Рубки головного користування (головні рубки) в лісах України проводяться у стиглих та перестійних деревостанах з метою одержання деревини, створення сприятливих умов для відновлення лісів та забезпечення виконання ними природоохоронних функцій. Сучасне лісівництво орієнтоване на відновлення лісів природним шляхом, що узгоджується із загальновідомою тезою професора Морозова Г.Ф. "Рубка – синонім відновлення".

Вирубування стиглого деревостану, особливо суцільними рубками на значних площах, активно впливає на природу самого лісу, викликаючи такі негативні наслідки, як різку зміну світлового та теплового режиму, зволоження ґрунту тощо. Це викликає зміни в надґрунтовому покритті – типові лісові рослини поступаються луговим, бур’янам. Швидко розкладається лісова підстилка, погіршуються гідрологічні умови, що негативно позначається на процесі природного поновлення, втрачаються водоохоронні, ґрунтозахисні та інші корисні властивості лісу.

Пропоновані довідкові матеріали покликані допомогти у правильному виборі способу рубки та призначенні організаційно-технічних елементів відповідно до діючих Правил рубок головного користування. У методичних вказівках наведено загальні відомості про рубки головного користування в лісах України і охарактеризовано їх системи. Запропоновано порядок призначення способів рубки з врахуванням породного складу насаджень, особливостей їх структури та природного поновлення. У гірських лісах до уваги приймається стрімкість схилу та стійкість ґрунтів проти ерозії. Подано необхідний довідковий матеріал. Порадник базується на положеннях чинних Правил.

Призначений для використання студентами лісогосподарських спеціальностей на практичних заняттях і навчальних практиках, самостійної роботи, а також написанні кваліфікаційних бакалаврських та магістерських робіт. Може використовуватись працівниками лісового господарства у практичній діяльності.

1. Загальні відомості про рубки головного користування

Усі способи головних рубок характеризуються лісівничими та лісоексплуатаційними вимогами. Лісівничими вимогами є:

- покращення поновлення лісу після рубки;

- збереження або й покращення корисних функцій лісу;

- збереження у непорушеному стані сусідніх ландшафтів, включаючи й лісові.

Лісоексплуатаційні вимоги орієнтовані на:

- застосування у процесі лісосічних робіт сучасної лісозаготівельної техніки та технологій;

- зменшення собівартості заготівлі деревини.

Лісівничі та лісоексплуатаційні вимоги дуже часто вступають у протиріччя між собою. В залежності від умов (передусім категорії лісів) перевага надається одним або іншим. Враховуючи негативний вплив головної рубки на природу лісу, його поновлення, лісівники намагаються застосувати спосіб рубки, який би максимально враховував біоекологічні властивості домінуючої деревної породи і суттєво зменшив цей вплив та забезпечив би успішне поновлення лісу після рубки. До рубок головного користування ставиться завдання застосувати такий спосіб рубки, який би забезпечував появу молодого покоління лісу у процесі рубки або у якомога короткий проміжок часу після її проведення.

Норми здійснення рубок і вимоги до заготівлі деревини в порядку рубок головного користування регламентуються такими нормативними документами:

1. Правила рубок головного користування. Затверджено наказом Державного комітету лісового господарства України № 364 від 23.12.2009.

2. Правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 929.

Перший нормативний документ покликаний забезпечити дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей у рівнинних лісах України.

У другому нормативному документі зазначається, що рубки у гірських лісах Карпат проводяться на основі екосистемного підходу та принципів наближеного до природи ведення лісового господарства. Тут рубки проводяться з метою заготівлі деревини та створення умов для відтворення стійких і високопродуктивних деревостанів цінних порід переважно природним шляхом, збереження біорізноманіття, посилення природоохоронних, захисних, рекреаційних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів. Дія Правил поширюється на гірські ліси Карпат, до яких належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей, які розташовані у межах гірської системи.

Рубки головного користування призначаються лише у лісах, які досягнули віку стиглості (переважно технічної). Вони залежать від регіону, класу бонітету і різняться в межах категорій лісів. Відомості про оптимальний вік рубок головного користування наведено у табл. 4.1 (див. довідкові матеріали).

2. Системи рубок головних рубок

Подібні за організаційно-технічними елементами та іншими особливостями способи рубок головного користування об’єднуються у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної терміном проведення рубки та характером лісовідновлення. Переважна більшість науковців виділяє три основні системи головних рубок: вибіркова, поступова і суцільна. Інколи виділяють і комбіновану. Вибір системи рубок залежить від:

- категорії лісів;

- лісорослинних умов;

- біологічних особливостей деревних порід;

- складу і структури деревостанів;

- наявності та стану підросту господарсько цінних порід;

- інших особливостей лісових екосистем.

У гірських умовах окрім цього необхідно враховувати лісистість водозборів, ступінь стійкості ґрунтів проти ерозії та стрімкість схилів.

Світова лісівнича практика налічує більше 100 способів рубок головного користування, тому виникла необхідність їх класифікації.

Вибіркова система рубок – це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев – фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують приріст інших дерев.

Застосування вибіркової системи рубок дозволяє максимально зберігати і виконувати водоохоронні, захисні та інші корисні властивості лісів. Лісова ділянка при застосуванні вибіркової системи рубок залишається постійно вкрита лісовою рослинністю.

Під час застосування вибіркової системи рубок проводиться добровільно-вибіркова рубка слабкої, середньої та сильної інтенсивності. Остання встановлюється з врахуванням структури та повноти деревостану.

Повторюваність добровільно-вибіркових рубок приймається залежно від їх інтенсивності (див. табл. 4.2).

Унаслідок проведення добровільно-вибіркових рубок повинна зберігатись або формуватись різновікова складна структура, зростати стійкість деревостану та повинні створюватись умови для природного лісовідновлення господарських цінних порід.

Повнота деревостану не повинна зменшуватись нижче 0,5. У разі відсутності природного лісовідновлення господарських цінних порід у деревостанах з повнотою 0,5 здійснюють заходи щодо сприяння природному лісовідновленню або штучному відтворенню лісів.

Поступова система рубок – це заходи, спрямовані на збереження та використання попереднього поновлення і сприяння появі природного поновлення в період між прийомами. Під час їх здійснення передбачається вирубування деревостанів за кілька прийомів.

Під час застосування поступової системи рубок проводяться такі види поступових рубок: рівномірно-поступові, групово-поступові та смугово-поступові.

За способами рівномірно-поступові та смугово-поступові рубки можуть бути дво- і триприйомні, групово-поступові - три- та чотири прийомні.

Повнота деревостану після першого прийому двоприйомних рубок і другого прийому триприйомних рубок не повинна бути менше 0,5.

Кількість прийому та їх черговість визначаються з урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних порід, повноти деревостанів, характеру відновлення та стану підросту. Після першого прийому наступні рубки проводяться за умови наявності життєздатного підросту.

Кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного на площі життєздатного підросту господарських цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах – до 1,5 метра) у достатній кількості (див. табл. 4.3).

У разі відсутності або недостатньої кількості природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння, протягом одного – двох років призначаються кінцеві прийоми рубок з обов’язковим відновленням лісів господарсько цінними породами дерев штучним способом з урахуванням наявного природного поновлення.

Рівномірно-поступові рубки проводяться у одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розріджування і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.

Під час здійснення групово-поступових рубок деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими групами.

Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцезнаходженнях куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев.

Кожний наступний прийом проводять за наявності і достатньої кількості життєздатного підросту господарських цінних порід у вирубаних раніше вікнах без диференціації за висотою.

Смугово-поступові рубки проводять у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок. У смугах вирубуються дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.

Суцільна система рубок – це заходи, під час здійснення яких вирубують деревостан, за винятком дерев та чагарників, які підлягають збереженню.

Під час застосування суцільної системи проводять суцільно лісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік, можуть бути вузько-, середньо- та широко‑лісосічні (див. табл. 4.4).

У табл. 4.5 наведено відомості про строки примикання лісосік (без врахування року рубки). Строк примикання збільшується, якщо з суб’єктивних причин показники оцінки природного поновлення або створення лісових культур нижчі від нормативів третього класу якості за результатами щорічної атестації.

В одному кварталі допускається одночасно кілька зрубів. Відстань між лісосіками одного року в одному або суміжних кварталах повинна становити не менше ніж подвійна їх ширина.

Якщо через особливості рельєфу немає змоги відвести лісосіки прямокутної форми, межі їх встановлюють за чітко визначеними на місцевості розмежувальними лініями. У такому разі ширина лісосіки може бути збільшена, але площа не повинна перевищувати граничних розмірів.

Для рівнинних лісів передбачено, що ділянки хвойних лісів площею 3 гектари і менше, інших – площею 5 гектарів і менше незалежно від їх конфігурації можуть відводитися до рубки повністю.

Ділянки пристигаючих деревостанів площею до 0,5 гектара, що віднесені до експлуатаційних лісів і розташовані серед стиглих деревостанів або суміжні з ними, можуть включатись до лісосіки і призначатися для рубки, якщо загальна площа лісосіки не перевищить максимального розміру.

Ділянки молодняків і середньовікових деревостанів природного походження площею 0.3 гектара і більше та штучного походження - 0,1 гектара і більше, які розташовані серед лісосіки, відмежовуються в натурі, наносять на план лісосіки і не включаються до лісоексплуатаційної площі.

Як для рівнинних, так і гірських лісів Карпат встановлено максимальну величину площі лісосік суцільних рубок. Відомості про неї наводяться при обґрунтуванні організаційно-технічних елементів суцільних рубок.

Суцільні рубки призначаються переважно у таких випадках:

- якщо основним способом лісовідновлення буде створення лісових культур;

- їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення;

- у байрачних лісах;

- у заплавних лісах;

- у лісах захисних смуг уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів;

- у букових і ялицевих деревостанах з повнотою 0,5 і менше за умови наявності достатньої кількості підросту господарських цінних порід;

- у деревостанах, в яких проведення поступових рубок може призвести до вітровалу дерев;

- м’яколистяних та грабових деревостанах без підросту господарських цінних порід;

- низькоповнотних деревостанах без наявності підросту господарсько цінних порід.

У довідковій частині практикуму для суцільних рубок наводяться вимоги до напрямку лісосіки та напрямку рубки.

Комбінована система рубок – це поєднання елементів видів і способів вибіркових і поступових систем рубок.

3. Проектування рубок головного користування

Умови призначення способів рубок головного користування є різними для рівнинних і для гірських лісів Карпат. Першим етапом призначення головної рубки є визначення приналежності ділянки до рівнинних чи гірських умов. Це зумовлює використання відповідно Правил 2009 чи 2008 року (див. табл. 3.1 чи 3.2).

У "Правилах рубок головного користування в гірських лісах Карпат" (2008) регламентація рубок здійснюється роздільно: а) для категорій лісів з особливим режимом лісокористування; б) для експлуатаційних лісів.

У межах вказаних відмінностей (за рельєфом – рівнинні чи гірські, а для останніх – за категоріями лісів) базуючись на складі і повноті деревостану, його характері та особливостях природного поновлення, а в гірських умовах з врахуванням стрімкості схилу та стійкості ґрунтів проти ерозії призначають (проектують) спосіб рубки головного користування. У довідковій частині практикуму для кожного способу наводиться регламентація організаційно-технічних елементів рубок.

3.1. У рівнинних лісах України

Способи рубок, які призначають в рівнинних лісах залежно від типу деревостану та його повноти наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Способи рубок у рівнинних лісах України

Деревостани за складом	Умова призначення (характер деревостану чи природного поновлення	Повнота деревостану	Спосіб рубки
1	2	3	4
Усі	Різновікові складні за будовою деревостани або одновікові для продовження переформування їх у різновікові	0,6-0,8	Добровільно-вибіркові слабкої та середньої інтенсивності (див. табл.4.6)
		0,9 і вище	Добровільно-вибіркові сильної інтенсивності (див. табл. 4.6)
Усі	За наявності картинного життєздатного підросту	0,6-0,8	Групово-поступові триприйомні
Усі	За наявності картинного життєздатного підросту	0,9 і вище	Групово-поступові чотириприйомні (див. табл. 4.7)
Усі	У разі використання багатоопераційних машин або канатних установок	НР	Способи смугово-поступових рубок (див. табл. 4.8)
Соснові	Можливе достатнє природне поновлення господарсько цінних порід, а також у деревостанах за наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід, які можуть забезпечити лісовідновлення	0,6 і вище	Двоприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
Дубові, кленові, ясенові		0,6 і вище	Двоприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
Листяно-ялинові (якщо частка листяних порід у складі деревостану становить 30% і більше.		0,8 і вище (крім похідних)	Триприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
		0,6-0,7	Двоприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
Ялиново-листяні (якщо частка ялини у складі деревостану становить 20% і більше)		0,8 і вище	Триприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
		0,6-0,7	Двоприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
Букові і ялицеві		0,9 і вище	Триприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)
Букові і ялицеві		0,6-0,8	Двоприйомні рівномірно-поступові рубки (див. табл. 4.9)

Продовження табл. 3.1

Усі

Див. с.10 (умови призначення суцільних рубок)

НР

У хвойних і твердолистяних призначаються вузько- та середньолісосічні рубки.

У м'яколистяних лісах:

- експлуатаційних – широко лісосічні

- інших категорій лісів – середньоліcосічні

- (див. табл. 4.10)

Усі

у різновікових, складних за будовою, нерівномірних за повнотою та розміщенням деревостанах, що віднесені до лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

НР

Способи комбінованих рубок

3.2. У гірських лісах Карпат

У гірських лісах Карпат важливе значення при виборі способу рубки мають експозиція і стрімкість схилу, а також стійкість ґрунтів проти ерозії (табл. 3.2-3.3).

За експозицією схили поділяються на:

- південні, до яких належать також південно-східні, південно-західні та західні;

- північні, до яких належать також північно-східні, північно-західні та східні.

За стрімкістю схили поділяються на:

- пологі - 10 градусів і менше;

- спадисті - 11-20 градусів;

- стрімкі - 21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах;

- дуже стрімкі - понад 30 градусів на південних і 35 градусів на північних схилах.

За ступенем стійкості проти ерозії ґрунти поділяються на нестійкі, середньостійкі та стійкі.

До нестійких належать неглибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю до 40 сантиметрів на пологих, спадистих і стрімких схилах), а також усі ґрунти на дуже стрімких схилах, до середньостійких - середньоглибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю 41-70 сантиметрів), до стійких - глибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю понад 70 сантиметрів).

Таблиця 3.2

Категорії лісів з особливим режимом лісокористування

Ліси	Стрімкість схилу та стійкість ґрунту проти ерозії	Характер деревостану та підросту	Повнота деревостану	Вид чи спосіб рубки
1	2	3	4	5
Дубові	Пологі та спадисті схили з нестійкими ґрунтами і стрімкі схили незалежно від стійкості ґрунтів	Різновікові деревостани	0,6 і більше	Добровільно-вибіркові рубки (див. табл. 4.11)
Букові і ялицеві	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,6-0,8	Рівномірно-пос-тупові двопри-йомні (див. табл. 4.12)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,9 і більше	Рівномірно-пос-тупові трипри-йомні (див. табл. 4.12)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Нерівномірна повнота і груповий характер розміщення підросту	0,6 – 0,8	Групово-посту-пові трипри-йомні рубки (див. табл. 4.13)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами		0,9 і більше	Групово-посту-пова чотири-прийомна рубка (див. табл. 4.13)
	а) пологі схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Див с.10 (умови призначення рубок)	НР	Суцільні вузьколісосічні рубки (див. табл. 4.14)
	Б) спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Див с.10 (умови призначення рубок)	0,5 і менше	Суцільні вузьколісосічні рубки (див. табл. 4.14)

Продовження табл. 3.2

1	2	3	4	5
Букові і ялицеві	Пологі та спадисті схили з нестійкими ґрунтами і стрімкі схили незалежно від стійкості ґрунтів	Різновікові деревостани	0,6 і більше	Добровільно-вибіркові рубки (див. табл. 4.11)
	Пологі і спадисті схили із стійкими і середньостійкими ґрунтами	У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,6 – 0,8	Рівномірно-поступова двоприйомна рубка (див. табл. 4.12)
		У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,9 і більше	Рівномірно-поступова три-прийомна рубка (див. табл. 4.12)
	Пологі і спадисті схили із стійкими і середньостійкими ґрунтами	Нерівномірна повнота і груповий характер розміщення підросту	0,6 – 0,8	Групово-посту-пова трипри-йомна рубка
			більше 0,8	Групово-посту-пова чотири-прийомна рубка (див. табл. 4.13)
Ялинові	На пологих, спадистих і стрімких схилах незалежно від стійкості ґрунтів	Мішані деревостани (коли інші деревні породи становлять 40 відсотків і більше)	0,6 і більше	Добровільно-вибіркова (з інтенсивністю 20-25 відсотків) рубка (див. табл. 4.11)
	Пологі, спадисті і стрімкі схили незалежно від стійкості ґрунтів	Чисті та мішані (коли інші деревні породи становлять менше як 40 відсотків)	0,6 і більше	Суцільна вузько лісосічна рубка (ширина лісо-сіки до 50 метрів). (див. табл. 4.14)
М’яколистяні	Незалежно від стрімкості схилу і стійкості ґрунтів	Наявний надійний підріст	0,6 і більше	Рівномірно-поступові двоприйомні рубки (див. табл. 4.12)
		Наявний надійний підріст	0,5 і менше	Суцільні вузько- лісосічні рубки (див. табл. 4.14)
		Відсутній надійний підріст	НР	Суцільні вузько- лісосічні рубки (див. табл. 4.14)

Таблиця 3.3

Способи та види рубок у експлуатаційних лісах

Ліси	Стрімкість схилу та стійкість ґрунту проти ерозії	Характер деревостану та підросту	Повнота деревостану	Вид чи спосіб рубки
1	2	3	4	5
Дубові	Пологі схили з нестійкими ґрунтами, спадисті схили із стійкими та середньо стійкими ґрунтами, стрімкі схили незалежно від стійкості ґрунтів	У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,6 і більше	Рівномірно-поступові двоприйомні рубки (див. табл. 4. 12)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Нерівномірна повнота і груповий характер розміщення підросту	0,6 – 0,8	Групово-поступові три прийомні рубки (див. табл. 4.13)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами		більше 0,8	Групово-посту-пові чотири при-йомні рубки (див. табл. 4.13)
	Пологі схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Див с. 10	НР	Суцільні вузько лісосічні (ширина лісосік до 50 м) рубки (див. табл. 4.14)
	Спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Див с. 10	0,5 і менше
Букові і ялицеві	Пологі, спадисті і стрімкі схили з нестійкими ґрунтами	Різновікові деревостани	НР	Добровільно-вибіркові рубки (див. табл. 4.11)
	Пологі і спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,6 – 0,8	Рівномірно-поступові дво-прийомні рубки (див. табл. 4.12)
		У деревостанах з можливістю утворення природного поновлення	0,9 і більше	Рівномірно-по-ступові три-прийомні рубки (див. табл. 4.12)
	Пологі і спадисті схили із середньо стійкими ґрунтами	Нерівномірна повнота і груповий характер	0,6 – 0,8	Групово-поступова три- прийомна рубка
	Пологі і спадисті схили із середньо стійкими ґрунтами	Нерівномірна повнота і груповий характер	більше 0,8	Групово-посту-пова чотири-прийомна рубка (див. табл. 4.13)
	Пологі і спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	*	НР	Смугово-поступові* (див. табл. 4.8)

Продовж. табл. 3.3

1	2	3	4	5
Ялинові	Пологі і спадисті схили з нестійкими ґрунтами і стрімкі схили незалежно від стійкості ґрунтів	Мішані деревостани (коли інші деревні породи становлять 40 і більше відсотків)	0,6 і більше	Добровільно-вибіркова рубка (див. табл. 4.11)
	Пологі і спадисті схили із середньо стійкими і стійкими ґрунтами	Мішані деревостани (коли інші деревні породи становлять 40 і більше відсотків). У разі нерівномірної повноти і групового характеру розміщення надійного підросту	0,6 – 0,8	Групово-поступова триприйомна рубка (див. табл. 4.13)
			більше 0,8	Групово-поступова чотири- прийомна рубка (див. табл. 4.13)
	Пологі і спадисті схили із стійкими і середньо стійкими ґрунтами	Мішані деревостани (коли інші деревні породи становлять 40 і більше відсотків).	НР	Смугово-поступові рубки* (див табл. 4.8)
	Незалежно від стрімкості схилів і стійкості ґрунтів	Чисті природні і похідні, а також мішані (коли інші деревні породи становлять менше як 40 відсотків) деревостани	НР	Суцільні вузько- лісосічні рубки (ширина лісосіки до 50 м) (див. табл. 4.14)
М’яколистяні	Незалежно від стрімкості схилу і стійкості ґрунтів	За наявності надійного підросту	0,6 і більше	Рівномірно-поступові дво-прийомні рубки (див. табл. 4.12)
		За наявності надійного підросту	0,5 і менше	Суцільні вузько- лісосічні рубки (ширина лісо-сіки до 50 м) (див. табл. 4.14)
		Відсутній надійний підріст

* - при застосуванні багатоопераційних машин або канатних установок

4. Довідкові матеріали

У довідкових матеріалах (табл. 4.1 - 4.14) наведено оптимальні віки рубок для рівнинних (Полісся, Лісостеп, Степ) та гірських лісів України, а також основні організаційно-технічні елементи головних рубок.

Таблиця 4.1

Оптимальний вік рубок деревостанів у лісах України

Переважаюча порода	Класи бонітету	Полісся, Лісостеп		Степ		Карпати
Переважаюча порода	Класи бонітету	ліси з особливим режимом лісокористування	ліси експлуатаційні	ліси з особливим режимом лісокористування	ліси експлуатаційні	ліси з особливим режимом лісокористування	ліси експлуатаційні
1	2	3	4	5	6	7	8
Сосна, модрина	Усі	101-110	81-90	91-100	81-90	101-110	81-90
Ялина, ялиця в горах	І	-	-	-	-	121-140	81-100
Ялина, ялиця в горах	ІІ і нижче	-	-	-	-	121-140	81-100
Похідні ялинники	Усі	61-70	51-60	-	-	61-70	51-60
Кедр	Усі	141-160	-	-	-	141-160	-
Тис, ялівець	Усі	181-200	-	-	-	221-240	-
Сосна гірська	Усі	-	-	-	-	141-150	-
Дуб насіннєвий	ІІ і вище	131-140	111-120		101-110	131-140	111-120
	ІІІ	131-140	91-100	101-110	81-90	131-140	111-120
	IV і нижче	71-80	61-70	71-80	51-60	71-80	61-70
Дуб порослевий	ІІ і вище	131-140	91-100	101-110	81-90	131-140	111-120
Дуб порослевий	ІІІ і нижче	71-80	61-70	71-80	51-60	71-80	61-70
Бук на рівнині, клен-явір	Усі	101-120	81-100	-	-	101-120	81-100
Бук в горах	Усі	-	-	-	-	121-140	101-120
Граб	Усі	61-70	51-60	61-70	51-60	61-70	51-60
Ясен, клен (гостролистий, польовий, сріблястий), дуб червоний	Усі	81-90	71-80	71-80	71-80	81-90	71-80

Продовження табл. 4.1

1	2	3	4	5	6	7	8
В’язові, ясен зелений, клен ясенелистий, клен татарський	Усі	41-45	31-35	31-35	31-35	41-45	31-35
Акація біла, гледичія	Усі	31-35	26-30	26-30	26-30	31-35	26-30
Береза, вільха чорна	Усі	61-70	61-70	61-70	51-60	61-70	61-70
Осика, вільха сіра	Усі	41-50	41-50	41-50	41-50	41-50	41-50
Липа	Усі	81-90	71-80	71-80	71-80	81-90	71-80
Тополя, верби деревовидні	Усі	31-35	26-30	26-30	26-30	31-35	26-30
Бархат амурський, каштан, горіх грецький	Усі	61-70	51-60	51-70	51-60	61-70	61-70
Абрикос, алича, шовко-виця, слива, вишня, берека, груша, яблуня, черешня	Усі	51-60	51-60	51-60	51-60	51-60	51-60
Глід, кизил, ліщина, маслинка, горобина, черемха	Усі	21-25	21-25	21-25	21-25	21-25	21-25
Верби чагарникові	Усі	3	3	3	3	3	3

Таблиця 4.2

Інтенсивність та повторюваність добровільно-вибіркових рубок

Інтенсивність рубок	Вибірка запасу деревини, %	Повторюваність рубок, роки
Слабка	До 10	До 10
Середня	11 – 24	11 – 20
Сильна	25 – 35	Понад 20

Таблиця 4.3

Кількість підросту*, необхідна для призначення кінцевого прийому поступової системи рубок

Ліси	Мінімальна кількість підросту, тис. шт. / га
Соснові	8
Дубові, кленові, ясенові та інші	10
Ялинові	12
Букові та ялицеві	15

* - Вимоги до підросту при призначенні кінцевого прийому поступової системи рубок:

Показник	Вимоги до підросту
Характер розміщення	рівномірний
Життєздатність	життєздатний
Породний склад	господарсько-цінних порід
Походження	насіннєве
Висота	до 0,5 м (у букових і ялицевих – до 1,5 м)

Таблиця 4.4

Ширина суцільних лісосік та її регламентація

Способи рубок	Ширина лісосіки, м	Ліси
Способи рубок	Ширина лісосіки, м	Рівнинні*	Гірські Карпати
Вузько лісосічні	менше 50	у хвойних і твердолистяних лісах*	У всіх лісах і категоріях
Середньолісосічні	51-100	у хвойних і твердолистяних лісах*	-
Широколісосічні	101-200	У м'яколистяних експлуатаційних лісах	-

*у букових і ялицевих деревостанах проводять вузьколісосічні рубки за умови наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у достатній кількості (табл. 4.3).

**у м'яколистяних лісах (рівнинних) інших категорій проводяться середньо лісосічні рубки.

Таблиця 4.5

Строк примикання лісосік (роки)

Ліси рівнинні		Ліси гірські (Карпати)
Деревостани	Строк примикання	Деревостани	Строк примикання
Хвойні	4	Ялинові	4
Дубові та букові	3	Дубові	3
Інші твердолистяні та м’яколистяні	2	Грабові та м’яколистяні	2

Таблиця 4.6

Організаційно-технічні елементи добровільно-вибіркових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Площа лісосіки	Площа лісосіки, як правило, визначається площею таксаційного (господарського) виділу, призначеного для рубки. Суміжні лісосіки можуть об’єднуватись в одну, якщо це не викликає небезпеки вітровалу.
Інтенсивність рубки*	‑ слабка – не більше 10 % наявного запасу деревини; ‑ середня – 11-24 % ‑ сильна – 25-35 %
Повторність рубки	‑ слабкої інтенсивності не більше як 10 років ‑ середньої 11-20 років ‑ сильної – понад 20 років (у букових і ялицевих лісах через 15-20 років)
Мінімальна повнота після рубки	Не нижче 0,5
Додаткові вимоги	У разі відсутності природного лісовідновлення господарсько-цінних порід у деревостанах з повнотою 0,5 здійснюються заходи щодо природному лісовідновленню або штучному відтворенню лісів.

*у деревостанах з повнотою 0,6-0,8 – слабкої та середньої інтенсивності 0,9 і вище – сильної інтенсивності. У букових і ялицевих лісах інтенсивність рубки – до 20 % запасу.

Таблиця 4.7

Організаційно-технічні елементи групово-поступових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Площа лісосіки	Не повинна перевищувати: - в експлуатаційних лісах – 10 га - інших категоріях лісів – 5 га
Кількість вікон відновлення на 1 га	4 – 8 шт.
Повторність рубки, роки	5 – 10
Кількість прийомів	3 – 4
Тривалість рубки	30 – 40 років
Площа кожного вікна відновлення, м²	Не повинна перевищувати 300 м²
Ширина зріджуваної смуги навколо вікон відновлення, м	5 – 15 м
Мінімальна повнота деревостану зрідженого у смузі шириною 5-10 м	Не менше як 0,5
Порядок розширення вікон відновлення	Під час наступних прийомів вікна розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів і розріджують деревостан до повноти не менше як 0,5 на смузі завширшки 5 – 15 м
Умова призначення наступного прийому рубок.	За наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше вікнах без диференціації за висотою у достатній кількості.

Таблиця 4.8

Організаційно-технічні елементи смугово-поступових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Площа лісосіки	до 3 га (ОРЛ) до 5 га (ЕЛ)
Ширина вирубуваної смуги	Рівна середній висоті деревостанів
Кількість прийомів, шт.	3
Площа вирубуваної смуги	не більше 1 гектара
Відстань між вирубуваними смугами під час кожного прийому	Рівна подвійній їх ширині
Повторюваність прийомів, роки	8 - 10
Умова призначення чергового прийому	За наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше смугах без диференціації за висотою (див. табл. 4.3)
Інші	У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню

Таблиця 4.9

Організаційно-технічні елементи рівномірно-поступових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Площа лісосіки	Не повинна перевищувати: ‑ в експлуатаційних лісах – 10 га ‑ інших категоріях лісів – 5 га
Кількість прийомів	2 - 3
Максимальна тривалість циклу рубки	Не більше як 20 років
Повторюваність рубки, роки	‑ у соснових деревостанах – 4-7; ‑ дубових, кленових та ясенових – 5-7 ‑ листяно-ялинових і ялиново-листяних – 6-8; ‑ у букових і ялицевих деревостанах: ‑ другий прийом через 7-10, ‑ кінцевий – 5-10
Інтенсивність окремих прийомів, %	До 30% запасу деревостану
Мінімальна повнота після зрідження	Повнота деревостану після першого прийому двоприйомних рубок і другого прийому три прийомних рубок не повинна бути менше 0,5
Кількість рівномірно розміщеного життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0.5 м (у букових і ялицевих до 1.5 м) на 1 га	‑у соснових лісах – не менше як 8 тис. шт.; ‑ букових і ялицевих лісах – не менше як 15 тис. шт.; ‑ у ялинових лісах не менше як 12 тис. шт.; ‑ у дубових, кленових, ясенових та інших лісах – не менше як 10 тис. шт.
Додаткові вимоги	У разі відсутності або недостатньої кількості природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння протягом одного-двох років призначаються кінцеві прийоми рубок з обов’язковим відновленням лісів господарськими цінними породами дерев штучним способом

Таблиця 4.10

Організаційно-технічні елементи суцільно-лісосічних рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Гранична площа лісосіки	Експлуатаційні ліси: - хвойні – 3 га - інші деревостани – 5 га Інші категорії лісів – 3 га
Спосіб примикання	При створенні лісових культур – безпосередній При природному поновленні - черезсмуговий
Строк примикання лісосік (без врахування року рубки)	- для хвойних лісів – 4 роки - дубових та букових – 3 - інших твердолистяних і м’яколистяних – 2 роки
Ширина вирубуваних лісосік	У хвойних та твердолистяних – 50 і менше метрів (вузьколісосічні) та 51-100метрів (середньолісосічні) У м’яколистяних експлуатаційних лісах – 101-200 метрів (широколісосічні), інших категорій – 51-100 метрів (середньолісосічні)
Відстань між лісосіками одного року	Повинна становити не менше ніж подвійна їх ширина
Напрямок лісосіки	Перпендикулярно до переважаючих чи шкідливих вітрів. У заплавних лісах – під прямим кутом до русла У байрачних лісах – впоперек дна балки та її схилів
Напрямок рубки	Проти переважаючих чи шкідливих вітрів. У заплавних лісах – проти течії річки. У байрачних лісах – від гирла до вершини балки, від її дна до брівки
Сезон рубки (лише для заплавних лісів	Зимовий

Таблиця 4.11

Організаційно-технічні елементи добровільно-вибіркових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Назва ОТЕ	Ліси з особливим режимом лісокористування (ОРЛ)	Ліси Експлуатаційні (ЕЛ)
Площа лісосіки	Площа лісосіки, як правило, визначається площею таксаційного (господарського) виділу, призначеного для рубки. Суміжні лісосіки можуть об’єднуватись в одну, якщо це не викликає небезпеки вітровалу
Інтенсивність рубки	Дубові, букові, ялицеві – до 20% Ялинові – 20-25%	Букові і ялицеві – до 25% Ялинові – 20-25%
Повторність рубки	Дубові, ялинові через 10-15 років; Букові і ялицеві – через 15-20 років	Букові і ялицеві – через 15-20 років Ялинові – 10-15 років
Мінімальна повнота після рубки	Дубові, букові, ялицеві – не нижче 0.5 Ялинові – не менше як 0.6	Букові і ялицеві – 0.5 Ялинові – не менше як 0.6
Додаткові вимоги	У разі відсутності природного лісовідновлення господарськоцінних порід у деревостанах з повнотою 0.5 здійснюються заходи щодо природному лісовідновленню або штучному відтворенню лісів

Таблиця 4.12

Організаційно-технічні елементи рівномірно-поступових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
	ОРЛ	ЕЛ
Максимальна площа лісосіки	до 3 га	до 5 га
Кількість прийомів	2 – 3
Максимальна тривалість циклу рубки	не більше як 20 років
Повторюваність рубки, роки	Триприйомні рубки: ‑ другий і третій прийоми у букових і ялицевих лісах – через 5 – 7 років Двоприйомні рубки: ‑ другий прийом у дубових, букових, ялицевих і м’яколистяних – через 5 – 7 років
Інтенсивність окремих прийомів, %	Триприйомні рубки у букових і ялицевих лісах: - перший і другий прийом – до 30 відсотків Двоприйомні рубки у всіх лісах: - при першому прийомі до 40 відсотків
Мінімальна повнота після зрідження	Триприйомні рубки у букових і ялицевих лісах: - підчас першого прийому повнота може бути зменшена до 0,7; - другого до 0,5. Двоприйомні рубки у всіх лісах де передбачені рівномірно-поступові рубки повнота може бути зменшена до 0.5
Умова призначення кінцевого прийому рубки	Достатня кількість підросту (див. табл. 4.3)
Додаткові вимоги	У разі відсутності або недостатньої кількості природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння протягом одного-двох років призначаються кінцеві прийоми рубок з обов’язковим відновленням лісів господарськими цінними породами дерев штучним способом

Таблиця 4.13

Організаційно-технічні елементи групово-поступових рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
	ОРЛ	ЕЛ
Площа лісосіки	3 га	7 га (у букових і ялицевих – 5 га)
Кількість вікон відновлення на 1 га, шт.	4 – 6
Повторність рубки, роки	Через 5 – 10 років
Тривалість рубки	30 – 40 років
Кількість прийомів	3 – 4
Місце закладання вікон відновлення	Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцях знаходження куртин підросту головних або господарських цінних порід дерев
Площа кожного вікна відновлення, м²	Не повинна перевищувати 300 м²
Ширина зріджуваної смуги навколо вікон відновлення, м	5 – 15 м
Мінімальна повнота деревостану зрідженого у смузі шириною 5-10 м	Не менше як 0.5
Порядок розширення вікон відновлення	Під час наступних прийомів вікна розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів і розріджують деревостан до повноти не менше як 0.5 на смузі завширшки 5 – 15 м
Умова призначення наступного прийому рубок.	За наявності життєздатного підросту господарських цінних порід у вирубаних раніше вікнах без диференціації за висотою у достатній кількості

Таблиця 4.14

Організаційно-технічні елементи суцільно-лісосічних рубок

Назва ОТЕ	Регламентація
Гранична площа лісосіки	1 га (ОРЛ) 3 га (ЕЛ)
Максимальна ширина	до 50 м
Напрямок лісосіки	Як правило, впоперек схилу, а на різко пересіченому рельєфі – паралельно основному водотоку, до якого прилягає схил
Напрямок рубки	Знизу вгору
Спосіб примикання лісосік	Безпосередній
Відстань між лісосіками одного року	В одному або суміжних кварталах – не менше ніж подвійна їх ширина
Строк примикання лісосік	Для ялинових лісів - 4 роки, дубових, грабових і м’яколистяних – 2 роки

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Правила рубок головного користування в лісах України [Текст]: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 761. – 9 с.

2. Правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат [Текст]: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 929.

3. Правила поліпшення якісного складу лісів [Текст]: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 // Урядовий кур'єр, 2007. - № 89. С. 12– 14.

4. Свириденко В.Є. Лісівництво [Текст]: підруч. [для студ. вищ. навч.закл.] / В.Є. Свириденко, О.Г. Бабіч, Л.С. Киричок. – К.: Арістей, 2005.– 544 с.

5. Ткач В. П. Заплавні ліси України. – Харків: Право, 1999. – 368 с.

6. Фурдичко О. І., Гладун Г. Б., Лавров В. В. Ліс у Степу: Основи сталого розвитку: Монографія. – К.: Основа, 2006. – 496 с.

Лісівництво. Нормативно-довідкові матеріали для проектування рубок головного користування [Текст] : методичні вказівки до практичних занять для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освітньої програми «Лісове господарство» галузь знань
20 Аграрні науки та продовольство спеціальності 205 Лісове господарство денної та заочної форм навчання / уклад. В.Г. Мазепа. – Луцьк : Луцький НТУ, 2021. – …. с

Комп’ютерний набір В.Г. Мазепа

Редактор О.С. Гордіюк

Підп. до друку «___»________ 2021 р. Формат 60×84/16. Папір офс.

Гарн. Таймс. Ум. друк. арк. 3,25.

Тираж 50 прим.