Тема 4. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ
1. Визначення поняття “виробнича потужність”
Загальне формулювання виробничої потужності –
це розрахунковий максимально можливий обсяг випуску продукції за одиницю часу.
Виробнича потужність – максимально можливий
річний (добовий, змінний) випуск продукції у встановленій номенклатурі,
асортименті та якості при повному завантаженні обладнання й виробничих площ,
прогресивної технології та організації виробництва.
Перед підприємством постійно постає
завдання пошуку резервів для збільшення й поліпшення використання виробничої
потужності.
Кожне підприємство має постійно приділяти
увагу поліпшенню ефективності використання виробничої потужності, її технічного
та технологічного рівня. Унаслідок цього одним з основних завдань виробничого
менеджменту на підприємстві є виявлення факторів, які визначають його виробничу
потужність і мобілізацію наявних резервів.
Слід розрізняти такі поняття, як “величина
виробничої потужності” та “ступінь використання виробничої потужності”.
Класифікація факторів, що впливають на величину потужності, поділяє їх на
дві групи:
1 Фактори, які впливають на розширення обсягу робіт:
- кількість технологічного устаткування й
виробничих площ;
- рівень узгодженості продуктивності
устаткування і пропускної здатності різних робочих місць;
- режим роботи підприємства.
2 Фактори, які впливають на підвищення продуктивності технологічного
устаткування:
- технічний рівень устаткування;
- підвищення якості сировини й матеріалів
(чим вища якість заготовок, напівфабрикатів, тим менше потрібно часу для їх
обробки);
- впровадження прогресивної технології
(інтенсифікує й прискорює виробничий процес);
- підвищення кваліфікації робітників,
зміцнення дисципліни, мотивація;
- рівень досконалості конструкції виробів,
що виготовляють (чим простіша конструктивна схема виробів, тим нижча
трудомісткість продукції і вища продуктивність).
Фактори, що впливають на величину
виробничої потужності пов’язані, з усіма основними елементами процесу
виробництва – засобами та предметами праці й самою працею. Особливістю цих
факторів є те, що для реалізації передбачених ними заходів потрібні значні
капіталовкладення.
Фактори, що впливають на ступінь використання виробничої потужності, поділяються на:
- зовнішні
(потреба у продукції, діяльність конкурентів, ступінь забезпечення робітничими
кадрами);
- внутрішні
(удосконалення організації виробництва, праці й управління, мотивація,
дисципліна).
Заходи, пов’язані з ними, спрямовані в
основному на використання резервів, мають організаційний характер і не
вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво.
2. Види виробничої потужності
Оскільки виробнича потужність не є
постійною величиною і може значною мірою змінюватися залежно від номенклатури
продукції, трудомісткості її виготовлення, інших факторів, для порівняння
планових і базових показників, аналізу її динаміки визначають показники
вхідної, вихідної та середньорічної потужності підприємства.
За вхідну виробничу
потужність беруть відповідно потужність підприємства на початок року, виходячи
з наявного обладнання.
За вихідну виробничу
потужність беруть потужність підприємства на кінець планового періоду з
урахуванням вибуття та вводу потужностей унаслідок
капітального ремонту, проведення організаційно-технічних заходів модернізації
обладнання тощо.
,
де – вхідна виробнича потужність;
– виробнича потужність, що вводиться;
– виведена за плановий період виробнича
потужність.
Для планових розрахунків використовується
показник середньорічної потужності.
Середньорічна виробнича потужність підприємства
обчислюється за формулою
,
де –
кількість місяців експлуатації відповідних груп устаткування.
Виробнича потужність визначається у тих
самих одиницях виміру, в яких планується і враховується виробництво продукції
(іноді в одиницях виміру обсягу сировини, що переробляється).
3. Показники
використання виробничої потужності
Аналіз потужностей
може здійснюватися на основі балансу виробничих потужностей.
На основі балансу й у ході його розроблення визначають:
- можливу виробничу програму;
- ступінь забезпеченості різних
програм і робіт виробничими потужностями;
- коефіцієнт використання виробничої
потужності й основних фондів;
- внутрішньовиробничі диспропорції й
можливості їх усунення;
- капіталовкладення для нарощування потужностей і ліквідації “вузьких місць”;
- потребу в устаткуванні.
Показники використання виробничої потужності:
1 Коефіцієнт
освоєння проектної потужності
,
де -
фактичний випуск продукції;
- проектна потужність.
2 Коефіцієнт
використання середньорічної виробничої потужності
,
де - середньорічна виробнича потужність.
3 Коефіцієнт
екстенсивного завантаження устаткування
,
де - фактичний час роботи устаткування;
- плановий, ефективний фонд часу.
4 Коефіцієнт
інтенсивного завантаження устаткування
,
де - фактичний обсяг випуску продукції за одиницю
часу;
- встановлена норма виробітку продукції за цей
самий період.
5 Інтегральний коефіцієнт
завантаження устаткування
.
Інтегральний коефіцієнт дає сумарну
характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за
часом.
Також розраховуються коефіцієнт змінності
роботи обладнання, пропорційності та ефективності використання виробничої
потужності.