9.1. Документальне оформлення нарахування заробітної плати

 

Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.95р. № 253 затверджено типові форми з обліку особового складу працівників та обліку використання робочого часу.

Основним первинним документом для нарахування заробітної плати працівникам, які працюють при погодинній формі оплати праці є табель обліку використання робочого часу.

Табель ведеться окремо за кожним цехом, підрозділом, відділом табельниками або бригадирами, майстрами тощо. В документі зазначають прізвища працюючих та, за допомогою умовних позначок, відмічають кількість відпрацьованих днів (годин), кількість днів хвороби, прогулів, відпустки тощо. В кінці місяця підраховують загальну кількість відпрацьованих днів (годин) і кількість днів неявок на роботу. Табельний облік застосовується з метою аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни, для отримання даних про відпрацьований час, а також для складання статистичної звітності з праці.

Нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна форма оплати праці, здійснюється на основі підсумованих даних про їх виробіток і розцінок за виготовлений обсяг продукції. Крім того необхідно мати дані про надурочні години роботи, роботу у вечірній та нічний час тощо.

Документування виробітку робітників є необхідною умовою одержання достовірної інформації про кількість і якість виготовленої продукції. При цьому на кожному підприємстві можуть застосовуватись як типові так і галузеві форми первинних документів, які відповідають специфіці виробничої діяльності.

Основними документами обліку виробітку працівників є:

  - наряд на відрядну роботу;

-     змінний рапорт;

-     маршрутний лист;

-     накладні на здавання продукції;

-     акти виконаних робіт;

-     квитанції на оплату вартості послуг;

-     відомості обліку виробітку тощо.

Наряд - це комбінований документ, в якому вказується завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного їх здійснення. Наряди виписують на окремі виробничі процеси або на комплекс робіт і видаються бригаді (бригадні наряди) або робітнику (індивідуальні наряди) перед початком роботи. Основними реквізитами наряду є:

-     номер та дата видачі;

-    прізвище, ім’я, по-батькові робітника (робітників), його (їх) табельний номер;

-     номер цеху;

-     найменування роботи;

-     кількість виробітку;

-     розцінка за розрядом роботи.

У масовому виробництві промисловості робота, яку виконує робітник, як правило однорідна. Найчастіше робітника закріплюють за визначеною операцією. У цьому випадку для обліку виробленої продукції використовують змінний рапорт.

Змінний рапорт виписується бухгалтерією один раз на місяць окремона кожного робітника і передається для подальшого його ведення керівнику цеху (майстру, бригадиру тощо). На протязі місяця щоденно до змінного рапорту керівник цеху (або інша відповідальна особа) вносить відомості про виробіток робітника. Після закінчення місяця змінний рапорт передають до бухгалтерії де підраховують загальний об’єм виконаної роботи, що є підставою для нарахування заробітної плати.

У серійних виробництвах промисловості для обліку кількості виконаної роботи використовують маршрутний лист.

Маршрутні листи виписують на партію продукції. Вони супроводжують процес її виготовлення впродовж всього технічного процесу обробки починаючи з першої операції і закінчуючи останньою. Всі дані з обліку виконаних робіт заносять до маршрутного листа на кожній стадії обробки. Після того як партія продукції (деталей тощо) пройшла всі стадії обробки, маршрутний лист здається до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

Відхилення від нормальних, непередбачених технологією умов праці оформляють і оплачують на основі відповідних спеціальних документів.

Так простої не по вині робітника оплачують на основі листів простою. Оплату додаткових витрат часу проводять на підставі листків на доплату. Оплату робіт з виправлення браку здійснюють за нарядом, який містить відмітку «Виправлення браку».

Зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями, є Розрахунково-платіжна відомість. Вона складається щомісячно за кожним цехом, службою, відділом шляхом групування прізвищ робітників і службовців у розрізі категорій працюючих або за табельними номерами.

Відомість складається із трьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім’я, по-батькові працівника і його посада.

У другій - суми нарахованої заробітної плати за її видами (основна, додаткова заробітна плата, допомога з тимчасової втрати працездатності, відпускні тощо).

В третій - утримання (єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок з доходів фізичних осіб тощо).

Для обліку видачі заробітної плати із каси підприємства за умов використання розрахункової відомості застосовують «Платіжну відомість».

На титульному листі документа вказується загальна сума виданої і депонованої заробітної плати. При необхідності в графі «Примітка» вказується номер пред’явленого документа.