ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

6.2. Завдання, значення і структура інструментального господарства

 

Важливу роль у системі технічного обслуговування промислового підприємства, особливо в галузях машинобудування, приладобудування займає інструментальне господарство– сукупність тих підрозділів підприємства, які займаються постачанням, виготовленням, ремонтом і відновленням технологічного оснащення та своєчасно і безперебійно забезпечують ним процес виробництва. Технологічне оснащення на підприємстві є складовою виробничого процесу і  так як витрати на утримання технологічного  оснащення і інструменту займають значну частку в собівартості продукції, то  служби  інструментального господарства здійснюють контроль за якістю і правильною експлуатацією оснащення.

Основними завданнями інструментального господарства є:

- планування потреби в інструменті;

- придбання і виготовлення інструменту;

- організація обліку, нормування витрат оснащення,  зберігання і своєчасне забезпечення оснащенням виробничих процесів;

- організація раціональної експлуатації оснащення,  його ремонту і відновлення.

Склад і структура інструментального господарства залежать від типу, масштабів виробництва, номенклатури і складності інструменту.

На підприємствах з великими обсягами виробництва до структуриінструментального господарства входять:

- інструментальний відділ (бюро);

- інструментальний цех;

- центральний інструментальний склад (ЦІС);

- інструментально-роздавальні комори (ІРК).

Інструментальний відділ (бюро)займається забезпеченням цехів основного виробництва  технологічним оснащенням: постачанням йогоіз спеціалізованих підприємств, а також конструюванням інструменту і оснащення для виготовлення власними силами.

Інструментальний цех здійснює виготовлення спроектованих інструментальним бюро пристосувань  і інструменту, а також їх перевірку, ремонт, заточування.  Виробництво в інструментальних цехах характеризується великою складністю і різноманітністю виконуваних робіт.

Основна частина оснащення і інструменту зберігається на центральному інструментальному складі.

Так як промислові підприємства використовують багато різноманітних найменувань  інструментів та технологічного оснащення, виникає необхідність їх класифікації та індексації, що значно спрощує облік, зберігання і видачу, а також планування потреб.

Класифікують технологічне оснащення за характером використання (стандартне, спеціальне, універсальне), за призначенням (основне, допоміжне) і за структурою (з метою індексації за класами, групами і видами).

Норми витрат визначаються для кожного типорозміру оснащення і за картами технологічного процесу.

Інструментально-роздавальні комори призначені для отримання чергової партії   оснащення та інструменту з центрального інструментального складу і видачі їх на робочі місця.

Ефективність роботи інструментального господарства значно залежить від правильної організації експлуатації інструменту, тому основними шляхами її підвищення  є:

- організація технічного нагляду за експлуатацією інструменту;

- забезпечення своєчасного заточування, ремонту і відновлення інструменту;

- розробка заходів щодо покращення методів експлуатації і підвищення стійкості інструменту.

Витрати кожного типу інструменту і потреби їх на плановий період розраховуються згідно з  нормами їх стійкості та зносу.

Річна потреба в ріжучому інструменті за кожним видом і розміром   визначається за формулою:

, шт.,

де N – річна програма випуску деталей, шт.;

tм – норма машинного час для обробки одиниці виробу, хв.;

tс– стійкість інструменту (час від заточування до переточування), год.;

L_і– довжина ріжучої частини інструменту, яка переточується, мм.;

ℓ–величина шару, що знімається за кожне переточування, мм;

dі – передчасні поломки інструменту, %.

З метою забезпечення ефективності інструментального господарства і безперебійного виробництва продукції створюються оборотні фонди і запаси всіх видів інструменту.