Альпака (від ісп.
alpaka
– гірська коза в Андах) – 1) ссавець роду лам родини верблюдових,
свійська тварина, дає цінну вовну, розводять у Перу й Болівії; 2) легка тканина
з її вовни.
Апрет ( від франц.
appret
– обробка) – речовина, яку наносять на тканину (пряжу) при апретурі.
Асортимент (від франц.assortiment – набір, комплект, від assortir
– добирати, сортувати) – 1) перелік видів продукції і товарів, що відрізняються
певними показниками і характеристиками; 2) підбір різних видів і сортів
товарів.
Байка (від голл.
baai,
франц. baei – вовняна матерія, лат. badius
- каштановий) – 1) м’яка бавовняна
тканина з густим начісним ворсом з обох боків; 2) густа, важка, грубосуконна тканина з начісним ворсом з лицьового боку.
Батист (від франц.
batiste) –
тонка легка бавовняна або лляна тканина для пошиття білизни або плаття; від
прізвища фламадського ткача XIII ст. Ф. Батіста.
Бобіна (від франц.
bobine
– котушка) – барабан або котушка, на які намотують пряжку, нитки, дріт,
паперові та інші стрічки.
Болонья (від назви італійського м.
Болонья) – 1) капронова плащова тканина з одностороннім водонепроникним
покриттям; 2) плащ, пошитий з такої тканини.
Бостон – високоякісна вовняна
тканина, від назви м. Бостона у США.
Брезент ( від голл.
presenning) – густа лляна, напівлляна
або бавовняна тканина, просочена водотривкими та протигнильними речовинами.
Бязь (від тур. bӓz) – бавовняна густа тканина
полотняного переплетення.
Валансьєн –
тонке мереживо, від назви французького м. Валансьєн,
де почали його виготовляти.
Велюр (від франц.
velours
– оксамит, віл лат. villiosus – волохатий) – 1)
назва кращих сортів тканин (драп, оксамит, плюш) з м’якою ворсованою лицьовою
поверхнею; 2) м’яка шкіра хромового дублення, схожа на замшу.
Віскоза ( від лат. viscosus
– клейкий, в’зкий, від viscum клей) – концетрований розчин ксантрогенату
целюлози ( продукту хімічної обробки деревної целюлози) в розведеному розчині
їдкого натру. Застосовують для одержання віскозного волокна, штучної шкіри,
целофану.
Гідрофільність – властивість дуже
дрібних ( високодисперсних) частинок речовини приєднувати до себе молекули
води.
Гідрофобність – властивість деяких
речовин не змочуватися водою.
Гліцерин – органічна сполука,
найпростіший триатомний спирт; безбарвна сироподібна
рідина, солодка на смак, застосовують у текстильній промисловості.
Драп ( від франц.
drap – сукно ) – важка, подвійна, цупка
вовняна або напіввовняна тканина складного
переплетення з пряжі апаратного( суконного) прядіння.
Екстра ( від лат. extra –
поза, крім, над) – найвищий ступінь якості; вище від загальноприйнятих норм або
зразків.
Еластормери
( від лат. elasticus – гнучкий, пружний) –
високомолекулярні сполуки з високоеластичними
властивостями в широкому діапозоні температур.
Еталон ( від франц.
etalon – виставляти, показувати ) –
1) зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад; 2) переносно – зразок,
мірило.
Етикетка ( від франц.
etiquette ) – 1) ярлик, товарний знак,
що його наклеюють на товар або його упакування; 2) підпис під експонатом у
музеї або на виставці.
Казеїн (від лат. caseus
- сир) – складний білок молока, що
містить фосфор, добре засвоюється, є джерелом фосфору й кальцію для організму.
Каландр ( від франц.
calandre)
– машина (прес) для надання тканині, паперу або ґумі
глянсуватості, більшої щільності, нанесення на них тисненням малюнка або
візерунка.
Корозія (від лат. corrosio,
від corrodo
– гризу, роз’їдаю) – 1) руйнування живої тканини виразковими процесами або
їдкими речовинами; 2) руйнування метадів від дії
зовнішнього серидовища.
Лігнін (від лат. lidnum
– дерево) –органічна речовина, що поряд з целюлозою є
складовою частиною здерев’янілих тканин рослин.
Молескін (від. англ. moleskine,
від mole
– кріт і skin
– шкіра) – цупка бавовняна тканина, характеризується міцністю та значною
товщиною.
Мохер, могер (
від англ. mohair)
– вовна ангорської кози, або вироби з такої вовни.
Поролон – пористий синтетичний
матеріал з поліуретану, різновид поропласту; застосовують для виготовлення
м’яких сидінь, одягу тощо.
Ришельє (
від прізвища французького кардинала Рішельє) – ажурне
вишивання, в якому краї малюнка обметані петельним швом, а про світи заповнені гратчастими з’єднаннями.
Структура ( лат. structura
– побудова, розміщення) – внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок
складових частин цілого.
Фактура (лат. factura – оброблення, побудова) –
особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета.
Фільєра (від
франц. filiere, від filer – волочити) пристрій в
прядильних машинах, крізь який продавлюють розчин чи розплави.
Целюлоза ( від лат. cellula
– комірка) – високомолекулярний вуглевод; головна складова частина оболонок
рослинних клітин.
Шанжан (
від франц. changeant – мінливий) тканина,
якій властиво мінитися різними кольорами.
Штапель (від нім. staple –
короткий 40…150 мм) – відрізок штучного чи синтетичного волокна. З пучка
штапелю одержують пряжу, а з неї штапельні тканини.
Шліхта ( від нім. schlichte)
– клейкий розчин, яким просочують основу тканини.