1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: ознайомлення з типовими схемами електропостачання освітлювальних установок, набуття навиків розрахунку освітлювальних установок, ознайомлення з основними класами джерел світла.

Завдання: вивчення сучасних підходів до побудови  систем  зовнішнього та внутрішнього освітлення для промислових та непромислових об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні  світлові величини, характеристики та особливості використання сучасних джерел світла, світильників,  основних методів світлотехнічного розрахунку, методик розрахунку електричних освітлювальних мереж;

 вміти: користуватись нормативними матеріалами, працювати з основними світловимірювальними приладами, виконувати найпростіші світлотехнічні розрахунки та проектувати електричні освітлювальні мережі.

 

2. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Фізичні основи оптичного випромінювання та джерела оптичного випромінювання. Світлотехнічна частина освітлювальних установок. Розрахунок освітленості.

Тема 1. Вступ. Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок. Приймачі променистої енергії і їхні характеристики. Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку. Світлова система величин, одиниці їх вимірювання. Світлові властивості тіл. Колір у техніці освітлення.

Тема 2. Джерела оптичного випромінювання. Лампи розжарювання (ЛР). Галогенні лампи розжарювання (ГЛР). Розрядні лампи. Світлодіоди.

 

Тема 3. Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень. Системи освітлення. Види освітлення. Принципи нормування освітлення. Основні положення з вибору джерел світла. Розміщення світильників. Освітлювальні прилади (ОП). Конструктивне виконання освітлювальних приладів.

 

Тема 4. Метод коефіцієнта використання. Точковий метод. Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні. Розрахунок прожекторного освітлення. 

 

Змістовий модуль 2. Електропостачання освітлювальних установок. Розрахунок освітлювальної мережі. Монтаж і експлуатація освітлювальних установок.

 

Тема 5. Джерела живлення. Схеми живлення освітлювальних установок. Управління освітленням. Захист освітлювальних мереж. Заземлення і занулення в освітлювальних установках.

 

Тема 6. Розрахункові освітлювальні навантаження. Вибір перерізу провідників за струмом навантаження. Розрахунок мереж за втратою напруги. Компенсація реактивної потужності.

 

Тема 7. Розподільні і групові освітлювальні щитки. Апарати захисту. Основні відомості про проводи, шнури й кабелі. Види проводок і сфери їх застосування. Монтаж електропроводок і світильників.

 

Тема 8. Експлуатація освітлювальних установок. Економія електроенергії в освітлювальних установках.

 

 

3. Структура навчальної дисципліни

4. Теми практичних занять

5. Теми лабораторних занять

6. Самостійна робота

 

7. Методи навчання

 

Основними методами навчання з дисципліни є: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний методи, метод проблемного викладення, частково-пошуковий та дослідницький метод.

Основними формами навчання з дисципліни є: лекційні, лабораторні та практичні заняття, самостійна робота студентів, виконання ІНДЗ.

Основною формою навчання з дисципліни «Основи світлотехніки» є лекції, які проводяться із застосуванням мультимедійного супроводу.

Лабораторні роботи орієнтовані на закріплення теоретичних знань з дисципліни і отримання практичних навичок. Вони проводяться в лабораторіях кафедри.

Практичні заняття орієнтовані на закріплення теоретичних знань з дисципліни шляхом розв’язання типових задач з різних розділів.

Передбачені консультації студентів викладачами кафедри в позаурочний час.

Самостійна робота полягає в опрацюванні студентами матеріалу лекцій, окремих програмних питань навчальної дисципліни за літературними джерелами, а також в підготовці до виконання та захисту лабораторних робіт, підготовки до підсумкового контролю з модулів, виконання індивідуальних завдань.

 

8. Методи контролю

 

Засвоєння матеріалу, що викладається на лекціях та опрацьовується студентами самостійно, контролюється при проведенні підсумкових модульних контролів. 

Підсумковий модульний контроль з змістових модулів: 

Підсумковий модульний контроль з змістових модулів здійснюється шляхом тестування ( письмового або за допомогою ПЕОМ).

Максимальна кількість балів за змістовий модуль 1 – 50 балів ( у тому числі ПМК1 – 30 балів).

Максимальна кількість балів за змістовий модуль 2 – 50 балів ( у тому числі ПМК2 – 30 балів).

 

Критерії оцінювання тестових завдань ПМК1, ПМК2:

– ПМК містить 30 тестових завдань, за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал;

 

Оцінювання лабораторних робіт:

Максимальна оцінка за лабораторну роботу складає 3 бала.

Кожне лабораторне заняття:

– поточне тестування на основі письмового опитування після виконання лабораторної  роботи (захист лабораторної роботи) – 3,0 бала.

            Оцінювання здійснюється шляхом тестування (письмового або за допомогою ПЕОМ) у відсотках від кількості вірних відповідей. Максимальна сприйнятлива кількість вірних відповідей складає 60%, тобто 1,8 бали.

 

Оцінювання практичних занять:

Максимальна оцінка за практичне заняття складає 1 бал.

Кожне практичне заняття:

– поточне тестування на основі письмового опитування після виконання контрольного завдання  – 1,0 бал.

           Оцінювання здійснюється шляхом тестування (письмового або за допомогою ПЕОМ) у відсотках від кількості вірних відповідей. Максимальна сприйнятлива кількість вірних відповідей складає 60%, тобто 0,6 бали.

 

Оцінювання індивідуальної роботи:

Максимальна оцінка за ІНДЗ складає 10 балів.

Кожне індивідуальне завдання:

– виконання ІНДЗ у відповідності з завданням – 7 балів;

– поточне тестування після виконання індивідуального завдання – 3 бали.

            Критерії оцінювання ІНДЗ:

           10 балів – ставиться при виконанні ІНДЗ у повному обсязі, розрахункова та графічна частина не мають помилок; відповіді на запитання вичерпні і аргументовані; оформлення відповідає вимогам нормативних документів.

           8 бали – ставиться, якщо ІНДЗ виконано у повному обсязі і воно не має помилок, які потребують її переробки; відповіді на запитання даються по  суті, але не в деталях.

           5 бали – ставиться, якщо ІНДЗ виконано не у повному обсязі; мають місце помилки; оформлення не відповідає вимогам; відповіді на запитання даються не в повному обсязі.

           3 бали – ставиться, якщо ІНДЗ виконано не у повному обсязі; мають місце суттєві помилки, які тягнуть за собою переробку; оформлення не відповідає вимогам; на запитання студент дає невірні відповіді.

9. Розподіл балів, які отримують студенти при здачі екзамену

 

Контроль
Змістовий модуль №1						Змістовий модуль №2					Е	С
Поточний контроль				Модул.КР		Поточний контроль				Модул КР
Т1	Т2	Т3	Т4			Т5	Т6	Т7	Т8
5	5	5	5		30 3	5	5	5	5	30	60	100

Т1, Т2... Т8 - теми змістових модулів.

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

10. Методичне забезпечення

 

Методичне забезпечення дисципліни включає:

1) типову навчальну програму дисципліни;

2) робочу навчальну програму дисципліни;

3) конспект лекцій з навчальної дисципліни;

4) методичні вказівки для проведення лабораторних занять;

5) методичні вказівки до виконання практичних завдань;

6) засоби діагностики з навчальної дисципліни;

7) методичні розробки з організації самостійної роботи студентів;

8) електронний варіант НМКД.

 

11. Рекомендована література

Базова

1. Правила устройства електроустановок. / Миненерго СССР. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Енергоатомиздат, 1986.

2. Епанешников М.М. Электрическое освещение.-М.: Энергия, 1973.

3. Тищенко Г.А. Осветительные установки.-М.: Энергия,1982.

4. Кнорринг Г.А. Осветительные установки-М.: Энергоатомиздат,1986.

Допоміжна

5. Справочная книга по светотехнике/Под ред. Ю.Б.Айзенберга.-М.:                     Энергоатомиздат,1983.

 

12. Інформаційні ресурси

Література бібліотеки ЛНТУ і кафедри електропостачання. Користування Internet. Прикладна програма DIALUX.