ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ
ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА
5.5. Сітьовий графік,
його елементи і параметри
Основу сітьового планування складають графіки, в яких комплекси робіт розміщуються в їх безпосередньому зв’язку.
Сітьовий графік – це графічне зображення комплексу робіт, взаємозв’язків між ними і послідовності виконання.
Для розробки сітьового графіка необхідний попередній перелік всіх робіт і подій, які повинні бути виконані для досягнення поставленої мети, визначення їх раціональної технологічної послідовності і взаємозв’язку.
Основними елементами сітьового графіка є роботи і події.
Робота – це будь-який процес, що призводить до досягнення певних результатів.
Подія – це результат виконання роботи.
Роботи на графіку позначаються стрілками, над якими ставиться тривалість у годинах, днях, тижнях тощо.
У графіку можуть бути фактичні (діючі), фіктивні роботи і чекання. Дійсні роботи – трудовий процес, який потребує затрат часу і ресурсів. Фіктивні роботи не мають тривалості і вказують лише на зв’язок між подіями, позначаються на графіку пунктирною стрілкою.
Чекання – процеси, які потребують затрат часу, але непотребують затрат ресурсів (наприклад, охолодження заготовок, сушіння деталей після фарбування тощо).
Подія не є процесом і не має тривалості, вона означає лише факт отримання результатів попередніх робіт і умову початку наступних за нею робіт. На графіку подія позначається будь-якою геометричною фігурою (найбільш часто колом).
Під час побудови сітьових графіків необхідно дотримуватись деяких правил:
- графік повинен бути простим, без лишніх перетинань;
- стрілки, які позначають роботи, повинні бути направлені зліва на право;
- між двома подіями може бути зображена тільки одна робота (рис. 5.2);
- у сітьовому графіку не повинно бути подій, позначених однаковими кодами;
- сітьовий графік повинен кодуватися так, щоб стрілка (робота) виходила з події, закодованої меншим числовим значенням, і входила в подію з більшим числовим значенням.
Рис. 5.2. Сітьовий
графік
На сітьовому графіку завжди є вихіднаподія, яка відрізняється тим, що вона не є наслідком або результатом ні однієї з робіт, які входять у дану сіть, тобто немає попередніх робіт і подій, і завершальна подія, яка не має наступних за нею подій і яка відображає кінцеву мету даного комплексу робіт. Вихідною подією на рис.5.2 є 1, а завершальною – 6.
Будь-яка послідовність робіт у сітьовому графіку, за якого кінцева подія однієї роботи співпадає з початковою подією наступної роботи, називається шляхом і позначаєтьсяL(наприклад, на рис.5.2шляхL1=1-2-3-5-6і
L2=1-2-4-5-6).
Довжина кожного шляху дорівнює сумі тривалості його робіт. На графіку тривалість показана у днях, тому шлях L1 має тривалість: ТL1 = 5+10+8+5=28 дн., а шлях L2 має тривалість: ТL2 = 5+5+6+5=21 дн.
Розрахунок сітьового графіка полягає у визначенні основних
його параметрів.
До основних параметрів сітьового графіка відносяться:
- критичний шлях;
- резерв часу подій;
- резерв часу робіт.
Шлях між вихідною і завершальною подією, який має найбільшу тривалість, називається критичним шляхом і позначається Lкр.. Тривалість критичного шляху Ткр визначає загальну тривалість виконання розробки в цілому. На заданому рисунку критичним є шлях L1тривалістю 28 днів.
Резерв часу події – це той проміжок часу, на який можна відстрочити здійснення цієї події без порушення термінів завершення всіх робіт сітьового графіка в цілому:
, дн.,
де , – відповідно, пізній і ранній термін здійснення подій, дні.
Ранній термін здійснення подій характеризується завершенням всіх взаємозв’язаних робіт, що ведуть від початкової до даної події.
Пізній термін здійснення подій – це такий термін, перевищення якого викликає відповідну затримку всієї розробки. Визначається пізній термін як різниця між тривалістю критичного шляху і максимального з наступних за даною подією шляхів.
Знаючи ранні і пізні допустимі терміни звершення події, можна для будь-якої роботи визначити ранні і пізні терміни початку і закінчення роботи, а також резерви часу робіт.
Використання сітьового планування і управління забезпечує оперативний контроль за виконанням робіт і своєчасне виявлення процесів, які можуть призвести до порушення термінів виконання запланованого обсягу робіт.