1.2.1.2. Механізм пробою рідких діелектриків

Експериментальні результати по пробою рідких діелектриків показують наявність як мінімум двох областей, пов'язаних із часом впливу напруги (рис. 1.21), поява яких пояснюється різними механізмами пробою.

При тривалому впливі напруги присутність вологи, газу, забруднень у рідкому діелектрику сильно знижує його електричну міцність, причому найнебезпечнішим є емульгіроване стояння вологи. Пробій наступає внаслідок утворення ланцюжків із дрібних поляризованих часток включень, які витягаються уздовж силових ліній. Ці ланцюжки утворять більш провідні канали, по яких протікає струм, що розігріває їх і прилягаючу до нього рідину до кипіння. Газ у рідині утвориться також за рахунок дисоціації молекул в електричному полі і електролізі, надалі розчинений газ коагулює в бульбашки при нагріванні рідини струмами провідності.

Утворення газових пухирців в електроді може також мати місце і при імпульсній напрузі як за рахунок дисоціації молекул рідини, так і за рахунок локального скипання рідини під впливом виділеної енергії. У газових бульбашках розвивається ударна іонізація, утворяться стримерні канали, які розвиваються до протилежного електрода. У довгих (сантиметрових) проміжках пробій, як і у газах, має лідерний характер.

При впливі імпульсів напруги із тривалістю t < 10^–3 с вплив домішок значно ослаблено, тобто  вони не встигають переміститися на помітні відстані. Початкова стадія розряду в рідині виникає при напруженностях близько 100 кВ/см. У цьому випадку починають проявлятися процеси електронної емісії й іонізації молекул рідини. Можлива ударна іонізація в катода й автоіонізація рідини в анода. Всі перераховані явища можуть брати участь в ініціюванні розряду.