● Поява
насінини, яка утворюється з насінного зачатка. Розмноження
насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори гаметофіт формується тільки за сприятливих умов, а потім
для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для
її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас
поживних речовин.
● Насінини
відкрито лежать на лусках. Назва «Голонасінні» виникла тому,
що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно
відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин.
● Спрощені
гаметофіти.
● Запліднення не
залежить від води, а залежить тільки від вітру.
● Поява
головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи. У
вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється
потужна стрижнева коренева система.
● Потовщення
за рахунок деревини. Вчені припускають, що рослини відділу
Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші
Голонасінні навіть називають «насінними папоротями».
Життєвий цикл
Голонасінних
1. Гаметофіт. Чоловічий гаметофіт
– це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова
трубка, та два спермії. Жіночий гаметофіт – це
ендосперм та архегонії, тобто жіночі органи статевого розмноження. Гаметофіти гаплоїдні.
2. Гамети.
З гамет, що сформувалися в гаметофіті, утворюється
зигота, внаслідок запліднення. Вода для запліднення не потрiбна.
3. Насінина.
Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині. Зигота та зародок
диплоїдні.
4. Спорофіт.
З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки
та насінні зачатки), у яких формуються спори. Спорофіт диплоїдний.
5. Спори.
Голонасіні – різноспорові рослини. У їх спорангіях
формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких
розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно,
та мегаспори, з яких розвиватимуться ендосперм з архегоніями – жіночий гаметофіт. Спори гаплоїдні та
утворюються внаслідок мейотичного поділу.
Від моменту запилення до моменту запліднення, тобто
злиття гамет, зазвичай проходить не менше, ніж півроку.
Представники
Голонасінних
● гінкго
● тис
ягідний
● туя
● сосна
● ялина
● модрина
● яловець
● кедр
● вельвічія
● саговник
ВІДДІЛ
ГОЛОНАСІННІ або СОСНОВІ – РІNOРНYТА
Підвідділ Coniferophytina
Клас
Хвойні – Pinopsida
Порядок
Соснові – Pinales
Родина
Соснові – Ріnасеае
Ялина звичайна –Picea abies
Ялина колюча –
Picea pungens
Псевдотсуга Мензіса – Pseudotsuga menziensii
Ялиця біла – Abies alba
Модрина європейська – Larix decidua
Родина
Тисові – Тахасеае
Родина
Кипарисові – Cupressaceae
тис ягідний – Taxus baccata
кипарисовик Лавсона – Chamaecyparis lawsoniana
ялівець звичайний – Juniperus communis
ялівець козацький – Juniperus sabina
біота східна – Platycladus orientali
туя західна – Thuja occidentalis