2. Пам'ять DDR2 SDRAM

Пам'ять DDR2 SDRAM представляє собою більш швидкодіючу версію стандартної пам'яті DDR SDRAM - більша пропускна здатність досягається за рахунок використання диференціальних пар сигнальних контактів, що забезпечують поліпшену передачу сигналів і усунення проблем з сигнальними шумами та інтерференцією. Передбачалося, що DDR2 забезпечить вчетверо більшу швидкість передачі даних, проте фінальні зразки надають лише подвоєну швидкість передачі, а модифікований метод передачі сигналів дозволяє досягти більш високої продуктивності. Максимальна частота пам'яті DDR досягає 533 МГц, в той час як робоча частота модулів пам'яті DDR2 починається з 400 МГц і досягає 800 МГц і вище.

Найшвидкіснішим офіційним стандартом JEDEC є DDR2-1066; мікросхеми в ньому працюють на ефективній швидкості 1066 МГц, в результаті чого загальна пропускна здатність досягає 8533 Мбайт / с. Однак, як і у випадку з DDR, багато постачальників випускають і більш швидкодіючі модулі пам'яті для розігнаних систем. Ці модулі мають нестандартне маркування і забезпечують більшу продуктивність, ніж пропонується стандартом.

Крім більш високої швидкодії і пропускної здатності, пам'ять стандарту DDR2 володіє і іншими достоїнствами. До них відноситься знижений в порівнянні з пам'яттю DDR напруга (1,8 замість 2,5 В), завдяки чому модулі пам'яті DDR2 споживають менше енергії і виділяють менше тепла. Мікросхеми DDR2, що володіють великою кількістю контактних виводів і поставляються в корпусі FBGA (Fine-pitch Ball Grid Array) замість TSOP (Thin Small Outline Package), використовуваного для більшості мікросхем DDR і SDRAM. Мікросхеми FBGA з'єднані з підкладкою (як правило, самим модулем пам'яті) за допомогою близько розташованих кульових припоїв, розміщених на поверхні мікросхеми.

Масове виробництво модулів DDR2 почалося в другій половині 2003 року, а відповідні набори мікросхем з'явилися на початку 2004 року. Крім того, деякі моделі продуктивних відеоадаптерів оснащувалися різними варіантами DDR2, такими як GDDR2 (Graphics DDR2 - пам'ять DDR2 для графічних адаптерів). Набори мікросхем для процесорів Intel підтримують пам'ять DDR2 вже досить давно, в той час як процесори Athlon 64 і Opteron компанії AMD протягом 2005 року підтримували тільки пам'ять DDR.

Модулі DDR2 нагадують звичайні DDR DIMM, проте мають більше контактів і трохи іншу конфігурацію настановних зазорів, що не дозволить помилково вставити їх у гніздо для модулів DDR. У конструкції модулів DDR2 передбачено 240 контактів, що істотно більше, ніж в модулях DDR і SDRAM DIMM.

Спільнота JEDEC розпочало роботу над специфікацією DDR2 у квітні 1998 року; сам стандарт був опублікований у вересні 2003 року. Виробництво мікросхем і модулів пам'яті DDR2 почалося в середині 2003 року (спочатку випускалися тільки зразки), а масове виробництво материнських плат, наборів мікросхем системної логіки і систем, що підтримують пам'ять DDR2, було налагоджено лише в середині 2004 року. На той момент вже з'явилися варіанти специфікації DDR2, такі як GDDR2 (графічна DDR2), призначені для плат графічних адаптерів. Слід зазначити, що компанія AMD трохи спізнилася з випуском материнських плат і наборів мікросхем для своїх процесорів з підтримкою DDR2. Справа в тому, що в процесори Athlon 64 і Opteron був інтегрований контролер пам'яті DDR. Системи на базі процесорів AMD почали підтримувати пам'ять DDR2 тільки в середині 2006 року, коли світ побачили материнські плати з роз’ємом Socket AM2 і відповідні процесори. (Системні плати з роз’ємом Socket F, також відомим як 1207 FX, теж підтримували пам'ять DDR2.) Як бачите, компанія Intel на два роки випередила AMD з переходом від DDR до DDR2, оскільки остання інтегрувала підтримку DDR у свої процесори, в той час як Intel традиційно включала контролер пам'яті в північний міст набору мікросхем системної логіки. Незважаючи на те що інтеграція контролера пам'яті у процесор має свої переваги, головним недоліком є неспроможність такої архітектури швидко адаптуватися до нових типів пам'яті, не адаптувавши весь процесор і його роз’єм. Компанія Intel інтегрувала контролер пам'яті в набір мікросхем і змогла швидко перейти до підтримки пам'яті DDR2, не змінюючи конструкцію існуючих процесорів. Ці конструктивні відмінності ще раз виявляться в 2008 році під час очікуваного переходу від DDR2 до DDR3.