Вступ

 

Електричні апарати складають основу комплектних пристроїв, які призначені для прийому, регулювання та розподілення потоків електроенергії та інформації. За умов зростання технічного прогресу класичні електромеханічні та контактні апарати не завжди можуть задовольняти постійні зростаючи вимоги, які пред’являються до них.

Застосування силових напівпровідникових приладів (СНП) дозволило на основі нових принципів побудови апаратів покращити багато параметрів створюваних пристроїв, тобто, покращити комутаційну зносостійкість та швидкодію, а також суттєво розширити їх функціональні можливості. Ці пристрої на відміну від електромеханічних апаратів називаються напівпровідниковими апаратами (НА).

На Україні початок розвитку НА поклали напівпровідникові розчіплювачі для автоматичних вимикачів серії А3700. Напівпровідникові розчіплювачі дозволили не тільки суттєво покращити якість захисних характеристик вимикачів, а й підняти їх граничну комутаційну спроможність до рівня, який не можна досягнути при використанні традиційних біметалевих розчіплювачів. Прагнення об’єднати в одному пристрої позитивні якості як контактних апаратів (КА) так і безконтактних апаратів (БА) призвело до створення гібридних напівпровідникових апаратів (ГНА). У таких апаратах паралельно головним контактам під’єднано електронний ключ, який забезпечує бездугову комутацію контактів, які розмикаються.

Високі техніко-економічні показники НА, гнучкість їх регулювальних характеристик, можливість поєднання в одному пристрої функцій різноманітних апаратів, зручність їх сполучення з елементами автоматики та мікропроцесорної техніки, створили сприятливі умови для розробки на основі цих апаратів автоматизованих низьковольтних комплектних пристроїв, які відповідають самим високим вимогам сучасного виробництва.

Отже, бакалавр в області електротехніки та електротехнології повинен знати основні принципи побудови та проектування цих апаратів, а також вміти кваліфіковано їх експлуатувати.