Самостійна робота №5

Тема 5. Організація руху пішоходів та велосипедистів на вулицях і

дорогах.

Організація руху велосипедистів

Велосипед як індивідуальний транспортний засіб пересування доцільно

використовувати в населених пунктах та на прилеглих до них територіях для

регулярних транспортних поїздок від місць проживання (житлові райони,

мікрорайони, квартали, малі міста та сільські населені пункти приміської

зони) до місць призначення (райони масового скупчення, місць прикладання

праці, торгові центри, учбові, спортивні та розважальні заклади, вокзали,

станції, зупинні пункти різних видів громадського транспорту), а також

поїздок з рекреаційними, туристичними та прогулянковими цілями у місця,

що розміщені у межах та за межами населених пунктів.

Схема трасування велосипедних маршрутів може розроблятися як

окрема робота або у складі комплексної схеми транспорту чи організації

дорожнього руху міста.

Уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення,

житлових вулиць, а також за межами населених пунктів слід передбачати

велодоріжки або велосипедні смуги. На міських вулицях та дорогах

місцевого значення, селищних та сільських вулицях і дорогах допускається

змішаний пішохідно-велосипедний або автомобільно-велосипедний рух.

Велосипедні доріжки необхідно проектувати вздовж автомобільних

доріг на ділянках, де розрахункова пікова інтенсивність руху велосипедів і

мопедів за перших п'ять років в одному напрямку руху становить 50 од/год,

або якщо приведена інтенсивність руху автомобілів становить 4000 авт./добу,

а загальна інтенсивність руху велосипедів та мопедів - 400 од/добу.

За меншої інтенсивності руху допускається проектувати суміщені вело-

пішохідні доріжки за параметрами велосипедних доріжок.

Кількість смуг руху на велосипедних доріжках необхідно приймати з

розрахунку пропускної спроможності однієї смуги 300 велосипедів та

мопедів за годину.

Велосипедні доріжки необхідно проектувати на відокремленому

земляному полотні, за межами укосів насипів та виїмок або на спеціально

влаштованих бермах.

Вздовж доріг 1-а категорії велосипедні доріжки необхідно проектувати

за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні, як правило, з

обох боків дороги. У разі влаштування велосипедних доріжок з одного боку

дороги їх необхідно розміщувати з навітряного боку щодо пануючих вітрів

теплого періоду року.

На підходах до транспортних споруд велосипедні доріжки можна

розміщувати на узбіччях та відокремлювати їх від проїзної частини дорожнім

огородженням першої групи згідно з вимогами національних стандартів.

Велосипедні доріжки необхідно проектувати з поздовжнім похилом не

більше ніж 30‰ та поперечним похилом від 15‰ до 25‰. В умовах

складного рельєфу поздовжній похил можна збільшувати до 40‰ на ділянках

завдовжки до 300 м та 60 ‰ на ділянках завдовжки до 100 м. На ділянках

протяжністю понад 100 м необхідно передбачати відрізки довжиною не

менше 20 м з похилом не більше ніж 30‰.

Радіуси кривих у плані повинні бути не менше ніж 50 м. Радіуси

вертикальних кривих не менше ніж:

- 500 м для опуклих кривих;

- 150 м для увігнутих кривих.

Проїзну частину автомобільних доріг І-б — V категорій велосипедні

доріжки повинні перетинати під кутом від 80° до 100°. При цьому

велосипедна доріжка на відстані 5,0 м з кожного боку від крайки проїзної

частини повинна бути прямою у плані. Бортовий камінь на ділянці перетину

велосипедною доріжкою автомобільної дороги необхідно понижувати до

рівня не вище ніж 2 см над проїзною частиною автомобільної дороги.

Необхідно обов'язково передбачати заходи для відведення води з

велодоріжок з метою недопущення застою води на їх поверхні.

Під час опрацювання цієї теми студент повинен вивчити такі питання:

1. Змішаний пішохідно-велосипедний або автомобільно-велосипедний

рух 2. Параметри велосипедних доріжок.

3. Пішохідні доріжки та тротуари.

4. Пішохідні переходи.