ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
КОМАНДИ ТА УТИЛІТИ MS
DOS
1. Команди
загальносистемного призначення
1.1. Команда
Ver
Команда виводить на
екран версію ОС, що використовується на комп'ютері, наприклад:
MS DOS Version 6.22
1.2. Команда
Cls
Команда
використовується для очистки екрану монітора. Результатом роботи команди є
знищення інформації з екрана і поява у першому рядку запрошення MS DOS.
1.3. Команда
Date
Команда викликає на
екран інформацію про день тижня і дату. Якщо необхідно, можна ввести нове
значення дати. Для введення дати необхідно вказати день місяця (1–31), номер
місяця (1–12) та рік або останні дві цифри року. Команда Date активує
формат для введення дати – dd-mm-yy (день – місяць – рік). Символ
"–" між числами – обов'язковий.
Приклад:
Enter new date (dd-mm-yy):
1.4. Команда
Тіmе
Команда
використовується для визначення та встановлення системного часу в комп'ютері.
Формат команди: Time
[години:хвилини]
Якщо команда
використовується без параметрів, то MS DOS виводить поточний час і
запрошує встановити нове значення системного часу на комп'ютері. Години – число
від 0 до 24, хвилини – число від 0 до 59.
Приклад:
Time 12:15
1.5. Команда
Prompt
Ця команда
використовується для зміни вигляду запрошення MS DOS.
Формат команди: Prompt [текст]
У тексті команди
передбачене використання таких символів:
$p |
– поточний дисковод і каталог; |
$h |
– знищення попереднього символу; |
$n |
– поточний дисковод; |
$e |
– символ із кодом 27 (Esc); |
$d |
– поточна дата; |
$g |
– символ ">"; |
$t |
– поточний час; |
$l |
– символ "<"; |
$v |
– версія MS DOS; |
$b |
– символ "|"; |
$_ |
– перехід на новий рядок; |
$$ |
– символ "$". |
$s |
– пропуск; |
|
|
Команда без
параметрів визначає запрошення такого вигляду: інформація про поточний каталог
і символ ">". Це еквівалентно команді з параметрами $n$g.
Приклад:
Prompt $p$g – визначає
запрошення вигляду: С:\DOS>, тобто містить інформацію про поточний
дисковод і каталог із символом ">";
Prompt
$t$p$g – визначає
запрошення вигляду: 10:15 С:\DOS>
1.6. Команда
Рath
Для того, щоб
найбільш часто вживані програми можна було завантажувати з будь-якого каталога,
необхідно перерахувати каталоги, в яких знаходяться ці програми, у команді Path.
Формат команди: Path [ім'я-каталога] [; ім'я-каталога]... (квадратні дужки
свідчать про те, що цей параметр не обов'язковий, тобто може бути використаний
тільки при необхідності).
Команда Path із
списком каталогів визначає ті каталоги, в яких відбуватиметься пошук введених
користувачем програм. Використання команди без параметрів викликає на екран
імена тих каталогів, де відбувається пошук файлів.
Приклад:
Path C:\DOS;C:\DOS\AIDS
1.7 Команда Format
Перед використанням будь-якого
накопичувача чи жорсткого
диска їх слід підготувати для роботи. Процес підготовки
диска до роботи називається ініціалізацією, або форматуванням, і виконати це можна за допомогою команди MS DOS Format.
Команда реалізується програмою Format.com,
яка входить до пакету утиліт операційної системи.
Формат
команди: Formаt диск: [/S]
Параметр /S вказує на те, що буде підготовлена системна дискета, тобто дискета, з якої можливе завантаження ОС.
Приклади:
Format A:
Format A:
/S
1.8 Додаткові програми
Визначення мітки
Якщо користувач з якихось причин не
визначив мітку на дискові або не зробив його системним командою Format, можна скористатися
програмами, які виконають це без повторного форматування.
Формат
команди: Label
<диск:>
Програма Label повідомить про
існуючу на дискові мітку і запропонує користувачеві визначити нову мітку. Слід
зауважити, що мітка може складатися з 11 символів. Якщо мітку змінювати непотрібно – натиснути Enter.
Перенесення системних файлів на диск
Формат
команди: SYS
<дисковод:>
Команда Sys виконується програмою Sys.com,
яка входить до складу пакету програм MS DOS. Вона переносить (копіює) файли операційної системи (IO.SYS i MSDOS.SYS) з активного диска на диск,
вказаний у команді.
Приклади:
SYS B:
2. Команди MS
DOS для копіювання інформації
2.1. Команда
Verify
Команда Verify вмикає/вимикає
режим перевірки запису. Цей режим доцільно включати, коли копіюється важлива
інформація або копіювання здійснюється на дискети, що мали певні проблеми при
ініціалізації. Для перевірки записана інформація зчитується і, якщо не було
виявлено помилки, запис вважається правильним.
Формат команди: Verify [on/off] (символ "/" означає, що
можна обрати лише один із вказаних параметрів)
Параметр on вмикає режим
перевірки під час запису на диск, off – вимикає. використання
команди без параметрів виводить інформацію про те, який параметр ввімкнений.
2.2. Команда
XCopy
Команда
реалізується програмою Xcopy.exe, що входить до
пакету MS DOS.
Команда XCopy використовується
для копіювання файлів, груп файлів та каталогів. Працює аналогічно до команди Copy, але має певні
переваги:
– під час
копіювання команда Xcopy використовує
всю оперативну пам'ять, що дає можливість працювати значно швидше, ніж командаCopy;
– програма
копіює всі підкаталоги із визначеного для копіювання каталога; при необхідності утворює відповідні
підкаталоги для розміщення в них файлів, що копіюються;
– програма
дозволяє вибіркове копіювання в залежності від атрибута файла.
Формат команди: XCopy
ім'я_файла / ім'я_каталога [ім'я_файла / ім'я_каталога]... [режими]
В іменах файлів
допускається використання символів "*" і "?". Якщо в
команді вказано одне ім'я файла (група файлів) чи каталога, то копіювання
відбувається до поточного каталога.
Якщо команда
використовує більше, ніж одне ім'я файла чи каталога, то останнє з них визначає
ім'я файла, що буде отриманий після копіювання, або ім'я каталога, де будуть
розміщені файли, що копіюються. Інші імена файлів і каталогів визначають файли
і каталоги, що будуть копіюватися.
Команда
допускає такі режими:
/s |
-копіювання усіх файлів і
підкаталогів визначеного каталога. Копіювання відбувається у відповідні
підкаталоги того каталога,
до якого копіюватимуться файли. Якщо цих підкаталогів раніше не існувало –
команда створить їх. Якщо не
включений режим /е – пусті каталоги не копіюватимуться; |
/e |
-(використовується тільки з
режимом /s) – копіювання усіх пустих
підкаталогів; |
/a |
-копіювання тільки файлів з
атрибутом "неархівований"; |
/m |
-копіювання тільки файлів з
атрибутом "неархівований"; після копіювання цей атрибут буде
скасовано; |
/d:дата |
-копіювання тільки файлів, що
були змінені у визначений день або пізніше. Формат дати можна дізнатись, скориставшись
командою Date. |
/р |
-для копіювання кожного файла
виводитиметься на екран запит: копіювати цей файл чи ні; |
/v |
-команда автоматично
перевірятиме правильність запису кожного файла; |
/w |
-перед копіюванням команда
виведе на екран монітора запит: Press any key when ready to start copying files (Натисніть будь-яку клавішу для початку копіювання) Для відміни копіювання слід натиснути комбінацію
клавішів Ctrl+C. |
Приклади:
XCOPY A:\ B:\ /S /E – копіювання усіх файлів і каталогів диска А: на диск В:;
XCOPY *.DOC B:\ /S – копіювання усіх файлів з розширенням .DOC з поточного каталога до кореневого каталога диска А:. Файли з розширенням .DOC з підкаталогів поточного каталога також копіюватимуться до однойменних
підкаталогів.
3. Інші команди
3.1. Команда
DelTree
Команда DelTree використовується
для знищення каталога з існуючими в ньому файлами та підкаталогами.
Формат команди: DelTree [диск:] [шлях] ім'я_каталога
3.2 Команда
DiskComp
Команда DiskComp використовується
для порівняння (по доріжках) дискет. Команда реалізується програмою Diskcomp.com.
Формат команди: DiskComp [диск:] [диск:]
Імена дисків
визначають, де знаходитимуться дискети, які будуть порівнюватися. Якщо
використано один параметр, то дискети порівнюватимуться на визначеному
пристрої. Якщо ж параметрів взагалі не вказано, то порівняння дискет
відбудеться на поточному пристрої.
3.3. Команда Fc
Команда
використовується для порівняння файлів. Воно може проводитись двома способами:
1) порівняння
текстових файлів (порядкове порівняння). При такому порівнянні програма шукає
місце розбіжності у файлах, намагається після цього знайти такі місця, в яких
файли знову стають однаковими. Результатом роботи команди є виведення на екран
рядків обох файлів, в яких є розбіжності;
2) порівняння
інших (двійкових) файлів, чи побайтове порівняння. При такому способі після
знайденої розбіжності у файлах програма не намагається шукати місця, де
програми знову стають однаковими. Результат роботи – на екран виводяться байти,
в яких було знайдено розбіжності.
Формат команди: Fc [параметри] ім'я_файла
ім'я_файла[>ім'я_файла-протокола]
Параметри:
/і |
– режим порядкового порівняння; |
/b |
– режим побайтового порівняння; |
/c |
– під час порівняння ігноруються розбіжності між малими
та великими літерами; |
/n |
– виведення номерів рядків при порядковому порівнянні файлів; |
/t |
– знаки табуляції не беруться до уваги як пропуски; |
/w |
– при порядковому порівнянні файлів пропуски і знаки табуляції "стискаються" в межах рядків,
тобто декілька таких знаків підряд розглядатимуться як один пропуск; на
початку та у кінці рядків пропуски та знаки табуляції ігноруватимуться; |
/число |
– визначається, яка кількість рядків файлів підряд
повинна співпадати, щоб файли вважались знову однаковими; |
/a |
– скорочена форма звіту при порівнянні файлів. |
Приклади:
FC A:*.* *.* /5 – порівняння всіх файлів з поточного каталога диска А: з відповідними файлами поточного каталога.Файли вважатимуться
однаковими, якщо співпадуть підряд 5 рядків;
FC MYTEXT.DOC MYTEXT1.DOC >
ZVIT – порівняння файлів MYTEXT.DOC і MYTEXT1.DOC. Звіт про розбіжності у файлах буде поміщено у
файл ZVIT
3.4. Команда
Find
Команда Find використовується
для пошуку рядка у файлах.
Формат команди: Find [/v] [/c] [/n] підрядок
ім'я_вхідного_файла [> ім'я_вихідного_файла]
Програма читає
вхідний файл (або файли) і виводить до вихідного файла ті їхні рядки, які
містять визначений командою підрядок. Якщо використано параметр /v, то виводяться
ті рядки, які не містять визначений командою підрядок.
Зміст підрядка
обов'язково повинен братися у лапки. У тому випадку, коли вихідний файл не
визначено, результат роботи програми виводиться на екран.
Параметри:
/v |
– виводяться рядки, що не містять у собі визначеного
підрядка; |
/c |
– виводиться тільки кількість знайдених рядків для
кожного з вхідних файлів; |
/n |
– перед кожним знайденим рядком виводитиметься його
номер у вхідному файлі. |
Приклади:
FIND "STUDENT" FIZMAT.F FM.F BIOLOGY.F >ALL.F у перерахованих файлах (FIZMAT.F, FM.F, BIOLOGY.F) шукаються рядки, що містять у собі підрядок "STUDENT". Результат роботи програми записується до файла ALL.F поточного каталога
3.5. Команда
Defrag
Формат команди: Defrag [диск:]
Команда
використовується для оптимізації розміщення файлів на дискові і виконує
дефрагментацію файлів, тобто перезаписує їх на диск без розривів. Інтерфейс
команди дає можливість вибирати диск та визначати певні критерії для
оптимізації інформації.
3.6. Команда
Smartdrv
Більшість
програм під час своєї роботи інтенсивно використовують вінчестер. Підвищити
ефективність цих операцій можна за допомогою кешування дисків. Програма
кешування диска організує в оперативній пам'яті буфер, що практично миттєво
забезпечує доступ до ділянок диска, які найчастіше використовуються, за рахунок
чого середня швидкість операцій введеннявиведення підвищується у декілька разів.
У MS DOS для цього використовуєтьсякоманда SmartDrive, яка
реалізується програмою Smartdrv.exe. Найчастіше завантаження
описаної вище програми виконує файл Config.sys.
Оскільки
кешування диска – один з найефективніших засобів підвищення працездатності
комп'ютера, його доцільно використовувати завжди, якщо комп'ютер має досить
оперативної пам'яті (2 Мбайти та більше). Розмір кешу залежить від об'єму ОП,
який необхідно залишити для виконання програм.
Формат команди: SmartDrv [кеш] [кеш_під_Windows]
Тут параметр кеш визначає розмір
кешу в Кбайтах для роботи у MS DOS, а кеш_під_Windows – для роботи
під Windows.
Приклади:
SMARTDRV 2048
1536 – створення кешу об'ємом 2048 Кбайти (2 Мбайти) для роботи під MS DOS, 1536 Кбайт (1,5 Мбайти) при роботі у Windows
3.7. Команда
Subst
Формат команди: Subst [диск:] [ім'я_каталога] [/d]
У команді Subst параметр диск: – будь-яка
літера від а: до z:, що не використовується
як ім'я логічного диска. Цю команду можна використовувати для того, щоб не
набирати імена каталогів, з якими постійно необхідно працювати. Тут диск: відіграє роль
синоніма того каталога, до якого слід звернутися користувачеві.
Використання
команди без параметрів виводить інформацію про визначені синоніми імен
каталогів. Використання параметрів диск: ім'я_каталога одночасно
визначає певний синонім каталога. Параметр /d знищує синонім імені
каталога.
Приклади:
SUBST Z:
C:\AIDS – створення синоніма Z: для каталога C:\AIDS;
SUBST Z: /D – відміна призначення синоніма Z: на вищеописаний каталог.
Увага!
1. Діапазон
літер, які можна використовувати командою Subst, визначається командою Lastdrive файла Config.sys.
2. При
використанні команди Subst для визначеного
нею логічного пристрою не можна використовувати такі команди: Backup,
Restore, Chkdsk, Format, DiskCopy, Fdisk, Label, Sys.
3.8. Команда
Undelete
Команда
використовується для відновлення знищених файлів.
Формат команди: Undelete [диск:] [шлях] [ім'я_файла]
[/list]
Команда
допускає використання імені пристрою, шляху та імені файла, який
відновлюватиметься. Використання команди без параметрів призводить до
відновлення файлів поточного каталога. Параметр /list виводить на
екран перелік файлів, що були знищені у поточному чи у визначеному користувачем
каталозі.
Після введення
команди користувачеві буде запропоновано відновити усі файли, що були знищені у
каталозі. Для кожного файла буде виводитись на екран інформація про атрибути
файла і запити:
Undelete (Y/N)?
Please type the
first character for ?XXXXXXX.XXX:
(Відновити (Y –
так / N – ні)?
Будь-ласка, введіть
перший символ для файла ?XXXXXXX.XXX:)
Для кожного
файла необхідно натиснути кнопку Y (якщо
відновлення запропонованого файла необхідне) і ввести першу літеру для імені
файла, який буде відновлено.
Використання
команди Undelete після виконання дефрагментації може
призвести до негативного результату.
3.9. Програма
SysInfo
Програма Sysinfo дає змогу
отримати інформацію про комп'ютер.
Формат команди: Sysinfo
Програма
виводить на екран монітора зведену інформацію про комп'ютер. Уся інформація
розподілена на різні підтеми і подається на кількох екранах. Керувати
виведенням того чи іншого екрана можна кнопками:
Next (Наступний) |
– перехід до
наступного екрана; |
Previous
(Попередній) |
– перехід до
попереднього екрана; |
Print (Друк) |
– друкування
інформації на папір. |
Вміст окремих
даних Sysinfo не вміщується в межах одного екрану,
тоді для їх перегляду слід скористатися клавішами керування курсором (, ¯, PgDn, PgUp).
Для виходу із
оболонки програми SysInfo – натиснути ESC.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1.
Очистіть усю інформацію з екрана монітора.
2.
Визначте версію операційної системи, з якою ви працюєте.
3.
Встановіть поточний час і дату.
4.
Встановіть шлях для пошуку файлів у каталогах: D:, D:\DOS, D:\DOS\AIDS.
5. Змініть рядок запрошення так, щоб він мав
вигляд: символ "<", час, символ ">", пропуск, символ
"<", дата (день-місяць), символ ">", пропуск, поточний дисковод і каталог, символ
">" (наприклад:<10:15>
<12–02> D:\DOS>).
6.
Відформатуйте свій
диск. Слід пам'ятати, що ім'я вашого
дисковода – А: !!!
7.
Встановіть мітку на ваш
диск: своє прізвище англійськими літерами.
8.
Скориставшись командою SYS, зробіть ваш диск системним. Перевірте, чи завантажуватиметься комп'ютер з вашого диску.
9. Ввімкніть
режим перевірки запису. Перевірте, чи дійсно ввімкнено цей режим.
10. Скопіюйте
на диск А: всі
файли з розширенням .BAT з кореневого каталога C:.
11. Скопіюйте
на диск А: всі
файли з розширенням .BAК з усіх підкаталогів каталога
C:\DOS.
Необхідно скопіювати тільки ті файли, які були створені не раніше 01.01.17. При копіюванні повинен бути
ввімкнений режим перевірки кожного файла на правильність запису.
12. Запишіть
приклад знищення каталога TMP, який знаходиться на диск А:.
13. Утворіть
два текстові файли з іменами TMP1.LST, TMP2.LST на
дискові D:. Зміст файлів повинен бути
різним. Порівняйте ці текстові файли один з одним. Подивіться, яку інформацію
виводить команда в результаті роботи.
14. З
файла TMP1.LST утворіть
копію з новим іменем – TMP.TXT.
Порівняйте файли TMP1.LST i TMP.TXT один
з одним. Подивіться, яку інформацію виводить команда в результаті роботи.
15. Порівняйте
будь-які двійкові файли, що знаходяться на дискові D:. Протокол порівняння
вивести у файл PROTOKOL.FC на диск D:.
16. Знайдіть
у файлах Autoexec.bat і
Config.sys рядки,
що містять підрядок "DOS". Спробуйте організувати
пошук вказаного підрядка з різними параметрами.
17. Завантажити
програму Defrag.
Самостійно розібратися з інтерфейсом програми та оптимізувати диск A:.
18. Визначити
синонім для каталога \DOS\AIDS, що знаходиться на дискові D:. Літера для синоніма
довільна.
19. Відновити
знищені на дискові A: файли.
20. Виконайте
діагностику свого комп'ютера програмою SysInfo.
Захист лабораторної роботи передбачає:
1.
Наявність звіту в,
якому наводиться матеріал, що передбачений в завданні.
2.
Знання команд системи DOS.
3.
Практичні навички у
використанні команд системи DOS.
КОНТРОЛЬНІ
ЗАПИТАННЯ
1.
Як
вводяться команди з клавіатури?
2.
Які
клавіші можна використовувати для редагування команди?
3.
Які
команди загального призначення ви знаєте? Перелічіть їх і дайте коротку характеристику кожній.
4.
Яке
призначення команди Path?
5.
Яке
призначення команди Prompt?
6.
Які
параметри команди Format ви знаєте?
7.
Для
чого використовуються команди Sys i Label? Дайте характеристику цим командам.
8.
Які команди для копіювання ви знаєте?
Перелічіть їх і дайте коротку характеристику.
9.
Які команди для знищення каталогів ви
знаєте?
10.
Які команди, що використовуються для
порівняння дисків та файлів, ви знаєте? Дайте
їм характеристику.
11.
Для чого використовується команда Find?
12.
Якою командою ви скористаєтесь для
відновлення знищених файлів і як?
13.
Що таке кешування дисків? Для чого його
використовують? Якими засобами це реалізується?
14.
Для чого використовується команда Subst?
15.
Для чого використовується команда Sysinfo?