Лекція 35. Одягова фурнітура

Зміст лекції

1.Види фурнітури, призначення фурнітури.

2.Асортимент матеріалів для оздоблення швейних виробів.

1.До одягової фурнітури належать ґудзики, гачки, петлі, пряжки, кнопки, застібки.

Ґудзики  призначені для застібання та оздоблення виробів. Їх виробляють способами :

§  механічним — вирізанням із дерева та природних мате­ріалів;

§  штампуванням — вирубуванням із листового металу;

§  пре­суванням — формування ґудзиків із порошку в прес-формах під дією високої температури й тиску;

§  плетенням — із оздоблюваль­них шнурів, тасьми, ниток;

За призначенням ґудзики поділяють: на пальтові (26 мм і бі­льше); костюмні (20...25 мм); платтяні (12 мм і більше); брючні (14...17 мм); сорочкові білизняні (10...19 мм); для форменого одягу (14,  18, 22, 24 мм).

За формою ґудзики бувають: круглі, овальні, циліндричні, фігурні тощо;

За характером поверхні лицевого боку :  гладкі, рельєфні;

За способом  кріплення до одягу:  з 2, 4  наскрізними отворами, з вушком для при­шивання;

За кольором: чорні, білі, кольорові, з декоративними ефектами, з імітацією перламутру, перлів.

Металеві ґудзики, виготовляють  штампуванням з м'якої стале­вої стрічки, характеризуються міцністю та хімічною стійкістю; бувають пальтові, форменні, дитячі та оздоблювальні.

Дерев’яні ґудзики виготовляють із, клена, берези, бука; не дуже міцні, під дією вологи  втрачають форму й блиск, придатні для верхнього одягу.

Рогові ґудзики (з ріг і копит) бувають  натуральних кольорів або фарбовані в чорний колір, використовуються  для верхнього одягу. В гарячій  воді ґудзики розм'якшуються,  втрачають  форму, погано шліфуються.

Кістяні ґудзики, зроблені з кісток, стійкі до температур, до­статньо міцні, але з часом жовтіють і ламаються.

Перламутрові ґудзики,  виготовляють із раковин молюсків, мають відповідний  блиск, стійкі до вологи, температур, до дії кислот і лугів, але не дуже міцні, ламаються. Застосовують перламутрові ґудзики для білизняних, блузочних, сорочкових виробів.

Скляні ґудзики виробляють пресуванням, можуть бути різно­кольоровими, прозорими, їх використовують для білизни, оздоб­лення платтів, блуз. Недолік скляних ґудзиків полягає в тому, що  вони  ламаються.     

 Прес-порошкові амінопластові ґудзики бувають як прозорі, так і фарбовані в різні кольори. Вони міцні, стійкі до вологи, дії високих температур і кислот, однак  недостатньо стійкі до дії лугів; , найчастіше їх застосовують для верхнього одягу.

Акрилатові ґудзики (з оргскла) прозорі, різноманітних  кольорів, міцні, світло-, водо- й морозостійкі. Мають недостат­ню хімічну стійкість і термостійкість (при 60 ° С  акрилат розм'як­шується). Ці ґудзики бувають різними за формою, розміром і при­значенням.     

Фенопластові ґудзики характеризуються високою міцністю, стійкістю до води й  кислот, мають достатню термостійкість   (100 °С), не стійкі до дії лугів і окисників. Використовують ці  ґудзики  для пальт, костюмів, суконь.

Ґудзики з полістиролу та співполімерів  хімічно  нестійкі, їх теплостійкість —  60...70 °С, здебільшого їх  використовують для верхнього одягу. Останнім часом для виготовлення ґудзиків засто­совують  поліамідні, поліефірні смоли, поліпропілен. Ґудзики, виготовлені із цих матеріалі, мають відповідну хімічну стійкість, теплостійкість (110 °С) і використовуються для легкого плаття, верхнього одягу, білизняних виробів.

Вимоги до ґудзиків: Ґудзики, призначені  для застібання та оздоблення  одягу, мають бути правильної форми, відповідних розмірів, без подря­пин, тріщин, плям, з гладкими краями, із симетрично розташованими, однаковими за розміром отворами.

 

Рис. 30. Одягова фурнітура

1)   платтяні декоративні ґудзики; 2) сорочкові ґудзики; 3) костюмні ґудзики;

4) декоративні ґудзики; 5) карабін для шнура; 6) наконечник для шнура;

7) пряжки декоративні

Гачки й петлі  виробляють із сталевого або мідно-цинкового дроту; щоб захистити від корозії, їх лакують, оксидують, ніке­люють або посріблюють. За призначенням і розміром гачки бува­ють таких номерів: № 2 (шубні) довжина гачка 24 мм, № 3 (паль­тові) — 20 мм, № 5 (для плащів, кителів, гімнастерок) — 16 мм, № 6 — 11 мм, № 7 — 9 мм. Гачки №№ 6, 7 (для жіночих суконь і блуз) мають спеціальний фіксатор, який запобігає їх розстібан­ню. Гачки й петлі для штанів бувають дротові або штамповані, зі сталевої полірованої стрічки і також мають антикорозійне по­криття (Додаток 6).

Вимоги до гачків та петель :  Гачки та петлі повинні мати правильну форму й розміри відповідно до   номера, рівну, гладку поверхню, без  корозії.

Пряжки для штанів виробляють зі сталевої стрічки штампу­ванням;  щоб захистити від корозії, їх лакують або оксидують. Пряжки для пальт, суконь інших виробів верхнього одягу виготов­ляють з відходів пластмас способом пресування або лиття під тис­ком, у вигляді прямокутної рамки, круглої, овальної чи іншої форми з перекладиною посередині. Розміри  пряжок можуть бути різними.

Кнопки складаються з основи з виступом і головки  із заглибленням; при застібанні кнопок основа  фіксується у заглибленні головки.  Виготов­ляють  з латуні (нікельовані, посріблені),  сталевої стрічки (лаковані) або пластмаси. Розмір кнопок визначається їх діамет­ром (мм), становить 5, 7, 9, 18 мм. Їх використовують  для застібан­ня різного одягу.

Застібка - блискавка  складається з двох бортових бавовняних або шовко­вих стрічок, по одному краю яких розміщені  ряди металевих або пластмасових  ланок. В кінці застібка  має обмежувач  ходу, розстібається за допомогою замка. Застібки випускають роз’ємними та нероз’ємними. Металеві деталі застібок  мають бути   нікельованими або хромо­ваними, а пластмасові — з  лаковим  покриттям. Залежно від ширини замкнутої стрічки застібки поділяють на  такі види:  особливо дрібна (до 3 мм); дрібна (3...5 мм); середня (5...7 мм); велика (7...10 мм); дуже велика (10 мм і більше). Застібки мають бути блискучими, без плям, іржі. Замок повинен з'єднувати застібку плавно й вільно, швидко.                                                                       Текстильна застібка («Велкро») являє собою розємне з’єднання, яке складається з двох міцних стрічок. Ли­цева поверхня однієї стрічки  утворена  петлями з поліамідних монониток, а лицева поверхня іншої - гачками. При з'єднанні двох стрічок гачки вхо­дять в петлі і виникає швидке та міцне зчеплення. Роз'єднання стрічок потребує значного зусилля. Текстильні застібки викорис­товують при виготовленні дитячих, спортивних та молодіжних виробів, для застібок у взутті.

 

Рис. 31. Одягова фурнітура

1)   гачки та петлі; 2) кнопки; 3) болт джинсовий;

 

Рис. 32. Одягова фурнітура

1)   тасьма – блискавка нероз’ємна; 2) потайна тасьма - блискавка;

3) тасьма – блискавка роз’ємна; 4) тасьма – блискавка оздоблювальна;

5) тасьма – блискавка із пластмасовими ланками;

6) тасьма – блискавка із металевими ланками

Питання  для самоконтролю

1.Які основні вимоги висувають до швейної фурнітури?

2.Основні характеристики текстильної застібки «Велкро».

3.Як класифікують ґудзики за способом кріплення до одягу?