Регулярний тип – множини.
Множини і тип даних теж
відносяться до регулярних складених типів. Це означає, що елементи таких
структур даних будуть однотипні значення (цілі числа, символи, перелічувальні
типи). На відмінну від масивів, де кількість елементів є фіксованою і незміною,
множини можуть змінювати свій склад, проте кількість елементів не може
перевищувати деякого фіксованого значення. І масиви, і рядки можуть мати
декілька однакових елементів, у множині всі елементи різні.
Оголошення множини, при
доповненні стандартних слів set of,
після яких вказується ідентифікатор елементів множини. В якості базових типів
можуть бути лише порядкові типи із кількістю елементів до 256. Це цілі byte, shorting, символи char, логічні boolean.
Наприклад
Var
A:
set of byte;
B:
set of 0..100;
C:
set of char;
D:
set of rainbow;
Значення множинних
величин задається в парі квадратних дужок, переліком через кому або інтервалом.
Наприклад
A:=[109,100,0,5..50];
B:=[100,0..99];
C:=[‘A’,’Z’];
D:=[red];
Множини можуть бути
пустими[ ].
У пам’яті множини
представляються у вигляді чисел достатньо великого розміру. Кожне із цих чисел
в своєму подвійному записі матиме одиничний біт у позиції, що відповідає
присутньому елементу. Таким чином множини займають у пам’яті 256 бітів і до 32
байт.
Якщо базовий тип є
перелічувальний або інтервальний із меншою ніж 256 елементів, то і відповідне
поле в пам’яті буде менше. Заданя перелічувальних
типів визначає порядок бітів, що відповідають кожному елементу.
Контрольні запитання:
1. Що таке множина.
2. Базовий тип.
3. Операції над записами
та множинами.