2. Класифікація тригерів

Тригери класифікують за такими ознаками:

• логікою функціонування (RS, JK, D, Т та ін.);

• способом записування інформації (асинхронні й синхронні);

• моментом реакції на тактовий сигнал (статичні, динамічні);

• кількістю тактів синхронізації (одно-, дво- і тритактові);

• кількістю ступенів (одно- або двоступеневі тригери);

• складом логічних елементів (тригери на елементах І-НІ, АБО-НІ та ін.).

Відповідно до логіки функціонування розрізняють такі тригери:

• з роздільною установкою станів «0» і «1» (RS-тригери);

• з одним інформаційним входом (D-тригери);

• з лічильним входом (Т-тригери);

• універсальні з роздільною установкою станів «0» і «1» (JK-тригери);

• комбіновані (RST-, RSJK-тригери);

• із складною вхідною логікою.

Входи тригерів розділяються на інформаційні (R, S, Т та ін.) та керуючі (С, V). Інформаційні (логічні) входи призначені для приймання сигналів інформації, яка запам'ятовується. Назви вхідних сигналів ототожнюють з назвами входів тригера. Керуючі входи служать для керування записуванням інформації. У тригерах може бути два види керуючих сигналів: синхронізуючий (тактовий) сигнал С, який надходить до С-входу (тактового входу) і дозволяючий сигнал V, який надходить до V-входу.

За способом записування (приймання) інформації розрізняють асинхронні й синхронні (тактовні) тригери. Тригери, які не мають С-входу, називаються асинхронними (рис. 6, а і б). В асинхронних тригерах записування інформації відбувається в будь-який момент часу при надходженні сигналів до інформаційних входів.

Тригери, які мають С-вхід, називаються синхронними. У синхронному тригері записування інформації можливе при збігу сигналів на інформаційному й синхронному входах. Цим пояснюється вища стійкість до перешкод синхронних тригерів порівняно з асинхронними.

Рис. 6. Умовні позначення тригерів: а, б — асинхронних; в, г — синхронних.

 

До V-входів тригера надходять сигнали, які дозволяють (V=1) або забороняють (V=0) записування інформації. У синхронних тригерах з V-входом записування інформації можливе при збігу сигналів на інформаційному, С- і V- виходах (рис. 6 г).

Залежно від кількості тактових сигналів, необхідних для формування нового стану, розрізняють однотактові, двотактові та багатотактові тригери.

За способом керування записуванням (моментом реакції на тактовий сигнал) виділяють синхронні тригери зі статичним (за рівнем), динамічним (за фронтами) та двоступеневим керуванням. В асинхронних тригерах записування нуля і одиниці можливе у будь-який момент часу, при цьому вхідний інформаційний сигнал одночасно є й керуючим. У синхронних тригерах з керуванням за рівнем записування інформації можливе тільки впродовж тривалості тактового сигналу. При цьому тактові сигнали можуть бути прямими (змінюватися від нуля до одиниці) або інверсними (змінюватися від одиниці до нуля).

 

Рис. 7. Керуючі входи тригера: а – прямий статичний; б – інверсний статичний; в – прямий динамічний; г – інверсний динамічний.

 

При керуванні фронтами дозвіл на записування інформації дається тільки в момент перепаду тактового сигналу від нуля до одиниці (прямий динамічний вхід) або від одиниці до нуля (інверсний динамічний вхід). В інші моменти часу тригер не реагує на вхідні інформаційні сигнали незалежно від рівня тактового імпульсу (рис. 7, в і г).