2.4. Класифікація господарських засобів за джерелами їх утворення та цільовим використання

 

Джерела   формування   господарських   засобів поділяються на дві групи:

— джерела власних засобів;

— джерела залучених (позикових) засобів.

До джерел власних засобів належать: власний капітал, забезпечення зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування і цільові надходження.

До власного капіталу належать: зареєстрований (пайовий) капітал,  додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Зареєстрований (пайовий) капітал утворюється за рахунок сукупності внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).

Додатковий капітал утворюється за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб активів тощо.

Резервний капітал створюється для усунення можливих і майбутньому тимчасових фінансових ускладнень і забезпеченні нормальної роботи підприємства.

Нерозподілений прибуток — сума чистого прибутку, яка залишилася в обороті підприємства після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і розподілу прибутку між власниками (учасниками) підприємства.

До джерел залучених (позикових) засобів належать зобов'я­зання за розрахунками, які виникають у підприємства в процесі господарської діяльності і є тимчасовим джерелом утворення певної частини ресурсів (активів) підприємства.

Під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Підприємства, організації та особи, перед якими дане під­приємство має заборгованість за розрахунками, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.

Зобов'язання поділяються на: довгострокові зобов'язання і поточні зобов'язання.

До довгострокових зобов'язань належать:

— довгострокові кредити банків — заборгованість підприємства банкам по отриманих від них кредитах, строк погашен­ня яких не припадає на звітний період;

— інші довгострокові фінансові зобов'язання — сума довго­строкової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які на­раховуються відсотки;

— інші довгострокові зобов'язання (заборгованість по довго­строкових векселях, по фінансовій оренді, відстрочених подат­кових зобов'язаннях тощо).

До складу поточних зобов'язань належать зобов'язання, що підлягають погашенню на вимогу кредиторів, а також та час­тина зобов'язань, яка буде погашена протягом операційного циклу або протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. До таких зобов'язань належать:

—      короткострокові кредити банків — сума поточних
зобов'язань перед банками за отримані від них короткострокові кредити;

—  кредиторська заборгованість за товари, роботи і послу­ги — сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за одержані матеріальні цінності та надані послуги;

— поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом та позабюджетних платежах, по оплаті праці, за страхуванням, з учасниками по нарахованих дивідендах і а інших операціях;

— інші поточні зобов'язання (по векселях виданих, одержа­них авансах та інших розрахунках).