Практична робота №5
Тема 5. Організація руху пішоходів та велосипедистів на вулицях і
дорогах.
У роботі необхідно запроектувати план велосипедної доріжки на одній
з магістральних вулиць м. Луцька з врахуванням безпеки дороднього руху та
інженерного облаштування велосипедної інфраструктури.
Уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення,
житлових вулиць, а також за межами населених пунктів слід передбачати
велодоріжки або велосипедні смуги. На міських вулицях та дорогах
місцевого значення, селищних та сільських вулицях і дорогах допускається
змішаний пішохідно-велосипедний або автомобільно-велосипедний рух
(рисунок 5.1).
Рис. 5.1 - Організація пішохідного та велосипедного руху
Параметри велосипедних доріжок, велостоянок визначаються з
урахуванням інтенсивності руху велосипедистів, автомобілів, вантажного
транспорту, пішоходів, а також ширини проїзної частини та ширини
бокового простору (газонів, тротуарів, технічних тротуарів, зелених зон).
Радіуси і гальмівні шляхи велотранспорту, а також максимальна довжина
ділянок на підйомах при влаштуванні пандусів визначаються відповідно до
вимог ДБН В.2.3-5.
Велосипедні доріжки необхідно проектувати вздовж автомобільних
доріг на ділянках, де розрахункова пікова інтенсивність руху велосипедів і
мопедів за перших п'ять років в одному напрямку руху становить 50 од/год,
або якщо приведена інтенсивність руху автомобілів становить 4000 авт./добу,
а загальна інтенсивність руху велосипедів та мопедів - 400 од/добу.
За меншої інтенсивності руху допускається проектувати суміщені вело-
пішохідні доріжки за параметрами велосипедних доріжок.
Кількість смуг руху на велосипедних доріжках необхідно приймати з
розрахунку пропускної спроможності однієї смуги 300 велосипедів та
мопедів за годину.
Ширину велосипедної доріжки необхідно призначати відповідно до
таблиці 5.1. При цьому габарит по висоті повинен бути не менше ніж 2,5 м, а
габарит наближення споруд повинен відповідати значенням, наведеним на
рисунку 5.2.
Таблиця 5.1
Рекомендована ширина велосипедної доріжки
Тип велосипедних
доріжок
Ширина велосипедної доріжки, м
У вільних умовах
У стислих умовах
Велосипедні доріжки:
- одностороннього руху
2,0
1,0
- двостороннього руху
2,5
2,0
Примітка. До стислих відносяться умови прокладання велосипедних
доріжок у місцях забудови капітальними спорудами або складного рельєфу.
Рис. 5.2 - Габарит наближення споруд для велосипедних доріжок
одностороннього та двостороннього руху у стислих умовах (розміри в м)
Велосипедні доріжки необхідно проектувати на відокремленому
земляному полотні, за межами укосів насипів та виїмок або на спеціально
влаштованих бермах.
Вздовж доріг 1-а категорії велосипедні доріжки необхідно проектувати
за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні, як правило, з
обох боків дороги. У разі влаштування велосипедних доріжок з одного боку
дороги їх необхідно розміщувати з навітряного боку щодо пануючих вітрів
теплого періоду року.
На підходах до транспортних споруд велосипедні доріжки можна
розміщувати на узбіччях та відокремлювати їх від проїзної частини дорожнім
огородженням першої групи згідно з вимогами національних стандартів.
Велосипедні доріжки необхідно проектувати з поздовжнім похилом не
більше ніж 30‰ та поперечним похилом від 15‰ до 25‰. В умовах
складного рельєфу поздовжній похил можна збільшувати до 40‰ на ділянках
завдовжки до 300 м та 60 на ділянках завдовжки до 100 м. На ділянках
протяжністю понад 100 м необхідно передбачати відрізки довжиною не
менше 20 м з похилом не більше ніж 30.
Радіуси кривих у плані повинні бути не менше ніж 50 м. Радіуси
вертикальних кривих не менше ніж:
- 500 м для опуклих кривих;
- 150 м для увігнутих кривих.
Проїзну частину автомобільних доріг І-б V категорій велосипедні
доріжки повинні перетинати під кутом від 80° до 100°. При цьому
велосипедна доріжка на відстані 5,0 м з кожного боку від крайки проїзної
частини повинна бути прямою у плані. Бортовий камінь на ділянці перетину
велосипедною доріжкою автомобільної дороги необхідно понижувати до
рівня не вище ніж 2 см над проїзною частиною автомобільної дороги.
Необхідно обов'язково передбачати заходи для відведення води з
велодоріжок з метою недопущення застою води на їх поверхні.
Інженерне облаштування велосипедної інфраструктури
Огородження велосипедної інфраструктури
Дорожні огородження 2 групи згідно з ДСТУ 8751 уздовж
велосипедної доріжки потрібно використовувати для захисту від падіння та
з’їзду з велосипедного шляху в таких випадках:
на штучних спорудах (мости, шляхопроводи, естакади тощо);
уздовж насипу заввишки понад 2,0 м, якщо відстань до краю
велосипедної доріжки менше ніж 2,0 м;
уздовж стрімкого схилу чи прірви;
уздовж ділянок, що осипаються, заввишки понад 0,5 м на відстані
менше ніж 3,0 м до краю велосипедної доріжки;
уздовж ділянок, що осипаються, заввишки до 0,5 м на відстані
менше ніж 1,0 м до краю велосипедної доріжки;
уздовж колії, якщо відстань між габаритним профілем поїздів та
краєм велосипедної доріжки менше ніж 2,0 м.
Висота дорожніх огороджень 2 групи має становити від 0,8 м до 1,5 м
включно, а їхня конструкція має захищати дітей від падіння.
Замість дорожніх огороджень 2 групи допустимо використання кущів
чи чагарників.
Дорожні огородження 3 групи згідно з ДСТУ 8751 уздовж
велосипедної доріжки потрібно використовувати, щоб унеможливити заїзд
автомобілів на велосипедну доріжку, якщо інші планувальні рішення не
може бути застосовано.
Обмежувальні стовпці чи інші перешкоди встановлюють на шляху
руху велосипедистів для унеможливлення заїзду на неї автомобілів.
Обмежувальні стовпці повинні мати світлоповертальні елементи та
виділятися розміткою згідно з ДСТУ 2587 на відстані не менше ніж 20 м до
них.
Висота обмежувальних стовпчиків має становити від 0,75 м до 1,10 м
включно згідно з ДСТУ 8751.
Відстань між обмежувальними стовпцями має бути (1,25—1,5) м.
Конструкція стовпців має забезпечувати можливість руху
сміттєзбиральних та снігоочищувальних машин.
Стримувальну велосипедну огорожу на велосипедних доріжках
потрібно використовувати, якщо його відсутність може призвести до гірших
наслідків, ніж під час установлення, зокрема, під час наближення до
перетину із залізничними, трамвайними коліями на відокремленому полотні,
велосипедного переїзду з незабезпеченим трикутником видимості тощо.
Відстань між частинами огорожі має становити 1,5 м. Ширину в’їзду
визначають шириною велосипедної доріжки відповідно до таблиці 13, а
накладання частин огорожі не допустимо (рисунок 4) [11].
Між стримувальною велосипедною огорожею та небезпечною зоною
(автомобільна дорога, залізниця тощо) потрібно передбачати ділянку
завдовжки 3,0 м для накопичення велосипедистів, які планують цю зону
перетнути.
Допустимо встановлення кількох секцій стримувальної огорожі підряд.
Стримувальна огорожа повинна мати світлоповертальні елементи.
За нового будівництва потрібно насамперед передбачати заходи із
забезпечення для всіх учасників дорожнього руху видимості в напрямку руху
для уникнення застосування стримувальної велосипедної огорожі.
Для конструктивного відокремлення велосипедних смуг згідно з ДБН
В.2.3-5 потрібно використовувати делініатори заввишки (7—10) см, які не
повинні мати гострих кутів.
Допустимо встановлення делініаторів з розривами, щоб забезпечити
водовідведення з проїзної частини.