Глосарій

 

Автоматичні потокові лінії – це сукупність розміщених у певній послідовності машин, які автоматично виконують всі технологічні операції з виготовлення продукції.

 

Виробіток – це кількість продукції (робіт), виготовленої (виконаних) одним робітником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць).

Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали і  сировина перетворюються на готову продукцію.

 

Виробничий цикл – це календарний період часу, за який запущені у виробництво предмети праці перетворюються у готову продукцію.

 

Енергетичне господарство – комплекс технічних заходів та спеціалізованих підрозділів, що забезпечують підприємства всіма необхідними видами енергії та енергоносіїв відповідних параметрів.

 

Загальна структура підприємства – це  сукупність усіх виробничих, невиробничих і  підрозділів управління підприємства.

 

Міжремонтний період – це проміжок часу роботи устаткування між двома суміжними (черговими) ремонтами.

 

Нормування праці - це визначення конкретної кількості живої праці для забезпечення високої ефективності виробництва.

 

Операція  - це  закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці над одним і тим самим предметом праці без переналагодження устаткування.

 

Організаційна структура –  форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

 

Потокова лінія – сукупність відокремлених робочих місць, що виготовляють виріб одного найменування або декілька подібних типорозмірів.

 

Продуктивність праці – це показник, що характеризує  ефективність праці, показує здатність працівників виготовляти певну кількість продукції (виконувати роботу) за одиницю часу.

 

Ремонтне господарство – сукупність підрозділів підприємства, що здійснюють комплекс заходів з технічного догляду за устаткуванням, нагляду за його станом та з ремонту.

 

Ремонтний цикл – це проміжок часу між двома капітальними ремонтами устаткування чи між початком експлуатації та першим капітальним ремонтом.

 

Робоче місце – це частина виробничого простору дільниці, цеху, відділу підприємства, оснащена засобами праці для виконання певної частини виробничого (управлінського) процесу одним або декількома працівниками.

 

Сертифікат – документ, що засвідчує високий рівень  якості продукції, відповідність її вимогам міжнародних стандартів.

 

Система планово-запобіжного ремонту (ПЗР)– це комплекс технічних і організаційних заходів з догляду, обслуговування і ремонту устаткування, що здійснюються у плановому порядку і носять запобіжний характер.

 

Сітьовий графік – це графічне зображення комплексу робіт, взаємозв’язків між ними і послідовності виконання.

 

Стандарт – це комплекс норм, правил і вимог до об’єкту стандартизації, який прийнятий зацікавленими сторонами і затверджений відповідними органами.

 

Стандартизація – це визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі.

 

Структура підприємства – це його внутрішній устрій (будова), який характеризує склад підрозділів та систему взаємозв’язків, підпорядкованості і взаємодії між ними.

 

Тактпотоку  -  це інтервал часу між запуском і випуском двох суміжних виробів на лінії.

 

Технічна підготовка виробництва – це сукупність взаємопов’язаних процесів, які забезпечують конструкторську і технологічну готовність підприємства до випуску нових виробів заданого рівня якості за встановлених термінів, обсягу випуску і витрат.

 

Технічно обґрунтована норма часу – це регламентовані  витрати часу на виконання одиниці роботи працівником або групою працівників відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов, за ефективного використання елементів виробничого процесу і застосування удосконалених методів організації виробництва.

 

Тип виробництва – це комплексна характеристика технічних, організаційних та економічних особливостей промислового підприємства, що враховує обсяг та повторюваність випуску виробів.

 

Трудомісткість – це показник, який показує кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (виконання одиниці роботи).

 

Фотографія робочого часу (ФРЧ) – це один з основнихметодів вивчення витрат робочого часу шляхом спостереження і запису всіх без виключення витрат часу в порядку їх фактичної послідовності протягом зміни або за короткий період.

 

Фотохронометраж представляє собою комбінований метод спостереження, що поєднує фотографію робочого часу з хронометражем. Застосовується він у тих випадках, коли крім встановлення структури робочого часу необхідно визначити склад і тривалість операцій за елементами.

 

Хронометраж – це метод вивчення витрат часу на виконання періодично повторюваних елементів відносно нетривалих операцій.

 

Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовільнити потреби споживача у відповідності до призначення.