ТЕМА 11. ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ І ПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

(2 ГОДИНИ)

План симінару

1.     Політичне управління. Політичне рішення. Політична діяльність.

2.     Політичний менеджмент.

3.     Політичний маркетинг. Дослідження політичного ринку. Політичне прогнозування.

4.     Політична іміджологія.

5.     Технологія виборчої кампанії. 

При розгляді першого питання особливу увагу слід звернути на з’ясування взаємозалежності політики і управління; на встановлення основних завдань політичного управління; виявлення залежності ефективності управлінської діяльності. Проаналізуйте та дайте оцінку таким типам управління, як: “авторитарне”, “анархічне”, “демократичне”, “ефективне”, “неефективне”, “позитивне”, “негативне”, “волюнтариське”, “директивне”, “авторитетне”, “прагматичне і моралізаторське” тощо. Стрижнем управлінської діяльності є ухвалення рішень. Політичні рішення є актом вибору одного з можливих варіантів політичної діяльності. Щоб вияснити, що необхідно знати суб’єкту управління для ухвалення правильного політичного рішення, проаналізуйте наступні фактори обставин впливу на політичне рішення: потреби та інтереси різних категорій людей; думки й настанови безпосередніх виконавців рішення; принципи вироблення рішень суб’єктом управління; методи ухвалення політичного рішення (голосування за більшістю і консенсусом); труднощі вироблення політичного рішення; правові норми, засоби тиску і заохочення, умовляння і маніпулювання; способи і засоби підвищення ефективності управлінського рішення.

Готуючись до другого питання, студенту слід дати відповідь на питання, що таке менеджмент і що таке політичний менеджмент, їх функції і види. Для визначення сутності і змісту політичного менеджменту з’ясуйте особливості менеджменту у різних сферах суспільної діяльності; сформулюйте основні вимоги до роботи правлячої команди; проаналізуйте схему прийняття політичного рішення (фази, алгоритм, методи). Проаналізуйте сутність і рівні політичного ризику, покажіть чинники та симптоми політичного ризику, дайте оцінку політичному ризику вцілому. Поміркуйте, як можна вдосконалити механізм управління політичним ризиком.

Готуючись до третього питання, студентові насамперед необхідно осмислити і уяснити сутність політичного маркетингу як засобу організації діяльності в політичній практиці. Розглядаючи питання, з’ясуйте зміст понять “політичний маркетинг”, “політична позиція”, “політична акція”, “політичний патронаж”, “політичне насильство”, “політичний міф”, “політичний стереотип”, “політична програма”, “політичне рекламування”. З’ясуйте суть виборчої інженерії, акцентуючи для цього увагу на методах виборчої інженерії, до яких вдається політична владна еліта; на методиці і техніці дослідження ефективності політичного маркетингу. Пам’ятайте, що дослідження політичного ринку передбачає вивчення та аналізування політичної культури суспільства, рівня розвитку партійно-політичних структур, банку політичних лідерів (тобто політичної та правлячої еліти). Зверніть увагу на методологію політичного прогнозування. З’ясуйте наступні аспекти: раціональне та ірраціональне у політичній науці та практиці; передбачуваному і непередбачуване у політиці. Осмисліть основні моменти взаємозалежності загальних та спеціальних методів передбачення політичного поступу; врахування змін стадій стабільності та кризових обставин; багатоваріантності та альтернативності шляхів та можливостей соціально-політичного розвитку; внутрішньополітичного та зовнішньополітичного прогнозування. Розгляньте типи (пошуковий, нормативний, вірогідністний тощо), принципи (альтернативності, системності, безперервності, верифікації) прогнозів; методи прогнозування (колективної експертної оцінки, “мізкова атака”, метод “Дельфи”, побудови сценаріїв, екстраполяції, моделювання тощо). Проаналізуйте основні етапи вироблення прогноз і з’ясуйте критерії його ефективності.

Розглядаючи четверте питання, з’ясуйте теоретичні засади політичної іміджології. Для цього дайте визначення понять “імідж”, “іміджологія”; покажіть спільне й відмінне в іміджі організації і лідера; проаналізуйте основні елементи іміджу і чинники його формування. Особливу увагу зверніть на визначення основних типів іміджу і його складових; технології побудови іміджу; на практику іміджмейкерства в політичних процесах України.

Готуючись до п’ятого питання, з’ясуйте зміст та прикметні характеристики понять “виборча кампанія”, “виборча технологія”. Розгляньте типи та основні етапи виборчих кампаній, з’ясуйте роль головних дійових осіб у виборчій кампанії та їх інтереси. Проаналізуйте основні етапи діяльності в ході виборчої кампанії (зокрема, інформаційно-аналітичне супроводження виборчої кампанії, процедуру голосування і підведення підсумків). Особливу увагу необхідно звернути на практику застосування різних методів організації та адміністрування виборів, фінансування виборчих кампаній у виборчій інфраструктурі України, наявність випадків маніпуляцій на виборах.

Питання для самоконтролю

1.     Суть політичного маркетингу?

2.     Суть політичного менеджменту?

3.     Завдання політичного управління?

4.     Методологія політичного прогнозування?

5.     Типи та основні етапи виборчих кампаній?

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1.                     Шляхи вдосконалення механізму управління політичними ризиками.

2.                     Внутрішньополітичне та зовнішньополітичне прогнозування.

3.                     Теоретичні засади політичної іміджології.

Література

1.                Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. — К.: МАУП, 2004. — 288–292; 298–368 с.

2.                Общая и прикладная политология: Учеб. Пособие / Под общ. ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова. — М., 2001.

3.                Пойченко А. М. Політика: теорія і технології діяльності. — К., 1996.

4.                Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації: Курс лекцій (С. О. Телешун, А. С. Бородін). — К., 2001.

5.                Політологія. Навчально-метод. комплекс: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2004 р. — 704 с.

6.                Рудич Ф. М. Політологія: Підручник. — К.: Либідь, 2004.

7.                Абизов В. Є., Кремень В. Г. Політичні рішення: механізм прийняття. — К., 1995.

8.                Амелин В. Н., Федоркин Н. С. Стратегия избирательной кампании. — М.: РЦОИТ, 2001. — 103 с.

9.                Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. — К.: МАУП, 2005.

10.           Бебик В. М. РR в органах державної влади та місцевого самоврядування. — К.: МАУП, 2003. — 240 с.

11.           Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. ЦВК / М. М. Рябець (голов. ред.). — К.: ЦВК, 2001. — 352 с.

12.           Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations: 215 примеров, 130 учеб. Задач и 15 практ. прил. / Система профессиональных разработчиков, консультантов и преподавателей “ТризШанс” — 2-е изд. — К., 1997. — 223 с.

13.           Вишняк О. І. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. — К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. — 310 с.

14.           Гаевский Б. А. Философия политики. — К.: МАУП, 2001. — 176 c.

15.           Головатий М. Ф. Професія — політик. — К.: Парлам. вид-во, 2000. — 47–80 с.

16.           Довгань А. О. Політична реклама: Словник термінів і понять. — Тернопіль,1997.

17.           Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR / А. Б. Зверинцев. — 2-е изд., испр. — СПб.: СОЮЗ, 1997. — 288 с.

18.           Имидж лидера: Технология создания и продвижения. Тренинговая программа / О. В. Бухаркова, Е. Г. Горшкова. — М.: Речь, 2007. — 221 с.

19.           Ковлер А. И. Кандидат и его команда (организационная структура избирательной кампании): Метод. пособие. — 2-е изд., доп. — М.: Изд-во РЦОИТ, 1999. — 32 с.

20.           Ковлер А. И., Зотова З. М. Стратегия избирательной кампании и ее планирование. — М.: Изд-во РЦОИТ, 1999. — 80 с.

21.           Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз. — М.: Рефл-бук; К.: Ваклер. — 2001. — 528 с.

22.           Костенко Н. Метаморфозы новостей: от произвольного знания к политическому факту // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2005. — № 3. — С. 80–93.

23.           Ляпіна Т. В. Політична реклама. — К., 2000.

24.           Молодцов А. Формирование руководящей группы с учетом особенностей социотипов // Персонал. — 1992. — № 2.

25.           Морозова Е. Г. Политическое консультирование и избирательный процесс. — М.: РЦОИТ, 2001. — 118 с.

26.           Оніщенко І. Г. Маркетинг сучасної виборчої компанії // Зб. наук. пр. — ЗДІА, 2000.

27.           Почепцов Г. Г. Имиджелогия. — М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2004. — 576 с.

28.           Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. — М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2005. — 624 с.

29.           Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць. — К., 2001.

30.           Феофанов О. Реклама: нове технологи в России. — СПб.; М.; Х.; Мн., 2000.

31.           Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). — Х.: Вид-во “Право”, 1998. — 163 с.

32.           Черкасов В. В., Платонов С. В., Третяк В. И. Управленческая деятельность менеджера. — К.: Ваклер, 1998. — 470 с.

33.           Шиян А. Использование сформированного художественной литературой образа “ідеального политика” в избирательных кампаніях // Полит. маркетинг. — 2000. — № 9. — С. 60–64.