Самостійна робота №13
Тема 13. Інженерне обладнання зупинок громадського транспорту,
станцій технічного обслуговування та автозаправних станцій.
Класифікація, складові елементи та основні параметри зупинок
Розвинена дорожня мережа сприяє гарній організації громадського
транспорту. Проте самі зупинки на дорогах – це зони, на яких зосереджені
небезпечні контакти між транспортом і пішоходами, а також конфліктні
ситуації та ДТП. Крім того, небезпечними є підходи до зупинок і зони
переходу поблизу них. Аналіз ДТП дозволяє стверджувати, що конфлікти,
пов’язані з підходом до зупинок і переходів через проїзну частину поблизу
них, становлять не менше половини всіх конфліктів.
Безпека в районі зупинки може бути підвищена декількома заходами:
облаштуванням «кишень» для автобусів;
влаштуванням смуг прискорення та уповільнення до та після
зупинки;
будівництвом підземного або надземного пішохідного переходів;
оздобленням наземного переходу яскравою дорожньою
розміткою;
влаштуванням освітлення;
створенням огорож;
облаштуванням ізольованих пішохідних доріжок.
У залежності від розташування зупинок їх класифікують як кінцеві та
проміжні.
Станції технічного обслуговування
Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019, відстані від СТО до житлових і
громадських будинків приймаються згідно з таблицею 13.1.
Таблиця 13.1
Відстані від СТО до житлових і громадських будинків
Примітка 1. Кількість постів визначається кількістю автомобілів, що одночасно
обслуговуються станцією. Примітка 2. Відстань від СТО визначається від будівлі, де
проходить технологічний процес, до житлових та громадських будинків.