СТРУКТУРА ТА ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект
студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог
до технічного оформлення.
РЕКОМЕНДОВАНА
СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Титульний аркуш
Зміст. Наводяться назви
розділів і параграфів курсової роботи та вказуються сторінки на яких вони
розпочинаються.
Вступ. Подається
обґрунтування доцільності стратегічного маркетингового планування,
відображається об’єкт, предмет і цілі дослідження.
Розділ 1. Організаційно-економічна
характеристика підприємства. Подається
коротка історія розвитку підприємства, описується портфель бізнесу, система
менеджменту.
Розділ 2. Ситуаційний аналіз.
2.1. Ресурси та комплекс маркетингу
підприємства. Відображається стан ресурсного забезпечення оборотними та
необоротними активами, персоналом. Чітко вказати характер впливу на
маркетингові рішення факторів маркетингового середовища:
2.2. Аналіз макросередовища
2.3. Аналіз мікросередовища (Для оцінки рівня
концентрації ринку використати
індекс Герфіндаля
— Гіршмана,
застосувати модель конкурентних сил Портера), діагностування сезонності
попиту(з побудовою «сезонної хвилі» попиту)
2.4. Діагностика діючого комплексу
маркетингу
Під час
виконання цього розділу виконати АВС-аналіз асортименту продукції,
проаналізувати рівень конкурентоспроможності найважливішої продукції
підприємства, здійснити аналіз розподілу продукції по етапах життєвого циклу,
оцінити цінову еластичність попиту, вивчити сезонність попиту.
2.5. SWOT-аналіз. Зводяться сильні та
слабкі сторони підприємства, його ринкові можливості та небезпеки. Доцільно
виділити ключові фактори успіху. Описуються стратегічні альтернативи,
обумовлені результатами аналізу.
Розділ 3. Цільові ринки
підприємства (+прогноз розвитку ринку з використанням експертних метолів та статистичних прийомів)
3.1. Сегментація ринків
3.2. Вибір цільових ринків (використати рейтинговий метод вибору
цільових ринків)
3.3. Позиціонування (побудувати позиційну карту, обґрунтувати доцільність репозиціювання)
Розділ 4. Маркетингові цілі і
стратегії. Розробляється стратегія та “дерево цілей” компанії на
перспективу. Використовують моделі управління «портфелем бізнесу».
Розділ 5. Стратегічно
орієнтовані зміни комплексу маркетингу підприємства. Обґрунтовуються пропозиції
щодо змін (удосконалення) усіх елементів комплексу маркетинг. Заходи
систематизувати та згрупувати (у таблицю чи схему).
Розділ 6. Організація, бюджет і
контроль маркетингу (скласти розгорнутий бюджет – статті витрат та джерела їх
фінансування на найближчі три роки)
Заключення, у якому підводяться
підсумки проведених розробок, доводиться іх практична
і теоретична цінність, галузь використання, можливості подальшого розширення та
розвитку.
Додатки, до яких слід включати
матеріали, які підтверджують основні положення аналізу, розробок і пропозицій
(таблиці вихідних даних, ілюстрації, схеми, малюнки тощо). Кожний додаток
починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово “Додаток”.
Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в курсовій роботі міститься
кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад:
“Додаток А”). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання
на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковими.
Список використаної літератури, який
розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності:
– закони,
нормативні акти та положення державного значення;
– літературні
та наукові джерела;
– матеріали
періодичних видань.
У літературних і
наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце
видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній
пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи
газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети (див. дод. 3).
ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО
ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсова робота має бути
написана (чи надрукована) чітко, розбірливо, без
помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210 х
297). Загальний обсяг курсової роботи, включаючи список використаних
літературних джерел та додатки, не повинен перевищувати 45 – 50 сторінок тексту.
Текстова частина має
бути одного кольору (чорного, синього, фіолетового) за винятком титульної
сторінки, таблиць, графіків, формул, для яких застосовується тільки чорний
колір чорнила або туші.
Аркуш курсової роботи
повинен мати поля: ліве –
Нумерація сторінок роботи має бути наскрізною. Номер
проставляється в правому верхньому куті
сторінки без крапки в кінці. На
титульному аркуші та сторінках, з яких розпочинаються розділи: зміст,
вступ, список літератури, номер сторінки не проставляється.
Стиль викладення
матеріалу має бути строгим. При побудові речень доцільно використовувати
дієслова, що стоять у невизначено – особистій формі, наприклад: “Вважається
доцільним запропонувати…” а не “Я пропоную…”. Слід користуватися
загальновизнаною управлінською (економічною) термінологією, звертаючи увагу на
точність її застосування та чіткість
формулювань. Скорочення слів у тексті та ілюстраціях не допускається, крім
загальновизнаних абревіатур.
Текст курсової роботи
може ілюструватись кресленнями, схемами, фотографіями, графіками, таблицями,
які також виконуються на стандартних аркушах паперу формату А4. Кількість
ілюстрацій повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту зрозумілості та
конкретності. Усі ілюстрації (фотографії, схеми тощо) називають рисунками і
нумерують послідовно. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням
(див. дод. 2). Ілюстративний матеріал розміщують у тексті відразу після
посилання на нього. Розміщувати рисунки слід так, що б їх можна було читати без
повороту рукопису. Якщо це не можливо – ілюстрації розміщують так, щоб рукопис
потрібно було повернути за стрілкою годинника.
На запозичену з інших
джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути
зроблені посилання, їх наводять відразу після закінчення цитати в квадратних
дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури
та відповідні сторінки джерела (наприклад: [14, с. 31-48]), або під текстом
тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора,
назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку.
Формули вписують чітко
та розбірливо чорним чорнилом або чорною тушшю і
нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер вказують у круглих дужках з
правого боку напроти нижнього рядка формули, до якої він належить. При
посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках
(наприклад: “у формулі (3)”). Після формули ставлять кому, з нового рядка
пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, як
вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.
Наприклад:
,
(3)
де 
– норматив збутового
запасу певного виду готових виробів або одиниць; 
середньодобове
перебування продукції на складі, днів
