Лабораторна робота №1

Тема: ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ І БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ У ЛАБОРАТОРІЇ. БУДОВА МІКРОСКОПУ

Мета: ознайомитись із правилами роботи і техніки безпеки у біологічній лабораторії, а також із будовою і принципом роботи світлового мікроскопа

Завдання:

- засвоїти правила поводження у лабораторії та техніку безпеки при роботі з хімічними реактивами;

- вивчити будову мікроскопа.

Обладнання і матеріали: лабораторний захисний одяг, прилади та інструкції по роботі з ними, Правила поводження у біологічних лабораторіях; світловий мікроскоп.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Біологічна лабораторія – спеціальна науково-практична установа, в якій проводять різного роду біологічні дослідження (бактеріологічні, імунологічні й серологічні дослідження, тощо).

1.     Правила роботи та поведінки в лабораторії

1.           До приміщення лабораторії не можна входити без спеціального одягу – халата і шапочки.

2.           Забороняється виходити з лабораторії у халаті або одягати верхній одяг на халат.

3.           Категорично забороняється палити, вживати їжу, зберігати продукти, допускати зайві розмови й непотрібні переходи.

4.           Працювати в лабораторії необхідно в наглухо застібнутому халаті й головному уборі.

5.           Користуватись тільки своїм робочим місцем і закріпленим за ним обладнанням.

6.           Дотримуватись чистоти й охайності в роботі. Працювати сидячи. Після закінчення роботи ретельно продезінфікувати вимити руки з милом.

7.            При роботі з культурами мікроорганізмів дотримуватися загальноприйнятих у бактеріологічній практиці технічних прийомів, які виключають можливість дотику до культур мікроорганізмів.

8.           У разі пошкодження посуду, в якому знаходиться культура мікроорганізмів, треба повідомити викладача й провести дезінфекцію: робочого місця, рук, одягу.

9.           Обережно поводитися з вогнем та електронагрівальними приладами.

10.            Стіл, одяг, взуття та інші предмети, випадково забруднені зараженим матеріалом (розбилась пробірка, впала крапля), негайно дезінфікують у присутності провідного спеціаліста лабораторії, а на заняттях – у присутності викладача.

11.            При виконанні бактеріологічних робіт треба працювати в одноразових латексових рукавицях і слідкувати за чистотою рук, по закінченні роботи руки дезінфікують та миють, або

12.            Робоче місце в кінці роботи слід прибрати: протерти стіл, культури мікроорганізмів, необхідні для подальшої роботи, поставити в холодильник. Дослідні піпетки, предметні та покривні скельця, шпателі, ватні тампони та ін. кладуть в посуд з дезінфікуючою рідиною (1% розчин хлораміну, 3% розчин перекису водню). Пінцети, бактеріологічні петлі та інші малоцінні металічні предмети прожарюють у полум’ї газового пальника або спиртівки.

13.            Після закінчення роботи підписати та поставити в термостат засіяні чашки та пробірки, додаючи етикетку (вказати прізвище дослідника, групу, дату посіву) Залишки дослідного матеріалу, всі використані матеріали (інфіковані рослини) спалюють або знешкоджують стерилізацією в автоклаві (проводять працівники лабораторії).

14.            Проводити вологе прибирання і періодичну дезінфекцію робочих приміщень, стерилізацію обладнання.

Практичні заняття проводять під керівництвом викладача та лаборанта. Перед початком лабораторних занять студенти проходять інструктаж з техніки безпеки, який оформлюється у спеціальному журналі. Крім того, під час кожної роботи вони одержують усний інструктаж від викладача.

Студенти несуть дисциплінарну відповідальність у разі недотримання вимог з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної профілактики.

Працювати в лабораторії студенти повинні на постійному робочому місті тільки в халатах, застебнутих на всі ґудзики. Волосся має бути підібране.

Під час виконання лабораторних робіт необхідно дотримуватися наступних правил роботи з хімічними реактивами: 

1. Обережно поводитись з хімічними реактивами: 

– уникати потрапляння цих речовин на руки, не торкатися ними обличчя та очей, після роботи руки слід ретельно вимити;

– не пробувати хімічні реактиви на смак;

– усі речовини слід нюхати дуже обережно, не нахиляючись над посудиною та не вдихаючи на повні груди, а спрямовуючи до себе пари чи гази рухом руки;

– не користуватися невідомими реактивами (без написів і етикеток);

– ніяких речовин з лабораторії не можна брати додому.

2. Реактиви для дослідів брати лише в тих кількостях, які зазначені в методиці. Сухі реактиви брати за допомогою шпателя, розчини – піпеткою, для кожного реактиву необхідно мати окремий шпатель або піпетку. Набирати отруйні та їдкі рідин в піпетки не ротом, а за допомогою гумової груші. Подрібнювати сухі луги можна лише в запобіжних окулярах. Брати твердий луг тільки пінцетом або щипцями.

3. Надлишок реактиву не виливати і не висипати назад в посуд, з якого вони взяті; поміщати в посуд для зливу або спускати із струмом води в каналізацію.

4. Дотримуватися обережності в роботі з розчинами кислот, лугів й інших їдких рідин:

– готуючи розчини сірчаної (сульфатної) кислоти необхідно лити концентровану кислоту у воду, а не навпаки, оскільки, внаслідок сильного місцевого розігрівання, можливе розбризкування кислоти. Крім того необхідно користуватися тонкостінною склянкою або фарфоровим посудом;

– у разі попадання кислоти на шкіру або слизові оболонки спочатку промити уражене місце великою кількістю води, а потім розчином соди (гідрокарбонату натрію);

– у разі попадання лугу на шкіру або слизові оболонки спочатку промити уражене місце водою до тих пір, поки ділянка не перестане бути слизькою, а потім розчином оцтової кислоти.

5. Проведення дослідів у брудному лабораторному посуді забороняється.

6. Нагріваючи рідини, необхідно тримати пробірку отвором від себе і людей, що знаходяться поруч. Не нахилятися над посудом, в якому щось кипить чи в який наливається рідина, оскільки бризки можуть потрапити в очі.

7. Категорично забороняється нагрівати або охолоджувати будь-які розчини у герметично закритих ємкостях, а також закривати колби з гарячою рідиною.

8. Переносити посуд з гарячою рідиною треба використовуючи рушник, тримаючи посудину обома руками: однією – за дно, іншою – за горловину. Великі хімічні стакани з рідиною потрібно піднімати лише двома руками так, щоб відігнуті краї склянки опиралися на вказівні пальці.

9. Роботу з леткими речовинами (етером, бензеном, ацетоном та ін.), концентрованими лугами та кислотами проводити акуратно і під витяжною шафою, не зливати їх в каналізацію без попереднього розведення.

10. Роботу з легкозаймистими рідинами вести під витяжною шафою та подалі від нагрівальних приладів. У разі загорання спирту, ефіру та інших легкозаймистих рідин не гасити полум’я водою, а скористатися піском.

11. Обережно працювати зі скляним лабораторним посудом, що легко б’ється. Рештки побитого лабораторного скляного посуду слід ретельно змісти у спеціальний збірник. Сировину чи напівфабрикати, у які могли потрапити скляні уламки, необхідно викинути у спеціальний збірник.

12. Негайно прибрати усе пролите, розбите і просипане на столах або на підлозі в лабораторії:

– якщо кислота проллється на стіл або на підлогу, її треба нейтралізувати лугом або содою;

– меркурій, пролитий в результаті поломки приладів або розбитті термометрів, збирають за допомогою амальгамованих пластинок з міді або білої жесті.

13. У дослідах з використанням електроприладів необхідно переконатися в їх справності, правильності підключення до електромережі та контуру заземлення. Під час виконання роботи не можна переносити увімкнуті електроприлади та залишати їх без нагляду. У разі перерви в подачі електроенергії всі пристрої мають бути негайно вимкнуті.

14. Після закінчення роботи в лабораторії необхідно вимкнути всі електроприлади, якими користувалися, витяжну шафу, воду, прибрати свої робочі місця та здати їх лаборантові або завідувачу лабораторії. Обов’язково ретельно вимити руки.

Про усі випадки відхилення від нормального ходу лабораторного зайняття, порушення даних правил, повідомляти передусім викладачеві, черговому лаборантові або завідувачеві лабораторією.

З метою протипожежної безпеки хімічна лабораторія забезпечена вогнегасниками, ящиками з піском, ковдрами. Необхідно знати, де знаходяться протипожежні засоби і порядок термінової евакуації з лабораторії під час пожежі.

У хімічній лабораторії є аптечка. Кожен студент повинен вміти надати першу долікарську допомогу потерпілому, основні етапи якої, в залежності від виду нещасного випадку наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Надання першої допомоги в результаті нещасного випадку

Нещасний випадок	Перша допомога
ОПІКИ
I- й ступінь (почервоніння)	Накласти вату, змочену етиловим спиртом. Повторити змочування.
II- й ступінь (пухирі)	Те ж саме. Обробляти 5% -м розчином КМnО4 або 5% -м розчином таніну.
III- й ступінь (руйнування тканин)	Покрити рану стерильною пов’язкою і викликати лікаря.
Опіки кислотами, хлором або бромом	Промити опік великою кількістю води, потім 5%- ним розчином NaHCO3
Опіки лугами	Промити рясно водою.
Опіки очей	При опіку кислотами промити 3% -м розчином Na2CO3. При опіку лугами застосовувати 2% -й розчин оцтової кислоти
ОТРУЄННЯ
Попадання їдких речовин в рот й органи травлення	У випадку попадання кислоти – випити кашку з оксиду магнію; у випадку попадання лугу – випити розчин лимонної кислоти або дуже розбавленої оцтової кислоти.
Отруєння твердими або рідкими речовинами	Викликати блювоту, випивши 1% -й розчин сульфату міді(II) CuSO4
Отруєння газами	Потерпілого негайно вивести на свіже повітря.
Порізи шкіри	Рану продезінфікувати розчином перманганату калію або спиртом, обробити з країв йодом і перев’язати бинтом або заклеїти лейкопластиром. У разі надмірної кровотечі накласти джгут
Потрапляння стороннього тіла в очі	Стороннє тіло видаляють струменем розчину борної кислоти або чистої води, спрямовуючи його від виска до носа, і якщо не вдається видалити – негайно звернутися до лікаря

Будова і принцип роботи світлового мікроскопа

Біологічний мікроскоп — це оптичний прилад, за допомогою якого можна одержати збільшене зворотне зображення досліджуваного об'єкта і розглянути дрібні деталі його будови.

Будова і експлуатація оптичного мікроскопа досить прості. Необхідно добре засвоїти, з яких частин складається мікроскоп і їхнє призначення. Варто строго дотримувати правила роботи з мікроскопом.

У навчальних, а також у біологічних і медичних лабораторіях широко використовують мікроскоп біологічний робочий - МБР-1 (рис. 1.1). Він дає збільшення від 56 до 1350 разів.

Рис. 1.1. Світлові мікроскопи. А — МБР-1; Б — Біолам; В — МБС-1, Г — БМ-51-2: I — окуляр, 2 — тубус, 3 — тубусотриматель, 4 — гвинт грубого наведення, 5 — мікрогвинт, 6 — підставка, 7 — дзеркало, 8 — конденсор та ірисова діафрагма, 9 — предметний столик, 10 — револьвер з об'єктивами, 11 — стійка, 12 — оптична голівка, 13 — об'єктив, 14 — рукоятка переключення збільшення, 15 — бінокулярна насадка

У мікроскопі виділяють три системи: оптичну, освітлювальну і механічну. До оптичної системи відносять об'єктиви й окуляр. Об'єктиви служать для збільшення зображення об'єкта.

Об'єктив складається з металевого циліндра з вмонтованими в нього лінзами, число яких може бути різним. Ступінь збільшення знаходиться в прямої залежності від числа лінз. Об'єктив із великим збільшенням має 8—10 лінз. Першу лінзу, звернену до препарату, називають фронтальною. Збільшення об'єктива позначене на ньому цифрами. Мікроскоп МБР-1 постачений трьома об'єктивами: ×8, ×40, ×90. У навчальних цілях

використовують звичайно, об'єктиви ×8 і ×40.

Варто завжди пам'ятати про необхідність дбайливого поводження з об'єктивами. Робоча відстань - відстань від покривного скла до фронтальної лінзи, виміряється десятими частками міліметра. Робоча відстань при об'єктиві × 8 дорівнює 13,8 мм, при об'єктиві × 40 — 0,6 мм, при об'єктиві × 90 — 0,12 мм. Об'єктив малого збільшення має максимальну робочу відстань і найбільше поле зору.

Окуляр складається з 2—3 лінз, вмонтованих у металевий циліндр.

Збільшення окулярів позначене на них цифрами; × 7, × 10, × 15.

Для визначення загального збільшення мікроскопа варто помножити збільшення об'єктива на збільшення окуляра.

Освітлювальна система. Освітлювальна система складається з дзеркала й конденсора з ірисовою діафрагмою, розташованих під предметним столиком. Вона призначена для освітлення об'єкта пучком світла.

Дзеркало служить для напрямку світла через конденсор і отвір предметного столика на об'єкт. Воно має дві поверхні: плоску й увігнуту. У навчальних лабораторіях з розсіяним світлом звичайно, використовують увігнуте дзеркало.

Конденсор складається з 2—3 лінз, вставлених у металевий циліндр, служить для конденсації чи розсіювання світла, що падає від дзеркала на об'єкт.

Ірисова діафрагма, розташована між дзеркалом і конденсором. Вона служить для регулювання діаметра світлового потоку.

Механічна система мікроскопа складається з підставки, мікро - і макрогвинтів, тубусотримателя, револьвера, предметного столика.

Підставка — підковообразна основа мікроскопа.

Мікрогвинт служить для незначного переміщення тубусотримача на відстань, вимірювану мікрометрами. Щоб уникнути псування дозволяється крутити мікрогвинт в одну сторону не більше ніж на половину обороту.

Гвинт грубого наведення (макрогвинт) використовують для значного переміщення тубусотримателя, а отже, і об'єктива з метою фокусування об'єкта при малому збільшенні.

Тубус, чи труба, — циліндр, у який зверху вставляють окуляр.

Револьвер призначений для швидкої зміни об'єктивів, що угвинчені в його гнізда.

Тубусотримач несе на собі тубус і револьвер.

Предметний столик призначений для розташування на ньому препарату. У середині столика мається круглий отвір, у котрий входить фронтальна лінза конденсора. На столику є дві пружні клеми — затискачі, що закріплюють препарат.

Правила роботи з мікроскопом

При роботі з мікроскопом дотримуються наступних правил і послідовностей операцій:

1.                 М'якою серветкою протирають оптичну частину мікроскопа. Ставлять мікроскоп біля краю столу так, щоб окуляр знаходився проти лівого ока, і протягом роботи його не пересувають. Зошит і всі предмети, необхідні для роботи, розташовують праворуч від мікроскопа.

2.                 Відкривають цілком діафрагму, конденсор ставлять у напівопущене положення.

3.                 За допомогою дзеркала настроюють «зайчик», дивлячись в отвір предметного столика.

4.                 Ставлять об'єктив × 8 у робоче положення — на відстань 1 см від предметного столика. Роботу з мікроскопом завжди починають із малого збільшення.

5.                 Кладуть препарат на предметний столик (досліджуваний об'єкт повинний знаходитися під об'єктивом) і, дивлячись лівим оком в окуляр плавно піднімають тубус до появи чіткого зображення об'єкта. Не можна дивитися в окуляр і опускати тубус униз, тому що при цьому фронтальна лінза може роздавити покривне скло.

6.                 Для вивчення якої-небудь ділянки об'єкта при великому збільшенні ставлять цю ділянку в центр поля зору малого об'єктива. Після цього повертають револьвер так, щоб об'єктив × 40 зайняв робоче положення (об'єктив не піднімати). За допомогою мікрогвинта домагаються доброї видимості зображення об'єкта. Пересувають препарат при великому збільшенні тільки за допомогою пересування столика.

7.                 Після закінчення роботи з великим збільшенням повертають револьвери і знімають препарат.

8.                 По закінченні роботи протирають усі частини мікроскопа, накривають його поліетиленовим мішком і ставлять у шафу. Переносять мікроскоп двома руками: однієї тримають тубусотриматель, іншою — підставку.

ХІД РОБОТИ

1. Вивчити правила роботи у біологічній лабораторії.

2. Повторити правила поводження із хімічними реактивами і надання першої допомоги при ураженні ними.

3. Замалювати будову світлового мікроскопа Біолам (див. Рис.1.1)

4. Зробити висновки

Контрольні запитання:

1.            Перелічіть основні правила поводження у лабораторіях.

2.            Що категорично забороняється робити у лабораторіях?

3.            Назвіть структурні частини всіх систем мікроскопу. Які їхні фукції?