Раціональна організація виробництва, зумовлена ефективним використанням виробничих фондів промислових підприємств, сприяє економії електроенергії і технічних засобів електропостачальної компанії.

Найбільш раціональним є проведення заходів, які спрямовані не тільки на зниження навантаження в години максимуму енергосистеми, але і на рівномірний розподіл навантаження протягом доби.

Добове регулювання потужності, що споживається промисловими підприємствами, здійснюється майже без додаткових капітальних вкладень, а досягається в основному за рахунок підвищення рівня організації виробництва.

Сьогодні електроспоживання протягом доби промисловими підприємствами є нерівномірним і така нерівномірність має тенденцію росту.

Великого значення набуває проблема вирівнювання графіка споживання електричної енергії як для електропостачальних, так і для електрогенеруючих компаній: вирішення цієї проблеми сприяє зменшенню витрат паливно-енергетичних ресурсів, раціоналізації процесу виготовлення електричної енергії на електрогенеруючих установках; підвищення рівня експлуатації, надійності і зменшенні втрат електричної енергії в передаючих і розподільчих мережах електропостачальних компаній.

Достатньо вагомим чинником, що змушує промислове підприємство покращувати свій графік навантаження, є система тарифів, що використовується при розрахунку за спожиту електричну енергію. Вказаній вимозі відповідають такі системи тарифів:

– двоставковий тариф з основною платою за потужність споживача, яка бере участь в максимумі енергосистеми, та додатковою платою, яка диференційована з урахуванням плати за електроенергію в години нічних провалів за зниженими тарифами;

,                            (1.1)

де  – заявлена потужність, яка бере участь в максимумі енергосистеми, кВт; – основна ставка за 1кВт, що приймає участь в максимумі енергосистеми грн/кВт; тарифи за електричну енергію відповідно в пікову, напівпікову та нічні зони, грн/кВт·год; кількість спожитої електричної енергії, що врахована лічильниками, яка споживається відповідно в пікову, напівпікову та нічну зони, кВт·год.

– одноставковий тариф, який передбачає плату тільки за витрачену активну електроенергію при різній її вартості в піковій та напівпіковій зонах та зоні нічного зниження навантаження;

,                                    (1.2)

– одноставковий тариф, який диференційований по зонах діб року (знижений в години нічних зменшень навантаження і підвищений в години максимального навантаження).

Споживачі електричної енергії, що розраховуються з електропостачальними компаніями за допомогою вищезгаданих систем тарифів, поставлені в умови, за яких вигідно вирівнювати графік навантаження.

За допомогою систем тарифів також можна впливати і на раціоналізацію компенсації реактивної потужності споживачами, що також є вагомою складовою оптимізації роботи електропередавального обладнання як підприємства, так і електропостачальних компаній.

Існує низка заходів, що здійснюються підприємствами для забезпечення оптимальної організації електроспоживання, відповідно зменшення витрат електричної енергії на виробництво одиниці продукції і зменшення енергоємності та собівартості одиниці продукції.

Всі заходи, які розробляються підприємствами щодо організації електроспоживання, повинні бути розподілені по групам.

Група 1. Заходи, що не потребують додаткових капіталовкладень. Для розробки і виконання цієї групи необхідно провести організаційно-технічну підготовку, пов’язану, наприклад, зі зміною графіка роботи тих електроприймачів, яких без збитків можна перевести на роботу поза годинами максимуму енергосистеми.

Група 2. Заходи, здійснення яких потребує додаткових капіталовкладень. До цієї групи відносяться:

1)    встановлення обладнання з більш інтенсивним режимом роботи;

2)    спорудження додаткових складів для зберігання запасів сировини і т.ін.;

3)    встановлення додаткових потужностей;

4)    встановлення обладнання з кращими енергетичними характеристиками.

Першочерговими для здійснення на підприємствах є заходи, що відносяться до першої групи, у зв’язку з тим, що вони не потребують додаткових коштів і дозволяють значно впорядкувати технологічний процес і згладити графік навантаження.

Крім цього, це здійснює позитивний вплив на підвищення якості електропостачання – покращуються надійність електропостачання, оскільки максимальне навантаження частково переноситься в зону більшого резерву потужності енергосистеми.

Ця група заходів найбільш ефективно може бути реалізована з використанням споживачів-регуляторів. При цьому отримана в енергосистемі економія може перевищити додаткові затрати споживачів-регуляторів.

Cпоживачі-регулятори можуть бути створені як на базі діючих, так і підприємств, які проектуються.

Як споживачі регулятори можна розглядати і окремих потужних приймачів електричної енергії, режим роботи яких може значно впливати на графік споживання електричної енергії, і групи малопотужних, що об’єднані технологічним процесом, електроприймачів, сумарний графік споживання електричної енергії котрих також значно впливає на графік споживання електричної енергії підприємства.

Існує багато різних методів покращання показників графіка електричного навантаження (вирівнювання графіка електричного навантаження). Одні зводяться в основному до варіантів зміни технологічного процесу приймачів (робота з пониженою потужністю, зміна тривалості паузи, збільшення тривалості робочого циклу і т.ін.), інші дозволяють організувати такий груповий режим роботи, що визначається порядком ввімкнення окремих приймачів у їх групі, який призводить до зниження півгодинного максимуму навантаження і до мінімізації втрат потужності й електричної енергії в мережі живлення.