3.3 Розподільний метод

 

Як і в симплекс-методі, поліпшувати отриманий допустимий розв’язок будемо за рахунок перекладу однієї з базисних змінних в розряд вільних і однієї з вільних змінних у розряд базисних. Кількість вільних і кількість базисних змінних при цьому не змінюється.

Процес поліпшення допустимого розв’язку розглянемо як продовження прикладу 3.3 (п. 3.2). В отриманому допустимому розв’язку є дві вільні змінні х12 і х21. Довільно виберемо змінну х21 і збільшимо значення цієї змінної від нуля до одиниці х21=1 (табл. 3.4.). При цьому порушуються баланси потужності в 1-му стовпці й 2-му рядку.

Таблиця 3.4

-                  1,2

19

1,8

0

+                1,5

31

А1 = 50

+                 1,6

1

2,3

25

-                 2,1

4

А2 = 30

В1 = 20

В2 = 25

В3 = 35

 = 136,8

 

Для відновлення цих балансів зменшимо на одиницю значення базисних змінних, які входять в 1-й стовпець і 2-й рядок (х12=19, х23=4). При цьому порушуються баланси по 1-му рядку й 3-му стовпцю. Базисну змінну х13, що перебуває на перетині 1-го рядка й 3-го стовпця, збільшимо на одиницю (х13=31). Баланси потужності за всіма рядками і стовпцями виявляються відновленими.

У результаті виконаних дій у транспортній матриці отримано замкнутий цикл, вершини якого відзначені знаками "+" і "‑". Початкова вершина циклу лежить у клітці вільної змінної х21, що переводиться в базис. Всі інші вершини циклу лежать у клітинках базисних змінних х11, х13 і х23. Знак "+" у вершині циклу відповідає збільшенню змінної, знак "‑" ‑ її зменшенню. При збільшенні на одиницю вільної змінної зміна цільової функції визначиться як алгебраїчна сума питомих вартостей, що розміщені у вершинах циклу. Зміна цільової функції при збільшенні на одиницю вільної змінної х21 складе:

         (3.4)

Видно, що при збільшенні вільної змінної х21 значення цільової функції зменшується. Цю вільну змінну варто перевести в базис.

Зовсім аналогічні дії можна виконати й для вільної змінної х12. Нескладно показати, що збільшення цієї змінної на одиницю дасть збільшення цільової функції:

       (3.5)

Тому вільну змінну х12 не слід переводити в базис.

Отже, у базис переводиться змінна х21. У відповідності зі знаками вершин циклу (табл. 3.4) при збільшенні цієї змінної в додатню сторону базисні змінні х11 і х23 будуть зменшуватися, а базисна змінна х13 буде збільшуватися. Природно, що першою досягне нульового значення й стане вільною змінна х23, найменша з базисних змінних у від’ємних вершинах циклу. Вільна змінна х21 прийме значення змінної х23 і стане базисною. Базисні змінні х11 і х13 зміняться на величину змінної х23 у відповідності зі знаками у вершинах циклу.

Отримано новий допустимий розв’язок (табл. 3.5 і рис. 3.4).

Таблиця 3.5

1,2

15

1,8

0

1,5

35

А1 = 50

1,6

5

2,3

25

2,1

0

А2 = 30

В1 = 20

В2 = 25

В3 = 35

 = 136

Рис. 3.4. Схема електричної мережі

 

У цьому новому розв’язку:

‑ вільні змінні: х12=0, х23=0;

‑ базисні змінні: х11=15, х13=35, х21=5, х22=25 о.п.;

‑ значення цільової функції:

Видно, що значення цільової функції покращилося в порівнянні з попереднім розв’язком (136<137).

У новому розв’язку будуються цикли перерахунку й визначаються зміни цільової функції Z для кожної вільної змінної х12 і х23. Якщо для кожної вільної змінної зміна цільової функції Z>0, то отриманий розв’язок буде оптимальним.