1.9. Світлові властивості тіл

 

         Вплив ОВ на приймачі залежить від їхніх оптичних властивостей. Основні оптичні властивості приймачів характеризуються: відбиттям, поглинанням і пропущенням.

         Відбиттям називають повернення випромінювання об'єктом без зміни довжин хвиль його складових монохроматичних випромінювань.

Рисунок 1.5 – Взаємодія оптичного випромінювання із приймачем

         Розрізняють три види відбиття:

         а) спрямоване (або дзеркальне)

Рисунок 1.6 – Дзеркальне відбиття

 

         б) дифузійне (або розсіяне)

Рисунок 1.7 – Дифузійне відбиття

         в) направлено-розсіяне

Рисунок 1.8 – Направлено-дифузійне відбиття

 

         При проходженні потоку випромінювання через прозоре тіло може бути заломлення випромінювання або його пропущення.

Рисунок 1.9 – Заломлення променів

 

         Заломленням випромінювання називається зміна його напрямку при переході з одного прозорого середовища в інше. Промінь падаючий і промінь заломлений лежать в одній площині з перпендикуляром до поверхні поділу в точці падіння променя. Показник заломлення

 

,                                                    (1.10)

 

де ,  – відповідно, кут падіння та відбиття променя.

         Пропусканням називається проходження випромінювання крізь середовище без зміни довжин хвиль, що відповідають його монохроматичному випромінюванню.

         Розрізняють три види пропускання:

         а) спрямоване

Рисунок 1.10 – Спрямоване пропускання

 

         б) дифузійне (розсіяне)

Рисунок 1.11 – Дифузійне пропускання

 

         в) направлено-розсіяне

Рисунок 1.12 – Направлено-дифузійне пропускання

         Для кількісної оцінки оптичних властивостей тіл вводять інтегральні коефіцієнти:

         - відбиття

;                                    (1.11)

         - поглинання

;                                     (1.12)

         - пропускання

;                                      (1.13)

         Причому очевидно, що

 

,                                        (1.14)

 

де  – падаючий потік; , ,  – відповідно потік, що відбивається, поглинається і пропускається.

         Для характеристики тіл, здатних відбивати, поглинати й пропускати випромінювання певної довжини хвилі випромінювання, тобто монохроматичного випромінювання, вводять поняття спектральних коефіцієнтів відбиття , поглинання  та пропускання :

;  ;  ;

.                                              (1.15)

 

         У такий спосіб очевидно, що інтегральні коефіцієнти пов'язані із спектральними коефіцієнтами такими співвідношеннями:

 

;  ; ,

 

де в чисельнику цих формул наведений потік складного випромінювання відповідно, що відбивається, поглинається і пропускається, а в знаменнику – потік падаючого випромінювання.