Найменування
показників |
Галузь знань,
напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика
навчальної дисципліни |
|
денна форма
навчання |
|||
Кількість кредитів – 6 |
Галузь знань 0501 “Інформатика та
обчислювальна техніка” (шифр і
назва) |
Нормативна |
|
Напрям
підготовки 6.050101 –
“Комп’ютені науки” (шифр і
назва) |
|||
Модулів – 4 |
|
Рік
підготовки |
|
2015-й –
2016-й |
|||
Змістовних
модулів – 6 |
Семестр |
||
Загальна кількість годин – 180 |
5-й |
6-й |
|
Лекції |
|||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3 |
Освітньо-кваліфікаційний
рівень: бакалавр |
30 год. |
15 год. |
Практичні,
семінарські |
|||
– |
|||
Лабораторні |
|||
15 год. |
30 год. |
||
Самостійна
робота |
|||
45 год. |
45 год. |
||
Індивідуальні
завдання: |
|||
– |
|||
Вид контролю:
|
|||
ргр, диф.залік |
к/р, екзамен |
2.
Мета та
завдання навчальної дисципліни
Вивчення навчальної дисципліни «Організація баз даних і
знань» спрямовано на отримання студентами компетенцій у галузі проектування
систем управління базами даних та розробки додатків з використанням сучасного
програмного забезпечення, що дозволить майбутнім фахівцям вирішувати складні
економічні задачі у подальшій професійній діяльності.
Необхідним елементом успішного засвоєння навчального
матеріалу дисципліни є самостійна робота студентів з літературою з питань
проектування та використання баз даних.
Мета вивчення дисципліни
«Організація баз даних і знань» –
навчитися розв’язувати завдання проектування баз даних і знань, розробляти
прикладні системи із застосуванням сучасних систем управління базами даних і комп’ютерних
технологій, адміністрування баз даних і знань.
В
результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
-
концепції та принципи організації БнД, БД та БЗ;
-
місце БнД в інформаційних системах (ІС);
-
рівні абстракції даних при проектуванні БД;
-
вимоги до БД і методи їхнього забезпечення;
-
загальні принципи побудови системи управління базами даних та структуру і
принципи ії функціонування;
-
основні моделі та мовні засоби СКБД;
-
принципи організації структур збереження даних і методи доступу до даних;
-
відмінності між транзакційною та аналітичною БД;
-
етапи проектування БД;
-
методи розробки логічної й фізичної моделей і фізичної схеми даних у середовищі
сучасних CASE-інструментів та засобами СКБД;
-
принципи взаємодії прикладних програм, які виконані на мові високого рівня, з
реляційними системами управління базами даних;
-
принцип побудови користувальницького інтерфейсу програм взаємодії з базами
даних засобами Windows Presentation Foundation (WPF).
В
результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
-
формулювати вимоги до БД і забезпечувати її властивості;
-
проектувати концептуальну модель даних конкретної предметної області;
-
вибирати СКБД у процесі технічного проектування на основі оціночних варіантів
баз даних, вимог користувачів, аналізу технічних, економічних, функціональних,
сервісних характеристик СКБД, використовуючи науково-технічну, довідкову
інформацію;
-
розробляти логічну структуру бази даних у процесі технічного проектування за допомогою
методу нормалізації відношень, використовуючи методи реляційної алгебри, рівні
абстракції даних, вимоги вибраної СКБД;
-
розробляти таблиці баз даних і зв’язок між ними в умовах технічного
проектування за допомогою відповідного технічного і програмного забезпечення,
використовуючи конструктори таблиць;
-
розробляти фізичну структуру бази даних у процесі робочого проектування за
допомогою вибраної СКБД, використовуючи сучасні технічні і програмні засоби
розробника баз даних;
-
експортувати дані до зовнішнього середовища і імпортувати дані із зовнішнього
середовища у бази даних у процесі інтегрування програмного забезпечення
користувача в інформаційні вузли Internet за допомогою сучасного технічного і
програмного забезпечення, використовуючи технології розподілених додатків,
WEB-технології та ін.;
-
створювати таблиці баз даних, тригери, збережені процедури, індекси в умовах
розробки баз даних за допомогою програмних і технічних засобів проектування баз
даних, використовуючи візуальні інструменти інтегрованих оболонок розробника
програмного забезпечення;
-
розробляти введення, модифікацію, вилучення, відображення даних у таблиці бази
даних у процесі робочого проектування за допомогою технічних і програмних
засобів, використовуючи форми введення та модифікації даних і табличні режими;
-
розробляти навігації по набору даних в умовах доступу до потрібного запису
набору даних за допомогою програмних засобів СКБД, використовуючи навігаційні
методи об’єктів;
-
розробляти методи сортування, фільтрації, пошуку даних у процесі відбору
потрібних даних, що відповідають будь-яким критеріям, за допомогою програмних
засобів СКБД, використовуючи методи зміни індексів полів;
-
програмувати транзакції в умовах необхідності збереження цілісності даних за
допомогою відповідних програмних і технічних засобів, використовуючи програмні
механізми, журнал транзакцій, ізоляцію та блокування транзакцій;
-
розробляти прикладні програми ведення баз даних на платформі клієнт/сервер в
умовах розподілення баз даних за допомогою комп’ютерних мереж, використовуючи
узгоджене управління транзакціями і контроль за переповненням, рівні
розмежування транзакцій тощо;
-
вибирати формальний апарат для представлення знань в умовах розробки експертних
систем виходячи з особливостей застосувань;
-
використовувати сучасні технології LINQ to DataSet та Entity FrameWork при
роботі з базами даних;
-
розробляти користувальницький інтерфейс для WPF-програм економічного
спрямування;
-
використовувати мову XAML для проектування користувальницького інтерфейсу комп’ютерних
програм, що взаємодіють з базами даних;
-
керувати документами у WPF-застосуваннях;
-
забезпечувати захист документів від несанкціонованої зміни шляхом додавання
електронного підпису;
-
додавати графічну і мультимедіапідтримку у WPF-додатках;
-
керувати процесом друку документів на основі програмних засобів.
Зміст програми передбачає лекції, лабораторні заняття.
Форми семестрового контролю – розрахунково-графічна робота, залік,
курсова робота, екзамен (5 семестр, 6 семестр).
3.
Програма навчальної
дисципліни
Модуль І (5 семестр)
Змістовий модуль І
«Системи і
моделі баз даних. Теорія нормалізації реляційної моделі»
Тема
1. Основні поняття баз
даних. Порівняння баз даних із файловими системами. Функції адміністратора бази
даних. Основні вимоги до систем керування базами даних. Архітектура баз даних.
Концептуальний рівень. Зовнішній рівень. Внутрішній рівень. Відображення.
Функції систем керування базами даних. Історія розвитку баз даних.
Тема
2. Поняття
про моделювання даних. Ієрархічна модель даних. Ієрархічна структура даних.
Операції над ієрархічною структурою. Переваги та недоліки ієрархічної
моделі.Мережна (мережева) модель даних. Мережна структура даних. Операції над
мережною структурою. Переваги та недоліки мережної моделі. Багатовимірна модель
OLAP та об’єктно-орієнтована модель. Історія реляційної моделі даних.
Тема 3. Реляційна модель даних.
Означення реляційної структури даних. Зв’язки (відношення) у реляційній БД.
Штучні (сурогатні) ключі.
Тема 4. Функціональні залежності.
Основні поняття. Аксіоматика функціональних залежностей. Логічне виведення
функціональних залежностей. Нормальні форми реляційних відношень. Складені
домени і перша нормальна форма. Неповні функціональні залежності та друга
нормальна форма. Транзитивні залежності й третя нормальна форма.
Нефункціональні залежності. Багатозначні залежності. Залежності з’єднанням.
Змістовий
модуль ІІ
«Реляційна алгебра. Основи
проектування баз даних»
Тема 5.
Реляційна алгебра. Операції реляційної алгебри. Приклади застосування
реляційної алгебри. Реляційне числення Кодда (зі змінними-кортежами) та
реляційне числення Пірота (зі змінними доменами). Реляційна повнота та
селективна потужність.
Тема
6.
Проектування схеми реляційної бази даних. Процедура декомпозиції схеми
реляційного відношення. Еквівалентність відношень. Критерій якості реляційної
схеми.
Тема 7. Методологія проектування бази даних. Етапи проектування
бази даних. Визначення стратегії. Аналіз предметної області. Концептуальне
моделювання предметної області. Логічне й фізичне проектування.
Тема 8. ER-моделювання предметної області. Основні поняття.
Рекомендації та правила побудови діаграм. Складніші поняття ER-моделювання.
Супутні поняття. Нормалізація даних. Проектування реляційної бази даних.
Модуль ІІ (5
семестр)
Змістовий
модуль ІІІ
«Мова SQL»
Тема 9. Історія мови SQL та огляд її можливостей.
Засоби пошуку даних. Основні конструкції мови, призначені для вибирання даних.
Вирази, умови та оператори. Вибирання з кількох таблиць. Використання
агрегатних функцій. Фраза GROUP BY. Групування таблиці за рядками. Фраза HAVING. Умова вибирання для груп
рядків. Фраза ORDER BY. Впорядкування рядків. Порядок
обчислення запитів. Підзапити. Використання предикатів
ANY, ALL, EXISTS та IN. Використання теоретико-множинних операторів. Запити, в
яких реалізується квантор загальності. Використання невизначених значень.
Тема 10. Засоби маніпулювання даними. Додавання
рядків до таблиці. Оператор INSERT. Оновлення даних.
Оператор UPDATE. Видалення рядків таблиці. Оператор DELETE.
Тема 11. Операції над схемою бази даних.
Створення бази даних. Оператор CREATE DATABASE. Створення таблиці. Оператор
CREATE TABLE. Модифікація таблиці. Оператор ALTER TABLE. Видалення таблиці.
Оператор DROP TABLE. Видалення бази даних. Оператор DROP DATABASE.
Тема 12. Віртуальні таблиці та індекси.
Використання віртуальних таблиць. Використання індексів. Транзакції. Початок і
завершення транзакції. Скасування транзакції. Точки збереження. Тригери.
Додаткові можливості.
Змістовий
модуль ІV
«Цілістність та захист баз даних. Навігаційна
обробка даних»
Тема 13. Поняття про обмеження цілісності. Декларативні обмеження
цілісності. Динамічні обмеження цілісності. Семантичні обмеження цілісності.
Підтримка цілісності у разі виникнення перебоїв.
Тема 14. Безпека даних. Реєстрація користувачів. Керування
правами доступу. Кому надаються права доступу. Умови надання прав доступу.
Об'єкти, на які поширюються права доступу. Операції, щодо яких специфікуються
права доступу. Можливість передавання прав доступу іншим особам. Специфікація
повноважень в СКБД Oracle. Обов'язкові методи захисту. Ведення журналів
доступу. Обхід системи захисту.
Тема 15. Файлові структури та їх використання
для збереження інформації в базах даних. Критерії та вимоги до фізичного проектування
баз даних. Ефективність пошуку даних. Первинні та вторинні ключі. Методи пошуку
за допомогою порівняння ключів. Методи асоціативного (обчислюваного) доступу.
Хешування. Стратегія усунення колізій з використанням області переповнення та
методом відкритої адресації. Фізична
організація даних сучасних СКБД.
4. Структура
навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||
Денна форма |
||||||
у- го |
у тому числі |
|||||
л |
п |
лаб |
ін |
с.р. |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Семестр I |
||||||
Модуль І |
||||||
Змістовий модуль І. Системи і моделі баз даних. Теорія нормалізації реляційної моделі |
||||||
Тема
1.
Основні поняття баз даних. Порівняння баз даних із файловими системами.
Функції адміністратора бази даних. Основні вимоги до
систем керування базами даних. Архітектура баз
даних. Концептуальний рівень. Зовнішній рівень. Внутрішній рівень.
Відображення. Функції систем керування базами даних. Історія розвитку баз
даних. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема
2.
Поняття про моделювання даних. Ієрархічна модель даних. Ієрархічна структура
даних. Операції над ієрархічною структурою. Переваги та недоліки ієрархічної
моделі.Мережна (мережева) модель даних. Мережна структура
даних. Операції над мережною структурою. Переваги та недоліки мережної
моделі. Багатовимірна модель OLAP та об’єктно-орієнтована модель. Історія реляційної моделі
даних. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Тема
3.
Реляційна модель даних. Означення реляційної структури даних. Зв’язки
(відношення) у реляційній БД. Штучні (сурогатні) ключі. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема
4.
Функціональні залежності. Основні поняття. Аксіоматика функціональних
залежностей. Логічне виведення функціональних залежностей. Нормальні форми
реляційних відношень. Складені домени і перша
нормальна форма. Неповні функціональні залежності та друга нормальна форма.
Транзитивні залежності й третя нормальна форма. Нефункціональні залежності.
Багатозначні залежності. Залежності з’єднанням. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Разом за змістовим модулем І |
24 |
8 |
|
4 |
|
12 |
Змістовий модуль ІІ.
Реляційна алгебра. Основи проектування баз даних |
||||||
Тема 5. Реляційна алгебра. Операції реляційної алгебри.
Приклади застосування реляційної алгебри. Реляційне числення Кодда (зі
змінними-кортежами) та реляційне числення Пірота (зі змінними доменами).
Реляційна повнота та селективна потужність. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема 6. Проектування схеми реляційної бази даних. Процедура
декомпозиції схеми реляційного відношення. Еквівалентність відношень.
Критерій якості реляційної схеми. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Тема 7. Методологія проектування бази даних. Етапи проектування
бази даних. Визначення стратегії. Аналіз предметної області. Концептуальне
моделювання предметної області. Логічне й фізичне проектування. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема 8. ER-моделювання предметної області. Основні поняття. Рекомендації
та правила побудови діаграм. Складніші поняття ER-моделювання. Супутні
поняття. Нормалізація даних. Проектування реляційної бази даних. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Разом за змістовим модулем ІІ |
24 |
8 |
|
4 |
|
12 |
Модуль
ІІ |
||||||
Змістовий модуль ІІІ. Мова
SQL |
||||||
Тема 9. Історія мови SQL та огляд її можливостей. Засоби
пошуку даних. Основні конструкції мови, призначені для вибирання даних.
Вирази, умови та оператори. Вибирання з кількох таблиць. Використання
агрегатних функцій. Фраза GROUP BY. Групування таблиці за рядками. Фраза
HAVING. Умова вибирання для груп рядків. Фраза ORDER BY. Впорядкування
рядків. Порядок обчислення запитів. Підзапити. Використання предикатів ANY,
ALL, EXISTS та IN. Використання теоретико-множинних операторів. Запити, в
яких реалізується квантор загальності. Використання невизначених значень. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема 10. Засоби маніпулювання даними. Додавання рядків до
таблиці. Оператор INSERT. Оновлення даних. Оператор UPDATE. Видалення рядків таблиці.
Оператор DELETE. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Тема 11. Операції над схемою бази даних. Створення бази даних.
Оператор CREATE DATABASE. Створення таблиці. Оператор CREATE TABLE.
Модифікація таблиці. Оператор ALTER TABLE. Видалення таблиці. Оператор DROP
TABLE. Видалення бази даних. Оператор DROP DATABASE. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема 12. Віртуальні таблиці та індекси. Використання віртуальних
таблиць. Використання індексів. Транзакції. Початок і завершення транзакції.
Скасування транзакції. Точки збереження. Тригери. Додаткові можливості. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Разом за змістовим модулем ІІІ |
24 |
8 |
|
4 |
|
12 |
Змістовий модуль ІV. Цілістність
та захист баз даних. Навігаційна обробка даних |
||||||
Тема 13. Поняття про обмеження цілісності. Декларативні
обмеження цілісності. Динамічні обмеження цілісності. Семантичні обмеження
цілісності. Підтримка цілісності у разі виникнення перебоїв. |
5 |
2 |
|
|
|
3 |
Тема 14. Безпека даних. Реєстрація користувачів. Керування
правами доступу. Кому надаються права доступу. Умови надання прав доступу.
Об'єкти, на які поширюються права доступу. Операції, щодо яких специфікуються
права доступу. Можливість передавання прав доступу іншим особам. Специфікація
повноважень в СКБД Oracle. Обов'язкові методи захисту. Ведення журналів
доступу. Обхід системи захисту. |
7 |
2 |
|
2 |
|
3 |
Тема 15. Файлові структури та їх
використання для збереження інформації в базах даних. Критерії та вимоги до
фізичного проектування баз даних. Ефективність пошуку даних. Первинні та
вторинні ключі. Методи пошуку за допомогою порівняння ключів. Методи
асоціативного (обчислюваного) доступу. Хешування. Стратегія усунення колізій
з використанням області переповнення та методом відкритої адресації. Фізична організація даних
сучасних СКБД. |
6 |
2 |
|
1 |
|
3 |
Разом за змістовим модулем ІV |
18 |
6 |
|
3 |
|
9 |
Усього годин за І семестр |
90 |
30 |
|
15 |
|
45 |
Семестр ІI |
||||||
Модуль І |
||||||
Змістовий модуль V. Розподілені, паралельні та дедуктивні бази даних |
||||||
Тема 16. Основні означення. Логічна архітектура розподілених баз даних.
Архітектура програмно-технічних засобів розподілених. Розподілене зберігання
даних. Фрагментація. Реплікація. Обчислення розподілених запитів. Обчислення
запитів на нефрагментованих відношеннях. Обчислення запитів на фрагментованих
відношеннях.Обробка розподілених транзакцій Керування одночасним доступом.
Блокування даних. Керування одночасним доступом. Нейтралізація тупиків.
Керування одночасним доступом. Відновлення після перебоїв. Керування одночасним
доступом. Надійність обробки розподілених транзакцій. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Тема 17. Основні поняття паралельної обробки даних. Архітектура
багатопроцесорних систем. Розподіл даних. Методи розподілу кортежів
відношення. Проблема нерівномірного розподілу даних. Паралельна обробка
запитів. Розпаралелювання між запитами. Розпаралелювання обробки запиту.
Розпаралелювання операцій реляційної алгебри. Паралелізм між операціями
реляційної алгебри. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Тема 18. Основні поняття дедуктивних баз даних. Інтерпретація логічних правил.
Мова DATALOG. Обчислення нерекурсивних Datalog-програм. Відношення,
обумовлені тілом правила. Зведені правила. Обчислення відношень для
нерекурсивних програм. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Тема 19. Обчислення рекурсивних програм. Нерухомі точки для Datalog-рівнянь.
Розв'язування рекурсивних Datalog-рівнянь. Монотонність. Обчислення правил із
запереченнями. Множинність мінімальних нерухомих точок. Стратифіковані
заперечення. Пошук стратифікації. Безпечність і стратифіковані правила.
Найкраща нерухома точка. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Разом за змістовим модулем V |
48 |
8 |
|
16 |
|
24 |
Змістовий модуль VI. Розподілені, паралельні та дедуктивні бази даних |
||||||
Тема 20. Сучасний стан досліджень у галузі
об'єктно-орієнтованих баз даних. Об'єктно-орієнтована модель ODMG. Мова опису
об'єктів ODL ODMG. Основні положення. Специфікація класів. Об'єктна мова
запитів OQL ODMG. Запити OQL. Обчислення проміжних результатів. Вирази конструювання. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Тема 21. Основи XML. Базові поняття XML. Опис структури
документа. Мови запитів і перетворення XML-даних. Бази даних на основі XML.
Риси баз даних в технології XML. Дані, документи і бази даних. Бази даних з дворівневим
доступом на основі XML. Бази даних із вбудованою підтримкою XML. Нормалізація
у БД із вбудованою підтримкою XML. Цілісність посилань у БД із вбудованою
підтримкою XML. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Тема 22. XML-БД на основі баз даних іншого типу. Мови запитів.
Генерація описів DTD зі схеми бази даних і навпаки. Публікування баз даних в
Інтернеті. Робота з базами даних через мережу Інтернет. Веб-інтерфейс баз
даних у пакеті Cold Fusion. Доступ до баз даних SQL Server через
веб-інтерфейс. |
6 |
1 |
|
2 |
|
3 |
Тема 23. Коли дані стають знаннями. Постулати систем баз даних.
Моделі зображення знань. Формально-логічна модель. Продукційна модель. Семантичні
мережі. Фреймова модель. Об'єктне зображення знань. Гібридні моделі.
Розширена реляційна модель даних. Розширення семантики даних. Нечіткі дані.
Механізми виведення даних. Індуктивне виведення. Виведення за аналогією. |
12 |
2 |
|
4 |
|
6 |
Разом за змістовим модулем VI |
42 |
7 |
|
14 |
|
21 |
Усього годин за ІІ семестр |
90 |
15 |
|
30 |
|
45 |
Годин за весь курс |
180 |
45 |
|
45 |
|
90 |
5. Теми лабораторних занять
№ п/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
Семестр І |
|||
Модуль
І |
|||
Змістовний модуль І |
|||
1. |
Лабораторна
робота 1: Створення та заповнення бази даних
у MS Excel. |
2 |
|
2. |
Лабораторна
робота 2: Створення таблиць бази даних MS Access в різноманітних режимах. |
2 |
|
Змістовний модуль ІІ |
|||
3. |
Лабораторна
робота 3: Запити в Microsoft Access. |
2 |
|
4. |
Лабораторна
робота 4: Форми MS Access. |
2 |
|
Модуль
ІІ |
|||
Змістовний модуль ІІІ |
|||
5. |
Лабораторна
робота 5: Звіти в MS Access. |
2 |
|
6. |
Лабораторна
робота 6: Макроси у MS Access. |
2 |
|
Змістовний модуль ІV |
|||
7. |
Лабораторна
робота 7: Підготовка додатку до
впровадження. |
2 |
|
8. |
Лабораторна
робота 8: Робота з базами даних в
OpenOffice.org Base. |
1 |
|
Всього за І семестр: |
15 |
||
Семестр ІІ |
|||
Модуль І |
|||
Змістовний модуль V |
|||
9. |
Лабораторна
робота 9: Моделювання бази даних. |
4 |
|
10. |
Лабораторна
робота 10: Створення звітів по
моделях даних. |
2 |
|
11. |
Лабораторна
робота 11: Встановлення Microsoft SQL Server
2008 / 2008R2. |
2 |
|
12 |
Лабораторна
робота 12: Створення БД в SQL Management Studio. |
2 |
|
13. |
Лабораторна робота 13: Створення резервних копій в SQL Server Management Studio. |
2 |
|
14. |
Лабораторна робота 14: Заповнення таблиць бази даних у середовищі SQL Server Management Studio. |
2 |
|
15. |
Лабораторна робота 15: Cтворення запитів і фільтрів в середовищі SQL Server Management Studio. |
2 |
|
Модуль
ІІ |
|||
Змістовний модуль VІ |
|||
16. |
Лабораторна
робота 16: Створення користувацьких функції в середовищі
SQL Server Management Studio. |
2 |
|
17. |
Лабораторна
робота 17: Створення тригерів в
середовищі SQL Server Management Studio. |
2 |
|
18. |
Лабораторна
робота 18: Робота з резервними копіями
в середовищі SQL Server Management Studio. |
2 |
|
19. |
Лабораторна
робота 19: Cтворення табличних форм в MS Visual Studio 2010. |
2 |
|
20. |
Лабораторна
робота 20: Підготовка IBM DB2 до роботи. |
2 |
|
21. |
Лабораторна
робота 21: Створення бази даних і табличного простору у IBM DB2. |
2 |
|
22. |
Лабораторна
робота 22: Робота із запитами і фільтрами у IBM
DB2. |
2 |
|
Всього за ІІ семестр: |
30 |
||
Разом: |
45 |
||
6.
Самостійна робота
№ п/п |
Назва
теми |
Кількість годин |
1. |
Програмне та апаратне забезпечення
баз даних. Користувачі інформаційних систем. |
3 |
2. |
Організація
БД на основі традиційних файлових систем. Надмірність даних. |
3 |
3. |
Використання ADO.NET при взаємодії
прикладних програм з базами даних. З’єднання з
базами даних. Виконання операцій в з’єднаному та роз’єднаному середовищі. |
3 |
4. |
Робота в ADO.NET з використанням
транзакцій. |
3 |
5. |
Технологія LINQ to DataSet. |
3 |
6. |
Технологія ADO.NET
Entity Framework. Перспективи
розвитку ADO.NET. |
3 |
7. |
Розробка інтерфейсу користувача при роботі з базами даних. Створення застосувань з використанням
Windows Presentation Foundation (WPF). |
3 |
8. |
Клієнт-серверні технології CУБД ORACLE. Особливості мови DDL та DML у СКБД ORACLE |
3 |
9. |
Середовище розробки і виконання в
ORACLE SQL*PLUS |
3 |
10. |
Використання стандартних функцій у
СКБД ORACLE. |
3 |
11. |
Керування доступом у СКБД ORACLE.
Словник даних ORACLE. |
3 |
12. |
Основи PL/SQL. Організація
обчислювальних процесів, що розгалужуються, та циклічних процесів у PL/SQL ORACLE. |
3 |
13. |
СКБД IBM DB2: розробка додатків. Перспективи та можливості. |
3 |
14. |
Введення в
мову запитів XQuery. |
3 |
15. |
Захист СКБД у Web. |
3 |
16. |
Системи аналітичної обробки даних. |
3 |
17. |
Прив’язка даних (Data Binding). |
3 |
18. |
Актуальність проблем розробки баз
даних, основні поняття та визначення. |
3 |
19. |
Загальна
схема процесу розробки інформаційної системи з застосуванням концепції БД та опис
основних систем проектування СКБД. |
4 |
20. |
Аналіз наданої предметної області
задачі проектування та постановка завдань на курсову роботу. |
4 |
21. |
Розробка концептуальної моделі
даних. |
4 |
22. |
Перетворення концептуальної моделі
в логічну модель даних |
4 |
23. |
Мотивований
вибір СКБД та інструментальних програмних засобів
для реалізації запропонованої у курсовій
роботі
системної архітектури. |
4 |
24. |
Розробка
прикладного програмного забезпечення. |
4 |
25. |
Розробка візуального інтерфейсу
користувачів системи. |
4 |
26. |
Застосування розробленої у курсовій
роботі програмної
системи. |
4 |
27. |
Написання висновків
та оформлення курсової роботи. |
4 |
Разом |
90 |
7.
Методи навчання
Курс «Організація баз
даних і знань»
для напряму 6.050101 «Комп’ютерні науки» читається в 5 та 6 семестрі.
Курс передбачає:
- лекції;
- лабораторні заняття;
- самостійну роботу студентів.
По закінченні вивчення
дисципліни у кінці 6 семестру студенти здають курсову роботу
та екзамен.
При вивченні
курсу «Організація баз даних і знань»
враховується взаємозв’язок з такими навчальними дисциплінами: «Інформатика і обчислювальна
техніка», «Адміністрування комп’ютених систем та
мереж», «Інтернет технології», «Комп’ютерні мережі», «Опраційні системи».
8.
Методи контролю
При вивченні студентами
дисципліни «Організація баз даних і знань»
передбачається три види контролю: поточний, модульний і підсумковий.
Поточний контроль здійснюється під час виконання студентами позааудиторних
(самостійних) та аудиторних робіт. На виконання позааудиторних робіт
встановлюються відповідні терміни. Найвищим числом балів оцінюється робота, яка
виконана у встановлений термін, без помилок в коді та при оформленні звіту та
на високому рівні згідно лаконічності і точності
виконання. Оцінка знижується при неповній відповідності виконаного студентом
завданню, недостатньої якості знань із даної теми. Роботи із значними помилками
повертаються студенту для виправлення на термін до одного тижня без зниження
оцінки. Оцінка за роботу, виконану після встановленого
терміну, перераховується із коефіцієнтом 0,7.
На оцінку аудиторної
роботи (лекції, лабораторні роботи) впливає повнота оформлення роботи,
наявність помилок, рівень і відповідність стандартам в
оформленні роботи. Виконання всього обсягу робіт студентами супроводжується
необхідними консультаціями викладача.
Модульний контроль здійснюється у вигляді
виконання контрольних завдань або відповіді на тестові
запитання. У тестах для кожного запитання подані
декілька відповідей, із яких лише одна вірна.
Перелік
питань, які включені до екзаменаційних білетів з дисципліни «Організація баз даних і знань»
1. Назвіть основні функції файлової системи.
2. Що
таке база даних? Чим вона відрізняється від файлової
системи?
3. Коли
потрібно використовувати СКБД замість звичайних засобів ведення файлів, що
входять до складу операційної системи?
4. Що
таке незалежність даних від програм?
5. Які
функції виконує адміністратор бази даних?
6. Що
таке захист даних?
7. Які
основні вимоги висуваються до системи баз даних?
8. Що
таке модель даних?
9. Які
моделі даних ви знаєте?
10. Чим
відрізняються слабко типізовані моделі даних від
сильно типізованих?
11.
Дайте визначення ієрархічної моделі даних.
12. Які
є операції маніпулювання ієрархічною структурою даних? Наведіть приклади їх
використання.
13. Які
переваги й недоліки використання ієрархічної моделі?
14.
Дайте визначення мережної моделі даних.
15. Які
є операції маніпулювання мережною структурою даних? Наведіть приклади їх
використання.
16. Які
переваги й недоліки використання мережної моделі?
17. Які
є відмінності між математичним і реляційним
відношеннями?
18. Що
таке ключ у реляційному відношенні?
19. Що
називається реляційною структурою даних?
20.
Опишіть основні властивості операцій реляційної алгебри.
21. У
чому полягає сутність еквівалентних перетворень реляційних виразів?
22.
Дайте визначення функціональної залежності та сформулюйте аксіоми, яким такі
залежності відповідають.
23.
Коли відношення перебуває у першій
нормальній формі? Опишіть алгоритм зведення до 1НФ.
24.
Визначте неповну функціональну залежність і другу нормальну форму. Опишіть
алгоритм зведення до 2НФ.
25. Що
таке третя нормальна форма? Опишіть алгоритм зведення до 3НФ.
26. Чим
відрізняється 3НФ від НФБК?
27. Що
таке четверта нормальна форма? Опишіть алгоритм зведення до 4НФ.
28.
Опишіть процес проектування схеми реляційної бази даних.
29. У
чому полягає процедура декомпозиції схеми реляційних відношень?
30. Для
якої нормальної форми зберігається еквівалентність відношень за залежностями і
даними?
31. Які
можливості надає мова SQL?
32.
Наведіть основні оператори мови DDL.
33.
Наведіть основні оператори мови DML.
34.
Наведіть основні оператори мови DCL.
35. Що
таке агрегатні функції? Перелічіть їх.
36. Для
чого використовується модифікатор DISTINCT у фразі SELECT?
37. Яке призначення фрази GROUP BY?
38. Чи можна
застосовувати агрегатні функції у фразі WHERE?
39. Для
чого використовується фраза HAVING?
40. Які
є типи вкладених запитів?
41. Яке призначення команди UPDATE?
42. Що
можна видалити за допомогою команди DELETE?
43. Для
чого призначені транзакції?
44. Що
таке тригери? Які можливості вони надають?
45. Для
чого в мові QBE використовуються змінні?
46. Які
можливості QBE відсутні в SQL?
47. Для
чого використовуються проміжні таблиці?
48.
Призначення MS Access. Структура вікна. Запуск Access і закінчення роботи з
ним.
49.
Основні поняття й визначення системи керування базами даних. Особливості
реляційної бази даних.
50.
Характеристика СКБД MS Access. Порядок запуску додатка й завершення роботи з
ним.
51.
Основні об’єкти MS Access, їх призначення і коротка характеристика.
52. MS
Access. Призначення й особливості користувальницького інтерфейсу. Структура
основного меню.
53.
Типи даних, застосовувані в СКБД MS Access. Порядок установки основних
властивостей полів таблиці.
54. Послідовність створення таблиць у СКБД MS Access.
Характеристика різних режимів створення структури
таблиці.
55.
Створення схеми даних у СКБД MS Access. Порядок визначення зв’язків між полями таблиць.
56.
Порядок конструювання запитів на вибірку в СКБД MS
Access. Застосування параметрів у запиті.
57.
Порядок конструювання запитів у СКБД MS Access на каскадне видалення записів.
Застосування параметрів у запиті.
58.
Порядок конструювання запитів на створення таблиці в
СКБД MS Access.
59.
Порядок конструювання запитів у СКБД MS Access з
полями, що обчислюються. Застосування параметрів у
запиті.
60.
Конструювання форм у СКБД MS Access для завантаження й перегляду таблиць.
Способи створення форм і їх коротка характеристика.
61. Назвіть основні фази та етапи життєвого циклу системи баз
даних.
62. Які
вимоги висуваються до методології
проектування баз даних?
63. Які
основні результати дає етап концептуального
моделювання?
64. Назвіть основні результати етапів логічного та фізичного
проектування бази даних.
65.
Опишіть кроки перетворення ER-моделі на реляційну базу даних.
66.
Надайте визначення цілісності даних.
67. Що
називається обмеженням цілісності?
68.
Наведіть класифікацію обмежень цілісності.
69.
Надайте визначення декларативним обмеженням цілісності.
70. Надайте
визначення процедурним обмеженням цілісності.
71. Чим
забезпечується цілісність атрибутів у реляційній СКБД?
72.
Надайте визначення динамічним обмеженням цілісності.
73. Чим
задаються ситуаційно-орієнтовані обмеження цілісності?
74. За
допомогою яких засобів підтримується безпека даних?
75.
Наведіть комп’ютерні засоби захисту даних.
76.
Наведіть некомп’ютерні засоби захисту даних.
77. Що
таке однорідні й неоднорідні розподілені бази даних?
78. Чи
відрізняється логічна архітектура розподілених баз даних
від архітектури ANSI/SPARC?
79. Що
таке розподіленість, неоднорідність й атомарність баз даних?
80. Які
механізми розподіленого зберігання даних ви знаєте?
81. Які
різновиди фрагментації баз даних ви знаєте?
82. Що
таке реплікація? Які існують механізми й моделі
реплікації?
83. Що
таке правила ASID виконання транзакцій?
84. Які
існують механізми відновлення бази даних після
перебоїв?
85.
Розкажіть про протокол двофазного підтвердження завершення транзакції.
86. Від
чого залежить ефективність паралельної обробки даних?
87. Які
переваги дає розпаралелювання обробки даних?
88.
Опишіть методи розподілу даних.
89.
Опишіть методи розпаралелювання операцій реляційної алгебри.
90. Що
таке екстенційна та інтенсійна бази даних?
91. Назвіть характерні риси систем баз даних, що притаманні й
технології XML.
92. Які
функції СКБД не підтримує технологія XML?
93. Назвіть три основні різновиди баз даних на основі XML.
94. Які
є різновиди БД із вбудованою підтримкою XML?
95. Опишіть
загальну схему доступу до баз даних через Інтернет.
96.
Перелічіть основні складові об’єктно-орієнтованої моделі даних.
97. Назвіть основні положення об’єктної моделі даних ODMG.
98. Що
таке "колекція"? Які є вбудовані типи колекцій?
99. Що
таке "структура"? Які стандартні операції означені для структури?
100. Що
таке "клас"? Які є характеристики класу?
101.
Які є підходи до реалізації об’єктно-орієнтованих
СКБД?
102. Що
таке база знань (БЗ) і система баз знань (СБЗ)?
103.
Основні компоненти БЗ.
104.
Основні компоненти СБЗ.
105.
Структура і функції системи баз знань.
106.
Інструментальні засоби побудови систем баз знань.
107. Як
формується правила виводу в експертних системах?
108.
Чим відрізняються знання від даних?
109.
Основні властивості знань.
110. Що
таке "факт"?
111.
Які умови застосовності правил?
112.
Які існують основні моделі представлення знань?
113.
Охарактеризуйте продукційні моделі, мережеві моделі або семантичні мережі,
фреймові моделі.
114.
Основні підсистеми, що входять в системи, засновані на
знаннях.
115. У
чому полягає загальна проблема представлення знань?
116.
Класифікація моделей представлення знань.
117.
Характеристика основних моделей представлення знань.
118.
Поясніть суть механізму логічного висновку.
119. Види логічних висновків. У чому їх схожість і відмінність?
120. Що
таке рекурсивне міркування?
121.
Які методи виводу в логічних моделях ви знаєте?
122. У
чому сенс "методу правил виводу" і "методу резолюцій"?
123.
Які види знань, пов’язані з базами знань та експертними
системами, ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
124. У
чому принципова відмінність СБЗ від традиційних систем баз даних (СБД)?
125. Що
таке експертні системи, для вирішення яких завдань вони
призначені?
126.
Характерні риси експертної системи.
127. Класифікація
експертних систем.
128.
Структура експертної системи.
129. З якою метою використовують Windows Presentation Foundation
(WPF) під час створення застосувань?
130.
Які особливості має WPF?
131. Яке призначення має мова XAML?
132. У
якій послідовності створюють WPF-програми в Visual
Studio?
133. Як
формують визначення в застосуванні?
134. З яких компонентів складається модель подій у WPF?
135. Що
розуміють під логічними ресурсами в застосуванні?
136. Яке призначення мають ресурси?
137. На
яких рівнях можна описати ресурси,
138.
Які види посилань на ресурси в XAML вам відомі?
139. У
чому полягає різниця між статичними і динамічними
посиланнями на ресурси?
140. З якою метою використовують анімацію в інтерфейсі
користувача?
141. Яке призначення мають тригери у WPF?
142. У
який момент починається дія тригера?
143.
Які типи тригерів WPF вам відомі?
144.
Які властивості тригерів дозволяють переключати сценарії?
145. З якою метою виконують прив’язку даних у застосуванні?
146.
Які механізми прив’язки даних вам відомі?
147. Яке призначення мають компоненти Binding Sources і Binding
Targets?
148.
Яким чином взаємодіють між собою джерела і цілі прив’язки?
149. У
чому полягає властивість залежностей?
150.
Які режими прив’язки даних вам відомі?
151. У
чому полягає різниця між режимами OneWay і OneTime?
152. До
яких компонентів даних можна створити прив’язку?
153. З яких етапів складається алгоритм створення прив’язки
властивості елемента до властивості класу?
154.
Значення яких властивостей Binding вказують під час прив’язки
даних?
155.
Яким чином здійснюють прив’язку множини елементів до
класу властивостей?
156.
Чим відрізняється прив’язка до всього об’єкта від
прив’язки властивості елемента?
157.
Яку властивість використовують для виконання прив’язки
до елементів користувальницького інтерфейсу?
158. За
допомогою яких властивостей здійснюють прив’язку до
даних XML?
159. Яке призначення має механізм відстежування зміни
властивостей?
160. У
яких випадках здійснюють прив’язку елементів керування
до колекції об’єктів?
161.
Об’єкти якого типу можна прив’язати до колекції?
162. У
яких режимах можна виконати прив’язку до колекції?
163. Що
таке колекція перегляду?
164. З яких етапів складається алгоритм визначення класу колекції
перегляду?
165.
Якими засобами визначають клас колекції перегляду в програмі?
166.
Які конструкції XAML використовують для задавання прив’язки
даних до колекції?
167. З якою метою здійснюють прив’язку до об’єктів ADO.NET?
168. До
яких класів ADO.NET можна виконати прив’язку в WPF?
169. З яких етапів складається алгоритм прив’язки до об’єктів
ADO.NET?
170.
Яким чином відображають дані з використанням шаблонів даних?
171. Що
таке шаблон даних?
172. Що
таке подання?
173.
Які операції з даними можна виконувати в поданні?
174.
Які дії потрібно виконати, щоб задати подання?
175.
Які конструкції XAML вживають для використання подання?
176.
Яким чином задають сортування даних у поданні?
177. Як
за допомогою обробника можна виконати фільтрацію даних у поданні?
178.
Які засоби використовують для групування даних?
179.
Які способи навігації по записах вам відомі?
180. Як
за допомогою списку можна реалізувати перехід по записах?
181. Як
за допомогою колекції елементів можна здійнити послідовний
перехід по записах?
182.
Які дії потрібно виконати, щоб створити інтерфейс виду Master-Detail?
183.
Якими засобами реалізують відношення Master-Detail в ADO.NET?
184.
Яким чином можна відобразити результати обчислень з даними бази?
185. На
яких рівнях застосування можна виконувати перевірку
даних, що вводяться?
186.
Які стратегії перевірки даних вам відомі?
187.
Які параметри даних, що вводяться, перевіряють
найчастіше?
188.
Які параметри даних, що вводяться, перевіряють за
замовчуванням?
189. З яким об’єктом пов’язують правила перевірки на рівні
інтерфейсу користувача?
190. Перевірка даних за замовчуванням.
191.
Які підходи до візуалізації результату перевірки вам
відомі?.
192.
Які дії потрібно виконати, щоб відобразити результат
перевірки за допомогою шаблона?
193.
Які об’єкти використовують для валідації даних?
194.
Які дії потрібно виконати, щоб визначити користувальницькі правила перевірки?
195. Як
задати в коді користувальницькі правила перевірки?
196.
Які властивості використовують для визначення правила перевірки
в XAML?
197. Як
визначають правила перевірки для Binding?
198.
Які особливості повинен мати простір імен в описі
правила перевірки з використанням XAML?
199.
Які види документів обробляють у WPF?
200.
Чим зумовлена назва "змінюваний документ" (Flow Document)?
9.
Розподіл балів, які отримують студенти
Приклад оцінювання знань студентів (форма
контролю екзамен (залік))
Модуль 1 |
Модуль 2 |
Складання
екзамену (заліку) |
Сума |
||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
|
|
|
Поточний
контроль |
МКР |
Поточний
контроль |
МКР |
|
|
||||||
20 |
30 |
20 |
30 |
60 |
100 |
||||||
Т1, Т2 ... Т9 – теми занять
МКР – модульна контрольна робота
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
Сума балів |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
Екзамени |
Заліки |
||
90-100 |
А |
Відмінно |
Зараховано |
82-89 |
В |
Добре |
|
74-81 |
С |
||
64-73 |
D |
Задовільно |
|
60-63 |
E |
||
35-59 |
FX |
Незадовільно (з можливістю
повторного складання
екзамену) |
Не зараховано (з можливістю
повторного складання
заліку) |
0-34 |
F |
Незадовільно (з
обов’язковим повторним вивченням дисципліни) |
Не зараховано (з
обов’язковим повторним вивченням дисципліни) |
10. Методичне забезпечення
№ |
Назва бібліографічного джерела |
Кількість примірників у бібліотеці |
Назва бібліотеки |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. |
Організація баз даних і знань:
методичні вказівки до лабораторних занять для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки» / уклад.
П. В. Саварин, А. А. Ящук. ‒ Луцьк: Луцький НТУ, 2015. ‒
75 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
2. |
Пасічник
В. В. Організація баз даних та знань / В. В. Пасічник, В. А. Резніченко. – К.
: Видавнича група BHV, 2006. – 384 c. |
25 |
Бібліотека
Луцького НТУ |
11. Рекомендована література
Основна
№ |
Назва бібліографічного джерела |
Кількість примірників у бібліотеці |
Назва бібліотеки |
1. |
«Microsoft SQL Server 2008.
Руководство для начинающих» Душан Петкович, «БХВ-Петербург», 2009 г. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
2. |
Microsoft SQL Server 2008. Основы
T-SQL Автор: Ицик Бен-Ган Издательство: БХВ-Петербург Год: 2009 г. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
3. |
Начало работы с DB2 Express 9.7.
Автор: Рауль Ф. Чон/ Издательство: Москва Год: 2010. Страниц: 269. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
4. |
Архипенков С. Аналитические
системы на базе Oracle Express OLAP. Проектирование,
создание, сопровождение / С. Архипенков. – М.:
"Диалог-МИФИ", 1999. – 320 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
5. |
Фуллер Л. У. Access 2010 для
чайников / Л. У. Фуллер, К. Кук. – М. :
"Вильямс", 2011. – 384 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
6. |
Уокенбах Дж. Microsoft Excel 2010.
Библия пользователя / Дж. Уокенбах; пер. Н. Воронин. – М. :
Диалектика, 2011. – 912 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
7. |
ДСТУ 2874-94. Бази даних. Терміни
та визначення. – К. : Держстандарт України, 1995. –
32 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
8. |
МакДональд М. WPF: Windows
Presentation Foundation в .NET 3.5 с примерами на С#
2008 для профессионалов / М. МакДональд. – М.: ООО "И. Д. Вильямс",
2008. – 928 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
9. |
Інформаційні системи і технології в
економіці : посібн. / за ред. В. С. Пономаренка. –
К.: Академія, 2002. – 544 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
10. |
Галузевий стандарт вищої освіти
України з напряму підготовки 6.050101
"Комп’ютерні науки" / Збірник нормативних документів вищої освіти.
– К.: Видавнича група BHV, 2011. – 85 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
11. |
Бази даних у питаннях i відповідях : навч. посiбн. / В. В. Чубук, Р. М. Чен, Л. А.
Павленко та ін. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2004. – 288 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
12. |
Роб П. Системы баз данных:
проектирование, реализация и управление / П. Роб, К. Коронер; пер. с англ. –
СПб. : БХВ-Петербург, 2004. – 1040 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
13. |
Федоров А.
Microsoft SQL Server 2008. Краткий
обзор ключевых новинок / А. Федоров. – К. :
Издательская группа БХВ, 2008. – 127 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
14. |
Федько В. В. Лабораторний
практикум з модуля "Основи баз да-них та
знань" навчальної дисципліни "Організація баз даних та знань"
/ В. В. Федько, О. В. Тарасов, М. Ю. Лосев. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2011. – 192 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
Додаткова
№ |
Назва бібліографічного джерела |
Кількість примірників у бібліотеці |
Назва бібліотеки |
1. |
Виссер С. Освой самостоятельно DB2
Universal Database за 21 день / С. Виссер, Б. Вон. – М. :
Вильямс, 2004. – 528 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
2. |
Купер А. Об интерфейсе. Основы
проектирования взаимодействия / А. Купер, Р. Рейман, Д. Кронин. – М. : "Символ", 2009. – 688 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
3. |
Малик С. Microsoft ADO.NET 2.0 для
профессионалов / С. Ма-лик; пер. с англ. – М. : ООО
"И. Д. Вильямс", 2006. – 560 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
4. |
Системы управления базами данных и
знаний / А. Н. Наумов, А. М. Вендров, В. К. Иванов и др. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 324 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
5. |
Юхно І. О. Лабораторний практикум
з навчальної дисципліни "Інструментальні засоби розробки та підтримки
розподілених баз даних ІС" / І. О. Юхно, В. П.
Степанов. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2007. – 308 с. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
6. |
Nathan
A. WPF 4 Unleashed / A. Nathan. – Sams, 2010. – 848 р. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
7. |
Solis
D. Illustrated WPF (Expert’s Voice in .Net) / D. Solis. – Apress, 2009. – 507
p. |
Електронний ресурс |
Методичний
кабінет каф. КТ |
12. Інформаційні ресурси
Програмне забезпечення,
яке використовується в навчальному процесі, розташовано на 35-ти
персональних комп’ютерах (ПК) в ауд. 212a, 16, 19 кафедри «Комп’ютерних технологій
професійного навчання».
№ п/п |
Назва |
Наявність |
Місце знаходження |
|
навчання |
контроль |
|||
1. |
Microsoft
Excel 2010 |
є |
5,6 сем. |
Аудиторія 212a, 16, 19 |
2. |
Microsoft
Access 2010 |
|||
3. |
Microsoft
SQL Server 2008 |
|||
4. |
IBM
DB2 |
|||
5. |
ERwin
Data Modeler |