю інвестованого
капіталу;
– відношення логістичних витрат на одиницю продукції, що виготовляється;
– логістичні
витрати в дистрибуції на одиницю обсягу продаж тощо.
При цьому продуктивність
виміряється обсягом роботи персоналу чи техніки за одиницю часу (чи на питомі
параметри технологічного обладнання, транспортних засобів, чи на одиницю площі,
об’єму тощо), а результативність характеризується в основному питомими
витратами фінансових ресурсів в логістичній системі.
Комплексний показник –
повернення на інвестиції в логістичну інфраструктуру – характеризує
ефективність капіталовкладень в підрозділи інфраструктури логістичної системи,
до яких нині відносять:
– складське
господарство (склади різного виду і призначення, вантажні термінали і
термінальні комплекси);
– транспортні
підрозділи різних видів транспорту;
– транспортні
комунікації ( автомобільні і залізничні дороги тощо);
– ремонтні і
допоміжні підрозділи, які обслуговують транспортно-складське господарство;
– телекомунікаційна
система;
–
інформаційно-комп’ютерна система (комплекс технічних засобів і оргтехніка).
Повернення інвестицій в
перераховані об’єкти логістичної інфраструктури визначається відповідно до
діючих нормативно-методичних документів оцінки ефективності капіталовкладень.
При цьому варто
вищезазначені показники порівнювати з певними стандартами. В якості стандартів
можуть бути: абсолютні стандарти (найкращі можливі результати, ідеальні
результати діяльності); цільові стандарти (цільові показники, що встановлюються
через систему цілей підприємства та вважаються підприємством реальними та
досяжними); минулі стандарти (найкращі показники діяльності, що були отримані в
минулому у подібних до поточних умовах); стандарти конкурентів (найкращі
показники по ринку).
3. Логістичний аудит
Велике значення для
підвищення ефективності функціонування логістичної системи має аудит логістики,
який дозволяє виявити проблемні місця у функціонуванні логістичної системи та
розробити необхідні управлінські рішення щодо їх усунення.
Логістичний аудит – це комплексна періодична перевірка
середовища логістики, цілей, стратегій та окремих видів логістичної діяльності
підприємства.
Мета логістичного аудиту –
забезпечення підприємства надійною і достовірною інформацією про зовнішнє та
внутрішнє логістичне середовище підприємства, у т.ч.
стан ринків постачання та збуту, конкурентів, логістичні канали, очікуваний
споживачами рівень логістичного сервісу тощо.
Логістичний
аудит спрямований на збір та аналіз показників логістичної діяльності
підприємства, у тому числі:
– систематизований
огляд поточних логістичних операцій та процедур, витрат, ресурсів, продуктів
тощо;
– визначення
вузьких місць у логістичній системі підприємства та відповідності фактичних
результатів її функціонування запланованим заходам, а також визначення шляхів
забезпечення ефективності впровадження цих заходів і їх прийнятності для
досягнення поставлених цілей.
По
відношенню до підприємства, на якому здійснюється логістичний аудит, його
поділяють на зовнішній і внутрішній.
Зовнішній логістичний аудит спрямовано на аналіз
зовнішнього середовища логістики підприємства.
Внутрішній логістичний
аудит проводиться з метою аналізу
способів виконання логістичних операцій та процедур безпосередньо на
підприємстві. Він спрямований на визначення причин появи відхилень у
логістичній діяльності підприємства та необхідності і можливості проведення
попереджувальних і коригуючих дій.
4. Вплив логістики на діяльність
підприємства
Логістика сприяє підвищенню
ефективності роботи підприємства та його конкурентоспроможності.
Логістика створює для
підприємства наступні переваги:
– підвищує оборотність
оборотних коштів за рахунок скорочення циклів виробництва та реалізації;
– скорочує оборотні кошти за
рахунок зниження рівня запасів;
– підвищує рівень
використання складських площ;
– скорочує витрати на
зберігання матеріальних цінностей;
– підвищує рівень
використання обладнання та підвищує ритмічність виробництва;
– зменшує транспортні
витрати;
– зменшує кількість похибок
та збоїв виконання замовлення;
– знижує загальні витрати
підприємства та підвищує ефективність його функціонування на ринку;
– підвищує споживчу цінність
товару.
Для узагальненого оцінювання
впливу логістики на діяльність підприємства можуть розраховуватись наступні
показники:
– дохідність на активи, яка
розраховується як відношення, отриманого підприємством, до вартості активів, що
використовуються;
– прибуток на
інвестований капітал, який розраховується як відношення суми прибутку (збитку),
отриманого від продажу товарів або послуг, до інвестованого капіталу.