Практичне
заняття № 4 (4 години)
Тема. Проектування рубок догляду в соснових, дубових та інших деревостанах різного складу
Мета роботи –
набуття практичних навичок щодо проектування організаційно – технічних
показників рубок догляду у лісостанах різного складу.
Короткі теоретичні відомості
Організаційно-технічні
показники (нормативи) рубок догляду.
До нормативів рубок догляду належать показники, дотримання яких дозволяє
формувати цільові корінні деревостани у відповідних
типах лісорослинних умов. До таких показників
відносять: час початку і завершення
рубок догляду, вид рубки догляду, метод рубки, інтенсивність рубки, повторність
рубки, спосіб зрідження та технологія
рубки, черговість призначення рубок та час їх проведення, сезон
проведення рубки, спосіб очищення лісосіки від лісосічної захаращеності.
Початок і завершення формування лісостанів рубками
догляду визначається біологічними властивостями деревних лісотвірних
порід, станом насадження, лісотипологічними умовами,
віком головної рубки. Перший догляд за головними породами розпочинають за умови
виникнення загрози заглушення головних порід у молодому насадженні. У
складних насадженнях догляд за другим
ярусом починають з моменту його пригнічення наметом чагарників. Наприклад, у
бідних борових умовах вересових і лишайникових сосняків першу рубку проводять у
віці старше десяти років. У складних грабових дібровах перше освітлення дуба проводять на другий або третій рік після створення
лісових культур чи останнього прийому головної рубки.
Вид
рубок догляду в деревостанах визначають за віком
головної породи яка потребує догляду. У твердолистяних порослевих
низькостовбурних деревостанах також враховують вік їх головної рубки. В
лісах України застосовують такі види рубок догляду: освітлення, прочищення,
проріджування і прохідна. Кожен вид рубки догляду приурочений до певного
ростового процесу, який відбувається у деревостані (табл. 4.1) і має свою мету.
Таблиця 4.1
Види
рубок догляду за лісом в залежності від віку та породного складу насаджень
Види рубок догляду |
Вік насаджень, роки |
||
хвойні і твердо листяні
високо-стовбурні |
інші листяні породи, в т.ч. твердолистяні низькостовбурні при віці стиглості |
||
41 рік і вище |
до 40 років |
||
Освітлення |
до 10 |
до 10 |
до 5 |
Прочищення |
11-20 |
11-20 |
6-10 |
Проріджування |
21-40 |
21-30 |
11-20 |
Прохідні рубки |
41 та старіші |
31 та старіші |
21 та старіші |
Метою освітлення є догляд за складом молодняка та створення сприятливих умов росту
для залишених після рубки дерев. Прочищення – формування складу і густоти молодих деревостанів.
Проріджування – догляд за густотою і формою стовбура і крони, у складних деревостанах також догляд за густотою нижнього ярусу
лісостану. Прохідна рубка – догляд за приростом і формою стовбура із
забезпеченням формування складних лісостанів.
У залежності від того з якої частини
деревостану вирубується переважаюча маса деревини, визначається метод рубки догляду: верховий, низовий,
комбінований. Відбір дерев у рубку
полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи
вибираються кращі дерева і по відношенню до них допоміжні, а гірші і зайві
дерева клеймують і помічають різаком. За верховим методом (французький) –
вирубують переважно дерева з верхнього ярусу – породи-піонери чи переростки
головної породи. Його застосовують здебільшого в змішаних широколистяних і хвойно-листяних деревостанах (D2-3-ГД,
D2-3-ГБк, С2-3-СГД), за умови коли
головна порода пригнічується другорядними, або і головною але дуже великих
розмірів, можливо порослевими. Завдяки цьому методу рубок догляду формується
складне насадження. В результаті рубки середній діаметр і висота деревостану
зменшуються. За низовим методом (німецький) – вирубують лише дерева з нижнього
ярусу, які відстали в рості. У відборі дерев за основу береться класифікація
дерев Крафта. Вирубують дерева IV-V класів. Застосовують
його в чистих соснових і також в інших хвойних деревостанах
в борах і суборах. За цим методом рубка носить санітарний характер, так як
вирубуються в основному хворі, всихаючі і всохлі
дерева. В результаті рубки формується простий деревостан і середній діаметр і
висота деревостану зростає. За комбінованим методом (датський метод) – з
деревостану вирубують одночасно дерева з нижньої та верхньої частини намету
деревостану, дерева будь-якої породи, величини, якщо вона заважає росту кращих
дерев, відсталі в рості, відмираючі, хворі, низької якості, двійчатки та фаутні
дерева. При цьому забезпечується вертикальна та східчаста зімкнутість намету
лісостану. Метод застосовується в змішаних деревостанах
суборів, сугрудів і грудів.
При освітленнях, прочищеннях застосовують найчастіше верховий і комбінований
методи, при поріджуваннях – комбінований, при
прохідних рубках – комбінований і низовий методи рубок.
Інтенсивність
рубки – це вирубана кількість деревини, що характеризує ступінь зрідження
деревостану за один прийом даного виду рубки. Залежить вона від інтенсивності
зріджування та кількості повторних прийомів рубки. Визначається вона
відношенням запасу вирубаної деревини до загального запасу деревостану до рубки; відсотком
вирубаного запасу поточного приросту на 1 га та степенем зрідження
зімкнутості намету. У молодняках І класу віку інтенсивність рубки краще
визначати за ступенем зрідження зімкнутості намету.
Інтенсивність рубки залежить також
від типу лісу, складу деревостану, віку, повноти деревостану, експозиції та
крутизни схилу, лісівничих особливостей головної породи. Розрізняють слабку (до
15% від запасу деревостану до рубки), помірну, середню (15-25%), сильну (
26-35%) та дуже сильну (більше 35%). На
практиці основним критерієм інтенсивності є фактична повнота (чи зімкнутість)
деревостану. Так в молодняках
освітлення і прочищення призначають при зімкнутості 0,8; 0,9; 1,0. А
знизити зімкнутість намету можна до 0,5-0,6 в змішаних і багатих умовах, до 0,7
– в чистих і бідних. Проріджування призначають у високоповнотних
деревостанах (0,8-1,0). У змішаних деревостанах і багатих умовах повноту можна знижувати до
0,7 одиниць, а в чистих деревостанах і бідних
умовах до 0,8.
За зниженням повноти чи зімкнутості
після рубки розрізняють такі ступені інтенсивності: слабка інтенсивність –
зниження повноти на 0,05-0,1 од., помірна – до 0,2 од., сильна - до 0,3 од. та
дуже сильна – більше 0,3 одиниці.
Повторність рубки – термін часу, після якого у
насадженні проводять наступний прийом того самого виду рубки. Правилами
поліпшення якісного складу лісів передбачено наступні терміни повторюваності:
освітлення і прочищення – 3-5 років; проріджування – 5-10 років; прохідні рубки
– 10-15 років. Термін повторюваності рубок догляду у конкретних деревостанах при веденні лісового господарства
обґрунтовується і встановлюється лісовпорядкуванням. На повторність рубок
догляду впливають такі фактори, як склад деревостану: у змішаних деревостанах їх проводять частіше, у чистих – рідше; інтенсивність рубки: менша – частіше, більша – рідше; тип лісо
рослинних умов: бори – рідше, субори – частіше; вік деревостану: з віком
рубки повторюють рідше; біологічні властивості деревної породи.
Черговість
рубок догляду – це послідовність, згідно якої лісові ділянки призначаються
в рубку. У лісах однієї і тієї ж категорії рубки догляду першочергово
призначаються у такій послідовності: освітлення та прочищення часткових і
суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання їх небажаними
породами; освітлення та прочищення у мішаних молодняках, в яких головні породи
перебувають під наметом другорядних, або в яких головні і другорядні породи
ростуть в одному ярусі; чисті перегущені
молодняки цінних порід, а також молодняки насіннєво-паросткового
походження; мішані насадження старшого віку з головною породою під наметом
другорядних. Удругу чергу: прочищення в чистих та
проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої
черги; проріджування в чистих та прохідні рубки у мішаних насадженнях; у третю
чергу: прохідні рубки у чистих насадженнях. За однакових вищезазначених
умов першочерговий догляд проводять у насадженнях з наявністю хворих та
пошкоджених дерев.
Спосіб
зрідження та технологія рубки
догляду залежить від виду рубки та складу деревостану. Спосіб зрідження
деревостану – показник, що характеризує характер вирубки дерев на площі. Розрізняють різні
способи зріджування деревостану.
Рівномірний по площі. Є основним для лісів України.
За цим способом вирубують ті дерева, які заважають і не потрібні.
Застосовується здебільшого в лісових культурах.
Коридорний спосіб. Запропонований Молчановим для
догляду за дубом. В сучасних умовах застосовують при догляді за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. Дуб висаджують рядами з
шириною міжрядь 6-
Стрічковий спосіб. Передбачений для догляду за
молодняками (переважно природного походжнення) бука,
ялини і ялиці в гірських умовах. Усі дерева і кущі вирубуються на смугах
шириною
Біогруповий
спосіб.
Застосовують в молодняках, де головна порода збереглась
біогрупами, вирубують лише другорядні породи навколо біогруп.
Лінійний спосіб. Застосовують в густих
культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-
Селекційнийним способом у не вирубаних смугах
насаджень, що залишились, відбирають дерева на селекційній основі.
В молодняках при проведенні
освітлень та прочищення застосовують суцільний, коридорний і груповий способи зрідження. Основним для лісів України
є спосіб суцільного зрідження рівномірно по площі ділянки з вирубуванням дерев які заважають головній породі і є не
потрібні. Для догляду за дубом у багатих умовах застосовують запропонований
Молчановим коридорний спосіб. Його в сучасних умовах застосовують при догляді
за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. За
цим способом у висаджених рядами культурах дуба з
шириною міжрядь 6-8 м. з обох боків ряду дуба
прорубують суцільні смуги шириною 1-2 м.
В
молодняках застосовують також три технологічні
прийоми зріджування: лінійний, селекційний та лінійно-селекційний. За
лінійним методом в густих культурах
повністю вирубують окремі ряди. Застосовують
його в густих культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-2 м між рядами.
За досвідом Боярської лісо дослідної станції в умовах В2 з шириною міжрядь 1,5
м, найефективніше вирубувати кожен 4-й ряд, в бідніших – кожен 6-й ряд.
Починають рубки з 11-13 років, а наступні прийоми – коли крони починають
змикатися, тоді вирубують кожен 3-й чи кожен 2-й. Третій прийом буде
лінійно-селекційний – з вирубуванням окремих дерев в залишених рядах.
Найбільш ефективним є селекційний спосіб
формування деревостану, який дозволяє лісівникові відібрати кращі дерева
майбутнього на всій ділянці. Він передбачає вирубку дерев які перешкоджають
росту і живленню кращих цільових дерев головних порід.
Для проріджування та прохідних рубок
опрацьовано технології, назва яких
взята від ширини смуги (пасіки) на якій проводиться рубка. Залежно від ширини
смуги на якій ведеться рубка розрізняють вузько смугову, середньо смугову і
широкосмугову технології рубок догляду.
Сезон
проведення рубки догляду (час проведення) – пора року або фаза росту
деревостану, впродовж якої проводиться рубка.
Освітлення, прочищення та
проріджування в листяних деревостанах проводяться впродовж вегетаційного періоду, а
в шпилькових – протягом усього року. Проріджування та прохідні рубки
практикують упродовж року, але найкращим періодом їх проведення є вересень –
квітень. У період гніздування птахів та розмноження копитних (період тиші)
рубки догляду припиняються.
Винятки щодо сезону проведення рубок
догляду:
1)
в перегущених деревостанах,
де стовбур витягнутий і нестійкий, рубки догляду слід проводити навесні, щоб
запобігти сніговалам.
2)
в хвойних насадженнях рубку слід приурочити до нового календарного року; у
вогнищах кореневої губки – з настанням морозів.
3)
на стрімких схилах з нестійкими грунтами рубка
проводиться лише при наявності снігового покриву.
Порядок виконання роботи
Організаційно-технічні показники
(нормативи) рубок догляду плануються виходячи з лісівничо-таксаційних
показників насаджень.
1. На основі вихідних даних індивідуального завдання ( див. табл. 4.3) запроектувати
організаційно-технічні показники
рубок догляду в деревостанах, які
їх потребують.
2. Запроектовані показники
рубок звести в
табл. 4.2. та зробити відповідні
висновки.
Таблиця 4.2
Організаційно-технічні показники рубок догляду
№ діл. |
Тип дере-воста-ну (К/П) |
Запас на ділян-ці, м3 |
Вид рубки |
Поро-да, що руба-ється |
Інтенсив-ність, |
Метод рубки |
Пов-тор-ність рубки, рр. |
Чер-говість рубки |
Спосіб зрідження |
Сезон рубки |
|
1 |
|
|
|
|
% |
м3 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.3
Варіанти вихідних завдань:
№ вар. |
Площа діл., га |
Склад деревостану |
Тип лісу |
Вік, рр. |
Повно-та |
Запас, м3/га |
Похо-дження |
1 |
3,4 |
10Сз |
С2-г-д-С |
41 |
0,9 |
160 |
л/к |
|
9,7 |
8См2Влч+Бп |
С3-г-с-Д |
19 |
0,9 |
80 |
змішане |
|
15,9 |
7Дч2Б1Сз |
В2-д-С |
9 |
9,0 |
10 |
насін. |
|
19,4 |
9См1Яц |
С3-яц-бк-См |
32 |
0,9 |
220 |
л/к |
|
9,9 |
10Сз |
А2-С |
40 |
1,0 |
110 |
насін. |
|
16,5 |
4Сз2Дз1Яв3Г |
С2-с-г-Д |
8 |
1,0 |
25 |
змішане |
|
7,3 |
5Сз2Дз3Бп |
В2-д-С |
35 |
0,8 |
107 |
л/к |
|
18,3 |
6Сз3Г1Дз1Бп |
С3-с-г-Бк |
45 |
1,0 |
250 |
л/к |
|
19,1 |
6Сз3Дз1Гз |
С3-д-С |
6 |
1,0 |
10 |
л/к |
|
4,9 |
4Дч4Дз2Бп |
D3-г-Д |
30 |
0,9 |
60 |
л/к |
2 |
1,6 |
4Сз2Дз4Бп |
В3-д-С |
8 |
0,9 |
20 |
поросл. |
|
19,0 |
8См1Яц1Бк |
С3-см-бк-Яц |
30 |
1,0 |
60 |
л/к |
|
13,8 |
10Влч |
В4-Влч |
20 |
0,8 |
70 |
поросл. |
|
0,7 |
8См1Сз1Яц |
С3-яц-См |
28 |
0,9 |
132 |
змішане |
|
14,1 |
9Бк1зГ |
С3-бк-г-С |
50 |
0,9 |
210 |
змішане |
|
10,1 |
7Бк3См |
В3-См |
7 |
0,9 |
30 |
змішане |
|
15,3 |
9См1Яц |
С3-см-бк-Яц |
25 |
0,8 |
80 |
змішане |
|
10,1 |
10Бк+См,Яц |
D3-см-Яц |
60 |
0,9 |
250 |
л/к |
|
18,4 |
4Дз2Бк1Лп3Г |
С3-с-г-Д |
11 |
0,9 |
50 |
насін. |
|
16,0 |
8Сз2См |
С2-с-г-Д |
5 |
1,0 |
10 |
поросл. |
3 |
4,0 |
5Сз2Г2Б1Дз |
С2-с-г-Д |
39 |
0,8 |
110 |
поросл. |
|
14,6 |
8См1Клг1Бк |
С3-См |
42 |
0,9 |
220 |
л/к |
|
18,1 |
4Дз2Сз4Бп |
С3-г-с-Д |
15 |
0,8 |
30 |
насін. |
|
11,3 |
10Сз |
В2-д-С |
36 |
0,8 |
220 |
поросл. |
|
10,0 |
7Дз1Бк1Г1Сз |
С2-с-г-Д |
45 |
0,9 |
180 |
л/к |
|
4,0 |
6Влч4Бп |
С4-Влч |
45 |
0,9 |
192 |
змішане |
|
18,8 |
4Сз2Бк2Дз |
С3-бк-г-С |
57 |
0,9 |
270 |
насін. |
|
2,5 |
4См2Яц2Бк1Д |
С3-см-бк-Яц |
12 |
0,9 |
40 |
насін. |
|
3,3 |
4Сз4Дз2Лп |
С2-с-г-Д |
8 |
0,8 |
20 |
змішане |
|
14,2 |
10Дз+Гз |
D2-г-Д |
5 |
0,8 |
20 |
л/к |
4 |
15,3 |
6Яц2См2Бк |
D3-бк-см-Яц |
7 |
0,8 |
15 |
поросл. |
|
14,8 |
4Дз2Сз2Бк2Б |
С3-с-г-Бк |
10 |
0,8 |
10 |
насін. |
|
17,9 |
10Сз |
В3-д-С |
16 |
0,9 |
120 |
насін. |
|
5,8 |
4См3Яв3+Бк |
D3-см-яц-Бк |
19 |
0,8 |
25 |
поросл. |
|
14,3 |
ЗСзДз1КлгЗГ |
С2-с-г-Д |
22 |
0,8 |
110 |
л/к |
|
0,8 |
6СзДз1Бк |
С3-с-г-Бк |
20 |
1,0 |
70 |
насін. |
|
14,7 |
6Сз2Дз2Бп |
С2-с-г-Д |
16 |
1,0 |
80 |
поросл. |
|
4,5 |
6См3Бк1Яц |
С3-яц-бк-См |
10 |
1,0 |
22 |
змішане |
|
12,9 |
8Влч2Сз |
В4-Влч |
55 |
0,9 |
180 |
насін. |
|
8,7 |
6Сз2Дз2Бп |
С3-д-С |
9 |
1,0 |
30 |
змішане |
5 |
13,9 |
9Сз1Дз |
С3-д-С |
13 |
0,9 |
100 |
л/к |
|
13,3 |
10Сз |
В2-д-С |
40 |
0,8 |
110 |
змішане |
|
5,8 |
6Дз3Бк1Гз |
D3-бк-Д |
7 |
1,0 |
5 |
змішане |
|
11,5 |
10Влч |
С4-Влч |
10 |
0,9 |
15 |
поросл. |
|
12,5 |
6Яц4См |
D3-бк-см-Яц |
3 |
0,8 |
10 |
л/к |
|
1,1 |
5Яц3См2Бк |
С3-см-бк-Яц |
35 |
0,8 |
180 |
змішане |
|
10,4 |
8Бк2Яв+См |
С2-бк-яц-См |
9 |
0,9 |
25 |
насін. |
|
12,2 |
5Сз5Дз |
С2-г-д-С |
41 |
0,9 |
328 |
насін. |
|
2,3 |
5Яц2Бк2Яв1См |
С3-яц-См |
23 |
0,8 |
67 |
змішане |
|
10,2 |
8См1Бк1Яц |
С2-см-Бк |
10 |
0,7 |
20 |
змішане |
6 |
9,5 |
10Сз+Бп |
В2-д-С |
38 |
1,0 |
210 |
змішане |
|
6,7 |
6См1Яц3Бк |
D2-яц-бк-См |
45 |
0,9 |
210 |
змішане |
|
3,3 |
10См |
В4-См |
43 |
0,9 |
379 |
поросл. |
|
6,2 |
7Яц2См1Бк |
С3-см-бк-Яц |
7 |
0,6 |
5 |
л/к |
|
17,4 |
4Бк2Яц4См |
D3-бк-см-Яц |
10 |
1,0 |
40 |
змішане |
|
15,1 |
3Дч3Яс2Клг2Б |
D3-г-Д |
3 |
1,0 |
20 |
л/к |
|
15,0 |
5Бк2См2Яц1Бп |
D3-см-яц-Бк |
25 |
0,9 |
130 |
л/к |
|
14,4 |
6ДзБк1Гз |
D2-г-Д |
16 |
0,9 |
80 |
л/к |
|
10,7 |
10См |
С4-См |
15 |
0,7 |
50 |
змішане |
|
11,3 |
5Сз3Бк2Дз |
С2-с-г-Д |
33 |
0,8 |
100 |
насін. |
7 |
15,9 |
4Бк4См2Бп |
С2-бк-яц-См |
20 |
0,9 |
80 |
змішане |
|
7,0 |
4Бк3См2Яв1Б |
С3-яц-бк-См |
30 |
0,8 |
130 |
поросл. |
|
0,7 |
3Дз1Сз4Лп2Гз |
С2-с-г-Д |
18 |
0,9 |
50 |
л/к |
|
11,4 |
3Яц6См1Бк |
С3-см-бк-Яц |
40 |
1,0 |
250 |
поросл. |
8 |
9,4 |
8См1Яц1Бк |
С3-см-бк-Яц |
12 |
0,8 |
15 |
змішане |
|
7,6 |
4Сз4Бк2Гз |
С3-бк-г-С |
17 |
0,9 |
70 |
поросл. |
|
16,4 |
6Сз3Б1Дз |
С2-д-С |
7 |
1,0 |
20 |
л/к |
|
10,9 |
6Мд4См+Гз |
С2-г-д-С |
44 |
0,9 |
160 |
поросл. |
|
3,2 |
5Дч2Б2Г1Бк |
D3-бк-Д |
27 |
0,9 |
50 |
поросл. |
|
3,4 |
4См4Дз2Клг |
D3-г-Д |
12 |
1,0 |
80 |
л/к |
9 |
11,6 |
9Сз1Бп |
В2-д-С |
29 |
1,0 |
120 |
л/к |
|
4,0 |
5Сз4Дз1Гз |
С2-с-г-Д |
40 |
0,9 |
160 |
змішане |
|
12,8 |
5Сз2Дз3Дч |
С3-д-С |
35 |
0,8 |
137 |
змішане |
|
19,2 |
9Бк1Яв+См |
С2-см-Бк |
19 |
0,9 |
70 |
поросл. |
|
9,2 |
4Дз2Дч3Яс1Клг |
D3-г-Д |
6 |
1,0 |
40 |
насін. |
|
8,3 |
6Дз3Сз1Бп |
В3-д-С |
20 |
1,0 |
70 |
насін. |
|
7,9 |
4См2Яц2Яв2Дз |
С3-яц-бк-См |
8 |
0,8 |
10 |
насін. |
|
0,7 |
4Сз2Дз4Бп |
В2-д-С |
11 |
1,0 |
70 |
поросл. |
|
17,9 |
3Бк3Яц3Яв1Бп |
С2-см-Бк |
32 |
1,0 |
100 |
змішане |
|
8,0 |
7См1Дз2ЯСз |
D3-г-Д |
18 |
1,0 |
170 |
л/к |
10 |
11,2 |
5Сз5Дз |
С3-д-С |
42 |
1,0 |
212 |
насін. |
|
6,2 |
3Яц4См3Бк |
С3-яц-бк-См |
35 |
0,7 |
180 |
л/к |
|
18,7 |
8См2Бп |
С4-См |
42 |
0,9 |
220 |
поросл. |
|
15,8 |
9См1Клг |
С3-См |
22 |
0,9 |
60 |
насін. |
|
14,0 |
3Сз3Дз4Гз |
С2-с-г-Д |
8 |
9,0 |
30 |
насін. |
|
7,5 |
4Яц4См2Яв |
С3-см-бк-Яц |
7 |
0,9 |
10 |
насін. |
|
5,3 |
7См3Сз |
С3-бк-см-Яц |
41 |
0,9 |
255 |
змішане |
|
16,0 |
3Бк5ВлСз2См |
В3-См |
50 |
1,0 |
160 |
змішане |
|
18,3 |
4Бк2Дз2Яц2См |
D3-см-Яц |
35 |
0,9 |
150 |
змішане |
|
6,3 |
8Бк1Яц1См |
С2-бк-яц-См |
23 |
0,9 |
110 |
насін. |
11 |
10,5 |
9Сз1Дз |
В2-д-С |
39 |
0,8 |
206 |
поросл. |
|
16,0 |
10Сз+Дз |
В2-д-С |
5 |
0,9 |
20 |
поросл. |
|
13,4 |
9Сз1Гз |
С2-г-д-С |
44 |
0,9 |
180 |
насін. |
|
2,1 |
9См1См3+ВлСз |
D3-бк-см-Яц |
31 |
0,8 |
205 |
поросл. |
|
8,8 |
5См2Бк3Яв |
С2-бк-яц-См |
13 |
0,6 |
25 |
насін. |
|
5,6 |
10Сз+Бп |
В2-д-С |
36 |
0,8 |
105 |
л/к |
|
16,5 |
9См1Бк+Г |
D2-яц-бк-См |
26 |
0,9 |
150 |
насін. |
|
6,2 |
5Дз2Дч1Клг2Г |
D3-г-Д |
21 |
0,9 |
50 |
поросл. |
|
18,1 |
3СзДз4Бп |
С2-с-г-Д |
6 |
1,0 |
20 |
поросл. |
|
13,0 |
10См |
В4-См |
42 |
1,0 |
250 |
насін. |
12 |
9,5 |
5Сз4Бк1Дз |
С2-г-СБк |
9 |
0,8 |
15 |
змішане |
|
18,5 |
5Бк2См3Яц |
С2-см-Яц |
15 |
1,0 |
60 |
л/к |
|
15,5 |
10См |
С4-См |
27 |
0,9 |
190 |
поросл. |
|
13,0 |
6Яц4См |
D3-бк-см-Яц |
5 |
0,8 |
10 |
поросл. |
|
10,3 |
4См2Клг4Яц |
D2-яц-бк-См |
27 |
1,0 |
190 |
змішане |
|
8,2 |
10Сз |
В3-д-С |
45 |
0,9 |
180 |
насін. |
|
14,5 |
4См4Яц1Бк1Бп |
С3-яц-бк-См |
15 |
0,9 |
40 |
л/к |
|
12,5 |
10См |
В4-См |
23 |
0,8 |
83 |
поросл. |
|
17,2 |
9См1Бк+Клг |
D2-яц-бк-См |
43 |
1,0 |
230 |
змішане |
|
19,7 |
4Дз3Сз2Г1Клг |
С2-г-с-Бк |
10 |
0,9 |
20 |
насін. |
13 |
14,2 |
4Сз1Дз2Б3Ос |
В2-д-С |
8 |
1,0 |
30 |
змішане |
|
18,5 |
10Сз+Бк,Гз |
С3-г-бк-С |
45 |
1,0 |
349 |
л/к |
|
11,4 |
4Сз2Дз2Лп2Г |
С3-г-д-С |
14 |
0,8 |
40 |
л/к |
|
16,3 |
4Дз3Бк1Клг2Г |
D3-бк-Д |
22 |
0,9 |
45 |
л/к |
|
16,2 |
4Бк2БСм1Яц |
D3-бк-см-Яц |
19 |
1,0 |
50 |
змішане |
|
6,8 |
5Сз3Б1Дз1Ос |
В2-д-С |
38 |
0,8 |
150 |
л/к |
|
9,0 |
9Яц1Яв+Бк+См |
D3-бк-см-Яц |
15 |
0,9 |
31 |
змішане |
|
8,4 |
4Дз2Яв4ЯСз |
D2-г-Д |
25 |
0,9 |
120 |
поросл. |
|
16,0 |
10Дз+Ос,Гз |
С2-г-д-С |
3 |
0,9 |
20 |
насін. |
|
10,3 |
8Бк2См+Яц |
D3-бк-см-Яц |
11 |
0,9 |
30 |
змішане |
14 |
15,9 |
3Дз4См3ЯСз |
D3-г-Д |
14 |
1,0 |
19 |
л/к |
|
2,0 |
4Дч3Дз2Б1Гз |
С3-г-с-Д |
19 |
0,8 |
40 |
насін. |
|
7,1 |
5Бк2Яц2См1Яв |
С3-см-бк-Яц |
45 |
0,9 |
160 |
змішане |
|
6,8 |
5Сз2Дз3Б |
В2-д-С |
9 |
0,8 |
10 |
насін. |
|
19,9 |
6См2Яц1Яв1Бк |
С2-бк-яц-См |
7 |
0,9 |
20 |
насін. |
|
7,3 |
3Бк3См2Яц2Яв |
С3-см-бк-Яц |
20 |
0,8 |
60 |
л/к |
|
6,3 |
3Бк5См2Яв |
D3-яц-см-Бк |
8 |
0,8 |
30 |
л/к |
|
8,8 |
4Бк4Дз1Сз1Бп |
С3-бк-г-С |
60 |
1,0 |
340 |
л/к |
|
2,8 |
10Сз |
В2-д-С |
43 |
0,9 |
307 |
насін. |
|
8,8 |
6См2Яц2Бк |
С3-яц-бк-См |
15 |
0,8 |
30 |
л/к |
15 |
0,9 |
5Сз5Дз |
В2-д-С |
43 |
0,9 |
150 |
змішане |
|
0,4 |
3Бк1Яц6См |
С2-см-Яц |
25 |
1,0 |
100 |
л/к |
|
15,1 |
7См1Яц1Бк1Бп |
С3-яц-бк-См |
26 |
1,0 |
100 |
насін. |
|
8,0 |
10См |
С3-См |
15 |
0,8 |
50 |
поросл. |
|
2,9 |
5Дз2Сз2Яв1Клг |
С3-г-Д |
27 |
0,9 |
130 |
л/к |
|
4,5 |
9См1Бп |
В4-См |
20 |
0,8 |
60 |
л/к |
|
2,7 |
3См2Яц3Бк2Яв |
С3-яц-бк-См |
12 |
0,9 |
60 |
насін. |
|
3,6 |
5Яц2Бк2Яв1См |
D3-бк-см-Яц |
12 |
0,8 |
25 |
поросл. |
|
13,7 |
4Дз3Сз2Бп1Влч |
С3-г-с-Д |
17 |
0,8 |
60 |
змішане |
|
3,2 |
5Сз3Дз1Гз1Лпд |
С3-г-с-Бк |
19 |
0,9 |
50 |
поросл. |