Практичне заняття № 4 (4 години)

           Тема. Проектування  рубок догляду в соснових, дубових та інших деревостанах різного складу

           Мета роботи – набуття практичних навичок щодо проектування організаційно – технічних показників рубок догляду у лісостанах різного складу.

           Короткі теоретичні відомості

Організаційно-технічні показники (нормативи) рубок догляду. До нормативів рубок догляду належать показники, дотримання яких дозволяє формувати цільові корінні деревостани у відповідних типах лісорослинних умов. До таких показників відносять: час початку  і завершення рубок догляду, вид рубки догляду, метод рубки, інтенсивність рубки, повторність рубки, спосіб зрідження та технологія   рубки, черговість призначення рубок та час їх проведення, сезон проведення рубки, спосіб очищення лісосіки від лісосічної захаращеності.

Початок і завершення формування лісостанів рубками догляду визначається біологічними властивостями деревних лісотвірних порід, станом насадження, лісотипологічними умовами, віком головної рубки. Перший догляд за головними породами розпочинають за умови виникнення загрози заглушення головних порід у молодому насадженні. У складних  насадженнях догляд за другим ярусом починають з моменту його пригнічення наметом чагарників. Наприклад, у бідних борових умовах вересових і лишайникових сосняків першу рубку проводять у віці старше десяти років. У складних грабових дібровах перше освітлення дуба проводять на другий або третій рік після створення лісових культур чи останнього прийому головної рубки.

         Вид рубок догляду в деревостанах визначають за віком головної породи яка потребує догляду. У твердолистяних порослевих низькостовбурних деревостанах  також враховують вік їх головної рубки. В лісах України застосовують такі види рубок догляду: освітлення, прочищення, проріджування і прохідна. Кожен вид рубки догляду приурочений до певного ростового процесу, який відбувається у деревостані (табл. 4.1) і має свою мету.

 

 

 

Таблиця 4.1

 Види рубок догляду за лісом в залежності від віку та породного складу насаджень

 

 

Види рубок догляду

Вік насаджень, роки

 

хвойні і твердо листяні високо-стовбурні

інші листяні породи, в т.ч. твердолистяні низькостовбурні при віці стиглості

41 рік і вище

до 40 років

Освітлення

до 10

до 10

до 5

Прочищення

11-20

11-20

6-10

Проріджування

21-40

21-30

11-20

Прохідні рубки

41 та старіші

31 та старіші

21 та старіші

 

           Метою  освітлення є догляд за складом  молодняка та створення сприятливих умов росту для залишених після рубки дерев. Прочищення – формування складу і густоти  молодих деревостанів. Проріджування – догляд за густотою і формою стовбура і крони, у складних деревостанах також догляд за густотою нижнього ярусу лісостану. Прохідна рубка – догляд за приростом і формою стовбура із забезпеченням формування складних лісостанів.

           У залежності від того з якої частини деревостану вирубується переважаюча маса деревини, визначається метод рубки догляду: верховий, низовий, комбінований.  Відбір дерев у рубку полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи вибираються кращі дерева і по відношенню до них допоміжні, а гірші і зайві дерева клеймують і помічають різаком. За верховим методом (французький) – вирубують переважно дерева з верхнього ярусу – породи-піонери чи переростки головної породи. Його застосовують здебільшого в змішаних широколистяних і хвойно-листяних деревостанах (D2-3-ГД, D2-3-ГБк, С2-3-СГД), за умови коли головна порода пригнічується другорядними, або і головною але дуже великих розмірів, можливо порослевими. Завдяки цьому методу рубок догляду формується складне насадження. В результаті рубки середній діаметр і висота деревостану зменшуються. За низовим методом (німецький) – вирубують лише дерева з нижнього ярусу, які відстали в рості. У відборі дерев за основу береться класифікація дерев Крафта. Вирубують дерева IV-V класів. Застосовують його в чистих соснових і також в інших хвойних деревостанах в борах і суборах. За цим методом рубка носить санітарний характер, так як вирубуються в основному хворі, всихаючі і всохлі дерева. В результаті рубки формується простий деревостан і середній діаметр і висота деревостану зростає. За комбінованим методом (датський метод) – з деревостану вирубують одночасно дерева з нижньої та верхньої частини намету деревостану, дерева будь-якої породи, величини, якщо вона заважає росту кращих дерев, відсталі в рості, відмираючі,  хворі, низької якості, двійчатки та фаутні дерева. При цьому забезпечується вертикальна та східчаста зімкнутість намету лісостану. Метод застосовується в змішаних деревостанах суборів, сугрудів і грудів. При освітленнях, прочищеннях застосовують найчастіше верховий і комбінований методи, при поріджуваннях – комбінований, при прохідних рубках – комбінований і низовий методи рубок.

        Інтенсивність рубки – це вирубана кількість деревини, що характеризує ступінь зрідження деревостану за один прийом даного виду рубки. Залежить вона від інтенсивності зріджування та кількості повторних прийомів рубки. Визначається вона відношенням запасу вирубаної деревини до загального  запасу деревостану до рубки;  відсотком вирубаного запасу поточного приросту на 1 га та  степенем зрідження зімкнутості намету. У молодняках І класу віку інтенсивність рубки краще визначати за ступенем зрідження зімкнутості намету.

           Інтенсивність рубки залежить також від типу лісу, складу деревостану, віку, повноти деревостану, експозиції та крутизни схилу, лісівничих особливостей головної породи. Розрізняють слабку (до 15% від запасу деревостану до рубки), помірну, середню (15-25%), сильну ( 26-35%) та дуже сильну  (більше 35%). На практиці основним критерієм інтенсивності є фактична повнота (чи зімкнутість) деревостану. Так в молодняках   освітлення і прочищення призначають при зімкнутості 0,8; 0,9; 1,0. А знизити зімкнутість намету можна до 0,5-0,6 в змішаних і багатих умовах, до 0,7 – в чистих і бідних. Проріджування призначають у високоповнотних деревостанах (0,8-1,0). У змішаних деревостанах і багатих умовах повноту можна знижувати до 0,7 одиниць, а в чистих деревостанах і бідних умовах  до 0,8.

           За зниженням повноти чи зімкнутості після рубки розрізняють такі ступені інтенсивності: слабка інтенсивність – зниження повноти на 0,05-0,1 од., помірна – до 0,2 од., сильна - до 0,3 од. та дуже сильна – більше 0,3 одиниці.

          Повторність рубки – термін часу, після якого у насадженні проводять наступний прийом того самого виду рубки. Правилами поліпшення якісного складу лісів передбачено наступні терміни повторюваності: освітлення і прочищення – 3-5 років; проріджування – 5-10 років; прохідні рубки – 10-15 років. Термін повторюваності рубок догляду у конкретних деревостанах при веденні лісового господарства обґрунтовується і встановлюється лісовпорядкуванням. На повторність рубок догляду впливають такі фактори, як склад деревостану: у змішаних деревостанах їх проводять частіше,  у чистих – рідше; інтенсивність рубки:  менша – частіше, більша – рідше; тип лісо рослинних умов: бори – рідше, субори – частіше; вік деревостану: з віком рубки повторюють рідше; біологічні властивості деревної породи.

         Черговість рубок догляду – це послідовність, згідно якої лісові ділянки призначаються в рубку. У лісах однієї і тієї ж категорії рубки догляду першочергово призначаються у такій послідовності: освітлення та прочищення часткових і суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання їх небажаними породами; освітлення та прочищення у мішаних молодняках, в яких головні породи перебувають під наметом другорядних, або в яких головні і другорядні породи ростуть в одному ярусі;  чисті перегущені молодняки цінних порід, а також молодняки насіннєво-паросткового походження; мішані насадження старшого віку з головною породою під наметом другорядних. Удругу чергу: прочищення в чистих та проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої черги; проріджування в чистих та прохідні рубки у мішаних насадженнях; у третю чергу: прохідні рубки у чистих насадженнях. За однакових вищезазначених умов першочерговий догляд проводять у насадженнях з наявністю хворих та пошкоджених дерев.

            Спосіб зрідження та технологія   рубки догляду залежить від виду рубки та складу деревостану. Спосіб зрідження деревостану – показник, що характеризує характер  вирубки дерев на площі. Розрізняють різні способи зріджування деревостану.

          Рівномірний по площі. Є основним для лісів України. За цим способом вирубують ті дерева, які заважають і не потрібні. Застосовується здебільшого в лісових культурах.

          Коридорний спосіб. Запропонований Молчановим для догляду за дубом. В сучасних умовах застосовують при догляді за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. Дуб висаджують рядами з шириною міжрядь 6-8 м. З обох боків ряду дуба прорубують суцільні смуги шириною 1-2 м.

          Стрічковий спосіб. Передбачений для догляду за молодняками (переважно природного походжнення) бука, ялини і ялиці в гірських умовах. Усі дерева і кущі вирубуються на смугах шириною 1 м на відстані 5-10 м одна від одної. Смуги прокладають впоперек схилу.

             Біогруповий спосіб. Застосовують в молодняках, де головна порода збереглась біогрупами, вирубують лише другорядні породи навколо біогруп.

               Лінійний спосіб. Застосовують в густих культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-2 м між рядами. Вирубують окремі ряди цілком. За досвідом Боярської ЛОС в умовах В2 з шириною міжрядь 1,5 м, в оптимальних умовах найефективніше вирубувати кожен 4-й ряд, в бідніших умовах – кожен 6-й ряд. Починають з 11-13 років, а наступні прийоми – коли крони починають змикатися. тоді вирубують кожен 3-й чи кожен 2-й. Третій прийом буде лінійно-селекційний – з вирубуванням окремих дерев в залишених рядах.

             Селекційнийним способом у не вирубаних смугах насаджень, що залишились, відбирають дерева на селекційній основі.

             В молодняках при проведенні освітлень та прочищення застосовують суцільний, коридорний і груповий  способи зрідження. Основним для лісів України є спосіб суцільного зрідження рівномірно по площі ділянки з вирубуванням   дерев які заважають головній породі і є не потрібні. Для догляду за дубом у багатих умовах застосовують запропонований Молчановим коридорний спосіб. Його в сучасних умовах застосовують при догляді за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. За цим способом у висаджених рядами культурах дуба з шириною міжрядь 6-8 м. з обох боків ряду дуба прорубують суцільні смуги шириною 1-2 м.

             В  молодняках застосовують також три технологічні прийоми зріджування: лінійний, селекційний та лінійно-селекційний. За лінійним  методом в густих культурах повністю  вирубують окремі ряди. Застосовують його в густих культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-2 м між рядами. За досвідом Боярської лісо дослідної станції в умовах В2 з шириною міжрядь 1,5 м, найефективніше вирубувати кожен 4-й ряд, в бідніших – кожен 6-й ряд. Починають рубки з 11-13 років, а наступні прийоми – коли крони починають змикатися, тоді вирубують кожен 3-й чи кожен 2-й. Третій прийом буде лінійно-селекційний – з вирубуванням окремих дерев в залишених рядах.

           Найбільш ефективним є селекційний спосіб формування деревостану, який дозволяє лісівникові відібрати кращі дерева майбутнього на всій ділянці. Він передбачає вирубку дерев які перешкоджають росту і живленню кращих цільових дерев головних порід.

            Для проріджування та прохідних рубок опрацьовано технології, назва яких взята від ширини смуги (пасіки) на якій проводиться рубка. Залежно від ширини смуги на якій ведеться рубка розрізняють вузько смугову, середньо смугову і широкосмугову технології рубок догляду.

           Сезон проведення рубки догляду (час проведення) – пора року або фаза росту деревостану, впродовж якої проводиться рубка.       

           Освітлення, прочищення та проріджування  в листяних деревостанах проводяться впродовж вегетаційного періоду, а в шпилькових – протягом усього року. Проріджування та прохідні рубки практикують упродовж року, але найкращим періодом їх проведення є вересень – квітень. У період гніздування птахів та розмноження копитних (період тиші) рубки догляду припиняються.

          Винятки щодо сезону проведення рубок догляду:

1) в перегущених деревостанах, де стовбур витягнутий і нестійкий, рубки догляду слід проводити навесні, щоб запобігти сніговалам.

2) в хвойних насадженнях рубку слід приурочити до нового календарного року; у вогнищах кореневої губки – з настанням морозів.

3) на стрімких схилах з нестійкими грунтами рубка проводиться лише при наявності снігового покриву.

         Порядок виконання роботи

        Організаційно-технічні показники (нормативи) рубок догляду плануються виходячи з лісівничо-таксаційних показників насаджень.

          1. На основі вихідних даних індивідуального завдання ( див. табл. 4.3) запроектувати організаційно-технічні показники рубок догляду в деревостанах, які їх потребують.

          2. Запроектовані показники рубок  звести в табл. 4.2. та зробити відповідні висновки.

Таблиця 4.2

Організаційно-технічні показники рубок догляду

№ діл.

Тип дере-воста-ну (К/П)

Запас на ділян-ці, м3

Вид рубки

Поро-да, що руба-ється

Інтенсив-ність,

Метод рубки

Пов-тор-ність рубки, рр.

Чер-говість рубки

Спосіб зрідження

Сезон рубки

1

 

 

 

 

%

м3

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.3

Варіанти вихідних завдань:

№ вар.

Площа діл., га

Склад деревостану

Тип лісу

Вік, рр.

Повно-та

Запас, м3/га

Похо-дження

1

3,4

10Сз

С2-г-д-С

41

0,9

160

л/к

 

9,7

8См2Влч+Бп

С3-г-с-Д

19

0,9

80

змішане

 

15,9

7Дч2Б1Сз

В2-д-С

9

9,0

10

насін.

 

19,4

9См1Яц

С3-яц-бк-См

32

0,9

220

л/к

 

9,9

10Сз

А2-С

40

1,0

110

насін.

 

16,5

4Сз2Дз1Яв3Г

С2-с-г-Д

8

1,0

25

змішане

 

7,3

5Сз2Дз3Бп

В2-д-С

35

0,8

107

л/к

 

18,3

6Сз3Г1Дз1Бп

С3-с-г-Бк

45

1,0

250

л/к

 

19,1

6Сз3Дз1Гз

С3-д-С

6

1,0

10

л/к

 

4,9

4Дч4Дз2Бп

D3-г-Д

30

0,9

60

л/к

2

1,6

4Сз2Дз4Бп

В3-д-С

8

0,9

20

поросл.

 

19,0

8См1Яц1Бк

С3-см-бк-Яц

30

1,0

60

л/к

 

13,8

10Влч

В4-Влч

20

0,8

70

поросл.

 

0,7

8См1Сз1Яц

С3-яц-См

28

0,9

132

змішане

 

14,1

9Бк1зГ

С3-бк-г-С

50

0,9

210

змішане

 

10,1

7Бк3См

В3-См

7

0,9

30

змішане

 

15,3

9См1Яц

С3-см-бк-Яц

25

0,8

80

змішане

 

10,1

10Бк+См,Яц

D3-см-Яц

60

0,9

250

л/к

 

18,4

4Дз2Бк1Лп3Г

С3-с-г-Д

11

0,9

50

насін.

 

16,0

8Сз2См

С2-с-г-Д

5

1,0

10

поросл.

3

4,0

5Сз2Г2Б1Дз

С2-с-г-Д

39

0,8

110

поросл.

 

14,6

8См1Клг1Бк

С3-См

42

0,9

220

л/к

 

18,1

4Дз2Сз4Бп

С3-г-с-Д

15

0,8

30

насін.

 

11,3

10Сз

В2-д-С

36

0,8

220

поросл.

 

10,0

7Дз1Бк1Г1Сз

С2-с-г-Д

45

0,9

180

л/к

 

4,0

6Влч4Бп

С4-Влч

45

0,9

192

змішане

 

18,8

4Сз2Бк2Дз

С3-бк-г-С

57

0,9

270

насін.

 

2,5

4См2Яц2Бк1Д

С3-см-бк-Яц

12

0,9

40

насін.

 

3,3

4Сз4Дз2Лп

С2-с-г-Д

8

0,8

20

змішане

 

14,2

10Дз+Гз

D2-г-Д

5

0,8

20

л/к

4

15,3

6Яц2См2Бк

D3-бк-см-Яц

7

0,8

15

поросл.

 

14,8

4Дз2Сз2Бк2Б

С3-с-г-Бк

10

0,8

10

насін.

 

17,9

10Сз

В3-д-С

16

0,9

120

насін.

 

5,8

4См3Яв3+Бк

D3-см-яц-Бк

19

0,8

25

поросл.

 

14,3

ЗСзДз1КлгЗГ

С2-с-г-Д

22

0,8

110

л/к

 

0,8

6СзДз1Бк

С3-с-г-Бк

20

1,0

70

насін.

 

14,7

6Сз2Дз2Бп

С2-с-г-Д

16

1,0

80

поросл.

 

4,5

6См3Бк1Яц

С3-яц-бк-См

10

1,0

22

змішане

 

12,9

8Влч2Сз

В4-Влч

55

0,9

180

насін.

 

8,7

6Сз2Дз2Бп

С3-д-С

9

1,0

30

змішане

5

13,9

9Сз1Дз

С3-д-С

13

0,9

100

л/к

 

13,3

10Сз

В2-д-С

40

0,8

110

змішане

 

5,8

6Дз3Бк1Гз

D3-бк-Д

7

1,0

5

змішане

 

11,5

10Влч

С4-Влч

10

0,9

15

поросл.

 

12,5

6Яц4См

D3-бк-см-Яц

3

0,8

10

л/к

 

1,1

5Яц3См2Бк

С3-см-бк-Яц

35

0,8

180

змішане

 

10,4

8Бк2Яв+См

С2-бк-яц-См

9

0,9

25

насін.

 

12,2

5Сз5Дз

С2-г-д-С

41

0,9

328

насін.

 

2,3

5Яц2Бк2Яв1См

С3-яц-См

23

0,8

67

змішане

 

10,2

8См1Бк1Яц

С2-см-Бк

10

0,7

20

змішане

6

9,5

10Сз+Бп

В2-д-С

38

1,0

210

змішане

 

6,7

6См1Яц3Бк

D2-яц-бк-См

45

0,9

210

змішане

 

3,3

10См

В4-См

43

0,9

379

поросл.

 

6,2

7Яц2См1Бк

С3-см-бк-Яц

7

0,6

5

л/к

 

17,4

4Бк2Яц4См

D3-бк-см-Яц

10

1,0

40

змішане

 

15,1

3Дч3Яс2Клг2Б

D3-г-Д

3

1,0

20

л/к

 

15,0

5Бк2См2Яц1Бп

D3-см-яц-Бк

25

0,9

130

л/к

 

14,4

6ДзБк1Гз

D2-г-Д

16

0,9

80

л/к

 

10,7

10См

С4-См

15

0,7

50

змішане

 

11,3

5Сз3Бк2Дз

С2-с-г-Д

33

0,8

100

насін.

7

15,9

4Бк4См2Бп

С2-бк-яц-См

20

0,9

80

змішане

 

7,0

4Бк3См2Яв1Б

С3-яц-бк-См

30

0,8

130

поросл.

 

0,7

3Дз1Сз4Лп2Гз

С2-с-г-Д

18

0,9

50

л/к

 

11,4

3Яц6См1Бк

С3-см-бк-Яц

40

1,0

250

поросл.

8

9,4

8См1Яц1Бк

С3-см-бк-Яц

12

0,8

15

змішане

 

7,6

4Сз4Бк2Гз

С3-бк-г-С

17

0,9

70

поросл.

 

16,4

6Сз3Б1Дз

С2-д-С

7

1,0

20

л/к

 

10,9

6Мд4См+Гз

С2-г-д-С

44

0,9

160

поросл.

 

3,2

5Дч2Б2Г1Бк

D3-бк-Д

27

0,9

50

поросл.

 

3,4

4См4Дз2Клг

D3-г-Д

12

1,0

80

л/к

9

11,6

9Сз1Бп

В2-д-С

29

1,0

120

л/к

 

4,0

5Сз4Дз1Гз

С2-с-г-Д

40

0,9

160

змішане

 

12,8

5Сз2Дз3Дч

С3-д-С

35

0,8

137

змішане

 

19,2

9Бк1Яв+См

С2-см-Бк

19

0,9

70

поросл.

 

9,2

4Дз2Дч3Яс1Клг

D3-г-Д

6

1,0

40

насін.

 

8,3

6Дз3Сз1Бп

В3-д-С

20

1,0

70

насін.

 

7,9

4См2Яц2Яв2Дз

С3-яц-бк-См

8

0,8

10

насін.

 

0,7

4Сз2Дз4Бп

В2-д-С

11

1,0

70

поросл.

 

17,9

3Бк3Яц3Яв1Бп

С2-см-Бк

32

1,0

100

змішане

 

8,0

7См1Дз2ЯСз

D3-г-Д

18

1,0

170

л/к

10

11,2

5Сз5Дз

С3-д-С

42

1,0

212

насін.

 

6,2

3Яц4См3Бк

С3-яц-бк-См

35

0,7

180

л/к

 

18,7

8См2Бп

С4-См

42

0,9

220

поросл.

 

15,8

9См1Клг

С3-См

22

0,9

60

насін.

 

14,0

3Сз3Дз4Гз

С2-с-г-Д

8

9,0

30

насін.

 

7,5

4Яц4См2Яв

С3-см-бк-Яц

7

0,9

10

насін.

 

5,3

7См3Сз

С3-бк-см-Яц

41

0,9

255

змішане

 

16,0

3Бк5ВлСз2См

В3-См

50

1,0

160

змішане

 

18,3

4Бк2Дз2Яц2См

D3-см-Яц

35

0,9

150

змішане

 

6,3

8Бк1Яц1См

С2-бк-яц-См

23

0,9

110

насін.

11

10,5

9Сз1Дз

В2-д-С

39

0,8

206

поросл.

 

16,0

10Сз+Дз

В2-д-С

5

0,9

20

поросл.

 

13,4

9Сз1Гз

С2-г-д-С

44

0,9

180

насін.

 

2,1

9См1См3+ВлСз

D3-бк-см-Яц

31

0,8

205

поросл.

 

8,8

5См2Бк3Яв

С2-бк-яц-См

13

0,6

25

насін.

 

5,6

10Сз+Бп

В2-д-С

36

0,8

105

л/к

 

16,5

9См1Бк+Г

D2-яц-бк-См

26

0,9

150

насін.

 

6,2

5Дз2Дч1Клг2Г

D3-г-Д

21

0,9

50

поросл.

 

18,1

3СзДз4Бп

С2-с-г-Д

6

1,0

20

поросл.

 

13,0

10См

В4-См

42

1,0

250

насін.

12

9,5

5Сз4Бк1Дз

С2-г-СБк

9

0,8

15

змішане

 

18,5

5Бк2См3Яц

С2-см-Яц

15

1,0

60

л/к

 

15,5

10См

С4-См

27

0,9

190

поросл.

 

13,0

6Яц4См

D3-бк-см-Яц

5

0,8

10

поросл.

 

10,3

4См2Клг4Яц

D2-яц-бк-См

27

1,0

190

змішане

 

8,2

10Сз

В3-д-С

45

0,9

180

насін.

 

14,5

4См4Яц1Бк1Бп

С3-яц-бк-См

15

0,9

40

л/к

 

12,5

10См

В4-См

23

0,8

83

поросл.

 

17,2

9См1Бк+Клг

D2-яц-бк-См

43

1,0

230

змішане

 

19,7

4Дз3Сз2Г1Клг

С2-г-с-Бк

10

0,9

20

насін.

13

14,2

4Сз1Дз2Б3Ос

В2-д-С

8

1,0

30

змішане

 

18,5

10Сз+Бк,Гз

С3-г-бк-С

45

1,0

349

л/к

 

11,4

4Сз2Дз2Лп2Г

С3-г-д-С

14

0,8

40

л/к

 

16,3

4Дз3Бк1Клг2Г

D3-бк-Д

22

0,9

45

л/к

 

16,2

4Бк2БСм1Яц

D3-бк-см-Яц

19

1,0

50

змішане

 

6,8

5Сз3Б1Дз1Ос

В2-д-С

38

0,8

150

л/к

 

9,0

9Яц1Яв+Бк+См

D3-бк-см-Яц

15

0,9

31

змішане

 

8,4

4Дз2Яв4ЯСз

D2-г-Д

25

0,9

120

поросл.

 

16,0

10Дз+Ос,Гз

С2-г-д-С

3

0,9

20

насін.

 

10,3

8Бк2См+Яц

D3-бк-см-Яц

11

0,9

30

змішане

14

15,9

3Дз4См3ЯСз

D3-г-Д

14

1,0

19

л/к

 

2,0

4Дч3Дз2Б1Гз

С3-г-с-Д

19

0,8

40

насін.

 

7,1

5Бк2Яц2См1Яв

С3-см-бк-Яц

45

0,9

160

змішане

 

6,8

5Сз2Дз3Б

В2-д-С

9

0,8

10

насін.

 

19,9

6См2Яц1Яв1Бк

С2-бк-яц-См

7

0,9

20

насін.

 

7,3

3Бк3См2Яц2Яв

С3-см-бк-Яц

20

0,8

60

л/к

 

6,3

3Бк5См2Яв

D3-яц-см-Бк

8

0,8

30

л/к

 

8,8

4Бк4Дз1Сз1Бп

С3-бк-г-С

60

1,0

340

л/к

 

2,8

10Сз

В2-д-С

43

0,9

307

насін.

 

8,8

6См2Яц2Бк

С3-яц-бк-См

15

0,8

30

л/к

15

0,9

5Сз5Дз

В2-д-С

43

0,9

150

змішане

 

0,4

3Бк1Яц6См

С2-см-Яц

25

1,0

100

л/к

 

15,1

7См1Яц1Бк1Бп

С3-яц-бк-См

26

1,0

100

насін.

 

8,0

10См

С3-См

15

0,8

50

поросл.

 

2,9

5Дз2Сз2Яв1Клг

С3-г-Д

27

0,9

130

л/к

 

4,5

9См1Бп

В4-См

20

0,8

60

л/к

 

2,7

3См2Яц3Бк2Яв

С3-яц-бк-См

12

0,9

60

насін.

 

3,6

5Яц2Бк2Яв1См

D3-бк-см-Яц

12

0,8

25

поросл.

 

13,7

4Дз3Сз2Бп1Влч

С3-г-с-Д

17

0,8

60

змішане

 

3,2

5Сз3Дз1Гз1Лпд

С3-г-с-Бк

19

0,9

50

поросл.