2.    Приклад застосування методу неозначених множників Лагранжа

 

До шин 6 кВ розподільчого пункту цеху промислового підприємства приєднані три синхронних двигуна: СДН-14-59-6, СДН-15- 49-12 та СДН-16-64-12. Визначити оптимальну ступінь участі кожного двигуна в компенсації реактивної потужності =1,8 МВАр, якщо за умовами завантаження за активною потужністю допустимий коефіцієнт завантаження за реактивною потужністю першого двигуна =0,95, другого -  = 0,98, третього - = 1,18.

Втрати потужності, які виникають в синхронному двигуні, можуть бути визначені за виразом:

 

                                        (2.1)

 

де  − реактивна потужність, яка генерується синхронним двигуном;  − номінальна реактивна потужність двигуна; D1 та D2 постійні для даного двигуна величини, які залежать від певних факторів.

Допустиме завантаження двигуна за реактивною потужністю визначається за допомогою коефіцієнта завантаження за реактивною потужністю:

 

 

За довідниковими даними двигуни мають наступні паспортні дані:

СДН-14-59-6: Рн= 1,25 МВт, QH= 0,633 МВАр, D1 =0,00474 МВт, D2 = 0,00442 МВт.

СДН-15-49-12: РH=1,0МВт, QH= 0,511 МВАр, D1 = 0,00661 МВт, D2= 0,00588 МВт.

СДН-16-64-12:  РH=2,0, QH =1,02 МВАр, D1= 0,00922 МВт, D2= 0,00829 МВт.

Тому для першого двигуна:

Для другого:

Для третього:

З врахуванням наведених вихідних даних величина втрат потужності, яка виникає в першому двигуні, згідно виразу (4.1) складе:

В другому двигуні:

В третьому двигуні:

 

Задача полягає в тому, щоб знайти такі потужності Qi, де i= 1,2,3, які б забезпечували мінімум сумарних втрат  при виконанні обмежень по величинам Qi i= 1,2,3, а також по сумарній реактивній потужності , яку повинні компенсувати синхронні двигуни. В математичному плані задача зводиться до мінімізації цільової функції:

 

   (2.2)

при обмеженнях:

                                               (2.3)

                                      (2.4)

Спочатку на основі методу неозначених множників Лагранжа розв’яжемо задачу мінімізації цільової функції (2.2) при дотриманні лише обмеження (2.3).

Функція Лагранжа в даному випадку буде мати наступний вигляд:

 

          (2.5)

 

В результаті диференціювання (2.5) по змінним х1, х2, х3 і  отримаємо систему рівнянь:

 

В результаті розв’язування системи рівнянь отримаємо: х1=0,716, x2=0,231, х3= 0,853. Легко встановити, що х123=1,8. Крім того, функція (2.2) є строго випуклою. Таким чином, отриманий розв’язок можна було б рахувати умовним глобальним мінімумом. Однак, цей розв’язок не задовольняє обмеження (2.4), оскільки х1=0,716>0,6. Для корекції розв’язку з врахуванням обмежень (2.4) зробимо наступним чином.

Зафіксуємо значення змінної х1 на рівні 0,6 МВАр, тобто приймемо х1= 0,6 і розв’яжемо задачу знову, але вже пониженої розмірності. При цьому необхідно скорегувати і обмеження (2.3). Оскільки х1= 0,6, замість обмеження (2.3) будемо мати: х23 =1,8-0,6 =1,2.

В зв’язку з цим функція Лагранжа буде мати наступний вигляд:

 

 

В результаті диференціювання останнього виразу по х2, х3 та  отримаємо систему рівнянь:

 

 

В результаті розв’язування системи рівнянь отримаємо кінцевий результат задачі: ,  (раніше було встановлено, що ). При цьому значення цільової функції