6.4. Основні розрахункові параметри ланцюгових передач

 

Швидкість ланцюга та кутові швидкості зірочок обмежуються ін­тенсивністю спрацювання ланцюга, силою удару шарнірів об зубці зірочок, а також шумом передачі. У більшості випадків швидкість ланцюга не повинна бути більшою ніж 15 м/с; інколи при малих кро­ках ланцюга, великому числі зубців та доброму змащуванні допуска­ється швидкість ланцюга 30–35 м/с. Середню швидкість ланцюга визначають за формулою:

v=1z1/(2π),                                                   (4)

де P – крок ланцюга; ω1 – кутова швидкість ведучої зірочки (з числом зубців z1. Кутову швидкість зірочок обмежують, щоб зменшити удар шарнірів ланцюга об зубці. Граничні рекомендовані кутові швидкості меншої зірочки залежно від її числа зубців z1 та кроку ланцюга Р наведені в табл.

Таблиця. Граничні кутові швидкості меншої зірочки

Передаточне число визначається з умови рівності середньої швид­кості ланцюга на ведучій та веденій зірочках:

P ω1 z1 / (2π) = P ω2 z2 / (2π), звідки передаточне число ланцюгової передачі:

U = ω12 = z2 / z1.                                                                (5)

Передаточне число обмежується габаритними розмірами передачі, кутом обхвату меншої зірочки та числами зубців зірочок. Найдоціль­ніше брати u ≤ 4.

Число зубців зірочок. Мінімальне число зубців зірочок обмежу­ється спрацюванням шарнірів, динамічними навантаженнями та шу­мом передачі. Число зубців меншої зірочки можна брати з таблиць залежно від кроку Р та її кутової швидкості.

При спрацюванні шарнірів крок ланцюга збільшується. При цьо­му ланцюг на зірочці буде розміщуватись на більшому радіусі. Збіль­шення радіусів розміщення шарнірів ланцюга на зубцях зірочки тим більше, чим менший кутовий крок зубців 2л/z. При великому z на­віть невелике збільшення кроку ланцюга спричинює значне зміщення ланцюга на профілях зубців. Це зміщення обмежує максимальне чис­ло зубців зірочок, яке беруть 100–120 для роликових ланцюгів і 120–140 для зубчастих.

Переважно вибирають непарне число зубців зірочок, що у поєднан­ні з парним числом ланок ланцюга сприяє рівномірному спрацюванню зубців.

Крок ланцюга Р є основним параметром ланцюгової передачі. Лан­цюги з великим кроком мають більшу несучу здатність, але допуска­ють значно менші кутові швидкості меншої зірочки (див. табл. 3), сприяють збільшенню нерівномірності руху, динамічних навантажень та шуму ланцюгової передачі. Доцільно вибирати ланцюг із мінімаль­но допустимим для заданого навантаження кроком. При конструюван­ні та розрахунку ланцюгової передачі можна зменшити крок зубчастих ланцюгів, збільшивши ширину ланцюга, а також крок роликових ланцюгів, використавши багаторядні ланцюги.

Таблиця. Граничні кутові швидкості меншої зірочки

 

У проектному розрахунку ланцюгової передачі орієнтовне зна­чення кроку Р, мм, однорядного роликового ланцюга можна визна­чити за формулою:

,

де Т1 – обертовий момент на валу ведучої зірочки, Нм; z1 – число зубців ведучої зірочки.

Міжосьова відстань та довжина ланцюга. Мінімальну міжосьову відстань ланцюгової передачі визначають за умови, що кут обхвату ланцюгом малої зірочки повинен бути не менш ніж 120°.

при  u ≤ З

аmin = 0,5 (del + de2) + (30...50) mm;

при u > З

amin = (de1 + de2) (9 + u)/20.

Тут de1, de2, – діаметри вершин зубців ведучої та веденої зірочок відповідно. Оптимальна міжосьова відстань ланцюгової передачі
а
= (30...50)Р.

Не рекомендують брати а > 80Р.

Число ланок W ланцюга визначають за попередньо вибраною міжосьовою відстанню а, кроком ланцюга Р та числом зубців зірочок z1 і z 2:

.                             (6)

Формула (6) виводиться за аналогією з формулою для довжини паса і є наближеною. Значення W слід округлити до найближчого парного числа.

Після визначення числа ланок W ланцюга уточняють міжосьову відстань передачі за формулою: 

 .  (7)

Щоб забезпечити провисання ланцюга, значення a рекомендується вменшити на (0,002...0,004) а.

Число ланок W ланцюга та його крок Р визначають довжину лан­цюга

.

Зусилля у вітках пасової передачі. Різниця між силами натягу ведучої F1 і веденої F2 віток визначає корисне навантаження ланцюга:

Ft = F1- F2 = 2 Tl / d1,                                        (8)

де Т1– обертовий момент на валу ведучої зірочки, що має ділильний діаметр d1.

Сила натягу F2 веденої вітки ланцюга дорівнює більшому значен­ню від натягу F0, H, спричиненого власною вагою вітки, та від натягу FV , H, від дії відцентрової сили:

Fq = Kf a q g ;     FV = qv2.                                      (9)

Тут Kf коефіцієнт провисання ланцюга, який залежить від стрілки провисання f веденої вітки та кута нахилу передачі до гори­зонту; якщо
f = 0,02
а, то для горизонтальної передачі Kf = 6 (Kf = 4 під кутом нахилу до горизонту до 40°); Kf = 2 під кутом нахилу більшим від 40°; Kf = 1, для вертикальної передачі); а міжосьова відстань передачі, м; q маса 1 м ланцюга, кг/м (див. табл. 1); g – прискорення вільного падіння, м/с2;
v
– швидкість ланцю­га, м/с.

Для розповсюджених на практиці тихохідних передач та передач із середніми швидкостями ланцюга v ≤ 10 м/с сила натягу веденої вітки незначна і складає кілька процентів від корисного навантажен­ня Ft. Тому в розрахунках із достатньою точністю можна брати F20, a F1 Ft.

Сила, що передається на вали ланцюгової передачі, може станови­ти:

R = 1.15Ft.

Критерії роботоздатності та розрахунок ланцюгових передач. Вихід із ладу ланцюгових передач може бути обумовленим такими причинами:

– спрацюванням шарнірів, яке спричинює порушення зачеплення ланцюга з зірочками через збільшення кроку ланок (допустиме збіль­шення середнього кроку 2,5–3,0 %);

– втомним руйнуванням пластин та роликів; руйнування роли­ків пов’язане з ударами шарнірів ланцюга при вході їх у зачеплення з зубцями зірочок;

– ослабленням з’єднань деталей ланцюга у місцях їх запресову­вання;

– руйнуванням ланцюга при дії великих короткочасних переван­тажень;

– спрацюванням зубців зірочок.

На основі вказаних причин виходу з ладу ланцюгових передач формулюються і відповідні критерії роботоздатності, тобто стійкість проти спрацювання шарнірів ланцюга та зубців зірочок, стійкість проти втомного руйнування пластин та роликів ланцюга і достатня міцність деталей ланцюга та їхніх з’єднань під дією максимального-навантаження.

Розглянемо розрахунки передачі на забезпечення стійкості проти спрацювання шарнірів, деталей на втому та на міцність під час дії максимальних навантажень. За основний розрахунковий параметр візьмемо тиск р у шарнірі ланцюга.

Розрахунок шарнірів ланцюга на стійкість проти спрацювання виконують за умови, що

р = Ff Εсп КД /(Аоп Km) ≤ [р]сп.                           (10)

Тут FfΕсп = KEcпFt – еквівалентне корисне навантаження лан­цюга при розрахунку на спрацювання шарнірів, яке визначається із врахуванням коефіцієнта KEcп інтенсивності режиму навантаження (табл. 4); КД – коефіцієнт динамічного навантаження (КД=1 – при спокійному навантаженні; КД=1,3 – при помірних змінах на­вантаження; КД = 1,5 – при різких змінах навантаження); Асп – площа опорної поверхні шарніра ланцюга (див. табл. 1); Кm – коефіцієнт, що враховує число рядів ланцюга (для однорядного ланцюга Кm = 1; для дворядного – Кm = 1,7; для трирядного – Кm  = 2,5 і для чотирирядного – Кm = 3); [р]сп допустимий тиск у шарні­рі за умови стійкості його проти спрацювання.

При невиконанні умови (10) слід брати ланцюг більшого кроку або того самого кроку але дво- чи трирядний.

Розрахунок пластин ланок ланцюга на втому здійснюють за форму­лою:

рвт = Ff Εвт КД /(Аоп Km) ≤ [р] вт.                       (11)

де Fвт = KEвтFtеквівалентне корисне навантаження ланцюга при розрахунку пластин на втому, яке визначається з врахуванням кое­фіцієнта FΕвт впливу інтенсивності режиму навантаження на втомну міцність (за таблицею); [р]вт – допустимий тиск у шарнірі за умо­ви втомної міцності, пластин.

 

Розрахунок ланцюга на міцність при дії максимальних коротко­часних перевантажень виконують за умови, що:

S = Fр.н/Ftmax ≥ Smіn,                                           (12)

де Fр.нруйнівне навантаження, яке задається у стандарті на при­водні ланцюги (див. табл 1); Ftmaxмаксимальне короткочасно діюче навантаження ланцюга, яке може виникнути при роботі пере­дачі протягом її строку служби; Smin = 5 – запас міцності ланцюга.

Таблиця. Параметри приводних роликових ланцюгів

 

Максимальне короткочасно діюче навантаження Ftmax визначають із врахуванням коефіцієнта Кп можливих перевантажень за такими залежностями:

– для тихохідних передач:                                  

Ftmax = Кп Ft,

– для швидкохідних передач: v > 10 м/с,

Ftmax = Кп Ft +Fу.

Тут Fу – сила удару, що виникає вздовж вітки ланцюга при вході шарніра у зачеплення із зубцем зірочки. Силу Fу, Н, дістають за фор­мулою:

Fу = 13 ·10-6 ω1·Ρ·m,                                   (13)

де m – число рядів ланцюга.

Допустимий тиск у шарнірах ланцюга за умови стійкості проти спрацювання рекомендують визначати за співвідношенням (граничне значення [р]сп ≤ 40 МПа):

[p]cn = C/(hKVKRKе).                                     (14)

Тут С = 1,33·106 ∆Р/Р – коефіцієнт роботоздатності передачі, а ∆Р/Р – допустиме збільшення середнього кроку ланцюга у проце­сі експлуатації передачі, %; при ∆Р/Р = 3 % (гранична норма спра­цювання для ланцюгів закритих передач) С = 4·104; h – строк служби передачі, год  – коефіцієнт, що враховує вплив кутової швидкості ведучої зірочки на спрацювання шарнірів; KR= Кz1·K а ·Кu – коефіцієнт параметрів передачі, де Кz1= 25/z1,  і  – часткові коефіцієнти, що враховують вплив числа зубців ведучої зірочки, міжосьової відстані, вираженої у кроках ланцюга, і передаточного числа відповідно; Kе= Кв Кр Кзм – коефіцієнт експлуатації, де Кв, Кр, Кзм – коефіцієнти, що врахову­ють умови роботи передачі та її конструкцію (табл. 5).

Допустимий тиск у шарнірах, що гарантує для вибраного строку служби ланцюга втомну міцність пластин його ланок:

[p]cn = 270КzКu / Кв Кр.                      (15)

Передачі із зубчастими ланцюгами розраховують та проектують у більшості випадків за рекомендаціями заводів, що виготовляють лан­цюги, або використовують наближені залежності, які наведені у від­повідних довідниках.