1.5.
Суть та
класифікація програмного забезпечення
Програма – це послідовність команд, яку
виконує комп’ютер в процесі обробки інформації. Для того, щоб комп’ютер міг
виконувати ту чи іншу програму, вона має завантажитися в оперативну пам’ять, оскільки саме з нею працює процесор.
Всі програми, які містяться в комп’ютері називаються програмним забезпеченням або
програмною конфігурацією відповідного комп’ютера.
Програмне
забезпечення можна розподілити за наступними рівнями:
Ø базовий
рівень;
Ø системний
рівень;
Ø службовий
рівень;
Ø прикладний
рівень.
Програми базового рівня
Базовий рівень є найнижчим, що відповідає за взаємодію з базовим апаратним
забезпеченням. Програми цього рівня містяться у мікросхемах постійного і
енергонезалежного запам’ятовуючих пристроїв і вони називаються програмами BIOS.
Спочатку програми BIOS записуються на стадії виготовлення мікросхем, але
згодом їх можна корегувати самостійно. Пошкодження програм BIOS виводить з ладу
комп’ютерну систему, яка просто не запускається.
Основним призначенням програм BIOS є перевірка складу та працездатності комп’ютера і
надання процесору відомостей про апаратну конфігурацію системи.
Програми системного рівня
Програми системного рівня керують згодженою роботою всіх елементів системи
як апаратного, так і програмного забезпечення. Системні програми, як правило,
орієнтовані на кваліфікованих користувачів-фахівців в комп’ютерній галузі:
системних програмістів, адміністраторів тощо.
До програм системного рівня відносяться:
· операційні системи – це комплекс програм, які здійснюють діалог з користувачем, забезпечують
керування ресурсами комп’ютера, запускають інші програми до виконання;
· інтерфейсні оболонки – виконують посередницькі функції, забезпечують ефективну взаємодію
користувача та комп’ютера;
· драйвери – спеціальні програми для керування зовнішніми пристроями. Під час під’єднання будь-якого нового пристрою обов’язково має бути встановлений
драйвер, інакше система не буде знати, які функції виконує пристрій і як ним
керувати.
Програми службового рівня
Програми службового рівня надають користувачам зручний інструментарій для
перевірки та налаштування комп’ютерної системи. Зазвичай, програми службового
рівня називаються утилітами.
До програм службового рівня відносяться:
· файлові менеджери (провідники, диспетчери). Це «Мій комп’ютер», Total Commander і т.д. Ці
програми забезпечують роботу з файловою структурою (створення, копіювання,
перейменування об’єктів, пошук файлів та папок тощо);
· програми діагностики здійснюють перевірку працездатності основних пристроїв комп’ютера,
виправлення помилок та оптимізацію роботи пристроїв;
· програми
обслуговування дисків здійснюють перевірку
якості поверхні жорсткого диска, контроль цілісності файлової системи,
оптимізацію розміщення даних на носіях інформації;
· програми інсталяції /
деінсталяції. Для того, щоб встановити на комп’ютер нову програму,
переважна їх більшість потребує програмного встановлення – інсталяції. Для
видалення програми її необхідно деінсталювати, щоб знищити всі зв’язки програми
у програмному середовищі, які утворюються під час інсталяції;
· програми-архіватори призначені для пакування та розпаковування файлів з метою зменшення їх
розмірів. Упакований файл називається архівом, а процедури пакування чи
розпаковування, відповідно архівуванням чи розархівовуванням;
· антивірусні програми призначені для виявлення та знищення комп’ютерних вірусів.
Програми прикладного рівня
Програми прикладного рівня призначені для вирішення конкретних практичних
задач користувача в різних сферах людської діяльності.
Прикладні програми не містяться у склад операційної системи, а тому
користувачу такі програми необхідно інсталювати самостійно.
Прикладні програми умовно поділяються на:
1. Програми загального користування.
2. Програми спеціалізованого призначення.
3. Інструментарій для програмування.
1. Прикладні програми
загального користування
1.1. Офісні програми
·
текстовий редактор Word – програма для
створення, редагування та оформлення текстових документів;
·
табличний редактор Excel – програма для
статичної або математичної обробки великих об’ємів даних (як правило, числових
даних), що представлені у табличній формі;
·
система управління
базами даних СУБД Access – програма для обробки та збереження великих об’ємів структурованої
інформації, що представлена у вигляді окремих таблиць;
·
програма презентації Power Point – програма для
створення та показу слайдів.
1.2. Графічні редактори – програми для створення та обробки зображень
(растрова графіка (Adobe PhotoShop), векторна, анімаційна, тривимірна інженерна графіка).
1.3. Засоби перегляду та відтворення мультимедійних документів – програми,
що дозволяють слухати музику, переглядати відеофільми і т.д.
1.4. Засоби електронної комунікації – це програми, що надають доступ до
різноманітних ресурсів Інтернету або локальної мережі (браузери – універсальні
засоби перегляд веб-сторінок (Internet Explorer, Opera, Google Chrome), поштові програми, програми для обміну повідомленнями
тощо).
1.5. Програми автоматизованого перекладу тексту – до них належать
електронні словники, програми-перекладачі.
1.6. Програми розпізнавання текстів – програми, які призначені для
розпізнавання друкованого тексту зі сканованих чи фотографованих зображень.
1.7. Довідники та енциклопедії – збірки структурованої інформації з різних
напрямків.
1.8. Навчальні програми та ігри.
2. Прикладні програми
спеціалізованого призначення
2.1. Бухгалтерські та фінансові системи – це програми, які призначені для
ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності, статистичної
обробки інформації.
2.2. Системи автоматизованого проектування (САПР) – програми, які
призначені для розробки та проектування технологічних креслень та проектів:
машин, механізмів, архітектурних споруд тощо.
2.3. Системи штучного інтелекту та експертні системи – програми, що
аналізують дані, які містяться у базах знань системи і видають фахові відповіді
на запитання користувача.
2.4. Системи відео монтажу – програми, призначені для цифрової обробки
відео матеріалів, монтажу, створення відео ефектів, виправлення дефектів,
додавання звуку, титрів, субтитрів.
3. Інструментарій для
програмування – це засоби, що призначені для
створення програмного забезпечення, тобто нових системних, службових чи
прикладних програм:
·
мови програмування –
визначений набір команд, синтаксису і правил створення програм;
·
транслятори –
програми, що перетворюють команди мови програмування у машинний код;
·
відлагоджувачі –
засоби пошуку та виправлення помилок у тексті програми.