- на ділянках підйомів, де в бік підйому рух здійснюється двома
смугами, протягом не менше ніж 50 м до вершини підйому і 30 м за нею. При
цьому суцільна лінія повинна бути з боку правої смуги;
- на багатосмугових ділянках доріг для заборони перестроювання на
ліву смугу, по якій організовано рух ДТЗ з підвищеною межею швидкості.
При цьому суцільна лінія повинна бути з боку правої смуги.
Розмітку 1.11 може бути застосовано, якщо потрібно унеможливити
перестроювання на смугу руху справа або зліва, виділити ділянки в розмітках
за номерами 1.1-1.3 для позначення місць перестроювання або розвороту
транспортних засобів, для позначення місць в'їзду і виїзду з прилеглих до
дороги територій (рисунки Б.8, Б.9) [10].
Довжина штриха і проміжку між штрихами цієї розмітки повинна бути
такою самою, як у попередньої лінії наближення розмітки за номером 1.6, а
якщо її немає, може бути зменшена відповідно до 1,0 м і 0,5 м.
Розмітку за номером 1.12 (стоп-лінія) застосовують перед
перехрестями за наявності дорожнього знака за номером 2.2 «Проїзд без
зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100, в місцях, де рух регулюється
світлофором згідно з ДСТУ 4092, та перед залізничними переїздами. Стоп-
лінія повинна бути нанесена на місці зупинки ДТЗ (рисунок Б.4) [10].
У місцях, де рух регулюється світлофором, стоп-лінія повинна бути
нанесена з урахуванням забезпечення видимості сигналів світлофора водіями
ДТЗ, що зупинилися. При цьому відстань від стоп-лінії до світлофора має
бути не менше ніж 5 м у разі розташування його над проїзною частиною і не
менше ніж 3 м - з боку проїзної частини (рисунки Б.10, Б.11) [10].
На залізничних переїздах стоп-лінію має бути нанесено на відстані не
менше ніж 5 м від шлагбаума чи світлофора, у разі, якщо їх немає - на
відстані не менше ніж 10 м від ближньої рейки (рисунки Б.3, Б.5) [10].
Розмітку за номером 1.13 застосовують для позначення місця зупинки
транспортних засобів за наявності дорожнього знака за номером 2.1 «Дати
дорогу» згідно з ДСТУ 4100, як правило, у тих випадках, коли цей знак з
будь-яких причин не може бути встановлено безпосередньо у місці, де водій
зобов'язаний уступити дорогу (рисунки Б.4, Б.6, Б.9) [10].
Розмітку за номерами 1.12 та 1.13 допустимо наносити як по всій
ширині проїзної частини цього напрямку руху, так і окремо по кожній смузі
руху. Розмітку треба наносити під прямим кутом до осі смуги руху, на
відстані не менше ніж 1 м до проїзної частини головної дороги або перед
позначеним розміткою на проїзній частині пішохідним переходом.
Розмітку за номерами 1.14.1-1.14.5 застосовують для позначення місць,
виділених для переходу проїзної частини пішоходами.
Ширину пішохідного переходу визначають з урахуванням
інтенсивності пішохідного руху з розрахунку 1 м на кожних 500 пішоходів за
годину, при цьому ширина переходу повинна бути не менше ніж 4 м.
Розмітку 1.14.1 (рисунок Б.4) [10] та 1.14.3 застосовують для
позначення нерегульованих пішохідних переходів. Елементи розмітки має
бути нанесено паралельно осі проїзної частини. Розмітку 1.14.3