Короткий словник термінів і понять

Аграрне суспільство поняття, що характеризує доіндустріальну стадію розвитку суспільства від виникнення продуктивного господарства до промислового перевороту, промислової революції. 

Адвентисти — члени християнської протестантської секти, які надають особливого значення моральному оновленню як необхідній умові підготовки до другого пришестя Христа.

Альянс — спілка, об’єднання держав або організацій на основі договору.

Анексія — насильницьке приєднання однією державою території іншої держави, здійснене всупереч нормам міжнародного права.

Антанта − військово-політичний блок Великобританії, Франції і Росії, який остаточно сформувався в 1907 р. для боротьби проти Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) за переділ світу. Під час Першої світової війни Антанта стала загальною назвою всіх країн (в т. ч. США, Японії), що воювали проти Німеччини та її союзників. Розпад Антанти стався після провалу антирадянської інтервенції 19181920 років та загострення протиріч всередині блоку.

Антигітлерівська коаліція союз держав і народів, що боролися у другій світовій війні 1939—1945 рр. проти агресивного блоку гітлерівської Німеччини, фашистської Італії, мілітаристської Японії і їх сателітів.

Асиміляція – злиття етносів, з якого один з них засвоює чужу культуру і повністю втрачає свою. А. буває природною (як результат тривалих культурних контактів) та примусовою (пов’язана з державною політикою обмеження або придушення розвитку мови і культури етнічної меншості).

Атеїзм — система переконань, що відкидає існування Бога та релігійні вірування; безбожність.

Багатопартійна система — політична система, при якій може існувати безліч політичних партій, що теоретично володіють рівними шансами на отримання більшості місць у парламенті країни.

Баптисти — члени християнської протестантської секти, які визнають тільки особисте (а не опосередковане церквою) спілкування з Богом. Не визнають деяких догм і обрядів.

Ваучер — приватизаційний чек, документ, який обмінюється на акції підприємства, що приватизується.

Відлига” період керівництва КПРС і СРСР М.С. Хрущовим, коли відбулося “потепління” політичного і суспільного життя в СРСР та УРСР та зроблено перші в СРСР спроби реформувати радянське суспільство.

Війна складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. 

Визвольний рухнаціонально-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920–1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.

«Воєнний комунізм» (1918 1921 рр.) система надзвичайних соціально-економічних, власне політичних та ідеологічних заходів російських більшовиків з метою швидкого революційного переходу до соціалізму та комунізму, пов’язаних з умовами воєнної інтервенції, громадянської війни та завданнями світової пролетарської революції. В Україні здійснювався з 1919 р.

Воєнно-політичний блок військово-політичний союз або угода держав з метою спільних дій для вирішення загальних політичних, економічних і військових завдань.

Волюнтаризм — 1) суб’єктивні довільні рішення без урахування реальних умов суспільного життя, можливостей економіки тощо; 2) соціально-політична діяльність, яка нехтує об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними бажаннями і волею окремої людини.

Геноцид — здійснювані владою масові переслідування, гоніння і навіть знищення певної національної, етнічної, расової, соціальної, культурної, релігійної спільноти

Геополітична позиція — позиція держави щодо інших держав, яка враховує своє власне та їхнє географічне розташування.

Гето — міський квартал у середньовічній Європі; міський квартал для примусового проживання євреїв.

Гіперінфляція — надзвичайно високий рівень інфляції; різке зростання кількості грошових знаків в обігу та швидке зростання цін, що спричиняє швидке знецінення грошової одиниці та зниження рівня життя людей.

Гласність — ліквідація цензури в СРСР М.С. Горбачовим, була частиною оголошеної ним програми реформ.

Голокост — термін для позначення геноциду єврейського народу.

Громадська організація об'єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).

Громадянське суспільство — сукупність незалежних від держави громадян, громадянських інституцій, що протистоять державі у справі захисту приватних, сімейних, групових інтересів і контролюють державу у справі захисту нею загальносуспільних, національних інтересів.

Двовладдя своєрідне і нетривке переплетіння двох влад, як це 6уло, наприклад, в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р.: існували Тимчасовий уряд і Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. На відміну від Росії в Україні склалася своя особлива суспільно-політична ситуація. Якщо в Петрограді по завершенні антисамодержавницьких виступів виникло двовладдя, то в Україні з’явилися три центри політичного тяжіння: Губернський комісар Тимчасового уряду в Києві П. Суковкін, Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, Українська Центральна Рада (виникла         34 березня 1917 р. у Києві).

Деградація — поступове погіршення, виродження, занепад, рух назад.

Декларація — 1) урочисте проголошення основних принципів, а також документ, у якому вони викладені; 2) заява про щось, не підтверджена доказами або практичними діями.

Демонстрація масова хода як публічне вираження соціально-політичного настрою; організована форма політичних дій, оскільки в нього є організатори, цілі та завдання.

Десталінізація – офіційний курс СРСР та система партійно-державних засобів із викриття культу особи Й. Сталіна та його наслідків.

Державний переворот насильницька та неконституційна зміна влади в державі, збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови.

Дефіцит бюджету — сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує суму надходжень.

Дивіденди — частина прибутку, яку отримують окремі члени акціонерного товариства відповідно до вкладеного ними капіталу.

Директорія тимчасовий найвищий орган державної влади Української Народної Республіки, створений у листопаді 1918 р. для усунення від влади гетьмана П. Скоропадського.

Дисидент — людина, яка мислить інакше, виступає проти панівної ідеології, суспільного ладу.

Дискримінація — обмеження в правах або позбавлення рівноправного становища певної групи населення.

Дистрикт — адміністративна, судова, виборча дільниця (район) в окремих державах.

Диференціація соціальна — поділ суспільства на окремі верстви, що характеризуються різним рівнем доходів.

Евакуація — організоване вивезення населення, підприємств, майна з певної території заради їх порятунку, збереження.

Екзархат — окрема адміністративно-територіальна одиниця, розміщена за межами основної церкви чи спеціально створена для віруючих певного обряду, які проживають в особливих умовах.

Економічна криза різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Експансіонізм — політика розширення кордонів держави внаслідок завоювань, а також розширення її політичного та економічного впливу на інші держави.

Екстенсивний — пов’язаний із простим кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням.

Емісія грошова — друкування і вливання грошових знаків у грошовий обіг.

Єговісти — члени християнської секти, що визнають єдиним Богом Єгову, заперечують християнські догмати.

«Застій» період правління Л. Брежнєва (1964–1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу.

Західноукраїнська Народна Республіка нова республіка, створена на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорщини. Офіційно проголошена 13 листопада 1918 р. у складі Галичини, Буковини й Закарпаття.

Інакомислення точка зору, позиція, концепція, що не  збігається з діючими у тій чи іншій країні загальноприйнятими нормами, догмами, постулатами.

Індустріалізація творення великого машинного виробництва в різних галузях народного господарства.

Індустріальне суспільство суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабрикахіндустрії).

Інкорпорація — включення, приєднання державою до свого складу нових земель.

Інтеграція об'єднування чого-небудь у єдине ціле.

Інтелігенція соціальний прошарок, який складається з людей, що професійно займаються розумовою працею.

Інтенсивний — пов'язаний із напруженням, докладанням сил, ресурсів для якісного перетворення, що веде до зростання продуктивності.

Капітальне будівництво — будівництво підприємств, здатних виготовляти основні засоби виробництва.

Колабораціонізм — співпраця мешканців окупованої країни з окупантами.

Колективізація створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.

Колоніст — мешканець поселення, заснованого на нових землях (у даному разі завойованих землях).

Конвенція — міжнародний договір, переважно з якого-небудь спеціального питання.

Конвертор — тут: промисловий апарат для перетворення розплавленого чавуну (продуванням повітря чи кисню) на сталь.

Конфесія — різновид віровчення у поєднанні з особливостями обрядовості; віросповідання.

Коренізація — політика, яку проводили більшовики з 1923 р., спрямована на підготовку, виховання й висування кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формуванні державного апарату, організацію культурно-освітніх закладів, видання преси мовами корінних національностей.

Космополіт — людина, що не вважає себе представником якої-небудь національності, а вважає своєю батьківщиною увесь світ.

Лібералізація — надання більшої свободи, можливостей для здійснення певної діяльності.

Лібералізація цін — звільнення цін від адміністративного регулювання.

Мітинг це організована форма політичних дій. Публічні збори для обговорення актуальних суспільно-політичних проблем. 

Мобілізація — 1) призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію;  2) переведення всього господарства чи окремої галузі на роботу для воєнних потреб.

Монетарна політика — політика держави, що впливає на кількість грошей в обігу з метою забезпечення стабільності цін, повної зайнятості населення, зростання реальних обсягів виробництва.

Моральне старіння — знецінення основних засобів виробництва через застарілість, або відставання від показників світового рівня щодо основних техніко-технологічних характеристик.

Нацизм — назва фашизму у гітлерівській Німеччині.

Націоналізм — світогляд, ідеологія, політична практика захисту національних інтересів, збереження національної самобутності при повазі до інших народів.

Національна, або етнічна, меншина — представники етнічної групи, які сприймають себе національною спільнотою, проживають на території певної держави, є її громадянами, але не належать до її корінного етносу.

Національно-визвольний рухборотьба народів, спрямована на ліквідацію іноземного панування, іноземного гноблення і завоювання національної незалежності, реалізацію нацією її права на самовизначення, створення національної держави. Боротьба українського народу з іноземними поневолювачами велась під прапорами національного захисту і відтворення самобутності, свободи і народовладдя.

Нація етнічна — спільність людей, яка усвідомила свою культурну особливість, самобутність, має власну гідність, об’єднується навколо своєї культурної еліти, але іде нездатна захистити себе політично.

Нація політична — нація, яка ґрунтуючись на етнокультурному самоусвідомленні, здатна до політичних засобів захисту національних інтересів, прагне створити та створює власну державу.

Неосталінізм часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи.

Окупація — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.

Олігархія — одна з форм державного правління, при якій політична влада належить невеликій групі осіб.

Опозиція — протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Ординарний — звичайний, який нічим не відрізняється від інших.

Остарбайтер — назва робітників із Східної Європи в Третьому рейху.

Партизанський рух один з видів боротьби народних мас за свободу і незалежність своєї Батьківщини або за соціальні перетворення, яка ведеться на території, зайнятій противником; у цій боротьбі озброєне ядро трудящих спирається на підтримку місцевого населення, в ній можуть брати також участь частини регулярних військ, що діють в тилу ворога.

Перебудо́ва — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 19851991 роках.

Підпілля — нелегальна діяльність, спрямована проти властей, а також конспіративне життя тих, хто бореться з властями. 

Плюралізм — принцип демократії, що визнанає право на існування великої кількості методів, підходів, партій, напрямів, ідеологій.

Політична боротьба одна з форм політичних відносин. Проявом політичної боротьби є зіткнення політичних інтересів різних суб'єктів політики, у зв'язку з прагненням кожної зі сторін досягти певної політичної мети.

Політичний вакуум — період, стан безвладдя в період заміни однієї влади іншою.

Політичні дивіденди — позитивні наслідки політичних рішень, прийнятих раніше.

Полонізація процес насаджування польської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції.

Поляризація соціальна — посилення відмінностей у становищі соціальних груп настільки, що вони протистоять одна одній.

Популяризація — виклад складного питання у загальнодоступній формі; поширення серед народу надбань вітчизняної та світової культури, знань, досвіду, роз’яснення мети та завдань суспільно значимої справи:

Правова держава — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Правовий нігілізм — спотворений стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Превентивний — випереджає дії супротивної сторони.

Президент — обраний на певний строк глава держави; виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо.

Преференції економічні — надання державою пільг і переваг підприємствам з метою створення сприятливих умов для їх діяльності.

Приватизація — це роздержавлення державної власності і передання її у приватну - одній особі. Об’єктами приватизації виступають великі промислові заводи, фабрики.

Пріоритет — першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, провідне значення когось, чогось; перевага над ким-, чим-небудь.

Продрозкладка система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 191821 роках, введена рішеннями Раднаркому у Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів.

П’ятирічки централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на  5 років.

Раднаргоспи система територіального планування й управління промисловістю у межах економічних адміністративних районів.

Радянізація — насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного та культурного життя, що було характерним для тоталітарного Радянського Союзу.

Реабілітація — поновлення на державному рівні доброго імені чи репутації несправедливо обвинуваченої, обмовленої або засудженої (у тому числі до смертної кари) людини; судове поновлення в попередніх правах.

Революція докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Резерват — територія, на якій зберігається один або кілька біологічних видів, або весь природний комплекс.

Рекет — злочинне привласнення чужих доходів шляхом залякування та катування.

Рентабельність — те, що дає прибуток, доцільне з господарського погляду; відношення прибутку до вартості виробничих фондів.

Репатріація — повернення на батьківщину військовополонених чи цивільних осіб, які перебувають за її межами.

Репресії каральні заходи, покарання, вжиті державними органами

Реституція майна — відновлення стану майна, який існував до моменту вчинення дій, що завдали шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей.

Реформа — перетворення, зміна стану суспільства або якоїсь його сфери діяльності.

Ринкова економіка — форма економічної організації, при якій координація дій здійснюється на основі взаємодії на ринках вільних приватних виробників і вільних індивідуальних споживачів.

Розкуркулення політична репресія, що застосовувалася в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними і соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

«Розстріляне відродження» поняття, яким позначається знищення провідних діячів української культури 19201930-х pp. Загалом було знищено близько 500 діячів.

Румунізація процес насаджування румунської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції.

Русифікація насильницьке запровадження російської мови, культури тощо.

Рух опору — організовані зусилля частини цивільного населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності.

«Самвидав» — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.

Сегрегація — політика примусового відокремлення групи людей за расовою ознакою та їх дискримінація, що проявляється у відокремленому проживанні, забороні користуватися певними надбаннями цивілізації.

Середній клас — суспільна верства ринкового суспільства, що складається з дрібних власників засобів виробництва у матеріальній чи інтелектуальній сферах, де вони самі ж працюють, наймаючи щонайбільше кількох працівників; працюючі власники.

Сертифікатна приватизація — приватизація будь-яких об’єктів шляхом придбання у приватну власність частини загальнонародної власності лише в обмін на приватизаційний сертифікат.

Спосіб — певна дія, прийом, група прийомів, певний шлях, що дає можливість зробити щось, досягнути чогось.

Стагнація — застій у виробництві, торгівлі.

Страйк організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному (традиційному) перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог.

Суб'єктивізм — світоглядна позиція, що бере до уваги лише свідомість людини, її бачення світу; оцінка, ставлення до кого-, чого-небудь з огляду на власні симпатії, настрій.

Терор — насильницькі дії з метою залякування, придушення політичних противників, завойованого населення.

Техногенний — породжений розвитком техніки.

Тоталітаризм — політичний режим, що характеризується відсутністю демократичних свобод, диктатурою та повним (тотальним) контролем і регламентацією держави над усіма сферами життя суспільства й особи.

Трансформація — зміна, перетворення форми, особливостей чого-небудь.

Трест — найбільш централізована форма монополістичних об’єднань, у межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності та підпорядковуються єдиному управлінню.

Українізація офіційна політика партійно-державних органів УРСР у 20-ті і на початку 30-х років XX ст., яка зводилась до дерусифікації політичного і громадського життя, до обов’язкового вживання української мови в установах, зміцнення позицій української школи, культури, науки, до залучення українців до партії і надання їм важливих посад у партійному і державному апаратах.

Ультиматум вимога, пов'язана з обмеженням часу, який даний на її виконання, а також з погрозою серйозних наслідків у випадку її невиконання.

Унітарна держава — це єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Утилізація — використання чого-небудь з користю, переробка відходів.

Фашизм — спільна назва соціально-політичних рухів шовіністичного чи расистського змісту щодо вирішення питань міжнаціональної взаємодії та прихильності до тоталітарного режиму у державному будівництві.

Федерація форма державного устрою, союзна держава, яка складається з кількох державних утворень (штатів, земель, в колишньому СРСР республік), що мають спільну територію, спільний уряд, спільні збройні сили, грошову та податкову систему, спільну Конституцію (при збереженні конституцій членів Федерації), спільне законодавство, суд. Об’єднувалися для розв’язування спільних для всіх членів федерації завдань. Кожен з членів федерації володіє державним суверенітетом.

Форум — назва міської ринкової площі, яка була центром державного життя Риму періоду Республіки; дискусія, спілкування, обговорення важливого питання авторитетними, повноважними особами, представниками.

Холдингова компанія — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій інших компаній та керує їх діяльністю.

Шістдесятники молоде покоління талановитих літераторів і митців, які здобули собі визнання не тільки творчою, а й громадською діяльністю.