Раціональна організація виробництва, обумовлена ефективним використанням виробничих фондів промислових підприємств сприяє економії електроенергії і технічних засобів електропостачальної компанії.

Найбільш раціональним є проведення заходів, які направлені не тільки на зниження навантаження в години максимуму енергосистеми, але і на рівномірний розподіл навантаження на протязі доби.

Добове регулювання потужності, що споживається промисловими підприємствами, здійснюється майже без додаткових капітальних вкладень, а досягається в основному за рахунок підвищення рівня організації виробництва.

В даний час електроспоживання на протязі доби промисловими підприємствами є нерівномірним і дана нерівномірність має тенденцію росту.

Дуже великого значення набуває проблема вирівнювання графіка споживання електричної енергії як для електропостачальних так і для електрогенеруючих компаній: вирішення цієї проблеми сприяє зменшенню витрат паливно-енергетичних ресурсів, раціоналізації процесу виготовлення електричної енергії на електрогенеруючих установках; підвищення рівня експлуатації, надійності і зменшенні втрат електричної енергії в передаючих і розподільчих мережах електропостачальних компаній.

Достатньо вагомим чинником, що змушує промислове підприємство покращувати свій графік навантаження є система тарифів, що використовується при розрахунку за спожиту електричну енергію. Вказаній вимозі відповідають такі системи тарифів:

– двоставковий тариф з основною платою за потужність споживача, яка приймає участь в максимумі енергосистеми, та додатковою платою, яка диференційована з врахуванням плати за електроенергію в години нічних провалів за зниженими тарифами;

 

,

 

де  – заявлена потужність, яка приймає участь в максимумі енергосистеми, кВт;– основна ставка за 1кВт, що приймає участь в максимумі енергосистеми грн/кВт; тарифи за електричну енергію відповідно в пікову, напівпікову та нічні зони, грн/кВт·год; кількість спожитої електричної енергії, що врахована лічильниками, яка споживається відповідно в пікову, напівпікову та нічну зони, кВт·год.

– одноставковий тариф, який передбачає плату тільки за витрачену активну електроенергію при різній її вартості в піковій та напівпіковій зонах та зоні нічного зниження навантаження;

 

,

 

– одноставковий тариф, який диференційований по зонах діб року (знижений в години нічних зменшень навантаження і підвищений в години максимального навантаження).

Споживачі електричної енергії, що розраховуються з електропостачальними компаніями за допомогою вищезгаданих систем тарифів поставлені в умови, при яких йому вигідно вирівнювати графік навантаження.

За допомогою систем тарифів також можна впливати і на раціоналізацію компенсації реактивної потужності споживачами, що також є вагомою складовою оптимізації роботи електропередавального обладнання як підприємства так і електропостачальних компаній.

Існує ряд заходів, що здійснюються підприємствами для забезпечення оптимальної організації електроспоживання, відповідно зменшення витрат електричної енергії на виробництво одиниці продукції і зменшення енергоємності і собівартості одиниці продукції.

Всі заходи, що розробляються підприємствами по організації електроспоживання повинні бути розподілені по групам.

Група 1. Заходи, що не потребують додаткових капіталовкладень. Для розробки і виконання цієї групи необхідно провести організаційно-технічну підготовку, пов’язану, наприклад, зі зміною графіка роботи тих електроприймачів, яких без збитків можна перевести на роботу поза годинами максимуму енергосистеми.

Група 2. Заходи, здійснення яких потребує додаткових капіталовкладень. До цієї групи відносяться:

1. встановлення обладнання з більш інтенсивним режимом роботи;

2. спорудження додаткових складів, для зберігання запасів сировини і т.ін.;

3. встановлення додаткових потужностей;

4. встановлення обладнання з більш кращими енергетичними характеристиками.

Першочерговими до здійснення на підприємствах є заходи, що відносяться до першої групи, через те, що вони не потребують додаткових коштів і дозволяють значно впорядкувати технологічний процес і згладити графік навантаження.

Крім цього це дає позитивний вплив на підвищення якості електропостачання – покращуються надійність електропостачання, так як максимальне навантаження частково переноситься в зону більшого резерву потужності енергосистеми.

Дана група заходів найбільш ефективно може бути реалізована з використанням споживачів-регуляторів . При цьому отримана в енергосистемі економія може перевищити додаткові затрати споживачів-регуляторів.

Cпоживачі-регулятори можуть бути створені як на базі діючих, так і підприємств які проектуються.

В якості споживачів регуляторів можна розглядати як окремих потужних приймачів електричної енергії, режим роботи яких може значно впливати на графік споживання електричної енергії, так і групи малопотужних, що об’єднані технологічним процесом, електроприймачів, сумарний графік споживання електричної енергії котрих також значно впливає на графік споживання електричної енергії підприємства.

Існує багато різних методів покращення показників графіка електричного навантаження (вирівнювання графіка електричного навантаження), одні зводяться в основному до варіантів зміни технологічного процесу приймачів (робота з пониженою потужністю, зміна тривалості паузи, збільшення тривалості робочого циклу і т.ін.), інші дозволяють організувати такий груповий режим роботи, що визначається порядком ввімкнення окремих приймачів в їх групі, який призводить до зниження півгодинного максимуму навантаження і до мінімізації втрат потужності і електричної енергії в мережі живлення.