обох боків дороги. У разі влаштування велосипедних доріжок з одного боку
дороги їх необхідно розміщувати з навітряного боку щодо пануючих вітрів
теплого періоду року.
На підходах до транспортних споруд велосипедні доріжки можна
розміщувати на узбіччях та відокремлювати їх від проїзної частини дорожнім
огородженням першої групи згідно з вимогами національних стандартів.
Велосипедні доріжки необхідно проектувати з поздовжнім похилом не
більше ніж 30‰ та поперечним похилом від 15‰ до 25‰. В умовах
складного рельєфу поздовжній похил можна збільшувати до 40‰ на ділянках
завдовжки до 300 м та 60 ‰ на ділянках завдовжки до 100 м. На ділянках
протяжністю понад 100 м необхідно передбачати відрізки довжиною не
менше 20 м з похилом не більше ніж 30‰.
Радіуси кривих у плані повинні бути не менше ніж 50 м. Радіуси
вертикальних кривих не менше ніж:
- 500 м для опуклих кривих;
- 150 м для увігнутих кривих.
Проїзну частину автомобільних доріг І-б — V категорій велосипедні
доріжки повинні перетинати під кутом від 80° до 100°. При цьому
велосипедна доріжка на відстані 5,0 м з кожного боку від крайки проїзної
частини повинна бути прямою у плані. Бортовий камінь на ділянці перетину
велосипедною доріжкою автомобільної дороги необхідно понижувати до
рівня не вище ніж 2 см над проїзною частиною автомобільної дороги.
Необхідно обов'язково передбачати заходи для відведення води з
велодоріжок з метою недопущення застою води на їх поверхні.
Інженерне облаштування велосипедної інфраструктури
Огородження велосипедної інфраструктури
Дорожні огородження 2 групи згідно з ДСТУ 8751 уздовж
велосипедної доріжки потрібно використовувати для захисту від падіння та
з’їзду з велосипедного шляху в таких випадках:
— на штучних спорудах (мости, шляхопроводи, естакади тощо);
— уздовж насипу заввишки понад 2,0 м, якщо відстань до краю
велосипедної доріжки менше ніж 2,0 м;
— уздовж стрімкого схилу чи прірви;
— уздовж ділянок, що осипаються, заввишки понад 0,5 м на відстані
менше ніж 3,0 м до краю велосипедної доріжки;
— уздовж ділянок, що осипаються, заввишки до 0,5 м на відстані
менше ніж 1,0 м до краю велосипедної доріжки;
— уздовж колії, якщо відстань між габаритним профілем поїздів та
краєм велосипедної доріжки менше ніж 2,0 м.
Висота дорожніх огороджень 2 групи має становити від 0,8 м до 1,5 м
включно, а їхня конструкція має захищати дітей від падіння.
Замість дорожніх огороджень 2 групи допустимо використання кущів
чи чагарників.