Форма
№ Н - 3.04
_Луцький національний технічний університет________________
(повне найменування вищого
навчального закладу)
Кафедра_____________«Комп’ютерна інженерія»____________________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри____________П.А.Пех
«___»_________2017 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Комп’ютерна схемотехніка»
шифр і назва навчальної
дисципліни
напрями
підготовки:
6.050102 «Комп’ютерна інженерія»
(шифр і назва напряму
підготовки)
(назва
спеціалізації)
факультет
комп’ютерних наук та інформаційних технологій
(назва факультету)
2017 – 2018 навчальний рік
Робоча
навчальна програма складена на основі типової навчальної програми дисципліни
«Комп’ютерна схемотехніка» та нормативної програми дисципліни циклу професійної
та практичної підготовки бакалаврів з напрямку 6.050102 Комп’ютерна інженерія
Міністерства освіти і науки України.
Розробник: Поліщук М.М., к.т.н.,
ст.викл. кафедри комп’ютерної інженерії
Робочу програму схвалено на
засіданні кафедри комп’ютерної інженерії
Протокол від 29 квітня 2017 року № 9
Завідувач кафедри комп’ютерної
інженерії ________________П.А. Пех
Перезатверджено:
Протокол від «____» _____________ 201__ року № ____
Завідувач кафедри комп’ютерної
інженерії _________________П.А.Пех
Протокол від «____» _____________ 201__ року № ____
Завідувач кафедри комп’ютерної
інженерії_________________П.А.Пех
Протокол від «____» _____________ 201__ року № ____
Завідувач кафедри комп’ютерної
інженерії_________________П.А.Пех
Протокол від «____» _____________ 201__ року № ____
Завідувач кафедри комп’ютерної
інженерії_________________П.А.Пех
Ó к.т.н., ст.викл.
Поліщук М.М,
Ó Луцький НТУ, 2017 рік
1. Опис
навчальної дисципліни
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
||
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
|||
|
Кількість кредитів – 6 |
Галузь знань 0501 – Інформатика та обчислювальна техніка |
Нормативна |
||
|
Напрям підготовки спеціальність 123 – Комп'ютерна інженерія |
||||
|
Модулів – 2 |
|
Рік підготовки: |
||
|
Змістових модулів – 2 |
2017/18-й |
2017/18-й |
||
|
|
Семестр |
|||
|
Загальна кількість годин – 180 |
6 |
6 7 |
||
|
Лекції |
||||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 6 самостійної роботи студента – 6 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
30 год. |
12 год. |
|
|
Практичні, семінарські |
||||
|
0 год. |
0 год. |
|||
|
Лабораторні |
||||
|
60 год. |
16 год. |
|||
|
Самостійна робота |
||||
|
90 год. |
152 год. |
|||
|
Індивідуальні завдання |
||||
|
0 |
0 |
|||
|
Вид контролю іспит: |
Вид контр 6.сем залік 7 сем. іспит |
|||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 90/90
для заочної форми навчання – 28/152
2. Мета
та завдання навчальної дисципліни
Дисципліна
"Комп'ютерна схемотехніка"
входить в перелік обов'язкових дисциплін циклу професійно-орієнтованих
дисциплін освітньо-професійної програми вищої освіти
у професійному напрямі 6.050102
"Комп'ютерна інженерія" і розглядається
кафедрою як складова частина спеціальної
підготовки в області розробки апаратних засобів
комп’ютерів.
Вивчення
дисципліни сприяє формуванню наукового рівня інженерного мислення майбутнього фахівця, включає
в себе теоретичну базу, яка необхідна при
засвоєнні прикладних питань розробки і
експлуатації апаратних засобів
комп’ютерів, а також комп'ютерних систем і мереж.
У зв'язку з різноманітністю сучасної елементної бази, складністю вузлів ЕОМ і
значною трудомісткістю їх наукового розрахунку основна увага в курсі приділена вивченню базових пасивних і
активних компонентів електронних приладів, а також інженерним методам
розрахунків їх основних вузлів із застосуванням
сучасних систем автоматизованого проектування.
У результаті вивчення дисципліни студенти
повинні знати:
- будову, принципи дії, основні параметри і характеристики базових елементів різних сучасних цифрових мікросхем;
- методи синтезу і аналізу послідовних і комбінаційних приладів;
- побудову, принципи дії, основні параметри і характеристики послідовних і комбінаційних приладів, а також спеціалізованих пристроїв цифрових ЕОМ на їх основі;
- будову, принципи дії, основні параметри і характеристики НВІС логіки, що програмується;
- вузли сполучення цифрових ЕОМ із зовнішніми пристроями;
- основні параметри і характеристики сучасних систем автоматизованого проектування (САПР);
- методики практичного застосування САПР для математичного моделювання цифрових пристроїв.
У результаті вивчення дисципліни студенти
повинні вміти:
- виконувати інженерні розрахунки вузлів цифрових ЕОМ;
- будувати послідовні та комбінаційні пристрої на основі базових елементів, а також різних сучасних цифрових мікросхем;
- проводити розробку спеціалізованих пристроїв на базі інтегральних мікросхем логіки, що програмується;
-
експериментально
визначати параметри і характеристики цифрових пристроїв;
-
проводити математичне
моделювання цифрових пристроїв.
3. Програма навчальної
дисципліни
Змістовий модуль 1. Основи цифрової схемотехніки та цифрові
мікросхеми.
Тема 1. Основи цифрової схемотехніки.
Тема 2. Цифрові
мікросхеми серії ТТЛ.
Тема 3. Цифрові мікросхеми на польових транзисторах.
Тема 4. Порівняння типів цифрових
мікросхем.
Змістовий
модуль 2. Комбінаційні
логічні схеми та керуючі автомати та мікропроцесори
Тема 5. Комбінаційні схеми ТТЛ і
КМОН - логіки.
Тема 6. Послідовні схеми, пристрої пам’яті.
Тема 7. Цифрові автомати.
Тема 8.
Мікропроцесори. Поява і еволюція мікропроцесорів
Тема 9..Універсальні
мікропроцесори.
Тема 10.
Спеціалізовані МП та МП-мікросхеми.
4.
Структура навчальної дисципліни
|
Назви
змістових модулів і тем |
Кількість
годин |
||||||||||||||
|
денна
форма |
заочна
форма |
||||||||||||||
|
усього |
у тому
числі |
усього |
у тому
числі |
||||||||||||
|
л |
п |
лаб |
інд |
с.р. |
л |
п |
лаб |
інд |
с.р. |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
- |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|||
|
5
семестр |
6
семестр |
||||||||||||||
|
Змістовий
Модуль 1 Основи цифрової
схемотехніки та |
|
||||||||||||||
|
Модуль 1 |
Модуль 1 |
||||||||||||||
|
Тема .1. Основи
цифрової схемотехніки |
21 |
4 |
|
7 |
|
10 |
19 |
1 |
|
2 |
|
16 |
|||
|
Тема 2 Цифрові мікросхеми серії ТТЛ |
24 |
4 |
|
8 |
|
12 |
24 |
2 |
|
2 |
|
20 |
|||
|
Тема 3.Цифрові мікросхеми на польових
транзисторах . |
24 |
4 |
|
8 |
|
12 |
24 |
2 |
|
4 |
|
18 |
|||
|
Тема 4 Порівняння типів цифрових
мікросхем |
21 |
3 |
|
7 |
|
11 |
23 |
1 |
|
2 |
|
20 |
|||
|
Разом за
змістовим модулем 2 |
90 |
15 |
|
30 |
|
45 |
90 |
6 |
|
10 |
|
74 |
|||
|
Змістовний модуль 2 Комбінаційні
логічні схеми, керуючі автомати та мікропроцесори |
7 семестр |
||||||||||||||
|
Модуль 2 |
|
||||||||||||||
|
Тема 5. Комбінаційні схеми |
15 |
3 |
|
5 |
|
7 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Тема 6. Послідовні схеми, пристрої
пам’яті |
15 |
3 |
|
5 |
|
7 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Тема 7 Цифрові автомати |
15 |
3 |
|
5 |
|
7 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Тема 8 Мікропроцесори. Поява і еволюція
мікропроцесорів |
15 |
2 |
|
5 |
|
8 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Тема 9. Універсальні мікропроцесори |
15 |
2 |
|
5 |
|
8 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Тема 10. Спеціалізовані МП та МП-мікросхеми |
15 |
2 |
|
5 |
|
8 |
|
1 |
|
1 |
|
13 |
|||
|
Разом за змістовим модулем 2. |
90 |
15 |
|
30 |
|
45 |
90 |
6 |
|
6 |
|
78 |
|||
|
Усього
годин |
180 |
30 |
|
60 |
|
90 |
180 |
12 |
|
16 |
|
152 |
|||
5. Теми
семінарських занять
|
N |
Назва
теми |
Кількість
годин |
|
|
Не передбачені навчальним планом. |
|
6. Теми
практичних занять
|
N |
Назва
теми |
Кількість
годин |
|
|
Не передбачені навчальним планом. |
|
7. Теми
лабораторних занять
|
N |
Назва
теми |
Кількість
годин с/з |
|
Модуль 1 |
||
|
1 |
Заняття 1. Техніка безпеки
в лабораторії. Основи цифрової схемотехніки. Системи числення. Дослідження основних алгоритмів перетворення
чисел з однієї позиційної системи числення (двійкової, вісімкової,
десяткової, шістнадцяткової) в іншу |
2/2. |
|
2 |
Заняття 2.Основи булевої
алгебри та двійкові логічні елементи. Вивчення законів булевої
алгебри та принципів роботи основних мікроелектронних логічних елементів.
Дослідження зв’язку між простими логічними
елементами та вентилями. Позитивна та негативна логіки |
2/0 |
|
3 |
Заняття 3.Часові параметри та
характеристики цифрових мікросхем. Дослідження вхідної та перехідної характеристик
різних типів інверторів: ТТЛ, КМОН, на біполярному транзисторі. Визначення статичних
та динамічних характеристик. Дослідження вхідної та перехідної характеристик
різних типів інверторів: на польовому транзисторі. Визначення статичних та
динамічних характеристик. |
2/2 |
|
4. |
Заняття 4. Дослідження елементів ДЛ. Синтез і дослідження
елементів І, І-НІ, АБО та АБО-НІ на дискретних компонентах. Визначення
статичних та динамічних характеристик |
2/0 |
|
5. |
Заняття 5. Дослідження елементів ДТЛ. Синтез і дослідження
елементів І, І-НІ, АБО та АБО-НІ на дискретних компонентах. Визначення
статичних та динамічних характеристик |
2/0 |
|
6. |
Заняття 6. Дослідження елементів ТТЛ. Синтез і дослідження
елементу ТТЛ стандартної та малопотужної серій на дискретних компонентах. Визначення
статичних та динамічних характеристик. |
2/0 |
|
7. |
Заняття 7. Дослідження елементів ТЛ. Синтез і дослідження
елементів ТЛ трьох серій на дискретних компонентах. Визначення статичних та
динамічних характеристик. |
2/0 |
|
8 |
Заняття 8.
Дослідження елементів МОН структури. Синтез і дослідження елементу МОН на дискретних
компонентах. Визначення статичних та динамічних характеристик |
2/0 |
|
9. |
Заняття 9. Дослідження елементів КМОН структури. Синтез і дослідження елементу
КМОН на дискретних компонентах. Визначення статичних та динамічних
характеристик. |
2/2 |
|
10. |
Заняття 10.
Дослідження елементів МОН структури. Синтез і дослідження елементу МЕН на дискретних
компонентах. Визначення статичних та динамічних характеристик. |
2/0 |
|
11. |
Заняття 11. Узгодження елементів ТТЛ і КМОН. Спільне використання
елементів ТТЛ та КМОН-логіки. Узгодження рівнів сигналів керування. |
2/2 |
|
12. |
Заняття 12. Проектування складного елементу. Створення складного
елементу з різних типів логік. |
2/2 |
|
13. |
Заняття 13. Порівняння мікросхем на
ТТЛ та ДТЛ. |
2/0 |
|
14. |
Заняття 14. Порівняння мікросхем на
ЕЗЛ та КМОН |
2/0 |
|
15. |
Заняття 15. Порівняння мікросхем на
ДТЛ та КМОН. |
2/0 |
|
. |
МОДУЛЬНИЙ
КОНТРОЛЬ |
|
|
|
Модуль 2 |
|
|
1. |
Заняття 16.
Перетворювачі кодів. Побудова та дослідження дешифратора двійкового коду
8-4-2-1 в позиційний код |
2/0 |
|
2. |
Заняття 17. Мультиплексори. Дослідження 8-входового мультиплексора.
Побудова мультиплексора на основі дешифратора з використанням
логічних елементів (вентилів ). |
2/0 |
|
3. |
Заняття 18.
Суматори. Побудова
4-х розрядного суматора. |
2/0 |
|
4. |
Заняття 19.
Тригери та лічильники. Побудова та розгляд принципів роботи RS-, D-, T-, JK- тригерів і
лічильників на їх основі |
2/2 |
|
5. |
Заняття 20.
Лічильники з довільним коефіцієнтом поділу. Побудова електронного годинника
на основі стандарт-них інтегральних лічильників |
2/0 |
|
6. |
Заняття 21.
Застосування лічильників у вимірювальних приладах. Побудова і дослідження схеми
цифрового частотоміра. Лічильний блок та пристрій індикації. Побудова та
дослідження схеми цифрового частотоміра. |
2/0 |
|
7. |
Заняття 22. Цифровий
вольтметр. Побудова
і дослідження однодіапазонного цифрового вольтметра
з використанням перетворювача напруги у частоту та лічильного блоку цифрового
частотоміра. |
2/0 |
|
8. |
Заняття 23.
Генератор сигналів довільної форми. Побудова генератора періодичних сигналів з
застосуванням ЦАП. |
2/0 |
|
9. |
Заняття 24.
Генератор сигналів довільної форми (продовження). Побудова генератора періодичних сигналів з застосуванням
ЦАП. |
2/2 |
|
10. |
Заняття 25.
Цифровий вольтметр. Побудова і дослідження однодіапазонного
цифрового вольтметра з використанням АЦП у інтегральному виконанні. |
2/0 |
|
11. |
Заняття 26.
Цифровий вольтметр (продовження). Побудова і дослідження однодіапазонного
цифрового вольтметра з використанням АЦП у інтегральному виконанні. |
2/0 |
|
12. |
Заняття 27.
Система команд 8-розр. МП і8080. Розробка і дослідження роботи програм множення і
ділення ЦБЗ з використааням системи команд
мікропроцесора і8080 (КР580ВМ80А ). |
2/0 |
|
13. |
Заняття 28.
Система команд 16-розр. МП і8086. Дослідження виконання команд множення і ділення
16-розрядних чисел за допомогою програми відлагодження ПЗ debug на ІВМ РС. |
2/0 |
|
14. |
Заняття 29. Вибір
елементної бази для приладу. Проектування довільного електронного приладу на основі
цифрових мікросхем. |
2/0 |
|
15. |
Заняття 30.
Створення робочої схеми пристрою. Проектування довільного електронного приладу на основі
цифрових мікросхем. |
2/2 |
|
Разом |
|
60/16 |
8.
Самостійна робота
|
N |
Назва
теми |
Кількість
годин с/з |
|
1 |
Тема 1. Основи цифрової схемотехніки. Арифметика в додатковому коді. |
10/16 |
|
2 |
Тема 2. Цифрові
мікросхеми, ТТЛ. Провідне АБО. Порівняльна
характеристика серій сімейства ТТЛ. |
12/20 |
|
3 |
Тема 3. Цифрові мікросхеми КМОН-Логіки. Схема захисту від «дребезгу» ключа. |
12/18 |
|
4 |
Тема 4.
Порівняння типів цифрових мікросхем. Розгляд таблиці «Компаратори». |
11/20 |
|
5 |
Тема 5. Комбінаційні та
послідовні логічні схеми. Мінімізація та карти Карно. Багатоступінчаті
дешифратори. Структурна схема суматора паралельної дії.. |
7/13 |
|
6 |
Тема 6.
Послідовні схеми. Особливості послідовних вузлів комп’ютерної
схемотехніки |
7/13 |
|
7 |
Тема 7. Керуючі
цифрові автомати. Регістри загального призначення на мікропроцесорі 80386 |
7/13 |
|
8 |
Тема 8.
Мікропроцесори. Порівняння типів мікропроцесорів |
8/13 |
|
9 |
Тема 9.
Універсальні мікропроцесори. Розгляд структури та особливостей універсальних МП. |
8/13 |
|
|
Тема 10.
Спеціалізовані МП. |
8/13 |
|
|
Разом |
90/152 |
9. Курсовий
проект не передбачається навчальним планом
10.
Методи навчання
Вивчення предмета складається з
лекційних лабораторних занять. На
лекціях висвітлюються загальнотеоретичні питання. На лабораторних заняттях
відпрацьовують практичні навички роботи та моделювання електронних схем з
використанням пакета ппрограм. Студенти
виконують навчальні завдання.
Методологія вивчення дисципліни ґрунтується на взаємозв'язку теоретичних відомостей та практичних навичок, які отримують студенти в результаті прослуховування лекцій, проведення лабораторних занять та самостійної роботи по поглибленому вивченню матеріалу дисципліни, а також перевірці глибини та міцності засвоєння матеріалу при написанні контрольних робіт, виконанні лабораторних робіт, захисті звітів та здачі заліку.
Аудиторні
заняття формують у студентів уявлення про використання електронних приладів в
блоках комп’ютерів, в блоках живлення до комп’ютерів і інше. По закінченню вивчення дисципліни, складається залік і іспит відповідно до навчального плану.
11.
Методи контролю
При вивченні студентами
дисципліни передбачається три види контролю: поточний, модульно-рейтинговий та
підсумковий.
Поточний контроль здійснюється окремо у
відповідності з теоретичним і практичним курсами.
Контроль теоретичного та
практичного курсів здійснюється після завершення кожного лабораторного завдання
по тематичному розділу шляхом здачи лабораторних
робіт аудиторних та самостійних завдань та у вигляді усного опитування
розглянутого теоретичного матеріалу.
Модульно-рейтинговим, при умові проходження студентом
всіх етапів поточного контролю, є тестові завдання, при рішенні яких студент
набирає певну кількість балів згідно з критеріями оцінки кожного з модулів.
Підсумковим
контролем, при
умові проходження студентом всіх етапів поточного контролю, є екзамен.
12.
Розподіл балів, які отримують студенти
|
Поточне
тестування та самостійна робота |
Сума |
|||||||||||||||
|
Змістовий
модуль N 1 |
Змістовий
модуль N 2 |
|||||||||||||||
|
|
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
|
Сума за
мод.1 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
Т10 |
|
|
Сума за
мод.2 |
100 |
|
ПК |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
|
20 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
|
|
20 |
|
|
МК |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
|
30 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
|
|
30 |
|
|
|
Поточне тестування та самостійна робота |
Підсумковий тест (екзамен) |
Сума |
||||||||||
|
|
Змістовний Модуль 1 |
Змістовний Модуль 2 |
Сума Балів за модуль |
|
100 |
||||||||
|
|
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
Т10 |
|
||
|
ПК |
5 |
5 |
5 |
5 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
4 |
20 |
||
|
МК |
7 |
8 |
8 |
7 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
30 |
|
|
|
Т1, Т2... Т9 - теми змістових модулів; ПК – поточний контроль; МК – модульні контрольні
роботи. |
Шкала
оцінювання: національна та ECTS
|
Сума
балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка
ECTS |
Оцінка за
національною шкалою |
|
|
для
екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для
заліку |
||
|
90 - 100 |
A |
відмінно |
зараховано |
|
82 - 89 |
B |
добре |
|
|
74 - 81 |
C |
||
|
64 - 73 |
D |
задовільно |
|
|
60 - 63 |
E |
||
|
35 - 59 |
FX |
незадовільно
з можливістю повторного складання |
не
зараховано з можливістю повторного складання |
|
0 - 34 |
F |
незадовільно
з обов'язковим повторним вивченням дисципліни |
не
зараховано з обов'язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
|
№ п/п |
Назва бібліографічного джерела |
К-ть екз. |
Назва бібліотеки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Каганюк О.К., Поліщук М.М. Комп’ютерна схемотехніка.
Конспект лекцій робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія»
напрямку підготовки 6.050102 денної та заочної форми навчання.– Луцьк:
Луцький НТУ, 2016 – 156 с. |
50 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
2. |
Каганюк О.К., Поліщук М.М. Комп’ютерна схемотехніка. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів для студентів спеціальності «Комп’ютерна інженерія» напрямку підготовки 6.050102 денної та заочної форми навчання. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015 – 74 с. |
50 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
3. |
Каганюк О.К., Поліщук М.М. Комп’ютерна схемотехніка.
Методичні вказівки до самостійних робіт для студентів спеціальності КСМ
напрямку підготовки 7.05010201 денної та заочної форми навчання. – Луцький НТУ, 2014 – 78 с. |
50 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
4. |
Дудік О.В., Марчук В.І. Методичні
вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Комп’ютерна схемотехніка»для студентів спеціальності КСМ 6.050102. –
ЛНТУ, 2008. – 58с. |
50 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
5. |
Дудік О.В., Марчук В.І. Конспект
лекцій з курсу «Комп’ютерна схемотехніка» для студентів спеціальності КСМ
6.050102. – ЛНТУ, 2009. – 116с. |
50 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
6. |
.Дудік О.В., Марчук В.І. Методичні вказівки до
виконання самостійних робіт з курсу «Комп’ютерна схемотехніка» для студентів
спеціальності КСМ 6.050102. – ЛНТУ, 2009. – 64с. |
100 |
Бібліотека ЛНТУ |
14.
Рекомендована література базова.
|
№ п/ п |
Назва бібліографічного джерела |
К-ть екз. |
Назва бібліотеки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники. Том 1.
- М.: Мир, 1984.- 600 с |
1 |
Кафедра ЛНТУ, сайт www/intuit.ru |
|
2. |
Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники. Том 2.
- М.: Мир, 1984.- 592 с. |
1 |
Кафедра ЛНТУ, сайт www/intuit.ru |
|
3. |
Гальперин М.В. Практическая схемотехника в промышленной автоматике.- М.: Энергоатомиздат,
1987.- 320 с.: ил |
1 |
Кафедра ЛНТУ,,сайт www/intuit.ru |
|
4. |
Стрыгин В.В. Автоматика и вычислительная
техника. Учеб.пособие для
средних специаль-ных учебных заведений. Изд.2-е, испр.
и доп. М., «Высшая
школа», 1977 |
1 |
Кафедра ЛНТУ, сайт www/intuit.ru |
|
5. |
Шило В.Л. Популярные цифровые микросхемы.
Справочник. – 2-е изд. – М.: Радио и связь,1989. – 352 с., ил |
1 |
Кафедра ЛНТУ, ,сайт www/intuit.ru |
|
6. |
Овечкин Ю.А. Полупроводниковые приборы. - М.: Высш.школа,
1979. -280 с. |
1 |
Кафедра ЛНТУ, ,сайт www/intuit.ru |
|
7. |
Стрыгин В.В. Автоматика и вычислительная техника: Учеб. пособие - М.: Высш. школа, 1977. -296 с. |
1 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
8. |
Д. Каплан, К.
Уайт Практические основы аналоговых и цифровых схем.- М.: Техносфера
, 2006. 175с |
1 |
Бібліотека ЛНТУ сайт www/intuit.ru |
|
9. |
. К.Бойт Цифровая
электроника. –М.: Техносфера. , 2007. 471с. |
1 |
Кафедра
ЛНТУ,сайт www/intuit.ru |
|
10. |
Боровский
В.П. и др. Справочник по схемотехнике. - К.:
Техника, 1987. -432 с. |
1 |
Кафедра
ЛНТУ,сайт www/intuit.ru |
|
11. |
М. Джонс.
Электроника - практический курс. М.: Техносфера.2006.510 с. |
1 |
Кафедра
ЛНТУ,сайт www/intuit.ru |
|
12. |
Р.Корис, Х. Шмидт
– Вальтер. Справочник инженера
– схемотехника. –М.: Техносфера 2006. 608.с. |
1 |
Кафедра
ЛНТУ,сайт www/intuit.ru |
15.
Додаткова
|
№ п/ п |
Назва бібліографічного джерела |
К-ть екз. |
Назва бібліотеки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники. Том 2.
- М.: Мир, 1984.- 592 с |
1 |
Кафедра ЛНТУ, ,сайт www/intuit.ru |
|
2. |
Ушаков В.Н. Основы радиоэлектроники. - М.: Высшая школа, 1979.-288 с. |
1 |
Кафедра ЛНТУ, Бібліотека |
|
3. |
Ерофеев
Ю.Н. Основы импульсной техники: Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1979. -384
с |
1 |
Бібліотека ЛНТУ сайт www/intuit.ru |
|
4. |
Інформатика.
Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології. За редакцією О.І.Пушкаря. -К:
Видавничий центр "Академія", 2001. -696 с |
1 |
Бібліотека ЛНТУ сайт www/intuit.ru |
|
5. |
В. Дьяконов, Ю Новиков, В. Риков. Компьютер для студента. -СПб: Изд.
«Питер», 2001. — 592 с. |
1 |
Бібліотека ЛНТУ сайт www/intuit.ru |
|
6. |
Леонтьев
В.П. Новейшая энциклопедия
персонального компьютера 2001.- М.:ОЛМА-ПРЕСС,
2001.-847с |
1 |
Бібліотека ЛНТУ сайт www/intuit.ru |
15.
Інформаційні ресурси
|
Технічні засоби навчання Персональні комп’ютери на базі процесорів Pentium IV (Celeron) – з розрахунку одна станція на одного студента. Програмне забезпечення Програмне забезпечення, яке використовується в навчальному процесі, розташовано на персональних комп’ютерах в лабораторіях комп’ютерної техніки (ауд.143, 145, 301, 303, 303а, 39).
|
16. Перелік питань, що включені до
модульних контрольних робіт та екзаменаційних білетів.
16.1. Перелік питань, що винесені на іспит у п’ятому семестрі:
Модуль 1.
1. Цифрові та аналогові сигнали.
2. Логічні стани. Логічні позначення при заданих рівнях.
3. Числові коди. Код Грея.
4. Поняття вентиля. Види вентилів. Схеми вентилів на дискретних елементах.
5. Приклади схем, що використовують вентилі.
6. Ідентичні вентилі в сімействах ТТЛ та КМОН.
7. Основні характеристики ТТЛ та КМОН.
8. Елементи з трьома станами і відкритим колектором.
9. Різновиди ТТЛ. Порівняльні характеристики серій сімейства ТТЛ.
10. Різновиди КМОН. Вхідні характеристики елементів ТТЛ та КМОН.
11. Вихідні характеристики елементів ТТЛ та КМОН.
12. Керування КМОН від ТТЛ.
13. Керування ТТЛ від КМОН.
14. Механічні ключі у якості пристрою вводу.
15. «Дребезг» контактов механічного ключа.
16. Комбінаційна та послідовна логіки. Їх специфіка.
17. Основні недоліки ТТЛ та КМОН.
18. Рекомендації щодо застосування цифрових мікросхем.
19. Керування зовнішнім навантаженням.
20. Мінімізація та карти Карно.
Модуль 2.
21. Суматори. Однорозрядний суматор.
22. Суматори. Багаторозрядний суматор.
23. Структурна схема суматора паралельної дії.
24. Шифратори та дешифратори.
25. Пірамідальний дешифратор.
26. Багатоступінчасті дешифратори.
27. Дільники частоти із змінним коефіцієнтом поділу.
28. Синтез лічильників на JK-, D-, T-тригерах.
29. Запам’ятовуючі пристрої.
30. Тригери.
31. Регістри загального призначення на мікропроцесорі 80386.
32. Регістр здвигу. Структура. Об’єм. Входи і виходи.
33. Регістри (послідовні, паралельні, паралельно-послідовні, універсальні).
34. Основні характеристики АЦП та ЦАП.
35. Параметри АЦП та ЦАП.
36. Принципи функціонування АЦП та ЦАП.
37. Паралельні та паралельно-послідовні АЦП.
38. Приклади застосування ЦАП та АЦП.
39. Поява і еволюція мікропроцесорів.
40. Основні характеристики і види МП.
41. 8-розрядний МП І8080.
42. Система команд 8-розрядного МП І8080.
43. Мікроконтролери (MCU).
44. Мікропроцесори І8086.
45. Система команд 16-розрядного МП І8086.
46. Універсальні мікропроцесори.
47. Спеціалізовані МП.
48. МП-мікросхеми.
49. Порівняння типів мікропроцесорів.
50. Перспективи розвитку цифрової схемотехніки.