Альпака (від ісп. alpaka – гірська коза в Андах) – 1) ссавець роду лам родини верблюдових, свійська тварина, дає цінну вовну, розводять у Перу й Болівії; 2) легка тканина з її вовни.

Апрет ( від франц. appret – обробка) – речовина, яку наносять на тканину (пряжу) при апретурі.

Асортимент (від франц.assortiment – набір, комплект, від assortir – добирати, сортувати) – 1) перелік видів продукції і товарів, що відрізняються певними показниками і характеристиками; 2) підбір різних видів і сортів товарів.

Байка (від голл. baai, франц. baei – вовняна матерія, лат. badius - каштановий) – 1) м’яка бавовняна тканина з густим начісним ворсом з обох боків; 2) густа, важка, грубосуконна тканина з начісним ворсом з лицьового боку.

Батист (від франц. batiste) – тонка легка бавовняна або лляна тканина для пошиття білизни або плаття; від прізвища фламадського ткача XIII ст. Ф. Батіста.

Бобіна (від франц. bobine – котушка) – барабан або котушка, на які намотують пряжку, нитки, дріт, паперові та інші стрічки.

Болонья (від назви італійського м. Болонья) – 1) капронова плащова тканина з одностороннім водонепроникним покриттям; 2) плащ, пошитий з такої тканини.

Бостон – високоякісна вовняна тканина, від назви м. Бостона у США.

Брезент ( від голл. presenning) – густа лляна, напівлляна або бавовняна тканина, просочена водотривкими та протигнильними речовинами.

Бязь (від тур. bӓz) – бавовняна густа тканина полотняного переплетення.

Валансьєн – тонке мереживо, від назви французького м. Валансьєн, де почали його виготовляти.

Велюр (від франц. velours – оксамит, віл лат. villiosus – волохатий) – 1) назва кращих сортів тканин (драп, оксамит, плюш) з м’якою ворсованою лицьовою поверхнею; 2) м’яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.

Віскоза ( від лат. viscosus – клейкий, в’зкий, від viscum клей) – концетрований розчин ксантрогенату целюлози ( продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри, целофану.

Гідрофільність – властивість дуже дрібних ( високодисперсних) частинок речовини приєднувати до себе молекули води.

Гідрофобність – властивість деяких речовин не змочуватися водою.

Гліцерин – органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна сироподібна рідина, солодка на смак, застосовують у текстильній промисловості.

Драп ( від франц. drap – сукно ) – важка, подвійна, цупка вовняна або напіввовняна тканина складного переплетення з пряжі апаратного( суконного) прядіння.

Екстра ( від лат. extra – поза, крім, над) – найвищий ступінь якості; вище від загальноприйнятих норм або зразків.

Еластормери ( від лат. elasticusгнучкий, пружний) – високомолекулярні сполуки з високоеластичними властивостями в широкому діапозоні температур.

Еталон ( від франц. etalonвиставляти, показувати ) – 1) зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад; 2) переносно – зразок, мірило.

Етикетка ( від франц. etiquette ) – 1) ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або його упакування; 2) підпис під експонатом у музеї або на виставці.

Казеїн (від лат. caseus -  сир) – складний білок молока, що містить фосфор, добре засвоюється, є джерелом фосфору й кальцію для організму.

Каландр ( від франц. calandre) – машина (прес) для надання тканині, паперу або ґумі глянсуватості, більшої щільності, нанесення на них тисненням малюнка або візерунка.

Корозія (від лат. corrosio, від corrodo – гризу, роз’їдаю) – 1) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 2) руйнування метадів від дії зовнішнього серидовища.

Лігнін (від лат. lidnum – дерево) –органічна речовина, що поряд з целюлозою є складовою частиною здерев’янілих тканин рослин.

Молескін (від. англ. moleskine, від mole – кріт і skin – шкіра) – цупка бавовняна тканина, характеризується міцністю та значною товщиною.

Мохер, могер ( від англ. mohair) – вовна ангорської кози, або вироби з такої вовни.

Поролон – пористий синтетичний матеріал з поліуретану, різновид поропласту; застосовують для виготовлення м’яких сидінь, одягу тощо.

 Ришельє ( від прізвища французького кардинала Рішельє) – ажурне вишивання, в якому краї малюнка обметані петельним швом, а про світи заповнені гратчастими з’єднаннями.

Структура ( лат. structura – побудова, розміщення) – внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових частин цілого.

Фактура (лат. facturaоброблення, побудова) – особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета.

Фільєра (від франц. filiere, від filer – волочити) пристрій в прядильних машинах, крізь який продавлюють розчин чи розплави.

Целюлоза ( від лат. cellula – комірка) – високомолекулярний вуглевод; головна складова частина оболонок рослинних клітин.

Шанжан ( від франц. changeant – мінливий) тканина, якій властиво мінитися різними кольорами.

Штапель (від нім. staple – короткий 40…150 мм) – відрізок штучного чи синтетичного волокна. З пучка штапелю одержують пряжу, а з неї штапельні тканини.

Шліхта ( від нім. schlichte) – клейкий розчин, яким просочують основу тканини.