Page 20

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8.
ФАЙЛИ, КАТАЛОГИ ТА ПОСИЛАННЯ ОС LINUX

 

Мета роботи: Набуття практичних навичок у виконанні найпростіших операцій з файлами, каталогами та посиланнями в операційній системі Linux.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

1.      Поняття файлу ОС Linux.

Є декілька тлумачень файлу. Логічно, файл – це деяка впорядкована сукупність даних, які зберігаються на носіях інформації. Фізично, файл – це поіменована ділянка пам'яті комп'ютера, призначена для зберігання даних. Усі об'єкти ОС Linix є файлами. Наприклад, файлами є текстові документи, програми, електронні таблиці, каталоги, а також пристрої вводу-виводу і навіть сама ОС теж є файлом. Одні файли ми лише використовуємо, інші – створюємо.

Файл має такі властивості: назву, тип, дату створення, обсяг (розмір) та адресу. Назву файлу дає користувач, її можна змінювати. У ОС Linux розрізняють великі та маленькі літери в назвах об'єктів. Наприклад, MyFile.txt та myfile.txt – це назви різних файлів. Тип вказує на те, якою програмою слід опрацьовувати певний файл. Назву файлу від назви типу розмежовують крапкою. Отже, ім'я файлу може мати такий вигляд: <назва файлу>.<назва типу>. Наприклад, auth.log, syslog.conf, fileS.tar.

 

Таблиця 8.1 – Файли стандартних пристроїв ОС Linux

Назва файлу

Пристрій

ttyN

Консоль N, де N – це число

mouse

Миша

audio

Звукова плата

modem

Модем

ttySN

Послідовний порт з номером N

IpN

Паралельний порт з номером N

hdxN

Жорсткий диск N

fdO

Перший дисковід для гнучких дисків

null

Порожній пристрій

 

Одним і важливих різновидів файлів є так звані спеціальні (логічні) файли. Це файли, що відповідають стандартним системним (зовнішнім) пристроям. Зокрема, клавіатура, миша чи монітор трактуються як спеціальні файли. Принцип роботи системи полягає в тому, що вона звертається до спеціального файлу, зчитує інформацію з нього і передає керування драйверу відповідного пристрою – програмі, яка забезпечує обмін командами та даними між процесором і цим пристроєм. Наприклад, якщо користувач виконує запит в Інтернеті, то запит спочатку записується у файл модему, система зчитує цей файл і передає керування драйверу модему, який налагоджує зв'язок між самим модемом і процесором комп'ютера. Імена деяких файлів (без типу) стандартних пристроїв наведені у табл. 5.1.

2.            Структура ОС. Ще одним різновидом файлів є каталоги. Каталог – це файл, у якому записана інформація про файли та інші каталоги, які містяться у ньому. Каталог, що міститься у іншому каталозі, називається підкаталогом цього каталогу. Підкаталог теж може містити інші каталоги. Назви підкаталогів відокремлюються один від одного похилою рискою "/", яку називають бекслешем.

Кореневим каталогом (каталогом найвищого рівня) є каталог /root (інколи позначають просто /). Усі інші каталоги є підкаталогами кореневого. Каталогами першого рівня є системні стандартні каталоги. Деякі назви системних каталогів ОС Linux та їхнє призначення наведемо у табл. 5.2.

 

Таблиця 8.2 – Системні каталоги ОС Linux

Каталог

Призначення

/

Кореневий каталог

/dev

Містить спеціальні файли (файли пристроїв)

/bin

Містить стандартні програми, які налагоджені на комп’ютері

/etc

Містить файли налаштування завантаження системи

/home

Містить домашні каталоги, в яких у файлах зберігається документація користувачів та деякі їхні налаштування

/lib

Містить бібліотеки функцій, які використовують прикладні програми

/mnt

Каталог для створення точок монтування (тут під'єднують дисководи, розділи інших ОС тощо)

/tmp

Каталог для зберігання тимчасових файлів

/usr

Містить програми, яка використовує система

/var

Містить файли, які постійно змінюються, наприклад, файли поштових скриньок

 

На комп'ютері можна встановити відразу декілька ОС, наприклад, Linux, Windows, OS/2 тощо. Кожній ОС надається своя ділянка на твердому диску, яка називається розділом. Зауважимо, що в Linux є можливість не тільки переглядати файли інших ОС, але й опрацьовувати їх. Для цього відповідні розділи інших ОС потрібно змонтувати (під'єднати) у системному каталозі /mnt. Це виконують за допомогою команди mount, яка описана у додатку. У цей самий каталог монтують (під'єднують) розділи для роботи  дискетою (/mnt/floppy) та CD-диском (/mnt/cdrom). Роботу з дискетою та CD-диском розглянемо наступній практичній роботі.

Зазвичай вміст кореневого каталогу доступний користувачеві лише для перегляду. Власні файли та каталоги користувач повинен створювати у каталозі /home/<ім'я користувача> (домашній каталог) або в його підкаталогах. З огляду на це виникають поняття шляху до файлу (адреси) та повної назви файлу. Шляхом до файлу (адресою) називаються записані через бекслеші (/) назви каталогів від деякого заданого, наприклад, /home, до каталогу, що містить цей файл. Наприклад, нехай на деякому комп'ютері у домашньому каталозі є каталог Stud, а в ньому – файл  (короткою) назвою lab.txt. Тоді адреса файлу lab.txt така: /home/Stud/, а повна назва файлу lab.txt  -/home/Stud/lab.txt. Останню похилу риску в кінці назви каталогу ставити не обов'язково. Тут вона означає, що Stud є каталогом.

Зверніть увагу на те, що каталоги в ОС Linux трактуються як файли, а також на те, що логічні диски не є об'єктами файлової системи, як в ОС Windows.

Над файлами визначені такі дії: створення, вилучення, копіювання, переміщення, перейменування тощо. Крім цього, саме в ОС Linux прийнято визначати права доступу для файлів, тобто робити їх доступними лише для читання, лише для записування, читання чи записування, лише для виконання певним користувачем чи членами групи. Усі ці дії можна реалізувати за допомогою команд з контекстного меню, а права доступу регулюються командою Властивості. Зауважимо, що адміністраторові root завжди доступні файли усіх користувачів системи.

3.      Файловий менеджер. Для спрощення роботи з файлами призначені файлові менеджери ОС. У KDE таким менеджером є програма Konqueror, її можна запустити, якщо двічі клацнути на столі, наприклад, на піктограмі каталогу Домівка або іншого файлу. Під час запускання файлового менеджера відкриється вікно, поділене спеціальним пеналом на дві частини. Як і у будь-якому вікні, зовнішній вигляд менеджера Konqueror можна змінювати, тобто налаштовувати його відповідно до своїх потреб та уподобань. Стандартно у лівій частині є дерево каталогів, а у правій – робоче поле активного каталогу. Якщо у лівому полі деякий каталог містить підкаталоги, то біля його назви буде значок "+"  (у випадку, якщо каталог згорнений, закритий) або "-" (каталог розгорнений, відкритий).

Щоб розгорнути і переглянути вміст будь-якого каталогу (зробити його активним), потрібно або клацнути один ра на його значку на дереві у лівій частині вікна, або двічі клацнути на піктограмі потрібного каталогу в правому вікні, або ввести повний шлях до папки в адресному рядку.

Копіювати або переносити об'єкти можна методом перетягування або використовуючи буфер обміну. Буфер обміну – це частина оперативної пам'яті, куди копіюють чи переміщають (вирізають) об'єкти або їхні фрагменти  метою вставляння їх в інші об'єкти. Для роботи   буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl + С) у буфер, Вирізати (Ctrl + X) у буфер, Вставити (Ctrl + V) і буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об'єктів, а також повторені кнопками на пеналі. Зауважимо, що під час переміщення (вирізання) в буфер обміну об'єкт вилучається.

В ОС Linux є три способи вилучення об'єктів:

  перемістити (пересунути) в смітник (Delete);

  вилучити (видалити) (Shift+Delete);

  знищити (Ctrl+Shift+Delete).

Розглянемо відмінність між цими методами вилучення. Якщо об'єкт переміщується у смітник, то він не вилучається з файлової системи, а просто перереєстровується у каталозі, який називається Смітник. У такому випадку його завжди можна відновити (повернути на попереднє місце).

Під час вилучення об'єкт з ОС видаляється. Однак існують спеціальні програми, які дають змогу відновити вилучений об'єкт у випадку, якщо на його місце не був записаний інший файл.

Під час знищення на місце об'єкта записуються випадкові дані. У такому випадку відновити знищений файл не можна жодним способом.

Цей метод застосовується для надійної ліквідації секретних даних. Реалізацію цих способів розглянемо у ході виконання лабораторної роботи.

Щоб виконати деяку дію відразу над декількома об'єктами, їх спочатку треба об'єднати у групу.

Виокремити (об'єднати у групу) всі об'єкти активного каталогу можна за допомогою комбінації клавіш Ctrl+A.

Щоб виокремити об'єкти від першого до заданого, треба клацнути на першому об'єкті, натиснути клавішу Shift та, не відпускаючи її, клацнути на заданому об'єкті.

Щоб об'єднати у групу розрізнені об'єкти, потрібно натиснути клавішу Ctrl та, не відпускаючи її, почергово вибирати погрібні об'єкти.

Щоб скасувати виконану дію, треба виконати команду Повернути пункту Правка або скористатися комбінацією клавіш Ctrl+Z, або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів.

Щоб створити текстовий файл, потрібно виконати команди з меню вікна деякого каталогу: Правка => Створити => Текстовий файл...

Зберегти створений у деякому редакторі файл на диску можна декількома способами:

       виконавши команди Файл => Зберегти;

       скориставшись комбінацією клавіш Ctrl+S;

       давши на запит програми, що закриває вікно документа, відповідь Так;

       клацнувши на панелі на кнопку Зберегти і зображенням дискети.

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

 

Лише чітке і послідовне виконання усіх пунктів дасть очікувані (правильні) результати роботи.

1.      На робочому столі створіть каталог з назвою вашого міста. У контекстному меню столу виберіть пункт Створити і підпункт Тека. Перемкніть алфавіт на українську мову та введіть назву каталогу. Натисніть на кнопку Гаразд. Зауважимо, що не всі програми Linux коректно підтримують кирилізовані шрифти, тому об'єкти бажано називати латинськими літерами.

2.      Перейменуйте створений каталог на Навчальний.

У контекстному меню каталогу виберіть пункт Перейменувати або виокремте каталог та натисніть клавішу F2. Введіть нову назву та натисніть на клавішу Enter.

3.      Відкрийте каталог Навчальний.

4.      Створіть у каталозі Навчальний каталог з назвою групи, наприклад, КI-02.

5.      Відкрийте каталог групи.

6.      Створіть у ньому особистий каталог і надайте йому назву – своє прізвище.

7.      Відкрийте особистий каталог.

8.      Увімкніть у вікні Konqueror пенал та адресний рядок. Скористайтеся командою Параметри з меню. В особистому каталозі створіть перший текстовий документ.

9.      Виконайте команди меню Правка  => Створити  =>  Текстовий файл...  => введіть назву (бе розширення) текстового файлу, наприклад, своє ім'я англійською мовою, і натисніть на кнопку Гаразд.

10. У створений документ уведіть текст: своє прізвище, ім'я та по-батькові українською мовою.

Щоб увести текст, скористайтесь командою контекстного меню файла Відкрити за допомогою. Далі виберіть один і запропонованих текстових редакторів: Kate, Kwrite, Редактор текстів, Kword, Emacs. Які редактори вам доступні? Який редактор вибрали ви? Занотуйте назву редактора у звіт.

11. Збережіть текстовий документ і закрийте його вікно.

12. Створіть другий текстовий документ з назвою Моя адреса і текстом – вашою адресою.

13. Збережіть в особистому каталозі файл Моя адреса.

Виконайте команди меню Файл => Зберегти як... => на лівій панелі виберіть розділ Домашній каталог. На правій панелі активізуйте каталог Навчальний, у ньому – каталог групи, а у ньому - особистий. Далі у поле Адреса уведіть назву файлу Моя адреса та натисніть на кнопку Зберегти.

14. Збережіть файл Моя адреса ще раз, але тепер у каталозі Навчальний.

15. Дослідіть властивості двох текстових файлів, що є в особистому каталозі. Щоб властивості постійно висвітлювались на екрані, виконайте команди Вигляд => Режим перегляду => Детальний вигляд списком або Текстовий вигляд. Перепишіть у звіт властивості двох текстових файлів.

16. Файл Моя адреса з каталогу Навчальний зробіть недоступним для інших користувачів.

У контекстному меню файлу виберіть пункт Властивості... => перейдіть на закладку Права доступу і зніміть усі прапорці біля пунктів Група та Інші. Натисніть на кнопку Гаразд.

17. Файл Моя адреса з особистого каталогу зробіть доступним для читання та внесення змін у нього (записування) для членів вашої групи.

18. Перший файл (і прізвищем) зробіть доступним для читання для всіх користувачів.

19. Створіть посилання для особистого каталогу й текстових документів. Посилання на особистий каталог має бути створене у каталозі Навчальний, а посилання на документи – у каталозі з назвою групи. Для створення посилання піктограму об'єкта треба захопити у правому вікні та перетягнути на назву потрібного каталогу в лівому. Далі з діалогового вікна слід вибрати команду Створити посилання.

20. Скопіюйте два посилання з каталогу групи у каталог Навчальний. Виберіть потрібні посилання, утримуючи на клавіатурі клавішу Ctrl. Перетягніть їх у потрібний каталог, утримуючи ліву клавішу миші, та виберіть отриманого меню команду Скопіювати.

21. В особистому каталозі перейменуйте файл Моя адреса на Адреса.

22. Скопіюйте файл Адреса з особистого каталогу в каталог Навчальний способом перетягування піктограми файлу. У разі потреби перейменуйте цей файл на Адресат.

23. Скопіюйте другий файл з особистого каталогу в каталог Навчальний, використовуючи буфер обміну.

Виокремте текстовий документ і натисніть на клавіатурі Ctrl+C (Правка => Копіювати). Відкрийте папку Навчальна і вставте вміст буфера обміну: Ctrl+V (Правка => Вставити).

24. Пересуньте усі каталоги і посилання з каталогу Навчальний у смітник. Особистий каталог не вилучайте.

Для вилучення об'єкта скористайтесь командою Пересунути в смітник  його контекстного меню. Також можна виокремити усі об'єкти і натиснути на клавішу Delete.

25. Поверніть посилання і смітника у каталог Навчальний.

У правому вікні клацніть на Desktop, далі на Смітник та перетягніть потрібні об'єкти у каталог Навчальний.

26. За допомогою посилань відкрийте особистий каталог і будь-який текстовий документ.

Двічі клацніть на посиланні каталогу => відкриється каталог. Двічі клацніть на посиланні текстового файлу => відкриється текстовий файл у режимі перегляду. Клацніть на пеналі на кнопці Вгору із зображенням стрілочки вгору => повернетесь у каталог, де розміщений цей текстовий файл.

27. Перемістіть каталог групи  каталогу Навчальний в каталог Домівка.

28. Вилучіть з каталогу Навчальний усі файли і посилання.

Для цього виберіть потрібні об'єкти і натисніть Ctrl+Delete або скористайтесь командою з контекстного меню.

              Вилучіть каталог Навчальний.

              Знайдіть у системі файловий менеджер Midnight Commander.

У вікні Знайти файли у полі На ім'я: введіть команду , а у полі Дивитись в: задайте кореневий каталог /.

29.  Створіть в особистому каталозі посилання для менеджера МС.

 

Захист лабораторної роботи передбачає:

1.      Наявність звіту, в якому наводиться матеріал передбачений в завданні.

2.      За результатами роботи домашній каталог має містити каталог групи, а у каталозі групи – особистий каталог, назвою якого є ваше прізвище. В особистому каталозі має бути два текстові файли з прізвищем та адресою та одне посилання для програми МС.

3.      Знання понять: об'єкт (програма, файл, каталог, піктограма, посилання), вікно об'єкта, робочий стіл, панель робочого столу, впорядкування об'єктів, налаштовування робочого столу та панелі.

4.      Знання виконання дій над об'єктами різними способами:  1) за допомогою головного меню; 2) контекстного меню об'єкта; 3) «гарячих клавіш»; 4) кнопок пеналу; 5) методом перетягування піктограм.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1.     Як викликати системне меню?

2.     Назвіть головні команди системного меню.

3.     Назвіть програми з групи Додаткові додатки системного меню.

4.     Які програми є у групі Graphics системного меню?

5.     Які програми є у групі Office системного меню?

6.     Для чого слугує Центр керування KDE?

7.     Назвіть деякі пункти налаштування з Центру керування KDE.

8.     Яким чином користувач може змінити пароль у Linux?

9.     Для чого слугує команда Виконати?

10. Для чого призначений пункт Недавні документи у системному меню?

11. Як можна у файловій системі відшукати файл за відомою назвою?

12. Що таке пошук за маскою? Як він виконується?

13. Як відшукати файл, якщо відомий час його створення?

14. Для чого призначена довідкова система?

15. Як користуватись довідковою системою?

16. Як зміни мову інтерфейсу KDE?

17. Як викликати калькулятор?

18. Як викликати графічний редактор?

19. Як зберегти створений файл у власному каталозі?

20. Що означає символ „*” у масці назви файлу?

21. Що означає символ „?” у масці назви файлу?