1. Основні напрями соціальної роботи довоєнного періоду
та періоду Великої Вітчизняної війни.
2. Характеристика системи соціального забезпечення у
повоєнний період та в ІІ пол. ХХ ст.(до 90-х рр.).
3. Головні переваги та недоліки інституціалізації
соціальної роботи в СРСР.
Основні поняття і категорії: інтернат,
трудова комуна, безпритульність, безробіття, пенсія, пільга,
малозабезпеченість, волонтерство.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту:
становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. –
К.: Знання, 2005. – 381 с.
2. Вступ до соціальної роботи : навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна
[та ін.]. – К. : Акадевидав,
2005. – 304 с.
3. Горілий А. Історія соціальної роботи:
навчальний посібник / А. Горілий –
Тернопіль : Видавництво Астон, 2004. – 174 с.
4. Основи соціальної роботи / Н. Б.
Бондаренко [та ін.]. – К. : Вид. дім
«Києво-Могилянська академія», 2004. –
178 с.
5. Поліщук В. А. Історія соціальної
педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.
6. Соціальна робота в Україні : навч. посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].– К. : Центр навчальної літератури, 2004.
– 256 с.
7. Фурман А.В., Підгурська М.В.
Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.
ДОДАТКОВА
1. Костина Е. История
социальной работы / Е. Костина. – Владивосток : Издательство Дальневосточного
университета, 2004. – 110 с.
2. Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.].
– К. : Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2004. – 178 с.
3. Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие / А. В. Бабушкин [и др.].
– М. : ИНФРА-М, 2002. – 427 с. – (Серия «Высшее образование»).
4. Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.] – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 480
с.
Методичні
рекомендації
Слід більш ретельно зупинитися
на таких видах робіт у напрямку допомоги населенню, як вирішення проблем
дитячої безпритульності та бездоглядності, допомога інвалідам, безробітним,
селянам.
Доречно розкрити причини та
масштаби поширення безпритульності, а також форми роботи з ліквідації цього
явища: створення трудових комун, розгалуженої мережі дитячих інтернатних установ; створення та діяльність дитячої
соціальної інспекції, громадських організацій; передача дітей до інших сімей,
забезпечення підлітків і молоді роботою в умовах безробіття.
Використовувались різні види
допомоги інвалідам: пенсіонування; створення та
діяльність взаємодопомоги, допомога у працевлаштуванні (виробничі артілі та
кооперативи, бронювання місць на промислових підприємствах тощо); створення та
діяльність громадських організацій (Всеросійський союз кооперації інвалідів,
Всеукраїнське товариство сліпих, Всеукраїнське об’єднання глухонімих).
Допомога безробітнім
надавалася біржами праці, артілями кооперативів, пільгами в оплаті
житлово-комунальних послуг та інші.
При висвітленні соціальної
політики стосовно селянства слід розкрити діяльність селянських комітетів
громадянської взаємодопомоги, напрямки допомоги (на жаль, досить
декларативної), які надавалися під час голоду 1921-1923 років та голодомору
1932-1933 років. Потрібно проаналізувати причини, які привели до величезної
кількості жертв. Доцільно зупинитися на політиці колективізації і її наслідках:
«розкуркулення», «ліквідація куркуля як класу», насильницька колективізація.
Необхідно розкрити основні
напрямки соціального забезпечення у роки Великої Вітчизняної війни та повоєнний
період:
·
організація
допомоги селянам для фронтовиків (охарактеризувати всі види допомоги);
·
реалізація
державної програми спасіння дітей, особливо дітей-сиріт (евакуація в безпечні
райони, створення фонду допомоги дітям, організація харчування, створення
дитячих будинків тощо);
·
допомога
інвалідам (евакуація, реабілітація поранених, створення будинків інвалідів,
перекваліфікація, працевлаштування та ін.);
·
допомога матерям
(збільшення строків післяпологової відпустки, організація дитячих ясел, садків,
кімнат годування дітей на підприємствах з використанням жіночої праці та ін.).
Слід
відзначити, що найважливішою сферою діяльності
соціального обслуговування населення у 50-90-х рр. ХХ ст. було матеріальне
забезпечення, яке здійснювалося утрьох
основних напрямках: державне соціальне забезпечення, державне соціальне
страхування, соціальне забезпечення колгоспників.
Незважаючи на задекларовані державні гарантії допомоги
і підтримки соціально незахищеного населення, рівень соціальної допомоги у багатьох
випадках (особливо колгоспникам, інвалідам, багатодітним родинам, сиротам)
залишався суто символічним. «Контрреволюціонери», «вороги народу», колишні
підпільники ОУН, вояки УПА, дисиденти позбавлялися допомоги взагалі. І хоч
масового голоду в СРСР після 1947 р. вже не виникало, значна частина населення
злидарювала, постійно перебуваючи у напівголодному стані, не отримуючи
належної медичної допомоги, допомоги у здобутті бажаної освіти дітьми.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Назвіть причини дитячої безпритульності у 20-х – 30-х
рр. ХХ ст. у СРСР.
2. Які заходи були вжиті у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. у СРСР
для подолання дитячої безпритульності? Дайте власну оцінку цих заходів.
3. Якою була політика стосовно селянства у 20-х – 30-х
рр. ХХ ст. у СРСР? Чи була вона однією з причин голодоморів у цей період?
Відповідь поясніть.
4. Які основні проблеми визначалися у сфері державного
забезпечення в роки Великої Вітчизняної війни?
5. Як була організована допомога дітям-сиротам та інвалідам під час Великої Вітчизняної війни і
перші післявоєнні роки?
6. Які форми «всенародної допомоги фронту» Ви можете
назвати?
7. Охарактеризуйте основні напрями соціального захисту
населення в перші післявоєнні роки.
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
1. Становлення й розвиток системи соціального забезпечення
населення у 1920-1930-ті роки: надбання і прорахунки.
2. Ліквідація дитячої безпритульності у 1920-1930-ті
роки.
3. Соціальна політика стосовно селянства у 1920-1930-ті
роки.
4. Розвиток системи соціального забезпечення населення у
1940-ві – у кінці 1980-х років.
5. Соціальна політика радянської влади стосовно сім»ї та
дітей у 1920-1930-ті роки.
6. Соціальна політика радянської влади стосовно вразливих
верств населення (безробітні, інваліди, безпритульні) у 1920-1930-ті роки.
7. Становлення та розвиток системи пенсійного
забезпечення в СРСР.
8. Соціальна допомога населенню під час Великої
Вітчизняної війни.
9. Соціальне забезпечення у 1945 – наприкінці 1980-х
років.