2. Приклад застосування методу Хілдрета та д’Езопо
До шин 6 кВ розподільчого пункту цеху промислового
підприємства приєднані три синхронних двигуна: СДН-14-59-6, СДН-15- 49-12 та
СДН-16-64-12. Визначити оптимальну ступінь участі кожного двигуна в компенсації
реактивної потужності МВАр,
якщо за умовами завантаження за активною потужністю допустимий коефіцієнт
завантаження за реактивною потужністю першого двигуна
= 0,95, другого -
0,98, третього -
1,18.
Втрати потужності, які виникають в синхронному двигуні,
можуть бути визначені за виразом:
(2.1)
де − реактивна
потужність, яка генерується синхронним двигуном;
− номінальна
реактивна потужність двигуна;
та
− постійні для
даного двигуна величини, які залежать від певних факторів.
Допустиме завантаження двигуна за реактивною потужністю
визначається за допомогою коефіцієнта завантаження за реактивною потужністю:
За довідниковими даними двигуни мають наступні паспортні
дані:
СДН-14-59-6: Рн=
1,25 МВт, = 0,633 МВАр,
СДН-15-49-12: Рн = 1,0 МВт, =0,511 МВАр,
= 0,00661 МВт,
= 0,00588 МВт.
СДН-16-64-12: Рн=2,0 МВт, = 1,02 МВАр,
Тому для першого двигуна:
= 0,95
0,633
0,6 МВАр.
Для другого:
Для третього:
=1,18
1,02
1,2 МВАр.
З урахуванням наведених вихідних даних величина втрат
потужності, яка виникає в першому двигуні, згідно з виразом (2.1), складе:
У другому двигуні:
В третьому двигуні:
Задача полягає в тому, щоб знайти такі потужності ,
які б
забезпечували мінімум сумарних втрат
при виконанні обмежень за величинами
,
а також за сумарною
реактивною потужністю
МВАр, яку повинні
компенсувати синхронні двигуни.
Обчислювальна схема методу потребує задання
всіх обмежень у вигляді (1.4). Тому обмеження представимо в вигляді
двох нерівностей наступним чином:
а потім всю
систему обмежень приведемо до вигляду:
Обмеження типу є обмеженнями за
невід’ємними змінними,
Цільова функція буде мати вигляд:
З урахуванням матричного запису (1.3) будемо мати:
З урахуванням матричної форми запису обмежень (1.4) будемо мати:
Перш за все, визначимо . В цьому випадку це зробити не складно:
Тепер згідно (1.10) обчислимо h:
Наступним кроком за виразом
(1.11) ми визначимо G:
Далі, виходячи з рівнянь (1.14), (1.15),
можна скласти рекурентні співвідношення такого вигляду:
Згідно з наведеними вище рекомендаціями, приймаємо Результати розрахунків
зводимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0,02331 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00258 |
0 |
0 |
1 |
0,02242 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00168 |
0 |
0 |
2 |
0,02273 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00199 |
0 |
0 |
3 |
0,02401 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00327 |
0 |
0 |
4 |
0,02444 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00371 |
0 |
0 |
5 |
0,02460 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00387 |
0 |
0 |
6 |
0,02466 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,00391 |
0 |
0 |
Оскільки не відрізняється від
, то
Тепер на основі (1.8)
можливість перейти до розв’язку прямої задачі:
Таким чином, ми отримали такі значення:
При цьому цільова
функція буде мати значення:
.